Презентація "Розвиток мовлення Усний твір-опис пам`ятки історії та культури за картиною в публіцистичному стилі"

Розвиток мовлення Письмовий твір-опис пам’ятки історії  й  культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі (з використанням вставних слів і звертань)

Твір-опис — твір, у якому описано ознаки, властивості, якості особи, предмета або явища. Художній стиль — функціональний стиль мови, який застосовується в художній літературі. У цьому стилі впливає на уяву і почуття читача, передає думки і почуття автора, використовує все багатство лексики, можливості різних стилів, характеризується образністю, емоційністю мови. Будова твору-опису( в художньому стилі)Загальне враження від предмета або явища. Ознаки предмета або явища (використовуються художні засоби). Естетична оцінка предмета або явища.

Словникова робота. Пам’ятка – це предмет культури, що зберігся з давнини, наприклад: «Слово о полку Ігоревім» - видатна пам’ятка доби Київської Русі. Пам’ятка у цьому значенні – це і старовинний літопис, і видатний літературний твір, і важливий документ, і народна дума, і народна пісня, і визначна давня споруда; це предмет матеріальної культури минулого, що зберігся.4 Пам'ятник — скульптурна споруда, призначена для увічнення пам'яті людей, подій, об'єктів, іноді тварин. Скульптура - вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну або рельєфну форму і виконуються способом витісування, виливання, різьблення, ліплення тощо з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини і т. ін.). Монумент – споруда на честь видатної події, особи; пам'ятник. Меморіал – архітектурна споруда для увічнення пам’яті якої-небудь особи чи визначної події. Архітектура – мистецтво проектування, спорудження та художнього оформлення будівель. Постамент – підставка або підніжжя великих розмірів, на якому встановлюють пам'ятник. П'єдестал – те саме, що і постамент. Статуя – скульптурне зображення людини (тварини) на весь зріст.

Обеліск - архітектурна споруда, пам'ятник у вигляді чотиригранної колони, яка звужується доверху. Стела - кам'яний стовп чи плита з написом або рельєфним зображенням, що ставиться як надмогильний пам'ятник або на згадку про яку-небудь подію. Рельєф – скульптурний витвір на площині з випуклим або заглибленим зображенням. Барельєф - скульптурна прикраса на плоских поверхнях, що виступає над площиною фону менш як на половину своєї товщини. Горельєф – скульптурний твір, в якому зображення виступає над площиною більш як на половину свого об’єму. Бюст - скульптурне зображення людини до пояса. Пілон – масивна споруда у формі зрізаної піраміди. Лабрадорит – гірська порода сірувато-білого або чорного кольору, використовується як будівельний матеріал. Зодчий – художник-будівник, архітектор, твoрець, будівничий.

«Вимоги до опису пам’яток історії та культури»1. Пам’ятник можна описувати з різних боків і з різних відстаней.2. Описуючи історичний пам’ятник, звертайтесь до архітектурних термінів.3. Спочатку передайте враження, яке справляє на глядача пам’ятник, а потім підпорядкуйте цьому враженню опис4. Опис пам’ятника:зазначте, що він собою являє (статуя, стела, обеліск), на честь кого встановлений;з якого матеріалу його виготовлено, який він за розміром, де встановлено і як він описується в місцевість;основним у скульптурі є передача не форми, а духовного світу людини, її характер;визначити стиль опису, його особливості.

Композиція твору-опису. Вступ (загальна характеристика монумента; розповідь про пам’ятку (хто, коли і де створив, з якою метою, стислий переказ змісту легенди, пов’язаної з пам’яткою тощо). Основна частина (опис пам’ятки, що дивує й захоплює під час її споглядання; загальне сприйняття пам’ятника в архітектурному ансамблі території (як вписується пам’ятник у місцевість, як сприймається в архітектурному ансамблі площі, парку, вулиці). Кінцівка (роздуми щодо пам’ятки – про її роль в історії, обґрунтування необхідності берегти її; які почуття й настрої викликає пам’ятка)

Міста мов люди. У кожного своє неповторне обличчя, свій характер, своя доля. Любов до міста, як і до жінки, може з’явитися з першого погляду. Проте справжнє кохання приходить лише тоді, коли обійдеш вулиці свого міста, у його парках виростеш дітей, а свою радість і смуток розділиш із заповідними куточками. І тоді місто стане рідним, ти відчуєш його дух і вічну красу – його архітектурне обличчя.

Маруся Чурай – це не лише талановита наша землячка, легендарна авторка тужливих пісень XVII століття, це взагалі уособлення української народної пісні. Пам’ятник їй знаходиться в центрі міста біля обласного музично-драматичного театру імені Гоголя.

А створили його відомий полтавський художник Анатолій Чернощоков та скульптор Дмитро Коршунов. На спорудження монументу автори витратили три місяці, спочатку зробивши фігуру з глини, а потім виливши з бетону і обкувавши міддю. Офіційне відкриття пам’ятника відбулося 14 квітня 2006 року. Пам'ятник — заввишки 3,5 метра, відлитий з бетону, його верхня частина окована міддю.

У виборі героїні для монументу дивує тільки те, що цього не зробили раніше. Адже дівчина з українських легенд і переказів справедливо вважається однією з візитних карток Полтавщини. Саме Марусю Чурай вважають автором багатьох добре відомих українських народних пісень, наприклад, таких як «Засвіт встали козаченьки», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» тощо.

З останньою піснею пов’язана цікава легенда про те, що вона взагалі з життя авторки: нібито Маруся отруїла свого коханого Гриця, козака Полтавського полку, який зрадив і одружився з багатою. За однією з версій ображену дівчину стратили за цей вчинок. За іншими даними, Маруся важко переживала зраду, тому хотіла отруїтися сама, взявши зілля у місцевої відьми, але трунок випадково випив Гриць.

Полтавський суд влітку 1652 року засудив дівчину до страти, але особисто Богдан Хмельницький помилував її, велівши відпустити Марусю «за заслуги її батька й солодкі пісні». Дівчина у пошуках спокути пішла на прощу до Києва, але, повернувшись через рік до Полтави, померла, так і не змігши пробачити собі смерті коханого Гриця.

За іншою інформацією Маруся померла від сухот у цьому ж році майже відразу після амністії чи стала черницею одного із українських монастирів.

Монумент Марусі Чурай являє собою фігуру української дівчини, яка зажурено похилила голову; у лівій руці тримає жмут зілля, а праву підняла до обличчя.

Монумент Марусі Чурай являє собою фігуру української дівчини, яка зажурено похилила голову; у лівій руці тримає жмут зілля, а праву підняла до обличчя.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯНаписати твір-опис памятки історії  й  культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі, використовуючи вставні слова і звертання.