Ортогенез. Ортогенез-ідеалістична теорія розвитку живої природи, яка стверджує, що еволюція організмів проходить у строго визначеному напрямку, тобто розвиток організмів представляє собою нібито лише "органічний ріст" у певних, наперед визначених напрямах; еволюція організмів спрямовується закладеними в них внутрішніми силами; ортогенез відкидає творчу роль природного відбору в процесі еволюції організмів; є проявом телеології в біології.
Індивід може реалізовуватися як соціальна істота лише в спілкуванні з іншими людьми. Людина, з'являючись на світ, не має ніяких навичок, здібностей для існування. Ті якості, які забезпечують її життєдіяльність у певному соціумі, вона набуває в процесі спілкування. Іноді говорять, що якби раптово на Землі зникли люди віком старші двох років, то малюки, які вижили, виросли б дикунами. Вони не змогли б скористатися досягненнями прогресу людства. Більше того, вони не змогли б розмовляти один з одним, не знали мови. Все це виникло в процесі спілкування в далекій давнині людства, і всього цього навчається кожна людина від інших людей теж у процесі спілкування з ними.
Виражаючи своє ставлення до партнера, діти використовують різні експресивно-мімічні засоби (погляд, посмішка, виразні рухи, вокалізація). На грунті потреби у спілкуванні - першої соціальної потреби дитини - виникають усі інші соціальні потреби. На кінець першого півріччя спілкування з дорослими набуває у дитини вибіркового характеру. Маля починає відрізняти своїх від чужих. Експериментальні дослідження, проведені М.І. Лісіною, дають змогу виокремити 4 головні рівні в розвитку змісту потреби у спілкуванні дитини дошкільного віку з дорослим.
Перший та другий рівніПерший рівень (перше півріччя життя) характеризується як потреба в увазі й доброзичливості з боку дорослого. Другий рівень - це розвиток потреби у співробітництві з дорослим. До кінця 1-го року у дітей формується ще одна форма контактів з оточуючими - предметно-діяльнісне спілкування, включене в сумісну ігрову і маніпулятивну діяльність дитини і дорослого. Для цього діти використовують практичні дії, наділяючи її функціями виразного руху (наближення, протягування предмету та ін.).
Третій та четвертий рівніТретій рівень - це потреба у повазі. На цьому рівні виникає самосвідомість, провідним засобом спілкування стає мова, яка дає можливість вийти за межі конкретної ситуації. Четвертий рівень - рівень розвитку змісту потреби у спілкуванні - характеризується як потреба у розумінні людей, які оточують дитину та співпереживають їй, що розглядається як емоційний аналог взаєморозуміння. Це дає можливість дітям якоюсь мірою оволодіти нормами соціальної поведінки, засвоїти певні моральні норми суспільства. Спілкування на цьому рівні допомагає формуванню адекватної самооцінки особистості, розвитку "Я-концепції". В дошкільному віці зберігається типова для предметно-діяльнісного спілкування "прив'язаність" дитини до конкретної ситуації, зв'язок з діяльністю партнерів. Слово лише спочатку обслуговує цю форму спілкування.
Спілкування необхідне людині, щоб поділитися з іншими почуттями і переживаннями, отже, щоб відчути себе людиною. Фрустрація цієї базової потреби призводить до важких стресів. Зрозуміло, що йдеться про особливу цінність спілкування для людини, яке не можна звести до спільної діяльності. На ґрунті потреби в спілкуванні — першої соціальної потреби дитини — виникають усі інші соціальні потреби:І) афіліація (з'єднання, зв'язок)— це потреба в емоційному контакті, дружбі, любові. Афіліація проявляється у прагненні бути в спілкуванні з іншими людьми, взаємодіти з оточуючими, давати комусь допомогу і підтримку і приймати її від іншого;2) соціальна підтримка — це почуття, що тебе підтримують інші. Соціальна підтримка включає чотири компоненти: по-перше, це емоційна підтримка (впевненість у тому, що про тебе хтось турбується, любить і піклується); по-друге, це оціночна підтримка (соціальне порівняння і відповідь на запитання, чи правильно я ставлюсь до того чи іншого явища); по-третє, це інформаційна підтримка (інформація про те, як сприймати явища); по-четверте, це інструментальна підтримка (отримання конкретної дієвої допомоги).3) атракція (приваблювати) означає позитивні почуття по відношенню до іншого індивіда, прагнення перебувати в його товаристві (привабливість іншої людини, потяг до неї). У багатьох випадках люди не вибирають свідомо яку-небудь компанію. Наприклад, у спортивний клуб вступають не тому, що їм дуже подобаються члени клубу. Або, переїжджаючи на нове місце проживання, як правило, ніхто не знає заздалегідь, які будуть сусіди. Проте опинившись в одному просторі, індивіди дуже часто налагоджують стосунки, які можуть перерости в дружбу.