Живучи на чужині, у Санкт-Петербурзі, Т. Г. Шевченко мріяв про повернення на рідну землю. 11 травня 1843 року президія Академії мистецтв видала Тарасу Григоровичу Шевченку, як слухачеві Академії, квито на проїзд в українські губернії строком на чотири місяці і на проживання, де йому буде потрібно.
В липні Шевченко поїхав до Ковалівки, потім побував у Яготині в палаці князі Миколи Репніна-Волконського. Де саме провів Шевченко серпень, не можна ствердити, але в кінці Серпня він гостював у українського етнографа Платона Лукашевича в його маєтку Березань на Переяславщині, недалеко і від Ковалівки.
Іще в кінці серпня або на самому початку вересня Шевченкопокинув Березань, щоб відвідати рідну Кирилівку. Шевченко був у Кирилівці у вересні 1843 р., бо 20 вересня він був записаний хрещеним батьком свого племінника. Шевченко хотів побувати також у Чигирині та його околицях і за дніпровськими порогами на Хортиці – на місці колишньої Січи.
З приводу поїздки Шевченка Катеринославською губернією немає ніяких свідчень. Хоча шлях із Кременчука до Олександрівська, де знаходиться острів Хортиця, і назад проходив тільки через Катеринослав, іншої дороги не було. Припущення, що Шевченко пройшов дороги “ на дубах ”, безпідставні. Отже, поет мав двічі побувати у Катеринославщині.
Із Яготина через Пирятин, Лубни, Хорол, Кременчук, потім перерва – таким шляхом добирався Шевченко до Катеринослава,щоб потім рушити до Олександрівська. Після переправи дорога пішла по Катеринославській губернії: Верхньодніпровське – Романкове – Катеринослав – розвилка доріг(Канцерополь) – Олександрівськ - Хортиця.
Повертався він тим же шляхом через Нікополь, розвилку доріг Та Катеринослав, звідки відправився до Кременчука через Чигирин, Черкаси, Смілу і Шполу прибув у Кирилівку. Подолавши відстань завдовжки у 1100 верст, половину її поет Проїхав дорогами Катеринославщини. У подорожі він був десь сім-вісім діб, з них на менше трьох – покатеринославських дорогах.