Презентація "Сполучені Штати Америки у міжвоєнний період"

Сполучені Штати Америки

План1. Зростання ролі США на міжнародній арені.2. «Велика депресія».3. «Новий курс» Ф. Рузвельта.

причини посилення статусу СШАСША не зазнали масових втрат під час війни. Були головним постачальником військових, продовольчих і сировинних матеріалів. США значно збільшили експорт капіталу і стали світовим кредитором. Значно посилився інтелектуальний потенціал (завдяки іммігрантам). У свідомості американців утверджувався принцип поширення американських цінностей на весь світ. США закріпили за собою статус економічно наймогутнішої країни світу.

Зростання ролі США на міжнародній ареніПрезидент США Томас Вудро Вільсон (28 Президент США)

Внутрішня політика СШАУряд Вільсона керувався у своїй політиці ідеологією неолібералізму:активне втручання держави в економіку;здійснення часткових ліберальних реформ;поєднання вільної конкуренції з певними формами державного регулювання економіки. Проводячи курс ліберальних реформ намагався закріпити за робітниками право на :створення організацій;проведення страйків;укладе6ння колективного договору;встановлення співробітництва між працею і капіталом.

Прикладом ліберального законодавства стало проведення через Конгрес 19 – ї поправки до Конституції США про надання виборчих прав жінкам (вступила в силу в серпні 1920 року).

Президент США Уоррен Гардінг (1921-1923 рр.)

Діяльність У. Гардінга. Податковим законом 1921 р. скасував податок на прибутки корпорацій. Знизив податок на осіб, що мають високі доходи. Новим тарифним законом 1922 р. підвищив мито на ввіз у країну промислових товарів, що призвело до зростання цін на внутрішньому ринку і прибутків монополій. Проводив курс «твердого індивідуалізму», виступаючи проти регулювання економіки.

Зовнішня політика СШАУ 1917 р. Уряд В. Вільсона взяв курс на встановлення «світового лідерства» США.8 січня 1918 року Вільсон виступив з програмою США, яка була викладена в «14 пунктах». Це була програма післявоєнного устрою світу: США намагалися укласти вигідні для неї договори про переділ світу. Прагнули міжнародного визнання принципів «відчинених дверей» і «рівних можливостей» з метою ослаблення позицій європейських держав. Намагалися посилити свій вплив у країнах Азії, Африки, Латинської Америки. Здійснити ці завдання американська делегація намагалась на Паризькій мирній конференції але змушені були поступитись своїм європейським партнерам. Опозиційна група на чолі з республіканцем Генрі Кеботом Лоджем виступали проти ратифікації Версальського договору і вступу у Лугу Націй. Вони висунули лозунг «свободи рук», щоб домогтися воєнно – політичної переваги США над їхніми європейськими партнерами. Сенат не ратифікував Версальського договору і положення про Лігу Націй. Це свідчило про поразку зовнішньополітичного курсу В. Вільсона. Американський капітал впроваджувався в економіку країн Центральної та Південної Америки, а також країн Далекого Сходу. Все це загострило суперечності США з ВБ і Японією. На Вашингтонській конференції США досягли поступок зі сторони своїх суперників

Генрі кебот Лодж

Період «Проспериті»Проспериті – процвітання. У Сполучених Штатах раніше, ніж в інших країнах, почався період стабілізації (з 1922 року). Причини: Велика місткість внутрішнього ринку;Зростання експорту товарів у зарубіжні країни, особливо в Європу, Латинську Америку. Здійснення технічного переоснащення промисловості і використання нових методів конвеєрного виробництва сприяло швидкому зростанню продуктивності праці і створило матеріальну базу для збільшення випуску продукції. Швидкими темпами розвивалися нові галузі промисловості(автомобільна, електротехнічна, хімічна, виробництво синтетичних матеріалів), які ґрунтувалися на новітніх досягненнях науки і техніки. Відбулось колосальне зростання вартості акцій. Значно зріс національний дохід США. Зросла роль гігантських монополій. Але не всі галузі економіки мали промислове піднесення (суднобудівництво, вугільна промисловість, текстильна, виробництво залізничного обладнання - застій)

Стабілізація і процвітання. Заводи Г. Форда.

Президент США Кальвін Кулідж (1923-1929 рр.) Після смерті Гардінга у 1923 р. президентом США став К. Кулідж, який виступав проти державного регулювання і проголошував принципи:«індивідуальної відповідальності» кожного американця за свої дії;«справа кожного – у його руках»;«справа Америки - бізнес».

Висновок. Завдяки високим темпам розвитку економіки, сприятливим умовам для підприємництва США досягли панівного становища у світовому виробництві. У соціальній сфері: Створювались нові робочі місця. Підвищувалась зарплатня. Зменшувався робочий день. Запроваджувалося соціальне страхування. Водився 8-годинний робочий день. Це сприяло зменшенню соціальної напруженості.

«Велика депресія» (1929-1933)

Президент США Герберт Гувер (1929-1933 рр.)У 1929-1932 рр. Президентський пост в США посідав республіканець Г. Гувер. Будь які спроби вивести країну з кризи були неефективними. Серед населення поширились настрої зневіри в консервативному курсі республіканців, відчай охопив країну. Гувер стояв на позиціях «твердого індивідуалізму» - рішуче виступав проти регулювання економіки державою. Соціальні функції держави поклав на приватну доброчинність. Організовував громадські роботи. Невдало проводив аграрну політику.

«Велика депресія». Паніка на Нью-йоркській фондовій біржі (Уолл-стріт) 29 жовтня 1929 р.24 жовтня 1929 року відбулось значне падіння курсу акцій на Нью – Йооркській біржі. Це один із зовнішніх проявів початку економічної кризи.

Причини економічної кризи: Надмонополізація капіталу та засобів виробництва. У США значна частина капіталів зосереджувалась в руках фінансових груп Моргана, Дюпона, Рокфеллера та ін.

Відсутність регулювання виробництва з боку держави. Розрив між індустріальною могутністю і ємкістю внутрішнього ринку (тобто можливість купувати цю продукцію на внутрішньому ринку), між зростанням обсягів виробництва і рівнем доходів значної частини населення. Низька платоспроможність населення. Криза проявлялася в : Падінні виробництва. Зменшенні доходів. Зменшенні обсягу торгівлі. Кризі всієї фінансової системи. Розоренні бізнесменів (понад 100 тис осіб). Зростанні безробіття (1933 р. – 16,9 млн.чол). Погіршення матеріального становища робітників. Погіршення становища фермерів (внаслідок падіння цін на с/г продукцію і високих податків - розорилися). Вивести країну з економічної кризи Гуверу не вдалося. Це призвело до падіння його популярності на президентських виборах у 1932 році.

Наслідки „Великої депресії”. Один з колишніх міліонерів торгує яблуками на вулицях Нью-Йорку

Наслідки „Великої депресії”. „Гувервілі” на околицях американських міст

Перехоплена поліцією партія горільчаних напоїв, що нелегально доставлялися у США

Робітничий та демократичний рухи. У негритянській школі.

«Новий курс» Ф. Рузвельта

Суть «Нового курсу»«Новий курс» - це система державного регулювання ринкової економіки та соціально – економічних процесів із здійсненням ефективних заходів захисту соціально незахищених верств населення. Мета: Активне втручання держави в економічне життя, приватне підприємництво, щоб подолати економічну кризу. Забезпечити стабільність економічного розвитку. Перетворити США в державу процвітання.

Втілення «Нового курсу»Фінансова система: У зв'язку з кризою - були закриті всі банки країни. Дозвіл на відкриття і одержання в державі позики мали тільки великі банки, позиції яких зміцніли. (Позика 3 млрд доларів). Для заспокоєння дрібних акціонерів і вкладників: були обмежені біржові операції; встановлено державний контроль за ринком акцій; була створена корпорація по страхуванню банківських вкладів. Було встановлено державний контроль над федеральною резервною системою, розширено її повноваження і перетворено на Національний банк США. Взято під контроль держави весь золотий запас країни. Відмінено золотий стандарт. Золото заборонялось вивозити за кордон. Долар девальвували. Девальвація – один з видів грошової реформи, який полягає у зниженні офіційного курсу долара відносно золота. Реформовано систему оподаткування: підвищено ставки податків на надприбуток, спадщину, дарчі. Всі ці заходи сприяли збільшенню фінансових ресурсів і посиленню їх регулюючої функції.

Промисловість: Прийнято Закон про відновлення національної економіки (набрав чинності 16 червня 1933 року). Для всіх галузей промисловості, розроблено «кодекси чесної конкуренції», які встановлювали: обсяги виробництва; ціни на продукцію, нижче якої не можна було продавати; розміри заробітної плати; регулювали ринки збуту. Була створена Національна адміністрація відродження, яка здійснювала заходи з метою забезпечення корпораціями виходу з кризи з найменшими втратами. Держава: надавала кредити великим корпораціям; робила вигідні замовлення; підтримувала підприємства які могли витримати міжнародну конкуренцію і забезпечити експорт товарів.«Кодекси чесної конкуренції» сприяли: витісненню з ринку малих підприємств та посиленню концентрації виробництва. Зміцнювалась власність великих компаній.

Будівництво плотини гідроелектростанції у Теннессі

Сільське господарство: Прийнятий Закон про допомогу фермерам (1933 року). Конгрес США заснував Адміністрацію регулювання с/г, яка займалася примусовим скороченням посівних площ. Грошові винагороди давались фермерам які скорочували посіви і поголів'я худоби. Запроваджувались «молочні кодекси», які визначали умови виробництва молока і його ціну. Держава закупила у виробників мільйони свиней та іншої худоби, яку згодом знищили, щоб утримати стабільні ціни на ринку. Фермерам надавались кредити на пільгових умовах. Діяльність Адміністрації регулювання с/г принесла користь лише великим с/г компаніям і багатим фермерам.

«Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта. Президент США Ф. Рузвельт серед фермерів

Соціальна сфера: Була створена адміністрація громадських робіт – для боротьби з безробіттям. Безробітну молодь направляли в трудові табори. Надавалась фінансова допомога окремим центрам зайнятості. У 1935 році було прийнято робітниче законодавство. Конгрес затвердив Закон про трудові відносини (Закон Вагнера), що закріпив за робітниками право: організовувати профспілки; укладати колективні договори з підприємцями. Уперше було прийнято Закон про соціальне забезпечення: передбачав допомогу безробітним; пенсії по старості. Прийнятий Закон про допомогу вдова, сиротам, інвалідам. Було заборонено дитячу працю. Соціальним законом встановлювалось: мінімум заробітної плати; максимум тривалості робочого тижня. Передбачено поступовий перехід до 40 – годинного робочого тижня. Вперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності населення і тим самим значно поліпшилися умови життя і праці робітників.

Висновки. Активне державне регулювання економіки, реформи «нового курсу» Ф. Рузвельта зупинили кризові явища в США. Значно розширились функції держави.«Новий курс» Ф. Рузвельта сприяв поступовому піднесенню економіки. Було зроблено важливий крок перетворення США на державу економічного процвітання. В основних галузях промисловості робітники почали створювати виробничі профспілки. Досвід США у реформування суспільства пізніше використовувало багато країн світу. Реформи «нового курсу» розширили рамки демократії.