Презентація: "Складносурядне речення"

___ _________ 20__ р.

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ___ _________ 20__ р. Бо ж Мова —Не тільки промовлені правильно звуки,Й сухого правопису. Норми скупі і жорсткі. Це — наші надії,Це — наші благання і муки,Це — наше коріння,Що рветься увись крізь віки!Анатолій Матвійчук

розрізняти структуру простих і складних речень, складних речень із сурядним і підрядним зв’язком;визначати види складного речення та засоби зв’язку між його частинами;правильно ставити розділові знаки між частинами складного речення;відшукувати й виправляти пунктуаційні помилки на вивчені правила;аналізувати й оцінювати виражальні можливості складного речення;будувати складні речення й мікротексти з використанням складних речень. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ВИ НАВЧИТЕСЯ:

Прочитайте. Визначте граматичні основи речень. Які з цих речень є простими, а які — складними?ПЕРЕКОНАННЯ Я глибоко переконаний, що не існує мертвих мов. Слова живі, радіоактивні. У них різна енергетична наповненість. Але існують мови спотворені, слова-покручі, слова-потвори, слова-вампіри, які висмоктують людську енергію, збіднюють таким чином світ, поглинаючи космічну енергію… Треба боятися цих слів, абревіатурних утворень, паразитів нашої свідомості, які вампіризують у нас. Слова ці не мироносні, а життєзгубні. З ними потрібно боротися, протиставляючи їм слова духовні. Хвороба мови — це хвороба світу, це космічний дисбаланс… Потрібні великі загальнонародні зусилля для оздоровлення нашої мови…(П. Мовчан)СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Спостереження-аналіз

Складним називають речення, ут­ворене з двох чи кількох простих ре­чень, що об’єднані в одне ціле за змістом та інтонацією: Душа летить в дитинство, як у вирій, Бо їй на світі тепло тільки там. Л. Костенко. Тут дві граматичні основи, тому ре­чення складне. Проліта дитинство і у спадок Зостається пісня повна згадок, Пам’ять зостається назавжди. В. Вихрущ. Це речення теж складне, бо має три предикативні центри. Частини складного речення утво­рюють єдине ціле — синтаксичну оди­ницю вищого, ніж просте речення, рівня. Компоненти складного речення простими реченнями називають умов­но. Хоч вони структурно подібні, але, об’єднуючись у складне, втрачають свою смислову самостійність та інтонаційну завершеність, які характерні для простого речення. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Класифікація складних речень

Прочитайте, з’ясуйте найважливіші ознаки простих і складних речень. Визначте види речень за будовою та метою висловлювання. З’ясуйте, яким способом поєднані предикативні частини склад-них речень. Завдання 1. Билося серце, і грала кров од передчуття чогось в житті радісного, могучого. (С. Васильченко) 2. Несло то гілку рододендрона*, то цупкий вінок з якихось дивовижних трав та альпійських квітів, досі не бачених нею, таких, що цвітуть лише там, високо в горах, у понадхмар’ї, де не буває й туманів, де сонце світить вічно. (О. Гончар) 1. Давні рани й давню ворожнечу не треба ятрити. 2. Коли ти слухаєш сам себе, пора замовкати. (Нар. творчість) 3. Як тихо на землі! Як тихо! І як нестерпно — без небес. (В. Стус) 4. Художній світ Миколи Вінграновського весь у його ліриці. Вона по-своєму кінематографічна: коли на першому плані ліричне осягнення, то на другому — глибинне філософічне осягнення сутності чи навпаки. (Т. Салига) 1. Та не кожен з надіями йде до кохання, ідуть із мукою. І хоч болить, та не дрібніє серце від цього: на болях його проростає і людяність, і незрадливість, і скарби душі. (М. Стельмах) 2. Тимко знав, що по-народному цю квіточку називають «невісточкою», і те, що вона така прекрасна, і те, що її так звати, зачарувало його, і він, присівши, дивився на неї, не зводячи очей, усміхаючись, як до гарненького маляти. (За Гр. Тютюнником) 3. Місяць утік, небо посіріло, а коли зовсім розвиднилося, вітер стомився, і вогонь ліниво, байдуже, ні крихти не зважаючи на людей, наче й не їхні хати він пожер, став погасати. (В. Винниченко)СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Класифікація складних речень

НАГОЛОШУЄМО ТАК: валов. Ий, вид. Ання, вим. О5га, всер. Едині, вч. Ення, допІзна, к. Осий, літ. Опис, новин. А, русл. О, сп. Ина, текстов. Ий, фахов. Ий, фІрмовий ПИШЕМО ТАК Орфограма «Букви о, е, є в закінченнях давального й орудного відмінків іменників другої відміни» бійцем, будинком, букварем, вантажем, вікном, вуглярем, дощем, інститутом, кобзарем, колом, комаром, кущем, лікарем, місцем, морем, ножем, носієм, пирієм, плечем, прізвищем, роєм, секретарем, слухачем, солов’єм, стилем, сторожем, теслярем, ткачем, товаришем, урожаєм, Відтік чи відплив інтелекту? Одні констатують відтік, а інші — відплив висококваліфікованих фахівців, талановитоїмолоді з України за кордон. Так само неоднаково називають це нове явище: або відтікінтелекту, або відплив інтелекту. Який із двох іменників потрібно вжити в цій назві? Тлумачні словники української мови не подають слова відтік зі значенням масового виїздукого-небудь, зменшення кількості чого-небудь. Воно є буквальним перекладом російського отток. Для іменника відплив це значення переносне, успадковане від українського дієслова відпливти. В економічній сфері нормативною стала терміносполука відплив капіталу. Отже, українською мовою правильно вживати відплив інтелекту.(За К. Городенською)СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Практикум

Складне речення, у якому лише дві частини, називають двокомпо­нентним: Та де б не ходив я в далекій дорозі, В чужім чи у ріднім краю, Я згадую вогник у тихій тривозі І рідну хатину свою. А. Малишко. Складне речення, у якому більше двох частин, називають багатоком­понентним: Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги, Переплелись, як мамине шиття, Мої сумні і радісні дороги. Д. Павличко. Залежно від мети висловлювання складні речення, як і прості, поділя­ ють на:• розповідні: У кожного з нас є той найдорож­чий у світі берег, від якого почина­ється наша дорога в життя і ку­ди ми не завжди повертаємось (І. Цюпа );• питальні: Де ж та доля, де та правда, Що ми дожидали? Де ж той схід ясного сонця. Що пророкували?М. Рильський;• спонукальні: Благословенна будь, родино, Де в згоді сестри і брати. М. Ткач. Як і прості речення, складні мо­жуть бути емоційно забарвленими — окличними: Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою та ма­теринською ласкою віє від тебе, рідна хато! (І. Цюпа ). СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Класифікація складних речень

Складні речення утворюються з предикативних частин, за будовою подібних до простих речень: дво­складних і односкладних, які бува­ють поширеними і непоширеними, повними і неповними, ускладненими і неускладненими. Жити серед людей — все одно що ходити в казковому саду, де нав­коло тебе найтонші пелюстки квітів з тремтячими краплинами роси, і треба так іти і так доторкува­тися до квітів, щоб не впала жодна крапля. (В. Сухомлинський ). У наведеному складному реченні: перше просте речення — двоскладне, поширене, повне, неускладнене; дру­ге — двоскладне, поширене, неповне, неускладнене; третє — односклад­не, поширене, повне, ускладнене однорідними членами речення; четверте — двоскладне, поширене,повне, неускладнене. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Класифікація складних речень

Залежно від способу поєднання прос­тих речень у складному розрізняють такі основні види складних речень: Складні сполучникові речення — це такі речення, частини яких поєд­нуються за допомогою інтонації і спо­лучників або сполучних слів. Вони поділяються на дві групи:1. Складносурядні — у яких синтаксично рівноправні частини по­єднані сполучниками сурядності: Усе іде, але не все минає Над берегами вічної ріки. Л. Костенко.2. Складнопідрядні — у яких нерівноправні частини поєднані сполучниками підрядності або спо­лучними словами: Приїжджайте частіше додому, Бо не вічні ні батько, ні мати. М. Сингаївський.І от тепер, коли утома В своїх обіймах пригорща, Мені так хочеться додому, Де коливаються жита. Д. Фальківський. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Основні види складних речень

Складні безсполучникові речення — це такі речення, частини яких по­єднуються за смислом та інтонаційно але без сполучників і сполучних слів: Будуть нас явори яворовим вогнем колисати, Будуть нам вечори свої тіні мережить в саду, Буде нас зустрічать з рушнич­ком українськая мати, На останній рушник я до тебе прийду. Л. Забашта. Складні речення з різними видами зв’язку (сполучниковим і безсполучни­ковим). Такі речення завжди багатоком­понентні і мають назву складних синтаксичних конструкцій: Чужих країв ніколи я не бачив, Принад не знаю їхніх і окрас, Та вірю серцем щирим і гарячим: Нема землі такої, як у нас. В. Симоненко. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Основні види складних речень

Складносурядним називають таке складне речення, граматично рівно­правні частини якого поєднуються за допомогою сполучників сурядності: Людське в людині — це найвища цінність, І дар цей треба всім нам берегти. В. Крищенко. Дружба має різні прояви, але закону неї один — вірність (М. Коцю­бинський ). Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть (Л. Костенко). Порятуй красу — і вона порятує нас. (О. Матушек ). Чи то весни колиска запашна Мене гойдала в чисті небозводи, Чи, може, хто з благословенним. Словом До мене в душу стиха нахиливсь. М. Вінграновський. Структура та змістова самостій­ність частин складносурядного ре­чення має відносний характер, ос­кільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певного мі­рою залежить від її змісту та будови. Наприклад: Стій, людино! Ось твій світ, вічний і прекрасний, і ти в ньому живеш коротку свою мить (О. Довженко). Чужих два слова в пісні буде — І пісня вся тоді чужа. Д. Павличко. Згода дім будує, а незгода руйнує (Нар. тв.). СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Складносурядні речення

Прості речення, що входять до складносурядного, можуть бути од­нотипними і різнотипними. Однотипні речення бувають:• Двоскладними: І сад цвіте, і горличка туркоче, І тихий промінь на покосі спить. Г. Чубач. Твоя душа — блискуча ліра, А серце — огнище в імлі. Г. Чупринка.• Односкладними: Серцю дано не бідніти, і думам не дано всихать! (М. Стельмах). Чи біля тебе душу відморожу, Чи біля тебе полум’ям згорю. Л. Костенко. Квітчастий луг і дощик золотий (П. Тичина).• Повними: Прилинув вітер, і в тісній хатині Він про весняну волю заспівав, А з ним прилинули пісніпташині, І любий гай свій відгук з ним прислав. Леся Українка. Чи то солов’ї щебетали, і капали роси з туманів, і трави співали квіткам? (Олександр Олесь).• Неповними: Одним рятунок — смерть, А іншим — карі очі, А ще комусь — перо (Т. Севернюк)Дерева й квіти в іскорках роси Та за вікном дитячі голоси, Та риба в озері, та в небі птах Та смак цілунку на твоїх устах М. Руденко. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Складносурядні речення

Поширеними: Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полива. М. Руденко. Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в зало­мах провалля (М. Коцюбинський).• Непоширеними: Одні суть бджолами, а другі — трутнями (О. Кобилянська ). То день сміявсь, то дощик хлипав, то вітер шастав (М. Карпенко). Різнотипні речення. Будь сіячем, і хай життя твоє насущний хліб, а не кукіль дає (Л. Забашта). Жити — шукати істину, і в цьому щастя (П. Загребельний ). Шлях людський не встелили квіти, І на тяжкій дорозі до мети Ганебно мати все І водночас нічого не уміти. С. Голованівський. Земля не може жити без сонця, а лю­дина — без щастя (М . Стельмах). СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Складносурядні речення

Предикативні частини складносурядного речення з’єднуються спо­лучниками сурядності, які можуть виражати різні смислові відношення між ними. Речення з єднальними сполучниками• одиничними: і, й, та (=і);• повторювальними: ні…ні (ані…ані) тощо. Смислові відношення між частинами: Одночасність дій, подій, явищ, станів: Бліді на небі гасли зорі, І вітер плутався в мережах верховіть, І не гойдалися берези білокорі. М. Рильський. І купа-ються зорі в золоті лип, І мати усміхнена годує дитя, І лелека на хаті, немов смолоскип, Нашій пам’яті світить в прийдешні літа. Б. Стельмах. Послідовність дій або станів: Вересень далеко відлетів легкими вітрами, і починає мжичить (І. Микитенко ). Рясніє дощ, і падає лункіше м’я­ких кра-плин розмірене биття (М. Бажан ). Причиново-наслідкова залежність між діями або станами: Може, квіти зійдуть — і настане Ще й для мене весела весна. Леся Українка. Пливе над світом осінь, як медуза, І мо-кре листя падає на брук. Л. Костенко. Тебе нема, і дні — як ночі, І сад хитається в журбі. В. Сосюра. Перелічувальні відношення вира­жаються інтонацією та повторюва­ ними сполучниками, які оформля­ють перелік кількох тверджень:І чорнозем тужавіє соками знову, І проснуться під сонцем озимії сходи, І розтануть в полях сніговиці покрови, І онов-лення вічне у квітні забродить. Н. Кащук. Вже вийшов місяць, і сова гукала, І тепла скирта уві сні зітхала, І дуб дрі-мав у срібному плащі. Л. Скирда. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Речення з єднальними сполучниками

Предикативні частини складносурядного речення з’єднуються спо­лучниками сурядності, які можуть виражати різні смислові відношення між ними. Речення з протиставними сполучниками а, але, та (-але), зате, проте, однак. Смислові відношення між частинами: Протиставлення дій, подій, явищ, станів: Поетів ніжних в нас багато, але мислителів ще мало (П. Тичина). Дитинство має береги, а юність має крила (Г. Чубач). Я із щастям був заручений, та, на жаль, ми розійшлись… (Д. Фальківський ). Багато сліз сама я пролила, Зате тепер навчилась шанувати Любов і мир родинного житла. І. Кочерга. Зіставлення дій, подій, явищ, станів: Завірюха стугоніла, вила, А мороз гострив свій білий ніж. І. Драч. Дрімає білий ліс, мов чарами повитий, А місяць із неба алмази сипле скрізь І сяйвом облива зимові сніжні віти. М. Рильський. Відтінку допустовості складносу­рядним реченням із протиставними відношеннями надають конструкції типу: ще… а вже, тільки… а вже, вже… а ще, вже… проте: Ще назва є, а річки вже немає. Ще немає ні людства, ні преси, ні головліту, а цензура вже є… (З тв. Л. Костенко). СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Речення з протиставними сполучниками

Речення з розділовими сполучниками: чи, чи…чи, або, або…або, хоч, хоч…хоч, то…то, не то…не то, чи то…чи то. У складносурядних реченнях з розділовими сполучниками йдеться про:• Чергування дій, подій, явищ, станів-То сонце усміхнеться нам крізь хмари, То дощик рясно землю поливає Г. Чубач. Чи ти мій сон, чи ти моя уява, Чи просто чорна магія чола. Л. Костенко.• Несумісність, взаємовиключення дій, подій, явищ, станів: Або розумне казать, або зовсім мовчать (Нар. тв.)Або не сокіл я, або зломила мені неволя крила (Леся Українка). СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Речення з розділовими сполучниками

У складносурядних реченнях мо­жуть передаватися особливі відно­шення градації, тобто підсилен­ня чи послаблення значення другого компонента порівняно з першим. Такі значення характерні для спо­лучників: не лише… а й, не тільки… а й, не стільки… скільки, хоча й… але. Ці сполучники за будовою складе­ні, перша їхня частина розміщується перед першим простим реченням, а друга — перед другим: Не тільки злива лила в ту ніч, а й блискавки шмагали потріскані від спеки поля (Л. Бойко). Це не лише ми з Піратом боялись баби, а й мати остерігалась її прокльонів (О. Довженко). Предикативні частини складносу­рядних речень з приєднувальни­ми відношеннями нерівноправні. Друга, приєднувальна, час-тина ре­чення являє собою додаткове пові­домлення, доповнює ту думку, яка висловлена в першому простому реченні. Приєдну-вальне значення пере­дається за допомогою сполучників: та й, ще й, також, причому, притому, при цьому: Оті малюнки київські та львівські малярі лиш того тижня скінчили малювати, ще й фарба добре не ви­сохла. Посідали й старші з гостей, та­кож дехто вийшов у садок пройтися. Ніхто й ніколи не бачив її такою ла­гідною і покірною, причому всі ди­вувалися тій зміні (3 те. Б. Лепкого ). Приєднувальне значення може передаватися й сполучниками суряд­ності і, а, але: Він дарував людям красу, і в цьому був сенс його життя. РОЗРІЗНЯЙТЕ!Складносурядні речення і прості речення з одно­рідними членами мають багато спільного, зокре­ма сурядний зв’язок між окремими частинами, однакові сполучники. Щоб відрізнити ці речення, треба насамперед визначити граматичну основу. Якщо в реченні два (чи більше) підметово-присудкових центри, то речення складносурядне. Якщо ж речення має одну граматичну основу, то воно просте, ускладнене однорідними членами речення. ПОРІВНЯЙТЕ!Прості речення: Розивітає людина в щасті, а не в журбі ( О. Дов­женко). Вітер то затихав і летів городами в степ, то налітав з повною силою (Г. Тютюнник). Водевіль і трагедія нагло зійшлися і заграли маленький танок (Олександр Олесь). Складносурядні речення: Чижі приходять в час т воїх щедрот, А я прийшла у час твойого смутку. Л. Костенко. То вітереиь дихне по ниві, То коник в ж и т і засюрчить. Л. Глібов. Хтось идаоив без ж алю по серцю м о їм — / забилось серие в вогні золотім. Олександр Олесь. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Речення з градаційними та при­єднувальними сполучниками

Між частинами складносурядного речення може ставитися кома, крап­ка з комою і тире. Ставимо кому: 1. Перед усіма сполучниками суряд­ності — як одиничними, так і повторюваними:Єднальні Одиничні: і, й, та (в значенні і), також; повторювані: і…і, та…та, ні…ні (ані…ані). Протиставні: А, але, та (в значенні але), проте, зате, все ж, однак. Розділові Одиничні: або, чи, хоч; повторювані: або…або, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то. Навкруг Землі мої кружляли мрії, І в серце хлюпав хвилями Дніпро. В. Стус.І сонце, й день, і вишня в цвіті, І творчості крилата мить. П. Тичина. Скільки є мудреців, та найвища завжди мудрість мами (Б. Чіп). Поети — це біографи народу, А в нього біографія важка. Л. Костенко,Чи у птиць є Вітчизна далека, Чи тебе візьме ключ у політ, Відімкне тобі далеч небесну? В. Василашко. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Розділові знаки у складносурядних реченнях

1. Між двома предикативними частина­ми, з’єднаними єднальними чи роз­діловими (одиничними) сполучника­ми, якщо вони мають спільний другорядний член речення (най­частіше обставини) або спільні частки (вже, тільки, лише та ін.): По узліссі і на галяві зеленіє пер­ший ряст і цвітуть проліски та сон-трава (Леся Українка).І от у синій глибині небес затрі­потіли зорі й виплив місяць (Є. Маланюк). Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чеб­рець (О. Гончар ). Тут берези з вітрами шуміли в зе­лених гаях і над ставом схилялась гіллям молода яворина (Д. Луценко). Тільки невсипуще море бурхає десь здалеку та зорі тремтять у нічній прохолоді. Лише могутні дуби кивають кучерявими головами і тендітні бе­різки соромливо опускають зелені коси (3 тв. М. Коцюбинського).2. Якщо обидві частини складносу­рядного речення питальні, окличні або спонукальні: Чи, може, щось наплутано віками І атом вручено нам безрозсудно рано? П. Скунць. Надіє! Надіє! О, хто тебе ніжно на грудях не грів І хто за тобою орлом не летів? Олександр Олесь. Хай наше слово не вмирає І наша правда хай живе! М. Рильський. Хай вітер знамена колише Й співають в садах солов’ї! В. Сосюра. З. Якщо обидві частини складносу­рядного речення є однотипними односкладними реченнями (безосо­бові, називні тощо): Світало і хмарилось. Було затиш­но і пахло вогкістю (А. Головко). Недолі не вернутися назад І хмарам сонця більше не закути. Р. Братунь. Степ і вітер. Степ і тиша. Степ і сонце. Цілина (Л. Первомайський). Але: Не обдурюй себе, і тобі не доведе­ться дурити інших (В. Брігген), ~~ кому ставимо, бо прості речення односкладні, проте різноти-пні: 1-е — означено-особове, 2-е — безособове. Поспішайте любити всю землю свою, І не треба за це ні хвали, ні хули. М. Сингаївський. Між двома частинами складносу­рядного речення стоїть кома, бо 1-е речення узагальнено-особове, 2-е — безособове. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Не ставимо коми:

Крапку з комою ставимо між час­тинами складносурядного речення, якщо вони далекі за змістом або ускладнені, тобто мають свої розділові знаки: Встала й весна, Чорну землю сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила; І на полі жайворон, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічають. Т. Шевченко. Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний). СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Крапку з комою ставимо

Тире ставимо між частинами складносурядного речення, якщо в другій частині виражається:різке протиставлення, причина - наслідок або швидка (раптова) зміна подій: Дмухнув вітер понад ставом — і сліду не стало (Т. Шевченко). Дощ пройшов — і Київ зеленіє (М. Рильський). Я поглянув на тебе — і десь глибоко в серці ворухнуло кохання крилом ( М. Нагнибіда ). Ще мить — і Дрогочинська битва загримить (М. Бажан ).Іще одна-єдина мить — І дальній поїзд прошумить. A. Малишко. Примітка. Інколи між частинами склад­носурядного речення ставиться кома і тире як єдиний розділовий знак (у тих же випад­ках, що й тире). А глянь лиш гарно кругом себе, — І раю кращого не треба. Т. Шевченко. Всім серцем любіть Україну свою, — І вічні ми будемо з нею. B. Сосюра. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Тире ставимо

Схема розбору:1. Запишіть речення.2. Визначте й підкресліть граматичні основи, другорядні члени речення, позначте частини мови, якими во­ни виражені.3. Охарактеризуйте речення за метою висловлювання та інтонацією (роз­повідне, питальне, спонукальне; окличне чи неокличне).4. Визначте кількість простих ре­чень, що входять до складного.5. З’ясуйте засоби зв’язку та смисло­ві відношення між простими у складносурядному.6. Накресліть схему речення, пам’я­таючи, що кожне просте синтак­сично рівноправне речення умовно позначаємо квадратними дужка­ми, а сполучники сурядності ста­вимо між дужками. [ —[=], але [=]; Не то [— =], не то [— =].7. Поясніть правила вживання розді­лових знаків, назвіть пунктограми.8. Охарактеризуйте кожне просте ре­чення (за схемою). Зразок: І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі. Т. Шевченко. Це розповідне неокличне речення, що складається з чотирьох простих речень, поєднаних сполучниками сурядності а, і. Граматична основа першого речен­ня — не буде (односкладне, безосо­бове); другого — буде син, третього — буде мати, четвертого — будуть люди. 2-е і 3-є — двоскладні, непоширені, 4-е — двоскладне поширене. Смислові відношення між простим реченням —протиставно-єднальні. Схема: І [=], а [= — ], і [= —], і [= — ]. Між простими реченнями ставимо коми; перше просте речення ускладне­не відокремленою непоширеною прикладкою: врага (якого?) супостата. Далі йде синтаксичний розбір кожного простого речення за схемою аналізу простого речення. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Синтаксичний розбір складносурядного речення

Свої знання я. Урок меніУспіху досягає той, хто ні на мить не зупиняється. Я добре Мети досягає той, хто працюєСПОДОБАВСЯ __________ПОПОВНИВ__________ВИКОНАВ____________________РЕФЛЕКСІЯ. ШЛЯХ ДО УСПІХУ

БАЖАЮ УСПІХІВ!Львівськалінгвістична гімназія НА ВСЕ ДОБРЕ!Дякую за увагу!pidhirskyy@ukr.net. Автор – Підгірський Василь Михайлович,учитель української мови та літератури Львівської лінгвістичної гімназіїТелефон: 260-04-16 Підгірський Василь Михайловичrstyle.colorfillcolorfill.type

С Л О В О П Р О М О В У___ _________ 20__ р. Звіку-ізроду нашому Роду. Слово святило честь і свободу,Правнуки прадідів чули чудово,Бо шанували Слово і Мову. Нас поривали вічно в дорогу. Мовонаснага, словоспромога. Нам зрівноважить завжди кортіло. Діло і Слово, Слово і Діло. Брате по Мові, Сестро по мові, Будьмо навіки живі-здорові !В душах у себе чуємо «пробі»,Пересихає нам словообіг,Слово у горлі нам застрягає,Вух співрозмовника не досягає,Глухнуть до слова рідного діти –Як їм на мигах душу розкрити ?Щоб залишитись навіки братами ,Мову не стратьмо ! Слово – із нами ! Брате по Мові, Сестро по Мові, Будьмо навіки живі-здорові !Від благородного щирого Слова. Розпочинаймо Діло чудове,Не замишляючи нічого злого,Слову вклонімось – нашому богу,Слово, в якого зовні – одежа,Суть же – вогонь, полум’яність, пожежа !Суть, що до поступу нас пориває,Суть, що на діло нас надихає. Щоб на щитах у нас вічно ясніло : Діло і Слово, Слово і Діло !