Презентація: "Складнопідрядне речення"

___ _________ 20__ р.

СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя___ _________ 20__ р. Бо ж Мова —Не тільки промовлені правильно звуки,Й сухого правопису. Норми скупі і жорсткі. Це — наші надії,Це — наші благання і муки,Це — наше коріння,Що рветься увись крізь віки!Анатолій Матвійчук

знаходити в тексті складнопідрядні речення;визначати будову і засоби зв’язку в складнопідрядному реченні;правильно ставити розділові знаки;оцінювати виражальні можливості складнопідрядних речень. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. ВИ НАВЧИТЕСЯ:

Прочитайте. Укажіть, що спільного й відмінного в смислових відношеннях між частинами складних речень. Сформулюйте висновок. Розпочався урок, і учні виконували самостійну роботу. [= -], і [-=]Розпочався урок, учні виконували самостійну роботу. [= -], [-=]Коли розпочався урок, учні виконували самостійну роботу. (коли = -) , [-=] Виділіть головну і залежну частини останнього речення. Прочитайте вголос. З’ясуйте, якою частиною мови поєднані частини речення. З’ясуйте, у чому різниця між головною та підрядною частинами. Зверніть увагу на розділові знаки. Сформулюйте пунктограму. Що пояснює підрядна частина: всю головну частину чи одне слово в ній?Спостереження-аналіз СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя

Складнопідрядне - таке складне речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично за­лежить від іншого і з’єднується з ним за допомогою підрядних сполучників або сполучних слів. Наприклад: Лиш ті держави здатні ставати великими, в яких великі малі люди (О. Довженко). Коли в людини є народ, Тоді вона уже людина. (Ліна Костенко). Хвала тому, хто людям у приполі Несе слова, подібні хлібу й солі, І співи, гідні слави сіяча. (М. Рильський). Почало здаватись, що за чорною смугою хмари то здіймається, то падає… хвиля вогняного моря (М. Коцю-бинський). СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя

Складнопідрядне речення складається з частин, що виконують різні функції стосовно одна до одної. Неза­лежну частину речення називають головною. Частину складнопідрядно­го речення, яка підпорядкована го­ловній, пояснює її і залежить від неї, називають підрядною. Від головного речення до підрядно­го (в більшості випадків) можна по­ставити питання: Ти знаєш (що?), що ти людина? (В. Симоненко). Як сумно тій людині жить (якій?), яка в житті не знала су­му! (М. Рильський ). Хоч на щастя життя багате (незважаючи на що?), але кожну людину ждуть і печалі, і біль, і втрати (В. Симоненко). Людина відчуває свою слабкість тоді (коли? за якої умови?), коли її покидають надії (Б. Харчук). Підрядне речення може пояснюва­ти головне речення в цілому або один з його членів. Поклін тому, хто вносить чесну злагоду в людські серця, одверті і незлі (А. Малишко). Як не буде птахів, то і серце люд­ське зачерствіє (М. Стельмах). У першому реченні підрядна час­тина стоїть після головної, відповідає на питання кому?, пояснює в го­ловній додаток, виражений займен­ником тому. У другому — підрядна частина вказує на умову дії головної частини, відповідає на питання коли? за якої умови? і пояснює головне ре­чення в цілому. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Будова складнопідрядного речення

У побудові складнопідрядного ре­чення важливу роль відіграє розміщен­ня його частин. Підрядна частина мо­же стояти перед головною, у її середи­ні або після неї. В усіх випадках вона відділяється від головної комами. Розглянемо це на прикладах речень. Умовні графічні позначення: [ ] — головне речення, ( ) — підрядне речення. 1. Підрядне речення стоїть після го­ловного (постпозиція): Люблю людей землі моєї, Бо й я землі своєї син. В. Сосюра. Схема речення: [ = ], чому? бо (- = ) 2. Підрядне речення стоїть перед го­ловним (препозиція): Щоб пізнати людину, потрібно її полюбити (Фейєрбах). Схема речення: шоб (= ) , навіщо? [ = ] 3. Підрядне речення стоїть у середині головного (і н т е р п о з и ц і я): Люди, які накидаються на все, які розмінюють свої почуття направо й наліво, по-моєму, мусять відчу­ ти себе злидарями (О. Гончар). Схема речення: [ — , ( які =), ( які =), =]. Примітка. У складнопідрядному реченні буває не одна, а кілька підрядних частин, які можуть залежати від головного речення або ж одна від одної. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Місце підрядного речення

1. Підрядні сполучники є основним засобом поєднання підрядної час­тини з головною. За будовою, як ві­домо, вони поділяються на п р о с т і (що, як, бо, хоч, мов, наче, коли та ін.) і с к л а д е н і (тому що, через те що, так що, дарма що, для того щоб, незважаючи на те що та ін.).2. Сполучні слова. У ролі сполучних слів виступають: відносні займенники: хто, що, який, чий, котрий, скільки (у всіх відмінках);прислівники: де, коли, куди, звід­ки, поки, як та ін. Займенники й прислівники є са­мостійними повнозначними словами, тому вони не лише з’єднують підряд­не речення з головним, а й виступа­ють членами підрядного речення. УВАГА!Зверніть увагу на те, що під час креслення схем складнопідрядних речень сполучники підряд­ності розміщуємо між дужками (їхня службова роль), а сполучні слова — у круглих дужках члени підрядних частин. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Засоби зв’язку між головною і підрядною частиною

Щоб розрізнити сполучники І сполучні слова, треба пам’ятати такі спо­соби розпізнавання:сполучне слово:є членом підрядного речення;до нього можна поставити питання;на нього падає логічний наголос;його не можна опустити, тому що речення втрачає зміст;його, як правило, можна замінити іншим сполучним словом або ін­шою самостійною частиною мови: У слові рідному велика сила є, Що розбива граніт і золото кує. М. Рильський. яка? [- = ], (що_= і =) . Благословенна та ясна година, ко­ли дитя читає «Кобзаря» (Д. Павличко ). [= -], (коли — =)Сполучник: не виступає членом речення, а ли­ше виконує службову функцію; до нього не можна поставити питання; на нього не падає логічний наголос; його можна опустити, при цьому смисл речення зберігається;його можна замінити лише сполуч­ником: Либонь, запізно зрозумів я , що слово треба берегти ( Л . Д м итерко). [*-], и*о( = ). Кола слова на порох стерті, спові­датись зорям зайво (Б.-І. Антонич). Коли ( — = ),[ = ]. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Засоби зв’язку між головною і підрядною частиною

Лише три слова «що», «коли» і «як» можуть бути і сполучниками, і сполуч­ними словами. Що коли що можна замінити відносни­ми займенниками який, котрий —то це сполучне слово: Я честь віддам титану Прометею, Що не творив людей своїх рабами (який не творив…). Леся Українка.коли на що не падає логічний наго­лос — то це сполучник. У реченні Я знаю, що ти скажеш . залежно від того, де зробити логіч­ний наголос, що може виступати і сполучником, і сполучним словом: Я знаю, що (якесь повідомлення) ти скажеш — сполучне слово; Я знаю, що ти (а не хтось інший) скажеш (а не промовиш) — сполучник. Порівняйте роль слова що і в таких реченнях: Пахнуть хлібом слова, Що мене їх навчила мати. Пахне хлібом земля, Що дала мені сонце й крила. Д. Павличко. У першому реченні «що* — спо­лучник, у другому — сполучне слово (яка дала крила). Коли:якщо коли приєднує підрядне ча­су, умови — то це сполучник; Смутно і сумно людині (за якої умови?), коли висихає і сліпне уя­ва… (О. Довженко).якщо коли приєднує підрядне оз­начальне, з’ясувальне — то це сполучне слово: Як я люблю оці години праці (які?), коли усе навколо затиха (Леся Ук­раїнка ). Як:коли як приєднує підрядне часу, умови, порівняльне — то це спо­лучник: Розум без книжки, як птах без крил (Нар.тв.)коли як приєднує підрядне з ’ясу­вальне, способу дії — то це сполуч­не слово: Книга вчить (чого?), як на світіжить (Нар. тв.). СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Практичні прийоми розрізнення омонімічних сполучників і сполуч­них слів

Сполучникам і сполучним словам у головній частині можуть відповідати відносні займенники або займенни­кові прислівники. їх називають співвідносними, або вказівними слова­ми: такий, той, там, тоді, звідти, стільки та ін. Співвідносні слова разом із сполуч­ними словами утворюють сполучни­кові пари: такий — який, так — як, там —де, тоді — коли, той — хто тощо: Коли німують живі людські душі, Тоді і роси кам’яніють на землі. Т. Осьмачка. А де нема любові і страждання,Там не живе, не б’ється і життя. Олександр Олесь. В житті не помилявся той ніколи, Хто доброго нічого не зробив. В. Вихрущ. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Співвідносні слова

В основу класифікації складнопід­рядних речень покладено структурно-семантичний принцип,який полягає в тому, що складне ре­чення розглядається як єдине ціле із взаємозв’язком складових частин —головної і підрядної. За значенням і будовою склад­нопідрядні речення діляться на три групи:1. Складнопідрядні речення з підряд­ними означальними (власне-означальні і займенниково-означальні).2. Складнопідрядні речення з підряд­ними з’ясувальними.3. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними: місцячасуспособу діїміри або ступеня діїпорівняльнимипричиниметиумовинаслідковимидопустовимисупровідними. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Види складнопідрядних речень

Складнопідрядним реченням з підрядним означальним називають таке складне речення, у якомупідрядна частина виражає ознаку предмета, що названий у головній частині. Підрядні означальні речення пояс­нюють член головного речення, вира­жений іменником (або іншою части­ною мови в значенні іменника), і відповідають на питання який? Вони з’єднуються з головним за допомогою сполучних слів (займенників і при­слівників) який, котрий, чий, де, ку­ди, звідки, коли та підрядних сполуч­ників що, щоб, ніби, наче, як тощо: Я виростав серед пісень, які співала тихо мати. І. Світличний. Чуєш, ненько моя, вічна пісня та, що з дитинства несу через літа (М. Ткач). УВАГА!Підрядні означальні речення завжди стоять після головного або ж у середині головного речення, але обов’язково після пояснюваного іменника: Немає в світі бурі, шоб огонь Могла задути вічний та правдивий. /. Кочерга. Як тяжко жити в ті похмурі дні, Коли нема де серцю відпочити. М. Вороний.І несуть мене по полю, Де здобув я нашу волю, Коні вороні. Гі. Воронько. Підрядна частина може відносити­ся й до іменника, що не є членом ре­чення, зокрема до звертань: Оспівані омріяні каштани, Що пелюстками застелили брук, Пишнота ваш а, знаю, не зів’яне. Є. Доломан. Привіт тобі, зелений саду, Що в зат иш ку колись ховав Моє життя, мою відраду І тихо думи навівав. Олександр Олесь. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними означальними

До підрядних власне-означальних близькі займенниково-означальні підрядні речення, щовідносяться до члена головного ре­чення, вираженого займенником. Вони відповідають на питання хто саме? що саме?: Хто любить людей, того й люди люблять (Нар. те.). Лиш той пророк, хто має серце чисте І зла в народ ні краплі не несе. І. Кочерга. Не може при добрі той жить. Хто хоче злу й добру служить… І. Франко. Вечірнє сонце, дякую за всіх, Котрі нічим не осквернили душу. Л. Костенко. Займенниково-означальні підряд­ні частини найчастіше відносяться до вказівних та означальних займен­ників той, такий, кожний, усякий, усе і конкретизують їхній зміст. Займенниково-означальні речення можуть займати різну позицію щодо головного й пояснювати в ньому:• підмет: Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М. Рильський);• присудок: Я не такий, щоб зрадити людину (Леся Українка ). Я єсть той, який щоденно на бу­дові, на посту (П. Тичина);• додаток: У кого серце мудрістю багате. Тому глибини всякі перейти. А. Малишко. Добре тому жить, чия душа і дума Добро навчилися любить. Т. Шевченко. Тим загибелі нема. Кому світять ідеали. П. Грабовський. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними означальними

Складопідрядним реченням з підрядним з’ясувальним називають таке складне речення, у якому підрядна частина пояснює зміст того слова в головній частині - присудка, що потребує додаткового з’ясування, і відповідає на питання всіх відмінків, крім Н.. Підрядні з’ясувальні приєднують­ся до головного речення за допомо­гою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче тощо. Присудок головного речення вира­жається здебільшого дієсловами із значеннями:• мовлення, передачі інформації (го­ворити, казати, повідомляти, оголошувати, доповідати, заува­жувати): Говорять, що матері сльози гарячі і тверде міцнеє каміння пройма­ють (Леся Українка);• мислення, процесів розумової ді­яльності (думати, гадати, мірку­вати, розуміти, усвідомити, збаг­нути, вважати, передбачити): І не збагну ніколи, як вмістилося моє життя в маленькім слові «хліб» (Д. Павличко). Маючи друзів, уважай, що ти володієш скарбом (Г. Сковорода). Я завжди думав і думаю, що без га­рячої любові до природи людина не може бути митцем (О. Довженко)-• волевиявлення, спонукання (хоті­ти, бажати, прагнути, просити радити, вимагати, забороняти застерігати, наказувати): Я просто хочу, щоб до наступної ери з кожного сьогоднішнього зло­чину не виросло завтрашніх двіс­ті (Л. Костенко );СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними

• почуття і його виявлення (радіти, сумувати, шкодувати, соромити­ся, сумніватися, ображатися, пи­шатися, дивуватися ): Я долі дякую, що виросла в селі, Та ще в сім’ї подільських хліборобів. Г. Чубач. О, не дивуйсь, що ніч така блакит­на… (Олександр Олесь );• сподівання, віри (чекати, ждати, сподіватися, вірити, довіряти, впевнюватися ): І всі ми вірили, що своїми руками Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт… І. Франко.• буття, виявлення (бувати, трап­лятися, виявлятися, статися, з’ясовуватися ): Хіба не буває, що в одному-єдиному вчинку людина розкривається в усій своїй душевній красі? (А. Головко)>• сприймання, відчуття (бачити, чу­ти, стежити, помічати, уявляти, спостерігати ): Ти не чуєш, як солов’ї весільним спі­вом дзвонять? (Леся Українка). Ось чому в жару й на холоді Все ввижається мені, Що струмує наша молодість У тужавому зерні. М . Сингаївський.• Досить поширені складнопідрядні речення, у яких з’ясувальна підряд­на частина відноситься до прислів­ників або слів категорії стану голов­ної частини (відомо, очевидно, зрозу­міло, добре, важ ливо, зручно, вигідно, видно, помітно, шкода, жаль, сором­но, приємно, треба, слід, можна, необхідно): Людині треба, щ об її робота зали­шалась п ісля н еї сам ої жити (Ю. Я новський ). Добре, коли людина вміє добре мріяти ( В. Минко ). Немає гірш е, я к в неволі Про волю згадувать. Т. Шевченко. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними

РОЗРІЗНЯЙТЕ! 1. Іноді в головній частині може бути при опор­ному слові займенниково-співвідносне слово те, що передбачає обов’язковість підрядної частини. Можливість пропущення цього займенника відрізняє підрядні з’ясувальні від підрядних зай­менниково-означальних, де він структурно не­обхідний: В пісні важко передати те. чим крилиться душа (Б.-І. Антонич). Це складнопідрядне речення з підрядни зясувальним, заименник те можна опустити. Шелестять дощі про те, Чого не вимовиш словами. М. Луків. Це складнопідрядне з підряд н им займенниково-означальним , до займенника те відно­ситься сполучне слово чого. 2. Якщо підрядна частина залежить від дієслівних іменників (чутка, уява, думка, згадка, звістка), при яких у головній частині немає вказівного сло­ва той (та, те, ті), то таке речення є під рядним означальним. Якщо ж у головній частині при цих іменниках з’являються такі вказівні слова, то підрядну частину треба вважати з’ясувальною: У княжий табір вісник вість приніс (яку?), що меч тевтона над Волинню звис (М. Бажан). Пройшла чутка (яка?), що Кармель отаманує в Чорному лісі (Марко Вовчок). Вісник приніс вість про те, що меч тевтона над Волинню звис. Пройшла чутка про те, що Кармель отама­ннує в Чорному лісі. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними

Складнопідрядним реченням з підрядним місця називають таке ре­чення, у якому підрядна частина вка­зує на місце, простір, напрям дії, про які говориться в головній частині, і відповідає на питання де? куди?звідки? З головним підрядне речення по­єднується сполучними словами де, куди, звідки (звідкіля), яким у головному можуть відповідати співвід­носні слова-прислівники тут, там. туди. десь, звідти, звідтіля, кудись. Наприклад: А де нема любові і страждання, Там не живе. не б’ється і життя, Олександр Олесь. Там, де ти колись ішла, Диво-стежка зацвіла Вечоровою матіолою, Житом-долею світанковою. Б. Олійник. Тепер я скрізь, де світло і любов (П. Филипович). Куди голова задумала, туди й ноги несуть (Нар. те.). Звідки вітер, звідти й щастя (Нар. тв.). РОЗРІЗНЯЙТЕ Підрядне речення місця безпосередньо або через співвідносне слово відноситься тільки до присудка двоскладного або односкладного го­ловного речення. Якщо ж воно відноситься до підмета, додатка або обставини, вираженої іменником з прийменни­ком, то, незважаючи на наявність сполучних слів де, куди, звідки, є підрядним означальним: Повій, вітре, на Вкраїну (яку?), Де покинув я дівчину. В. Петренко. Щ е в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі трепетні ліси (які?), Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. І. Світличний. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними місця

Складнопідрядним реченням з підрядним часу називають речення, підрядна частина якого вказує на часдії або стану, про які йдеться в голов­ному реченні, і відповідає на питання коли? доки? відколи? як довго? Наякий час? З головною частиною такі підрядні з’єднуються за допомогою сполучних слів коли, поки, доки, а також сполучників як, як тільки: Україно! Доки жити буду, Доти відкриватиму тебе. В. Симоненко. Лиш доти варто в світі жити, по­ки живеш і квітнеш ти, Україно (Т. Петриненко ). Уночі, як Чумацький Шлях сріб­листу куряву простеле, вийди на Дніпро! (П. Тичина). Мене ліси здоров’ям напували, Коли ходив у їхній гущині. В. Симоненко. Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Д. Павличко. Підрядна частина співвідноситься з усім головним реченням, але пояс­нює безпосередньо або через співвідносне слово (тоді, доти) тільки при­судок у ньому, до інших членів її ВІД­НОСИТИ не можна. Саме тому не можнавважати часовими речення, підрядна частина яких у головному реченні по­яснює обставину, виражену іменни­ком з прийменником. Передусім це стосується речень з розчленованим складним сполучником: до (після) того як — до ( після) то­го, як; у той час як — у той час, як. До того часу (якого?), як заграють сурми, спортсмени можуть стояти вільно (з підрядним означальним). До того як заграють сурми, спортсмени можуть стояти вільно (з підрядним часу). Підрядні частини часу можуть сто­ять перед головною частиною, після неї і в середині її. Наприклад: Коли зібралися всі учні, тоді ди­ректор запросив до класу гостей. — Директор запросив до класу гос­тей, коли зібралися всі учні. — Тоді, коли зібралися всі учні, ди­ректор запросив до класу гостей. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними часу

РОЗРІЗНЯЙТЕ! 1. Підрядні частини часу не можна визначати ли­ше за характером сполучників та сполучних слів, оскільки слова коли, поки можуть приєдну­вати до головних ще й підрядні умовні, озна­чальні та з’ясувальні: Настав час (який?), коли полтавська Богданівка стала м истецькою столицею Катерини Білокур (О. Гончар) — підрядне означальне. Я так люблю (що?), коли круг соняхів над зо­лотавими їх скронями бурштинних бджіл рої гудуть (Г. Світлична) — підрядне з’ясувальне. Чого б не зробили словам и окрилені люди (при якій умові?), коли б не ганьбили їх т репет них слів словоблуди (І. Муратов) — підрядне умови. Люблю (що?), коли виводить літо остан­ні грози на парад (М. Братан) — підрядне з’ясувальне. 2. Інколи в підрядній частині зі сполучним сло­вом коли поєднується два значення — часу й умови, тому важко визначити, якого типу таке підрядне речення. Наприклад: Тоді пізнається цінність часу, коли він утра­чений (Г. Сковорода). Наведене підрядне речення може відповідати на питання коли? і за я к о ї умови? Отже, у таких складнопідрядних реченнях умовно-часові від­ношення і підрядну частину можна трактувати як підрядну часу або умови. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними часу

Серед складнопідрядних речень з підрядними обставинними є група конструкцій, у яких підрядна части­на вказує на якісні чи кількісні озна­ки дії або стану, про які говориться в головній частині. Залежно від структури, значення, наявності опорних слів та сполучних засобів такі складнопідрядні речення будуються за трьома основними мо­делями. 1. Складнопідрядним реченням з підрядним способу дії називають складне речення, підрядна частина якого вказує на спосіб перебігу дії або стану головної частини і відповідає на питання як? яким спо­собом? З головним реченням підрядні спо­собу дії поєднуються сполучниками як, що, щоб, мов, немов, мовби, наче, ніби і сполучним словом як. Сполучному слову й сполучникам (за винят­ком ніж) у головному може відповідати співвідносне слово так, що виступає в ролі обставини способу дії: І рости, і діяти нам треба так, Щоб аж гриміло з краю в край. П. Тичина. Я хочу так життя прожити, Віддати днів тугий налив, Щоб зло, страшне й несамовите, Останній подих спопелив. А. Малишко. Як будеш робити, так буде і земля родити (Нар. тв.). СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри або порівняльними

2. Складнопідрядним реченням з підрядним міри або ступеня назива­ють складне речення, у якому під­рядна частина вказує на міру чи ступінь вияву дії головної час­тини або на ступінь вияву оз­наки, якості, вираженої прик­метником, прислівником або іменни­ком у головному реченні, тобто дає кількісну характеристику, і відпові­дає на питання: наскільки? якою мірою? до якої міри?: На леваді за верболозами тепер зібралося стільки синяви, що мож­на в ній брести по коліна, як водою (М. Стельмах). Так тихо, спокійно в зелених бере­гах, що хочеться сісти на човен і поплисти (М. Коцюбинський). Повітря вже вигріто до тієї міри, що аж ніби пронизує наскрізь (В. Барка). А зоряно так, що, здається, зоря­ми в вічі сипле (Марко Вовчок). Підрядні міри або ступеня поєдну­ються з головною частиною сполуч­никами щоб, як, що, мов, наче, мов немовби, начебто та сполучними сло­вами скільки, наскільки, яким у го­ловній частині відповідають співвід­носні слова так, ст ільки, настільки, такий, такою мірою, парними спо­лучниками що…то, чим…тим: Пісенність Шевченкової лірики настільки приваблива і природна, що багато його поезій стало народ­ними піснями ( О. Гончар). Серпневий день такий пого­жий, мов перший день життя (М. Драй-Хмара ). Чим вище дерево, тим корінь глиб­ше (Нар. тв.). Що далі йшли, то все частіше зупинялися. Скільки зір у високому небі, Стільки співів у серці моїм. В. Сосюра. Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки достане снаги мені й хисту. Леся Українка. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри або порівняльними

3. Складнопідрядним реченням з підрядним порівняльним називають складне речення, підрядна частина якого пояснює головну шляхом по­рівняння, зіставлення на ос­нові будь-яких асоціацій і відповідаєна питання як саме?:І блідий місяць на ту пору З-за хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі То виринав, то потопав. Зацвіла в долині червона калина, Ніби, засміялась дівчина-дитина. З тв. Т. Шевченка. Гаснуть вогні у місті, ніби в безод­ню моря падають зорі янтарні (М. Рильський). Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці (М. Коцюбинський ). А тепер у серці щось тремтить і грає, Як тремтить на сонці гілка золота. М. Рильський. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри або порівняльними

Час­то підрядні порівняльні речення бу­вають неповні, тобто мають лише один головний член — підмет або присудок, який і виконує порівняль­ ну функцію. Особливістю складнопідрядних ре­чень з підрядними порівняльними є те, що в них порівнюється той самий предмет (особа) за різними ознаками (діями) або різні предмети (особи) за однаковою ознакою (дією). Звичайно, назви предметів або дій головної частини пропускаються в підрядній, щоб не переобтяжувати речення повторенням тих самих слів. Тому неповних речень серед порів­няльних більше, ніж серед інших. Найбільшу складність щодо визна­чення типу синтаксичної одиниці становлять порівняльні конструкції, які складаються лише з іменника в називному відмінку з пояснювальни­ми словами або без них: [Чумаки летять у даль серцями], (як чайки) (М. Рильський ). [Наша молодість, (наче природа), колосистим ще літом доспіє] (Б.-І. Антонич). [А дні летять], (як вітер) (М. Зеров ). [Любов, (як сонце), світу відкриває безмежну велич людської краси] (В. Симоненко). Порівняльні звороти такого типу можуть у реченні виконувати роль означення, обставини, прикладки, уточнювати значення іменної части­ни складеного присудка, обставини. Такі іменники не виконують ролі підмета, бо є назвою не конкретного предмета як носія комплексу ознак, властивостей, а тому порівняльні звороти є другорядними членами речення: Там місяць, наче вартовий, на промінь сперся, мов на кий (Б.-І. Антонич). Зникає все, а рідне слово вічне, його я, як молитву, прокажу… (В. Артамонова). Однак називний відмінок іменника може означати цілком конкретний предмет, з яким порівнюється ін­ший, тобто виступати носієм певної дії, ознаки, що названа в основній частині. У такому випадку він виконує роль головного члена підрядного речен­ня — підмета, присудок при якому пропущено: Не було, мабуть, кращої людини на світі, як дідусь (О. Гончар). Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою (М. Коцюбинський). СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Неповні порівняльні речення

Як відрізнити неповне підрядне порівняльне речення у складнопід­рядному і порівняльний зворот у простому реченні? Просте речення з порівня­льним зворотом:І. Якщо в порівняльній конструкції є іменник у формі непрямого відмінка: Поволі повертаємось у землю, як в колиску (Б. А. Антонич ). Щасливих днів п’янку любов, як пісню, серцем вимрію (Д. Луценко). Зорі мигтіли, як перед дощем (О. Гончар). І грає арфа, мов у сні, Про щось солодке і болюче. Олександр Олесь. На світі більше куль, аніж сердець. На світі більше мін, ніж томиків поезій. Д. Павличко.2. Якщо в конструкції є порівняль­ний сполучник і прикметник у різних відмінкових формах: І земля тоді теж дивилася на ньо­го, як жива (М. Стельмах). Між м’якими зеленими, ніби оксами­товими, берегами в’ється гадюкою Раставиця… (І. Нечуй-Левицький).3. Якщо в конструкції є дієприкмет­ник чи дієприслівник: Степи лежать, мов зачаровані, залиті сяйвом голубим (М. Луків). Сонце, немов утопившись, стало сідати, і з поля повіяло свіжим повітрям (В. Винниченко).4. Якщо в порівняльній конструкції стрижневим словом є прислівник: Все записуй в серці молодому, Буде це як знахідка тобі, Коли в старість прийдеш, як додому. М. Рильський.5. Якщо в порівняльній конструкції є фразеологічне словосполучення: О, де порятунку шукати мені, ко­ли я один мов перст (Б. Олійник). І стоїть Україна перед нашим ду­ховним зором у вогні, як неопали­ма купина (О. Довженко).6. Якщо порівняльна конструкція виступає означенням до будь-якого члена головного речення: У покосах та між покосами горіли зорі, як червоні суниці (С. Васильченко ). В синіх скелях поезій волею й розу­мом я обтесую слово, мов камінь тверде (В. Забаштанський). Слово наше пребагате і пахуче, ніби м’ята (В. Кочевський ). СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Неповні порівняльні речення

Складнопідрядне речення з неповним порівняльним реченням:1. Якщо в конструкції є іменник у на­зивному відмінку з конкретним значенням (підмет): Як парость виноградної лози, Плекайте мову. М. Рильський. Пізно я повертався додому, прихо­див обвіяний духом полів, як дика квітка (М. Коцюбинський ).2. Якщо стрижневим словом у конст­рукції є займенник (він завжди вказує на конкретний предмет): Ти така ж втомлена, земле, як і я (М. Коцюбинський ). І, як ніхто, я добре знав, що книга ця прадавня (А. Кичинський).3. Якщо в конструкції наявний тільки присудок (підмет зрозумілий з го­ловного речення): Журавель сумно поскрипує, ніби спів­чуває чоловікові (М. Стельмах).4. Якщо в конструкції є додатки й обставини, що залежать від пропу­щеного присудка: Душа моя розкрита для кожного, як квітка для роси (М. Коцюбинський ). Людині потрібна довіра, Як золоту точна міра, Як житові повен колос. Як птиці щасливий голос. Є. Летюк. Вже над містом вогні розцвіли, Як у лузі ромашки. Д. Луценко. За структурою неповні порів­няльні речення поділяються на:• речення з пропущеним підметом:дія підрядної частини порівнюється з дією головної при спільному підме­тові (порівнюються різні дії, що ви­конує одна й та сама дійова особа): Ллється море, Плеще в берег, Б ’ється в сірі скелі, Мов з кайданів хоче вийти На степи веселі. Олександр Олесь. Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче. Т. Шевченко. І зозуля десь кує остання. Мов цвяхи у тишу забиває. К. Дрок. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Неповні порівняльні речення

Складнопідрядне речення з неповним порівняльним реченням: УВАГА! У порівняльних підрядних частинах цього типу підметів немає, вони пропущені, але їх легко встановити з головних частин.• речення з пропущеним присудком: підмет підрядної частини порівню­ється з підметом головної при спі­льному присудкові (порівнюється виконання однієї і тієї самої дії різними підметами): Надо мною в’ються хмари, Як над чайкою орли. Олександр Олесь. У книги люди, наче бджоли в соти, Знесли духовний, чародійний мед. Д. Павличко. Як батько сина, вчить мене Тарас Вростати в землю жилавим корінням. Д. Луценко. УВАГА!У реченнях цього типу пропущені присудки, які Є однаковими з присудками головної частини. Їх теж легко відновити, якщо в підрядній частині є додаток або обставина. Примітка. У мовознавстві існують різні погляди на класифікацію порівняльних конструкцій зі сполучниками як, мов, ніби,наче та ін. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Неповні порівняльні речення

Складнопідрядним реченням з під­рядним причини називають речення, у якому підрядна частина вказує напричину того, про що йдеться в го­ловному реченні, і відповідає на пи­тання чому? через що? з якої причини? Підрядні речення причини поясню­ють головне речення в цілому і при­єднуються до нього сполучниками бо, тому що. через те що, оскільки, від того що, позаяк: Не зневажай душі своєї цвіту, Бо з нього виросло кохання наше. Не гідна ти дочкою лісу зватись, Бо в тебе дух не вільний, лісовий А хатній, рабський. Я щастя не маю і в мріях не бачу Бо іншії мрії у серці ношу, З тв. Лесі Українки. Підрядні речення зі сполучником бо завжди стоять тільки після голов­ної частини: Душа летить в дитинство, як у вирій, Бо їй на світі тепло тільки там. Л. Костенко. Сполучник бо може стояти на по­чатку нового речення, оскільки при­чина може бути висловлена окремо від наслідку. У таких випадках спо­лучник бо набуває додаткового при­єднувального значення: І так необхідно, щоб кожен щомиті світився для когось! Бо так необач­но себе лише гріти (А. Листопад). Підрядні причини з іншими спо­лучниками можуть стояти й перед го­ловним реченням і після нього: Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого, не відкидай повчання матері твоєї, позаяк навчання і є світло. Оскільки дражливе слово викли­кає лютощі, людина гаряча здій­має сварку. Людина лагідна незгоду втихомиряє, тому що розважлива відпо­відь гасить гнів. Ніколи не прагни товариства лю­дей злих, через те що серця їхні привчені до насильства (3 Біблії)СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними причини

Складені сполучники тому що, тим що, через те що, затим що можуть розчленовуватися або стояти в підряд­ному реченні. При розчленовуванні цих сполучників на дві частини слова тому, тим, затим, через те входять до складу головного речення й викону­ють роль співвідносних слів, а підряд­не з’єднується з ним сполучником ЩО.’ Земля прекрасна тому, що на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Ю. Бедзик). А через те, що в них була тількилатка землі, ніхто довго не славстаростів (М. Стельмах ). На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко ). Причиновий сполучник затим що в сучасній літературній мові майжене вживається. Він засвідчений зде­більшого в художніх творах XIX ст.: А більший меншого тусає та ще й б’є, затим що сила є (Л. Глібов). Підрядні причинові частини мо­жуть приєднуватися до головної і за допомогою сполучника що, особливо тоді, коли в головному реченні гово­риться не про дію, а про стан: Щасливий я, що народився на тво­єму березі [Десни], що пив у неза­бутні роки твою м’яку, веселу, си­ву воду (О. Довженко). Тільки смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись (Леся Українка). В обох реченнях присудок (щасли­вий, смутно) вказує не на дію, на стан. До підрядних частин ставимопитання чому? з якої причини?СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними причини

Складнопідрядним реченням з під­рядним мети називають речення, у якому підрядна частина вказує на ме­ту того, про що йдеться в головному реченні, і відповідає на питання для чого? з якою метою? навіщо?Підрядні мети стосуються всього головного речення й приєднуються за допомогою сполучників щоб, для то­го щоб, з тим щоб, аби: Я воскрес, щоб із вами жити Під шаленством весняних злив. Світ зігрів він своєю любов’ю. Переміряв шляхи вікові. Щоб ніколи конвалії кров’ю Не ридали ніде в траві. І миті жодної не можна повернути, Щоб заново, по-іншому прожить. З тв. В. Симоненка. У головному реченні можуть бути співвідносні сполучникам вказівні слова для того, за тим, з тим, на те, з якими співвідносяться сполучники щоб, аби: Ми у світі покликані для того, Щоб усе зробити навпаки. Л. Кисельов. Для того щоб створити щось кра­сиве, треба нести красу в душі (Ю. Мушкетик). Для того щоб любити власний на­род. не треба нам ненавидіти інший народ (О. Кобилянська). Підрядна частина може займати будь-яке місце щодо головної, але здебільш ого стоїть після неї, зрід­ка — перед: Зерно в землю теж кладуть, щоб воно воскресло в житі (Б. Олійник ). І зерно мусить вмерти, щоб дати в життєдавчому житті — Жит­тя (Є. Маланюк). Земле, засійся зерном золотим, Щоб колосилася нива зелена. В. Грінчак. Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). Щоб зворушувати інших, треба бути самому зворушеним (О. Дов­женко ). Сполучник щоб — найпоширені­ший у складнопідрядних реченнях з підрядними мети. Вживається він у всіх стилях української мови. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними мети

РОЗРІЗНЯЙТЕ! Складнопідрядне речення з підрядним мети не можна визначити лише за характером сполуч­ників, адже сполучник щоб використовується і в складнопідрядних реченнях інших типів: Треба (чого?), щоб слова з багатих не зроби­лися вбогі — підрядне з’ясувальне. І вночі сил таких немає (яких?), щоб наше сонце погасить — підрядне означальне. Так би впасти (як?), щоб серце жаль вос­таннє стис — підрядне способу дії. Як сонце, перейти хотів би я по світі (наві­щ о?), ш об з усміхом зайти за мідний небосхил До слова слово хай перелетить (з якою ме­тою ?), шоб через море брат озвався брату -підрядне мети (З тв . М. Рильського ). За допомогою сполучника аби при­єднуються підрядні речення мети пе­реважно в розмовній мові: Готовий я зробити все для вас, аби не бачить вас в такім одчаї (Леся Українка ). Сполучники для того щоб, з тією метою щоб уживаються в науковому та публіцистичному стилях: З тією метою щоб одержати чис­тий метал, оксид молібдену від­новлюють воднем (3 підручника). У ролі сполучника мети може ви­ступати також частка нехай: Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Леся Українка ). СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними мети

Складнопідрядним реченням з підрядним умови називають складне речення, підрядна частина якого вка­зує на реальну чи нереальну (тобто бажану або можливу) умову, за якої відбувається чи могла б відбутися дія головного речення. Підрядне умовне речення відпові­ дає на питання за якої умови? і з єднується з головним сполучниками якщо, якже, коли, як, раз (коли виражаеться реальна дія), коли б, якби, аби, (коли виражається нереальна дія): Коли вже народився ти поетом, За все відповідай у цім житті. Б. Олійник. Як мовчанням душу уяремлю, То який же в біса я поет? Л. Костенко. Якби не поезії дивнії чари, Убогі жили б ми, понурі, як хмари. І. Франко. Як в нації вождя нема, Тоді вожді її — поети. Є. Маланюк. Якщо підрядна умовна частина стоїть перед головною і з’єднується з нею сполучниками якщо, якби, коли, то в головному реченні з’являється співвідносне до сполучника слово то: Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само вас знайде (К. Ушинський ). Як нема в голові, то й на базарі не купиш. Як голова сивіє, то чоловік мудрішає. Коли сам добре не знаєш, то не говори. Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі (3 Нар . тв.). Сполучники якщо, коли, як у та­ких реченнях синонімічні між собою тому здатні заміняти один одного. Сполучник якби можна замінити сполучниками коли і якщо лише з часткою б: Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Нар. тв.) — Коли б ме­ні черевики, то пішла б я на музики. Потрібно розрізняти за значенням і сполучники якщо і якби. Сполучник якщо вживається в реченнях з реаль­ною умовою, а якби — з нереальною: Життя не кінчається смертю, Якщо залишається сад (В. Терен ). Якби я турбувався лиш про себе, Вже б онімів давно від самоти. Д. Павличко. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними умови

Визначення умовної підрядної час­тини нерідко ускладнюється тим, що вона може мати додаткове значення: • відтінок причини: Не злякає Страшний божий суд, якщо (бо) не злякав людський (О. Довженко); • допусту: У відкритім бою, якщо й поране­но, то тебе врятують товариші (О. Гончар). РОЗРІЗНЯЙТЕ! Особливо виразно відчувається ум овно-часовий зв’язок, якщо підрядна частина приєднується до головної сполучником коли. Звертайте увагу на форму присудка: якщо він стоїть у теперішньом у часі, то умовний відтінок переважає, а якщо присудок у формі минулого часу, то підрядна частина має часове значення. І ще: якщо коли можна замінити на якщо, а коли б — на якби, то це будуть складнопідрядні ре­чення з підрядним умови: Коли (якщо ) ти впав на полі бою В тяжкому, ратному труді, Тод і безсмертя над тобою Здіймає крила молоді. П. Воронько. Які б то звуки розітнулись, Коли б (якби) ви дивних струн торкнулись. Л. Костенко. Усе до крихти я з людьм и ділив, Коли міста , і села, і дороги Вкривались полум ‘ям свинцевих злив І. Савич. Коли звук завмирав, глухнув, тоді тиша, зда­валось, нашорошувала — настовбурчувала свої чутливі вуха (Є. Гуцало). СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними умови

Складнопідрядним реченням з під­рядним наслідковим називають ре­чення, підрядна частина якого вка­зує на наслідок того, про що говори­ться в головній: Вночі йти гірською стежкою було небезпечно, так що туристи вирі­шили зупинитися на відпочинок(3 газети ). На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися вели­кого дощу (Н. Рибак). Місяць, підводячись вгору, пірнає в загустілу хмару, так що видніється лише срібний край (М. Стельмах). Теплий туман слався по полю і на­ливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Ко­цюбинський ). Здоровенний дуб розлягся, розши­рився своїм кострубатим гіллям так що аж темно було (М. Коцю­бинський). Підрядне наслідку відноситься до головного речення в цілому й приєд­нується сполучником так що, якийне має в головному співвідносного слова. Підрядні наслідкові на питання не відповідають і завжди стоять після головної частини. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими

РОЗРІЗНЯЙТЕ! Складнопідрядне речення з підрядним наслідку та способу дії, у яком у в головній частині є співвідносне слово так, а підрядна приєднуєть­ся до головного сполучником що. Відмінність між ними шукайте на межі головної і підрядної частини: якщо сполучник так що не розчлено­вується, а слово так не може змінювати місця, то підрядна частина є наслідковою (кома ста­виться перед сполучником так що). якщо слово так належить до головної частини, то підрядна є обставиною способу дії. Часом Десна розливалася так пишно, що у воді потопали не т ільки ліси й сінокоси (0 . Довженко ) — складнопідрядне з підряд­ним способу дії. Часом Десна розливалася пишно, так що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси — з підрядними наслідку. Сонце пекло так, що й уночі степ пашів (Ю. Яновський). Сонце так пекло, що й уночі степ пашів. Сонце пекло, так що й уночі степ пашів. Розквітло нове життя так, що старому не­ма вороття. Так розквітло нове життя, що старому нема вороття. Розквітло нове життя, т ак шо старому нема вороття. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими

Складнопідрядним реченням з підрядним допустовим називають складне речення, підрядна частина якого виражає дію, незважаючи на яку або всупереч якій відбувається дія в головному реченні, і відповідає на питання незважаючи на що?: Хай сміються громи, ми не звер­нем з своєї дороги. І хай відносин наших світ погасне, А спогади все ж будуть жить в мені. Люблю! Як в перший раз люблю, Хоч це любов моя остання. З тв. Олександра Олеся. Підрядні допустові речення відно­сяться до головного в цілому й з ’єд­нуються сполучниками незважаючи на те що, хоч (хоча), хай (нехай), дарма що: Хоч не одного там калічили ті скали, ми далі йшли… І. Франко. Твій дух не став приниженим і плюсклим, хоч слала доля чорні килими. Л. Костенко. Даю тобі цей меч, Дарма що ти не сильна. Леся Українка. Підрядні допустові можуть стояти пе­ ред головним, у середині та після нього: Хоч мінлива наша мода, Та не згубиться ніколи Чарівна слов’янська врода. В. Крищенко. Хотілось всім, хоча й гнітила втома. Зібрати лан рясний до колоска. Д. Луценко. Захопило літо вересень в полон… Ще ультрамаринове тчеться полотно. Хоч в разках калинових луг горить давно. І. Драч. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними допустовими

УВАГА! Якщо допустова підрядна частина стоїть перед головною, то на початку головної здебільшого вживаються протиставні сполучники а, та, але, зате, проте, одна к: Як не мудруй , а правди ніде діти (Л . Глібов ). Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеч чину свою (В. С осюра). Нехай я отруєна злою журбою , та в пі ні н а всяку отруту є лік (Леся Українка ). Хоч тяжко душу берегти під небом цим полуднім, треба йти, а треба йти щосвятом і щобуднем . В. Стус. Якщо підрядна частина має узагальнювальне значення, то сполуч­ними засобами виступають поєднан­ня сполучних слів (відносних зай­менників і прислівників) з підсилю­вальною часткою не: хт о не, що не, куди не, скільки не або поєднання підсилювальної частки хоч з тими самими словами: хоч хто. хоч який, хоч скільки, хоч як: І де б я не був за далекою даллю, Тебе ж, Україно, завжди пізнаю. А. Малишко.І скільки не беруть живлющої водиці — Немає дна в Езоповій криниці. М. Годованець. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні речення з підрядними допустовими

Складнопідрядним реченням з під­рядним супровідним (або приєдну­вальним) називають речення, підряд­на частина якого містить у собі до­даткове повідомлення, пояснення з приводу того, про що говориться в го­ловному реченні: Вони стояли обнявшись, чого б раніше не дозволили собі на людях (О. Гончар). Народу зібралося дуже багато, чого ніхто не сподівався (М. Коцю­бинський ). Вода в несамовитій течії б’ється об це каміння, причому хвиля вкриває його кучерявою піною (Ю. Сірий ). Специфікою цих речень є те, що го­ловна частина з погляду структури й змісту є цілком завершеною, самостійною і не вимагає підрядної. Під­ рядна ж частина є несамостійною. Вона переважно розміщена після го­ловної і приєднується до неї сполуч­ним словом що (у різних відмінках з прийменниками і без них), рідше — де, куди, звідки, навіщо, причому, як Так, у складнопідрядному реченні: На вікнах висіли кремові штори, від чого в кабінеті панували сутінки і прохолода (В. Винниченко) — виділяються дві частини. Перша з них є завер­шеною: на вікнах висіли кремові што­ри (вона не потребує поширення або конкретизації). Щодо залежної части­ни, то в ній тільки наявність сполучно­го слова від чого створює синтаксичну незавершеність речення: від чого в ка­бінеті панували сутінки і прохолода. Деякі підрядні супровідні набули характеру сталих висловів: що й тре­ба було довести, чого і слід було споді­ватися, про що говорилося раніше, з чим вас і вітаємо: Розбуркала мене, як і треба було сподіватися, весна (М. Хвильовий). Головні ознаки таких склад­нопідрядних речень:• підрядна частина не відповідає ні на яке питання;• стоїть, як правило, після головної;• поєднується з головною сполучним словом — відносним займенником що в усіх відмінкових формах. Примітка. Виділяються ще складнопід­рядні речення з пояснювальними відно­шеннями (одна з частин пояснює другу,конкретизує її значення). Підрядна пояс­нювальна частина приєднується до голов­ної (пояснювальної) за допомогою сполуч­ників тобто, а саме, як-от і завжди стоїть410 Граматика: морфологія, синтаксиспісля неї. У ролі приєднувального сполуч­ена іноді використовуються вставні слова(правда, точніше, словом, тільки, майже,зокрем а, навіть), при цьому кома після нихйЄ ставиться: Планета існує для всіх в однаковій мірі,принаймні так повинно бути (О. Гончар). Я тебе, батьку, і не бачив навіть, тіль­ки на збільшеній фотокарточці у рушни­ку (В. Голобородько). Це слід так поводитися і висловлюва­тись, тим паче при дітях (Ю. Борисенко). СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні супровідні речення

Головні ознаки складнопідрядних супровідні речень:• підрядна частина не відповідає ні на яке питання;• стоїть, як правило, після головної;• поєднується з головною сполучним словом — відносним займенником що в усіх відмінкових формах. Примітка. Виділяються ще складнопід­рядні речення з пояснювальними відно­шеннями (одна з частин пояснює другу, конкретизує її значення). Підрядна пояс­нювальна частина приєднується до голов­ної (пояснювальної) за допомогою сполуч­ників тобто, а саме, як-от і завжди стоїть після неї. У ролі приєднувального сполуч­ена іноді використовуються вставні слова (правда, точніше, словом, тільки, майже, зокрем а, навіть), при цьому кома після них не ставиться: Планета існує для всіх в однаковій мірі, принаймні так повинно бути (О. Гончар). Я тебе, батьку, і не бачив навіть, тіль­ ки на збільшеній фотокарточці у рушни­ку (В. Голобородько). Це слід так поводитися і висловлюва­тись, тим паче при дітях (Ю. Борисенко). СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Складнопідрядні супровідні речення

У складнопідрядному реченні між головною та підрядною частиною ставляться такі розділові знаки: кома, тире, крапка з комою, кома та тире. Ставимо кому:• у складнопідрядному реченні після головної частини (якщо вона стоїть після підрядної).• коли підрядна частина стоїть у се­редині головної, то вона виділяєть­ся з обох боків комами: Мова і пісня — дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберіга­ти пильніше й відчайдушніше, ніж свої кордони (Г. Нудьга). Без пісні, що мені співала тихо ма­ти, я навіть дня прожити би не зміг (В. Вихрущ ). Коли пісні мойого краю Пливуть у рідних голосах, Мені здається, що збираю Цілющі трави я в лугах. М. Рильський. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Розділові знаки у складнопідрядному реченні

Примітки.1. При складених сполучниках кома ста­виться один раз. Коли складений сполуч­ник не членується, то кому ставимо перед ним. Це стосується сполучників тоді як, в той час як, тим часом як, між тим як, ніби як, подібно тому як: З того часу як почалися бої в Будапешті, гармати супроводження йшли поряд штурмових груп (О. Гончар ). У середині речення складений сполуч­ник може членуватися на дві частини: пер­ший компонент (займен-никовий чи прис­лівниковий) уходить до головної частини, а другий — до підрядної. У цьому випадку кому ставимо перед другою частиною: День був душний та жаркий незважаючи на те, що краплі рясного вранішнього до­щу іскрилися на траві (Марко Вовчок). У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля… (М. Стельмах ).2. Коли підрядне речення мети стоїть пе­ред головним, то складені сполучники для того щоб, з тим щоб комою не розділяються: Для того щоб бути щасливим, треба мріяти завжди (М. Сом ).3. Якщо сполучник так що членується, то змінюється значення підрядної частини: Погода стояла тепла й сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (Г. Тю­тюнник ) — підрядне наслідкове речення. Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задушливому мареві (Ю. Яновський) — підрядне речення міри й ступеня дії. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Розділові знаки у складнопідрядному реченні

Не ставимо коми:1. Якщо перед сполучником чи сполуч­ним словом стоять частки не або і:І хоч життя послало йому калю­жу замість океану, душа в нього була океанська (О. Довженко ). Він думав не як його зустрінуть, а як швидше дібратися до села. Ух цікавило не що тут збудують, а що зруйнували перед цим. Але: Хоробро билися запорожці, навіть коли вже були поранені (частки навіть, тільки, лише, хіба що пе­ред підрядними сполучниками не відділяються).2. Якщо підрядна частина складаєть­ся тільки зі сполучника чи сполуч­ного слова: У Івася немає тата. Не питайте тільки чому. В. Симоненко. Але: якщо підрядна частина є прямим запитанням, кому ставимо: Ти знаєш, де він є? Скажи, де? Іноді перед підрядними сполучни­ми словами використовується інто­наційне тире: Ми хотіли й не знали — чого ( В. Сосюра ).3. У фразеологічних зворотах з під­рядним сполучником (вони не є складнопідрядним реченням): Бог його знає що, куди, коли, звідки; Куди не кинь оком; Куди очі дивляться; Мов кіт наплакав; Мов води в рот набрав; Мов у воду канути тощо. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Розділові знаки у складнопідрядному реченні

Ставимо тире: У складнопідрядному реченні для того, щоб інтонаційно відокремити головну частину від підрядної. У цьому випадку підрядна частина стоїть перед головною. Найчастіше за допомогою тире відділяються підрядні з’ясувальні, часу, умови, мети, допустові, займенниково-означальні: Хто волю хоче вбить — загине (Д. Павличко ). Як весна настала — зацвіли льони (І. Зінченко ). Якщо ти за своє життя не поса­див жодного дерева — плати за чисте повітря (О. Довженко). Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. П. Тичина. Хоч земля вся укрита снігами — моє серце в цвіту (В. Сосюра). УВАГАІ У художніх творах для цього часто використову­ ють не лише тире, а кому й тире: А хто від правди ступить на півметра, — Душа у нього сіра й напівмертва. Л. Костенко Двокрапку ставимо (дуже рідко), якщо підрядна з’ясувальна частина відноситься до слова в головному реченні, яке вимагає роз’яснення (при відповідному інтонаційному попе­редженні про наступне пояснення): А я ж іще і досі не вивів найважчу формулу: Як повернуть вам [учителю] розгублені в класах літа Б. Олійник. ПОРІВНЯЙТЕ! Їм не важить, якого роду й лиця, їм важливо: яке в тебе серце. Б. Олійник. СКЛАДНОпіДРя. ДНе Рече. ННя. Розділові знаки у складнопідрядному реченні

Свої знання я. Урок меніУспіху досягає той, хто ні на мить не зупиняється. Я добре Мети досягає той, хто працюєСПОДОБАВСЯ __________ПОПОВНИВ__________ВИКОНАВ____________________РЕФЛЕКСІЯ. ШЛЯХ ДО УСПІХУ

БАЖАЮ УСПІХІВ!Львівськалінгвістична гімназія НА ВСЕ ДОБРЕ!Дякую за увагу!pidhirskyy@ukr.net. Автор – Підгірський Василь Михайлович,учитель української мови та літератури Львівської лінгвістичної гімназіїТелефон: 260-04-16 Підгірський Василь Михайловичrstyle.colorfillcolorfill.type

С Л О В О П Р О М О В У___ _________ 20__ р. Звіку-ізроду нашому Роду. Слово святило честь і свободу,Правнуки прадідів чули чудово,Бо шанували Слово і Мову. Нас поривали вічно в дорогу. Мовонаснага, словоспромога. Нам зрівноважить завжди кортіло. Діло і Слово, Слово і Діло. Брате по Мові, Сестро по мові, Будьмо навіки живі-здорові !В душах у себе чуємо «пробі»,Пересихає нам словообіг,Слово у горлі нам застрягає,Вух співрозмовника не досягає,Глухнуть до слова рідного діти –Як їм на мигах душу розкрити ?Щоб залишитись навіки братами ,Мову не стратьмо ! Слово – із нами ! Брате по Мові, Сестро по Мові, Будьмо навіки живі-здорові !Від благородного щирого Слова. Розпочинаймо Діло чудове,Не замишляючи нічого злого,Слову вклонімось – нашому богу,Слово, в якого зовні – одежа,Суть же – вогонь, полум’яність, пожежа !Суть, що до поступу нас пориває,Суть, що на діло нас надихає. Щоб на щитах у нас вічно ясніло : Діло і Слово, Слово і Діло !