Презентація "Розвиток первинної сукцесії у пісочному кар'єрі"

РОЗВИТОК СУКЦЕСІЙ ПІЩАНОГО КАР’ЄРУ 2024 рік вчитель Курнос І.Т.

Обʼєктом дослідження є кар’єр з видобутку будівельного піску на території міста Гайворон з терміном припинення його промислової експлуатації понад 30 років. Предмет дослідження -це природний процес самостійного заростання та утворення рослинних угруповань у карʼєрі після припинення промислового видобутку піску, а також антропогенний вплив на відтворення вторинної сукцесії. Мета дослідження - визначити характеристики природного відновлення рослинного покриву в карʼєрі після припинення його експлуатації. Для досягнення мети поставлені наступні завдання: 1. Скласти список однорічних, дворічних та багаторічних трав’янистих, рослин, дерев та кущів, що ростуть на території колишнього кар’єру. 2. Оцінити стан рослинного покриву окремих ділянок кар’єру.

Колишній пісочний кар’єр розташований у західній частині міста Гайворон. На сході обмежений будівельними спорудами транспортного підприємства та житловим комплексом. Західна частина межує з газовою станцією збудованою у 60-тих роках ХХ ст. південна частина кар’єру оточена сосновим масивом та річкою Півд.Буг. на північному схилі прокладено вузькоколійну залізницю. Загальна площа кар’єру складає близько 450 тис. м2 що дорівнює 45 гектарам. Географічні координати кер’єру: 48°20'25"N, 29°49'22"E .

Умовно територію кар’єру можна розділити на 4 ділянки. До першої відноситься північний борт, який був започаткований 1898 році при будівництві залізниці Гайворон-Рудниця. Пісок використовували для насипу під залізничні колії іноді у будівництві. Друга ділянка має дугоподібну форму, і є продовженням першої але розташована у південно-західній частині. Пісок використовували під час прокладання залізниці Гайворон-Зятківці (сьогодні широка колія). Третя ділянка займає східну частину кар’єру, відмежована від Півд.Бугу міським пляжем, має заїзд для автотранспорту та іноді сьогодні використовується місцевими жителями. Четверта ділянка розташована у центрі кар’єру, освоєння якої завершили промисловий видобуток піску 1991 році. За теоретичними підрахунками за столітній період експлуатації кар’єру було видобуто близько 4млн м3 піску.

У часи СРСР було заплановано очищення русла Півд.Бугу у кар’єрі на місці сучасного озера було споруджено земле-черпальну драгу, що з’єднувалася з річкою та проводилося поглиблення ділянки. Сьогодні озеро має площу 3 тис м2 та глибину 12м.

Фундамент представлений архейсько-протерозойськими гранітами та кварцитами. Граніти мають високий вміст рожевого польового штату, що надає йому рожевий колір. У минулому були пропозиції, щодо видобутку рожевого граніту, але родовище визнали економічно не вигідним та не перспективним.

У розрізі стіни північного борту, що залишився, цікавою особливістю є чергування дрібнозернистого піску з крупнозернистим. Нашарування крупнозернистого піску товщиною 5-10см з великим вмістом польового шпату білого та рожевого кольору з домішками кварцу. Зерна округлої форми, розміром 2-4мм обтічні не мають гострих країв, що характерно для тривалої дії води. Зерна кварцу без формені з гострими краями розміром 0,5-1мм. Під час промивання піску у шліфу спостерігається вміст мінералів чорного кольору.

Північна ділянка кар’єру.

Сімейство Українська назва Латинська назва 1 Вербові (Salicaceae) осика Populus tremula 2 Березові (Betulaceae) береза поникла (Betula pendula Roth.) 3 Соснові (Pinaceae) сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) 4 Айстрові (Asteraceae) цмин піщаний (Helichrysum arenarium (L. ) 5 Айстрові (Asteraceae) деревій звичайний (Achillea millefolium L.), 6 Ранникові (Scrophulariaceae) дивина ведмежа (Verbascum thapsus L.) 7 Айстрові (Asteraceae) підбіл звичайний (Tussilago farfara L.), 8 Шорстколисті (Boraginaceae) синяк звичайний (Echium vulgare L.), 9 Онагрові (Onagraceae) енотера дворічна (Oenothera biennis L.). 10 Виноградові (Vitaceae) дикий виноград п’ятилистий (Parthenocissus quinquefolia L.)

Південно-західна ділянка.

Сімейство Українська назва Латинська назва 1 Соснові (Pinaceae) сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) 2 Вербові (Salicaceae) верба козяча Salix caprea L. 3 Вербові (Salicaceae) верба гостролиста Salix acutifolia Willd. 4 Вербові (Salicaceae) верба ламка (Salix fragilis L.) 5 Злакові (Poaceae) очерет звичайний (Phragmites australis (Cav.) 6 Злакові (Poaceae) 7 Рогозові (Typhaceae) Рогіз вузьколистий Typha angustifolia L. 8 Рогозові (Typhaceae) Рогіз широколистий Typha latifolia L., 9 Хвощеві (Equisetaceae) Хвощ лісовий Equisetum sylvaticum L. 10 Хвощеві (Equisetaceae) Хвощ польовий Equisetum arvense L., 11 Осокові (Cyperaceae) Осока гостровидна Carex acutiformis Ehrh., 12 Політрихових (Polytrichaceae) Політрих (Polytrichum commune 13 Клімацієві (Climaciaceae) Клімацій деревний Climacium dendroides 14 Гіпнобрієві Hypnaceae Гіпн кипарисовий Hypnum cupressiforme 15 Березові (Betulaceae) Вільха чорна Alnus glutinosa (L.) 16 Бобові (Fabaceae) Аморфа кущова Amorpha fruticosa L.

Центральна ділянка.

Сімейство Українська назва Латинська назва 1 Соснові (Pinaceae) сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) 2 Березові (Betulaceae) береза поникла (Betula pendula Roth.) 3 Вербові (Salicaceae) осика Populus tremula 4 Соснові (Pinaceae) сосна Палласова (Pinus nigra ssp. pallasiana) 5 Букові (Fagaceae) Дуб червоний Quercus rubra L., 6 Бобові (Fabaceae) Конюшина повзуча (Trifolium repens) 7 Бобові (Fabaceae) Конюши́на польова́ (Trifolium arvense). 8 Айстрові (Asteraceae) Жовтозілля весняне (Senecio vernalis) 9 Айстрові (Asteraceae) Цикорій Cichorium intybus 10 Айстрові (Asteraceae) Нечуйвітер Hieracium murorum L., 11 Айстрові (Asteraceae) Нечуйвітер волохатенький Pilosella officinarum L., 12 Трояндові (Rosaceae) Перстач гусячий Argentina anserina L.,

Видова різноманітність рослин колишнього кар’єру незначна. Під час дослідження у 2023 році було виявлено 111 видів судинних рослин, 6 видів мохів та 8 видів лишайників, 13 видів грибів. З більшої частини зроблено фото, а також виготовлено гербарії. Нажаль багато рослин не вдалося визначити за систематикою. Нетиповими серед для даної місцевості є два види інвазійних рослин – дуб червонолистий та робінія звичайна. Південно-західна частина відрізняється від інших більшим видовим різноманіттям. Це пояснюється кращими екологічними умовами та тривалістю розвитку у часі. За життєвими формами переважають рослин з довгими кореневищами та ті, що мають довгі стрижневі корені. За місцем зростання можна виділити посухостійкі види у центральній частині кар’єру, вологолюбні та тіне-витривалі у південній частині. Значна частка видів формують лучні угруповання. Рослинність кар’єру належить до лучної, що формується на піщаному субстраті при інтенсивному освітленні, при середньому зволоженні. При цьому рослинні угруповання не стабільні, зміна залежить, як від природних, так і від антропогенних чинників. До речі територія навколо озера є рекреаційною зоною з великим навантаженням відпочиваючих у літній період. Також це прилегла територія до дитячого оздоровчого табору.