Презентація "Світове значення творчості Т.Г. Шевченка"

«Світове значення творчості Шевченка»

Зміст1. Вступ2. Т. Г. Шевченко  як основоположник нової української літератури3. Тарас Шевченко – носій української культури в світову культурну скарбницю4. Запал патріотичного відродження у творчості Т. Г. Шевченка 5. Висновки. Список використаної літератури 

Початок XIX ст. повернув українському народові його мову як знаряддя творення культури. Але повернення це було далеко не повним. В «Енеїді» І. Котляревського, в повістях Г. Квітки-Основ'яненка, в піснях і баладах харківських поетів-романтиків український народ пізнавав самого себе, свій побут, свої звичаї, свої більші чи менші клопоти соціальні. І все ж це була література про народ, а не для народу. Дальший її розвиток і утвердження були можливі тільки за тієї умови, коли вона відобразить кардинальні суспільні проблеми своєї доби. Вступ

Найбільшою бідою тодішнього суспільства була кріпаччина. Кріпосництво трималося на самодержавстві, яке глушило будь-які прояви демократії, на неосвіченості простих людей, на колоніальному гнобленні народів, що населяли окраїни царської Росії.  Отже, знесення кріпацтва передбачало розвиток демократії в країні, поширення освіти, припинення колоніальної політики стосовно поневолених народів. Виразником дум українського народу, співцем соціальної і національної свободи став Т. Шевченко. Він піднявся на височінь національного поета тому, що сказав своєму народові саме те, що потребувало загальнонаціонального усвідомлення.

 Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення. Т. Г. Шевченко  як основоположник нової української літератури і мови

Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.

Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури. Шляхом Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники наступного часу – Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка та ін.

Шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. Він установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо. Народнорозмовна основа поезії Т. Шевченка незаперечна. У ній органічно злилися пісенний фольклор і усна оповідь, доповнені всім тим, що збереглося від давніх мов, уживаних в Україні-Русі.

Попередники Шевченка в українській літературі, починаючи з Котляревського. Використовували в своїх творах живу народну українську мову,  а також скарби усної народної творчості, але це використання було ще обмеженим, відповідно до не досить широких тем і літературного стилю цих письменників. Крім того, вони ще не позбулися діалектних, вузькомісцевих елементів..

Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Шевченка. Основні мовні джерела великий народний поет черпав із скарбів фольклору і живої розмовної мови. Він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова

Царизм репресіями прагнув зупинити лавину народної шани й любові до великого сина України, а вийшло навпаки. З 1918 року вшанування пам'яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним. Відкрито пам'ятники поетові в Києві, Каневі, Харкові та в інших містах України, могилу великого Тараса оголошено заповідником, ім'я Шевченка присвоєно Київському університетові, театру опери та балету; масовими тиражами видаються його твори, відкрито Державний музей Т. Г. Шевченка, його ім'я присвоєно навчальним закладам і науковим уста­новам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам.

Твори поета пронизані любов’ю до рідної землі, патріотизмом, глибоким трагізмом і сумом, що огортав душу митця при згадці про страждання земляків. Збірка його поезій, «Кобзар», поклала початок новому етапу в історії української літератури. І. Франко писав: "Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої холодної води, заясніла невідомою досі в українськім письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову". У середині XIX ст. постать Т. Шевченка вийшла на перший план як історичного та політичного діяча. Про себе він сказав: "Історія мого життя є частиною історії мого народу". Вчені твердять, що на його місці можна було б сказати: "Історія мого життя є історією воскресіння мого народу"

Ознайомлення з творчою спадщиною Шевченка за кордоном почалося ще за його життя і згодом набуло там великого розмаху. Перші відгуки про твори з'являються в польській і чеській критиці вже в 40-х роках XIX століття, але широкий і цілеспрямований інтерес до поезії формується у кінці 50-60-х років, свідченням цьому є значна кількість присвячених йому статей (переважно польських) і перші переклади його творів польською, чеською і болгарською мовами.

Академік В. Смолій зазначає: "Немає і не буде більше в світі Поета, який би так самозречено рвав свою душу не лише тоді, коли сповідувався у любові до своєї Вітчизни, а й тоді, коли просто вимовляв ім?я її". Шевченкова любов до України не була сліпою, ніколи не затьмарювалася неприязню до інших народів. Митець особисто спілкувався з діячами різних національностей і релігій. Згадаймо його заклик: "Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь". Мабуть, саме тому цілі покоління іноземців захоплювались і захоплюються постаттю Тараса Григоровича і його працею.

Видатний шведський славіст, референт Нобелівського інституту Шведської академії наук Альфред Єнсен, що добре знав українську мову, написав дві книжки про творчість Тараса Шевченка, де зазначав: "Велика сила прийшла з Правобережної України, справжній обновитель української літератури.. В історії всесвітньої літератури мало таких прикладів, щоб 26-літній поет виступив з такими зрілими творами перед народом, як Шевченко. В історії світової літератури він поставив собі пам'ятник, сильніший від бронзи". Цей пам’ятник допомагали встановлювати білоруси й молдавани, адже поезія Тараса Григоровича близька й зрозуміла кожному народові, який зазнав горя і грізно боровся за свою волю, незалежність. Цілий ряд віршів геніального українського Кобзаря, співця і трибуна поневоленого люду , непокірного бунтаря, дістав широке розповсюдження серед чеського народу. Чехи особливо вдячні Шевченкові за поему "Єретик", де він змалював героїчну постать Яна Гуса, присвятивши цю поему видатному чеському діячеві - Павлові Шафарикові. Відомо також, як сам Шафарик, прочитавши цю поему, був зворушений до сліз.

Велику увагу й заслужену оцінку Шевченкової творчості дають поляки . Поет Леонард Севінський ще в 1861 році написав працю про Тараса Григоровича , додавши до книжки й переклад "Гайдамаків". У своїй праці він підкреслював: "Велика це людина - Тарас Шевченко, велика вже сама собою, ще вища величчю дум мільйонів, що знайшли свій вияв у натхненній його пісні..." Поляки називають Шевченка пророком, що тримає лютню і співає народові його власну рідну пісню.

Та чи не найсміливіше сказав про Тараса Шевченка сучасний польський літературознавець, член Польської академії наук : "Найславніший польський поет і письменник Міцкевич мусив чекати цілі десятиліття, поки його твори завітали під стріхи, а твори Шевченка пішли в народ одразу, ставши його неподільною власністю. Сталось це тому, що Шевченко був найбільшим народним поетом з усіх поетів світу. З цього погляду український поет був вищим за Міцкевича і Пушкіна. ... Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Для неї немає відповідника у світовій літературі". Визнають це і росіяни, і угорці, і молдавани, і вірмени, і казахи та багато інших націй.

Не дивно, що твори Кобзаря перекладені всіма слов'янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською. французькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською. Пам?ятники йому відкриті в Петербурзі, Москві, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі, Буенос-Айресі, Тулузі, Палермо, Братиславі, Варшаві, Ашгабаті - власне на всіх материках.

Взагалі, досліджуючи світове значення творчості Шевченка, просто вражає те, наскільки він популярний за кордоном у багатьох країнах світу. Його вірші надихають, дивують, зачаровують і не важливо який у тебе колір шкіри, національність,наскільки далеко живеш від України і скільки знаєш про її історію. Про світове значення творчості Шевченка добре сказав народний поет Узбекистану, академік Гафур Ґулям: "Вірний і геніальний син українського народу - безсмертний, він належить усім народам, незалежно від того, якою мовою вони говорять і в якій частині земної кулі вони живуть, бо він оспівував і боровся за такі високі, благородні, справді людські ідеали, які безсмертні і які виражають кращі думи, мрії й прагнення всіх народів". 

Література 1. Л. Большаков. Повість про вічне життя. – К., 1990. 2. О. Бабишкін. Шевченкова слава. – К., 1989. 3. В. Смілявська. Святим огненним словом. – К., 1990.          

Пам'ятники Т. Г. Шевченку у світі

Тарасу Шевченко встановлено близько 1200 пам'ятників по всьому світу.

Харківський пам’ятник Кобзарю вважається найкращим у світі.  Урочисте відкриття монумента відбулося 24 березня 1935 року. Автор - відомий радянський скульптор М. Г. Манізер. Харків

Пам'ятник на могилі поета. Автори - М. Манізер та архітектор Є. Левінсон. Канів

Київ. Пам’ятник Шевченку в Шевченківському парку. Автор - Матвій Манізер.

Пам'ятник Т. Г. Шевченкові в Черкасах відкритий у 1964 році до 150-річчя від дня народження поета на розі бульвару Шевченка  і вулиці Дашковича. Черкаси

Пам’ятник знаходиться на площі біля залізничної станції ім. Шевченка. Автори: скульптори М. К. Вронський, А. П. Олійник, архітектор В. Г. Гнезділов. Сміла

Звенигородка. Пам’ятник відкрито у 1981 році. Перший пам’ятник, який зображає Т. Г. Шевченка молодим.

Автори монумента - народний художник України скульптор. О. П. Скобликов та лауреат Державної премії УРСР архітектор А. Ф. Ігнащенко. Умань

Чернігів. Пам’ятник на Валу. 1992, Автор - Народний художник України В. А. Чепелик.  

Ужгород. Пам’ятник Тарасу Шевченку на площі Народній.

Пам’ятник знаходиться у сквері імені Тараса Шевченка. Ялта

Пам'ятник відкритий у 1964 році. Автори - М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко та архітектори А. Сницарєва та Ю. Чеканюк. Росія. Москва

Грузія. Пам’ятник відкрито 2-го березня 2007 року. У фундамент пам'ятника закладено капсулу з землею із села Моринці Черкаської області, де народився Тарас Шевченко.

Пам’ятник відкрито у 2008 році. Автор - член Національної спілки художників України Ігор Гречаний. Азербайджан. Баку

Пам'ятник поету Тарасу Шевченку, що перебував на території Казахстану на засланні (1847 -1857), було встановлено на розі проспекту Достик і вулиці Шевченка в 2000 році на честь дев'ятої річниці незалежності України. Автор – Віталій Рожик. Казахстан. Алмати

Пам’ятник відкрито в 1971 році на замовлення Української громади Аргентини. Аргентина. Буенос-Айрес

Відкриття пам'ятника відбулося 27 червня 1964 року в присутності понад ста тисяч людей, відтоді 27 червня вважається українським днем в США. США. Вашингтон

США. Клівленд. Огайо. Пам'ятник Т. Шевченкові знаходиться в Українському саду. Бронзовий бюст поета роботи скульптора Олександра Архипенка встановлений у 1940 році.

Монумент біля провінційного парламенту відкритий у 1961 році. Автор - канадський скульптор українського походження Лео Мол (Леонід Молодожанин). Канада. Вінніпег

Греція. Афіни. Пам’ятник відкрито в 2010 році в афінському передмісті Зографу

Данія. Копенгаген. Погруддя встановлене в 2010 році. Автор монумента - український скульптор Сергій Богуславський, що мешкає в Копенгагені.

Погруддя Тарасові Шевченку було відкрито під час проведення Тижня українського мистецтва та культури в Енкарнасіоні 15 листопада 1976 р. Парагвай. Енкарнасьйон

Польща. Білий Бір Пам'ятник Тарасу Шевченку зведений у 1991 році. Він є даром українського народу для українців у Польщі. Його творці - скульптор Василь Бородай та архітектор Анатолій Ігнащенко.

Угорщина. Будапешт Відкрито пам'ятник 11 липня 2007 року у Будапешті. Автор пам'ятника - Іван Микитюк, член Національної спілки художників України, Заслужений діяч мистецтв України. 

Пам’ятник урочисто відкрито  1978 року на бульварі Сен-Жермен у скверику, який отримав ім'я Т. Шевченка. Автор погруддя - київський скульптор М. Лисенко. Франція. Париж

Презентацію виконала вчитель української мови та літератури КЗО НВО №28 м. Дніпра Нікітіна О. О.