Презентація "Словотвір іменників на позначення назв жителів"

Словотвір іменників на позначення назв жителів населеного пункту

У сучасній українській мові назви осіб за місцем проживання утворюються за допомогою суфіксів-ець, -анин(-чанин), -ук, -ак, -ит, -ич.

Найбільш продуктивним є суфікс-ець. Наприклад: євпаторієць, херсонець, обухівець, полтавець, чернігівець.

Вибір одного з названих вище словотвірних суфіксів залежить від фонемного кінця твірної основи конкретного топоніма. Якщо вона закінчується суфіксами -иць, -ець, -ськ,(-цьк) то іменник на позначення назви жителя населеного пункту утворюється за допомогою суфікса -анин: Вінниця — вінничанин, Хомутець — хомутчанин, Луганськ — луганчанин, Донецьк — донеччанин.

Вибір одного з названих вище словотвірних суфіксів залежить від фонемного кінця твірної основи конкретного топоніма. Кінцевий суфікс -івк топоніма передбачає вживання в назвах жителів суфікса -ець: Романівка — романівець, Калинівка — калинівець, Ковалівка — ковалівець, Павлівка — павлівець.

Вибір одного з названих вище словотвірних суфіксів залежить від фонемного кінця твірної основи конкретного топоніма. Якщо в назвах населених пунктів є компоненти -город / -град, -піль / -поль, то похідні іменники утворюються додаванням суфікса -ець: Бориспіль — борисполець, Ямпіль — ямполець, Тернопіль — тернополець, Павлоград — павлоградець, Миргород — миргородець.

Для творення назв осіб жіночого роду найчастіше до іменників чоловічого роду додається суфікс-к(а), при цьому суфікси -ець, -ин зазвичай відпадають: полтавка, ірпінка, черкаска, вінничанка, лучанка.