Презентація "Розвиток критичного мислення на уроках англійської мови"

Розвиток критичного мислення на уроках англійської мови

Критичне мислення - це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших. Відповідно, формування навичок критичного мислення передбачає розвиток здатності учнів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як до стандартних, так і нестандартних ситуацій і проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати незалежні продумані рішення.

Основними ключовими елементами критичного мислення є:самостійність; етапність (починається з постановки питання і подальшого визначення проблеми); переконливість аргументації; застосування певних прийомів, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації; обґрунтованість (передбачається використання відповідних критеріїв - положень, які бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу) тощо.

На шляху до розвитку такого мислення потрібно пройти 6 послідовних кроків:1. Нерефлексивний мислитель – ще не усвідомлює «недорозвиненість» свого мислення.2. Спантеличений мислитель – усвідомив, що має проблеми зі своїм мисленням.3. Мислитель-початківець – намагається вдосконалюватися, але без регулярної практики.4. Мислитель-практик – визнає необхідність регулярної практики.5. Просунутий мислитель – росте в процесі своєї регулярної практики.6. Майстер мислення – усвідомлене й проникливе мислення стає візитівкою людини.

Критичне мислення - Звичайне мислення чіткість - нечіткість точність - неточність конкретність - невизначеність ретельність - похибки значимість - незначимість узгодженість (послідовність) - неузгодженість (непослідовність) глибина (фундаментальність) - поверховість повнота - неповнота значущість - тривіальність (банальність) чесність (неупередженість) - пристрасність (упередженість) адекватність (щодо цілі) - неадекватність (щодо цілі)оцінне судження - здогадки зважене судження - імпульсивне віддавання перевагипросте групування - припущення вірилогічне формулювання висновків - формування висновківрозуміння принципів - об’єднання понять за асоціацією

ТЕХНОЛОГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУВпровадження технології критичного мислення на уроках англійської мови реалізується через три фази уроку виклик (евокація), осмислення, рефлексію – шляхом застосування таких форм і прийомів роботи, як «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Fishbone» дискусія, диспут; семантична (МЕНТАЛЬНА) карта; мозковий штурм; метод «Прес»; проблемні завдання; Bloom’s taxonomy; Сенкан; есе; Six thinking hats тощо.

Фаза виклику. На цьому етапі пропоную учням подумати і пригадати якомога більше інформації, яку вони вже знають з певної теми. Підводжу їх до формулювання запитань, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання і визначення нових. Прагну викликати зацікавленість та інтерес. Саме цьому підпорядковані методичні прийоми, які використовую з метою створення умов для самостійного здобуття знань: «Знаємо — бажаємо дізнатися — дізналися», «Асоціативний кущ», «Генератор ідей», «Тонкі та товсті запитання». Вони дають можливість розвивати такі вміння і навички критичного мислення, як гнучкість в адаптуванні до життєвих ситуацій, самостійність у прийнятті рішень. Під час проведення цього етапу уроку здійснюю кілька пізнавальних операцій: по-перше, допомагаю учням встановити рівень власних знань і побудувати нові знання на основі попередніх; по-друге, активізую їх увагу до навчального процесу, створюю зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми). Крім того, потрібно зауважити, що фаза «Виклику» передбачає такі етапи: розминка, обґрунтування навчання, актуалізація. На етапі «Актуалізації» відбувається визначення мети уроку, що сприяє розвиткові внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми з предмету. Оптимальними методами, що використовую на цьому етапі уроку вважаю евристичні «Мозковий штурм» та «Ключові слова», мета яких — допомогти учням усвідомити, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані під час подальшого вивчення основ медичних знань. Проводячи розминку застосовую такі прийоми, як «Лови помилку!», «Логічний ланцюжок», «Знайди подібне», «Чому це важливо», тощо.

Прогнозування за ілюстрацією. Учитель показує ілюстрацію до теми обговорення. Учні мають зробити свої припущення щодо теми, та що вони знають із цього приводу. Учитель може поставити такі питання: як ви думаєте, що тут зображено? До чого це відноситься (у повсякденному житті, чи до якої галузі науки тощо)? Яка тема нашого обговорення? Що ви чули про це?

Мозковий штурм«Мозковим штурмом» називають спільне розв’язання проблем, яке забезпечується особливими прийомами. «Мозковий штурм» умовно поділяють на декілька етапів: - генерація ідей; - відбір кращої ідеї; - аналіз ідей. Під час першого етапу «мозкового штурму» — генерації ідей — усі учасники мають право висувати свої пропозиції щодо вирішення поставленого завдання. Критику ідей заборонено. Всі учасники мають право спокійно висловлювати свої думки. Наступний етап — відбір кращої ідеї. Під час цього етапу не прийнято наголошувати на авторстві тієї чи іншої ідеї. Уважають, що кращі ідеї є результатом колективної творчості. Останній етап – аналіз ідей (учасники об’єднуються у дві групи – прибічників і супротивників. Ними мають бути проаналізовані всі аргументи «за» й «проти» кожної ідеї).

Наприклад, під час вивчення теми «Sports» доцільно організувати роботу в такий спосіб. Клас треба об’єднати у дві групи. Одна група записує переваги спорту, а інша недоліки спорту. What is a good and what is bad about sports?b) What must we do to be healthy (to keep fit)?Кожна команда записує свої ідеї, і потім члени обох команд обмінюються своїми думками. To keep feet I ….- get up early in the morning; - do my morning exercises; - take long walks in the open air;- do some training; - wash my hands before meals; - keep my body clean; - keep my teeth clean;- get enough sleep.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Advantages. Disadvantages1. All sports and physical exercises are very useful.2. Sports prevent us from diseases.3. Sports make us more organized and disciplined.4. Sports develop a personality.5. It teaches us to win and to lose.6. Sports make us feel and look better.1. We can hurt ourselves doing some kind of physical exercises.2. It is difficult to combine going in for sports and studies.3. Going in for sports takes too much time.4. We should buy some special equipment.5. Sports can make us nervous.6. Going in for sports is dangerous.

Осмислення (фаза вивчення нового материалу)Тут учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. В процесі роботи використовуються такі прийоми, як читання із системою позначок «Поміч». При цьому, прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку:+ - відома інформація;! - нова інформація;? - здивувала, зацікавила;— — заперечує тому, що знаю.     Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння того, що читає дитина, порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

Фаза осмислення. Друга фаза – осмислення змісту, – якій відводиться значна частина часу, полягає в пошуку та осмисленні матеріалу, знаходженні відповідей на попередні запитання та визначенні нових, намаганнях відповісти на них для побудови нового власного знання, оцінювання певної інформації. На цьому етапі порівнюємо очікування учнів з тим, що вивчається, здійснюємо їх перегляд та висловлюємо нові. Першочерговою метою фази осмислення змісту вважаю розвиток умінь критично працювати з інформацією, виділяти найголовніше й найсуттєвіше, висувати й обґрунтовувати гіпотези розв’язання проблеми, робити узагальнення, зістав¬ляти з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, установлювати закономірності, робити аргументовані висновки.

Під час планування уроків інтегрованого характеру необхідно упорядковувати навчальні цілі в залежності від складності розумових дій над матеріалом. Наприклад, запропонувати завдання, які б не обмежували учнів двома рівнями когнітивних процесів нижчого порядку (знання та розуміння), а поступово виводили б їх на рівні когнітивних процесів вищого порядку (застосування, аналіз, оцінка та творення) за таксономією Блума.

Remembering. Say what you know or remember, describe, repeat, define, identify, tell who, when, which, where, what. Understanding. Describe in your own words, tell how you feel (interpreting or understanding) about it, what it means, explain, compare, relate. Applying. How can you use it? Where does it lead, apply (applying, making use of) what you know, use it to solve problems, demonstrate. Analyzing. What are the parts? The order? The reasons why, (taking apart, being critical) the cause/ problems/solutions/consequences. Evaluating. How would you judge it, does it succeed, will it (judging and assessing) work, what would you prefer, why do you think so?Creating. How might it be different, what if , (connecting, being creative) suppose, put together, develop, improve, create your own. 

Telling a story. Remembering. What happened in the story?Understanding. Why did it happen that way?Applying. What would you have done?Analyzing. Which part did you like best?Evaluating. What did you think of the story? Why?Creating. Can you think of a different ending?

«Акваріум»Вправа допоможе навчити робити висновки з урахуванням точки зору співрозмовників, покаже, як переосмислити власні думки після отримання нової інформації. Ця стратегія особливо корисна, коли потрібно залучити до бесіди усю групу . Вправа може стати опорною точкою, підготовчим етапом виконання більш складного завдання. Існує багато способів структурування обговорення. Наприклад, деяким учителям імпонує 15-ти хвилинне обговорення тими, хто знаходиться в «акваріумі». Після чого слухачі та речники міняються місцями. Об’єднайте клас у групи, речники яких сидять у колі. У процесі розмови будь-хто з команди може доторкнутись до плеча того, хто говорить, та зайняти його місце. Так кожен зможе висловитись. Який би спосіб ви не обрали, сформулюйте чіткі правила та поясніть учням алгоритм роботи, інакше можна перетворити урок на хаос. Щоб цього уникнути, заздалегідь розробіть інструкції для учнів, де буде зазначено, наприклад: Що мають слухати?Чи мають робити нотатки?Чи можуть перебивати?

Ромашка БлумаІнструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії (від грец. – порядок і закон) американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка. Після першого знайомства з інформацією, вчитель задає учням питання:  Прості/фактичні (на перевірку пам’яті): що…? Де…? Коли…?  Уточнюючі: ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так …?  Пояснюючі: чому…? Що мається на увазі…?яка головна ідея…?  Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: а що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу…  Оцінювальні: чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили/аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…? тощо.  Практичні, що мають висвітлити зв’язок теорії з життям: де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці? Питання можна оформити у вигляді «ромашки Блума» (де на кожній пелюстці – відповідне питання) та дати на опрацювання в командах.

«Fishbone» Індивідуальна робота. Усі учні слухають однаковий текст, який необхідно проаналізувати. Після цього перед кожним ставиться мета – упродовж 10 хвилин заповнити схему «риб’ячий скелет». По закінченні цієї роботи відбувається обговорення результатів, обмін думками і заповнення загальної схеми на дошці. Робота в групах. Викладач ділить студентів на групи. Кожна група отримує текст. Читання тексту відбувається індивідуально, а його обговорення – в групах. Загальна схема «фішбоун» заповнюється на основі думок усіх груп. Пропоную приклад використання методики «фішбоун».

Рефлексія (фаза міркування)

Задачі рефлексіїНа стадії рефлексії реалізуються важливі задачі: Це забезпечує збільшення словарного запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. А значить, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку самоосвіти учнів.

Фаза рефлексіїПродемонструвати свої знання, усвідомити з критичної точки зору, що було зроблено, учні можуть під час заключної частини уроку — «Рефлексії». Які ж ознаки критичного мислення вони виявляють? Уміння самостійно працювати з інформацією, розвивати власний інтелект, мовні та мовленнєві компетенції, здатність приймати незалежні та продумані рішення. Метою навчання на цьому етапі є узагальнення основних ідей та інтерпретація визначених, обмін думками, виявлення особистісного ставлення до проблеми, оцінювання процесу навчання та з’ясування додаткових запитань, які виникли під час уроку. Після опрацювання теми часто пропоную учням написати сенкан. Саме цей прийом сприяє розвитку вмінь систематизувати інформацію, допомагає сприймати складні ідеї, почуття, уявлення, а також розвиває впевненість у собі, розуміння цінностей власних думок, надає можливість синтезувати інформацію і факти в конкретне коротке висловлювання. На етапі рефлексії використовую картки самооцінки, таблиці контролю і самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань.

Кластер. Правила створення: у центрі записується слово, навколо якого фіксуються слова/словосполучення, пов’язані з темою. Учні озвучують усе, що знають, використовуючи метод мозкового штурму. Це можуть бути не лише чіткі факти, але й асоціації чи творчі сприйняття. Далі вся ця інформація спільно з учнями групується, класифікується, категоризується та оформлюється графічно в певну схему.

Дякую за увагу!