Презентація "Собор Паризької богоматері"

Перлина Франції: Нотр – Дам де Парі (Notre – Dame de Paris)

Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі)Cобор у Парижі (Франція) присвячений Діві Марії, матері Ісуса Христа. Один з найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Стоїть на острові Сіте, на місці першої християнської церкви Парижу, базиліки Святого Стефана. Ця церква була побудована на місці Галло-римського храму Юпітеру, що стояв тут за часів римської влади. Висота собору - 35 м, довжина - 130 м, ширина - 48 м, висота дзвіниць - 69 м, вага дзвону Емануель у східній вежі - 13 тон, його язика - 500 кг.

Паризький собор – це одна з перших споруд, в якій остаточно сформувався готичний стиль, хоча в ньому ще збереглися деякі особливості романської архітектури: масивні, круглі в плані стовпи, а також масивні стіни, деяка затемненість інтер’єру.

Пригадаємо !!!Готичний стиль. Основні риси. 1. Висотність.2. Загострені арки і вежі. 3. Каркасна система споруди з стрілчастого склепіння, аркбутанов і контрфорсів. 4. Стіна не відчувається. На її місці наскрізні галереї, величезні вікна, аркади. 5. На відміну від романської церкви готичний собор часто асиметричний у своїх частинах: кожен з його фасадів зі своїм порталом індивідуальний.6. Всі простори готичного собору - і всередині, і зовні заселені масою скульптур.

Історія. Будівництво почалося в 1163 році, при правлінні Людовіка ІІ Французького. Існує думка, що єпископ Моріс де Сюллі або Папа Олександр ІІІ заклав перший камінь у фундамент собору.

За період будівництва численні архітектори брали участь у будівництві собору, про що свідчать стилі, що відрізняються різними висотами західної сторони та башт. Вони були добудовані в 1245 році. А весь собор – в 1345 році.

Загальний вигляд Головний фасад прикрашений кам’яними статуями і має три портали. Верхній ярус собору – прозоре мереживо декоративної аркади. Середній ярус – з величезним круглим вікном – «розою». Під ним – знаменита «Галерея королів». Це зубчастий карниз, що складається з 28 ніш, у яких розташовані статуї легендарних біблейських правителів.

Інтер'єр. Усередині собор зустрічає урочистим присмерком. Через величезні круглі рози-вікна з вітражами ллється різноколірне світло. Художній ефект від них надзвичайний. Світло ллється і через величезні вікна в апсидах, яскраво осяюючи східну частину, де відбувається богослужіння. На 35 метрову висоту здійнялися профільовані тяги, що нервюрами з‘єднуються на склепіннях перекриттів.

Цікаві факти та легенди. Будівництво храму тривало майже два століття;Одна із стародавніх легенд свідчить, що в будівництві брав участь сам диявол. Більше того, він увічнив себе в образі химери, що прикрашає собор;В соборі зберігається одна з найбільших реліквій християнства – Терновий вінець Ісуса Христа;У Соборі Паризької Богоматері вінчалася Марія Стюарт з Франциском ІІ, а в 1804 році Наполеон одягнув корону імператора;Нотр – Дам де Парі, як і раніше готовий прийняти у своїх стінах понад дев’ять тисяч осіб;Щорічно собор відвідують 14 мільйонів осіб;Саме біля собору знаходиться так званий «Нульовий кілометр», від якого ведуть відлік усі відстані у Франції;Цікаво, що в соборі немає жодної стіни. Весь простір займають стовпи, з’єднані арками. В отворах арок – вітражі.

В. Гюго та його роман «Собор Паризької Богоматері»Віктор Гюго, відвідуючи Собор Паризької Богоматері знайшов у темнім закутку однієї з веж вирізьблене слово: «ANAГKH» (доля, фатум). Ці почорнілі від часу літери вразили його своїм зловісним і фатальним значенням. Минув час, стіну замазали, напис зник, але саме те слово й спричинилося до написання цієї книги.

Історія створення. За словами самого письменника звернення до далекого минулого зумовлено трьома факторами культурного життя того часу: боротьбою за охорону історико – архітектурних пам’яток, інтересом до історичної тематики, захопленням середньовіччям.

Образ Собору в романі Віктора Гюго. Думка зосередити події у творі навколо Собору Паризької Богоматері належала самому письменникові. У Собора є соя доля, він, як і інші персонажі, показаний у контрастах, має свої таємниці.

Робота на уроці над образом Собору. Знайомство з образом Собору можна представити з двох позицій, двох поглядів: Сучасників – мистецтвознавців;Героїв роману, учасників подій. Підтверджувати свої думки цитатами з тексту. Виступ першої творчої групи за планом. Кожен камінь – сторінка історії цілої епохи. Чудовий витвір народної уяви.«Це споруда перехідного періоду…»Місце поєднання прекрасного і потворного. Гротесковий образ. Символічний образ.

Зразок відповіді{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}І групаІІ група. Кожен камінь знаменитої архітектурної пам’ятки – це сторінка історії Франції. Собор – чудовий витвір спільних зусиль цілої епохи«Великі споруди, як і високі гори – витвір століть»Собор – «це велична кам’яна симфонія, колосальне творіння однієї людини й одного народу, єдине і складне»Епоха середньовіччя – це епоха Безвладдя, самосуду, жорстокості. Людина сприймалась як істота, що має тваринне походження, але чудові архітектурні пам’ятки говорили про надзвичайну працьовитість людських рук і неймовірну фантазію мозку.«Все це… чудовий твір спільних зусиль цілої епохи, на кожному камені якого відбиті сотні виявів фантазії робітника, керованої генієм художника; одне слово, рід могутнього й плідного творіння людського, подібного до творіння Божественного. Собор Паризької Богоматері – це споруда перехідного періоду від романського стилю до готичного. Зводилась вона з 1163 по 1257р. «У середньовічних спорудах спостерігається поєднання двох стилів». Шпилярність, ажурність створюють враження легкості Собору.«Це споруда перехідного періоду»

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Описуючи Собор та враження, яке він справив на людей, Гюго дотримувався проголошеного ним в літературному маніфесті принципу контрасту, показуючи зіткнення добра і зла, прекрасного і потворного. Світлим сценам протиставлені епізоди, які малюють негативне в житті героїв. «На всю глибину стало видно внутрішню частину Собору: похмурого, вбраного в жалобу, ледь освітленого кількома восковими свічками, що мерехтіли на головному вівтарі»Старовинний храм міг здаватися величним і радісним.«Старовинний храм, увесь тріпотливий і дзвінкий, був сповнений нестихаючою веселістю дзвонів. У ньому постійно відчувалася присутність якогось гомінкого і свавільного духу, що наспівував усіма цими мідними вустами»За християнським віруванням Богоматір віддала свого сина на муки, щоб врятувати людство. Собор на її честь – це данина її безмежної любові до людей. Гюго – романтик суворо дотримується погляду на роль християнства в житті людства, його впливу на розвиток цивілізації.«Під ним зяяла безодня… він звивався, докладаючи нелюдських зусиль, щоб влізти по жолобу на балюстраду.»

Символічне значення. Собор Паризької Богоматері у романі це: Символ духовного життя народу, складного і розмаїтого;Символ християнської віри, світла;Символ вічної архітектурної краси;Символ невідворотного фатуму долі;Символ вічності мистецтва.

Архітектурний стиль «Собору Паризької богоматері»У соборі вбачається подвійність стилістичних впливів: з одного боку, присутні відгомони романського стилю, а з другого, використання новаторських архітектурних досягнень готичного стилю.

Образи соборів в творчості українських прозаїків. Олесь Гончар та його роман «Собор». Собор у романі – це єдність поколінь, минулого і сучасного, історична пам’ять народу, яка не має права на загибель. Собор – уособлення вселюдської краси, духовного багатства й єдності. «Бережіть собори своїх душ»

Павло Загребельний та його роман «Диво»Багатовіковій історії Софійського собору, красномовним описом його унікальних скарбів автор відвів чимало найкращих, найпоетичніших сторінок свого роману. «Рожевим дивом» називає він цей храм.

Найкращі екранізації роману «Собор Паризької Богоматері»1956 рік, Франція «Собор Паризької Богоматері»;1982 рік, США, Великобританія «Горбун із Нотр – Дам»;1996 рік, студія Дисней мультфільм «Горбун із Нотр – Дам»;1997 рік, Англія «Горбун із Нотр – Дам»;Балет «Есмеральда»;1998 рік, мюзикл «Нотр – Дам де Парі»

Таинственный собор в романском стиле,Прекрасный город под названием Париж. О, Нотр – Дам, так много имя значит в мире!Попасть туда, чтобы мечты сбылись. Переписав историю собора,Чтобы читая, мы поверили, могли…Один французский классик в свое время. Сложил нам эпопею о любви…