Презентація "Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Дидактичний матеріал до уроку"

Дидактичний матеріал до уроків з всесвітньої історіїСпроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів

У першій половині 1930-х рр. навряд чи хто з тогочасних політиків наважився б стверджувати, що до кінця десятиліття може спалахнути нова, більш масштабна світова війна. На той час політиків непокоїли питання, якими зовнішньополітичними кроками можливо хоча б пом’якшити наслідки кризи, яка загострила міжнародні відносини. Міжнародні відносини у 1930-х рр. Кириченко В. А.

утвердження зростаючого впливу США у світі;зміцнення економічних і політичних позицій на Далекому Сході;розширення всебічного впливу в Латинській Америці через позицію “доброго сусіда”. Уряд США висунув на перший план не воєнну інтервенцію, а методи фінансово-економічного натиску і торгівлі;визнання СРСР і дипломатичні відносини з ним, не зважаючи на політику несприйняття комунізму;політика нейтралітету в міжнародних відносинах;дії і заходи для відновлення військового потенціалу Німеччини, аби не допустити посилення впливу Франції у Європі. Напрямки зовнішньої політики СШАКириченко В. А. США в системі міжнародних відносин

утвердження політичного впливу в Європі;протистояння спробам Німеччини відновити економічну, політичну та військову могутність;активні дії у сфері захисту колоніальних володінь;прагнення Франції через Малу Антанту перешкодити “експорту комунізму” з СРСР у Європу;прагнення відвести від себе воєнну загрозу з боку Німеччини шляхом поступок та таємної дипломатії. Зовнішньополітичні пріоритети Великої Британії та ФранціїКириченко В. А. Велика Британія та Франція у системі міжнародних відносин

нейтралітет і невтручання у будь-які військові конфлікти;політичний нейтралітет щодо Німеччини та Японії;участь у створенні системи колективної безпеки в Європі;прагнення отримати максимальні вигоди від наростаючого протиборства між Німеччиною з одного боку та Францією й Великою Британією з іншого. Прояви зовнішньої політики СРСРКириченко В. А. СРСР в системі міжнародних відносин

У 1930-х рр. Італія перейшла до відверто агресивної зовнішньої політики забезпечення “національного розширення”. Реалізувати ці плани вона збиралися через загарбницькі війни. Пріоритетним для зовнішньої політики Італії стало зміцнення стратегічного союзу з Німеччиною. Кириченко В. А.Італія в системі міжнародних відносин

Зовнішня політика Німеччиниорієнтація на перегляд та ліквідацію Версальського договору;підтримка реакційних режимів, об'єднання сил агресії;агресивність, спрямована на розв'язання широкомасштабної війни за світове панування. Демонстрація військової сили нацистів. Кириченко В. А. Німеччина в системі міжнародних відносин

Шлях Гітлера до світового панування. Кириченко В. А.перший етапперегляд і ліквідація Версальсько-Вашингтонської системи. Руйнування системи колективної безпекидругий етапоб’єднання усіх німців в єдиній німецькій державі третій етапзавоювання “життєвого простору” на Сході четвертий етапсвітове панування

Боротьба за перегляд Версальського договору на довгі роки визначила зовнішньополітичний курс Німеччини. Саме на хвилі цієї боротьби до влади в країні прийшли нацисти, хоча спроби цього перегляду почалися ще в роки Веймарської республіки. Кириченко В. А. Німецький плакат, який мав довести беззахисність Німеччини. 1932 р. Руйнування системи колективної безпеки

Кроки Німеччини з перегляду Версальського договоруу жовтні 1933 р. на конференції з питань роззброєння Німеччина в ультимативній формі вимагала скасувати військові статті Версальського договору і надати їй “рівні права” на озброєння; у жовтні 1933 р. Німеччина вийшла з Ліги Націй, розв’язавши цим самим руки для озброєнь і агресії;у лютому 1935 р. Гітлер оголосив про створення в Німеччині військової авіації, що суперечило рішенням Версальського договору; у березні 1935 р. Гітлер, порушуючи статті Версальського договору, запровадив загальну військову повинність. Було відновлено німецький Генеральний штаб і створено 500-тисячну армію, яка була у 5 разів більшою, ніж передбачалося мирним договором;у червні1935 р. укладено англо-німецьку морську угоду, яка відкрила Німеччині шлях до збільшення тоннажу військово-морського флоту і будівництва підводних човнів. Кириченко В. А. Руйнування системи колективної безпеки

Німеччина поступово відновлювала військову потужність і безкарно ігнорувала територіальні обмеження, передбачені Версальським договором. Кириченко В. А. Руйнування системи колективної безпеки

Проміжий підсумок. Визначений А. Гітлером шлях передбачав не просто перегляд Версальської системи, а й повну ліквідацію та докорінні зміни міжнародних відносин, що склалися. Це був шлях до війни. Кириченко В. А.

Наростивши на 1938 р. військову могутність, Гітлер приступив до переділу кордноів з метою приєднання до складу Німеччини усіх населених німцями країн. Першою у списку стояла Австрія – батьківщина Гітлера. Кириченко В. А. Перша у списку жертв. Малюнок І. Сідорова

У ніч на 12 березня 1938 р. німецькі війська, заздалегідь зосереджені на кордоні, увійшли в Австрію. Захоплення цієї країни обійшлося без жодного пострілу. Кириченко В. А. Перша у списку жертв. Австрійці вітають німецькі війська. 13 березня 1938 р.

Кириченко В. А. “Поводження військ має створювати враження, що ми не хочемо війни з нашими австрійськими братами. Ми зацікавлені, щоб операція пройшла без насильства і була схожа на мирне введення військ, які б населення привітно зустрічало. Таким чином, варто уникати будь-яких провокацій. Проте якщо опір буде вчинено, його слід жорстоко придушити силою зброї”. Адольф Гітлер, з виступу 11 березня 1938 р . Вустами вовка в овечій шкіріПерша у списку жертв

Проведений 10 квітня 1938 р. плебісцит підтвердив аншлюс Австрії. Кириченко В. А. Перша у списку жертв. Бланк плебісциту 10 квітня 1938 р.

Аншлюс – (нім. Anschluss - об’єднання) - політика “ненасильницького” приєднання земель, заселених німцями чи переважно німцями, яку проводила Німеччина після приходу до влади нацистів. Кириченко В. А. Перша у списку жертв

13-го квітня був опублікований закон “Про возз'єднання Австрії з Німецькою імперією”, згідно з яким Австрія оголошувалася “однією із земель Німецької імперії” і відтепер стала називатися “Остмарк”. Кириченко В. А. Перша у списку жертв. Німецькі й австрійські прикордонники демонтують шлагбаум на кордоні. 1938 р.

Мюнхенська угода30 вересня 1938 Судетська область відділяється від Чехословацької республіки й передається Німеччині з 1 по 10 жовтня з усім майном, у тому числі озброєнням, укріпленнями, особистими речами, худобою, меблями громадян, працюючими промисловими підприємствами;Чехословацька республіка повинна задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини. Під час підписання Мюнхенської угоди. 30 вересня 1938 р. Гітлер отримав індустріальні райони Чехословаччини з металургійними та хімічними заводами, а Чехословаччина, втративши прикордонні укріплення, опинилася роззброєною перед загрозою агресії. Кириченко В. А. Трагедія Чехословаччини

15 березня 1939 р. німецькі війська без всякого опору окупували Чехію й Моравію. Словаччина була проголошена незалежною, а Угорщина захопила всю Карпатську Україну. Кириченко В. А. А. Гітлер у Празі. 15 березня 1939 р. Ліквідація Чехословацької держави

Кириченко В. А. “Розчленування Чехословаччини під англо-французьким тиском означає повний відступ європейської дипломатії перед загрозою застосування сили з боку Німеччини. Ця капітуляція має характер катастрофи; вона аж ніяк не сприяє зміцненню миру та забезпеченню безпеки Великої Британії і Франції. Навпаки, вона неминуче призведе обидві ці країни до такого стану, коли вони зрештою будуть позбавлені будь-якої можливості чинити опір”. Уінстон Черчілль, з інтерв’ю агенnству “Рейтер”. 31 жовтня 1938 р. Вустами політика. Ліквідація Чехословацької держави

Проміжий підсумок. У Мюнхені був зроблений один з головних кроків на шляху до розвязання Другої світової війни. Кириченко В. А.

На середину 1930-х рр. уже були наявними факти порушення умов післявоєнного врегулювання з боку агресивних держав, передусім Німеччини. Над Версальсько-Вашингтонською системою нависла реальна загроза. Кириченко В. А. Порушення умов післявоєнного врегулювання…

Провідні політики Заходу відстоювання миру розуміли як збереження Версальсько-Вашингтонської системи. Ця система, якою б недосконалою вона не була, все ж таки забезпечувала певну стабільність у світі і, визнаючи силу права, передбачала механізм запобігання міжнародних криз. Кириченко В. А.…та реальні можливості для створення системи колективної безпеки

В середині 1930-х рр. ще були реальні можливості для створення системи колективної безпеки. Але через особливу позицію деяких країн така можливість була упущена. Кириченко В. А. Втрачені можливості

Колективна відсіч агресорам не виключала застосування сили проти них. Розуміння взаємозв'язку і взаємозалежності подій у світі не було в той час характерним для суспільної свідомості. Кириченко В. А. Втрачені можливості

Логічним продовженням зриву створення системи колективної безпеки стала політика “умиротворення”, якої дотримувались правлячі кола Великої Британії та Франції. Кириченко В. А. Колективна безпека чи “умиротворення” агресорів?

Політика умиротворення – специфічний різновид військової політики країни, суть якої полягає в поступках державі-агресору заради компромісів, на які йде країна, щоб утримати ворога від порушення миру або застосування крайніх заходів. Кириченко В. А.“Умиротворення” агресорів

Політика умиротворенняпротиріччя між Францією та Великою Британією з питань лідерства у Європі;зосередження громадськості Англії та Франції на внутрішніх проблемах, породжених економічною кризою 1930-х рр.;стійкі пацифістські настрої у переважаючої більшості населення Англії та Франції через боязнь повторення жахів світової війни;підтримка “приниженої Німеччини” суспільною думкою західних країн;недооцінка лідерами західних держав А. Гітлера;продовження лідерами Англії та Франції курсу на послаблення Версальсько-Вашингтонської системи;повне усунення США від втручання у європейські справи.перетворення Німеччини у наймогутнішу державу Європи;Гітлер та його оточення повірили у власну безкарність;усі малі країни пересвідчилися у тому, що ні Ліга Націй, ні Франція з Великою Британією не забезпечать їхню безпеку перед загрозою фашистської агресії;крах політики колективної безпеки;формування тенденції до зближення Німеччини та Радянського Союзу. Кириченко В. А.“Умиротворення” агресорівпричининаслідки

Загальний підсумок. Політика “умиротворення” стала поразкою дипломатії країн Заходу. Зрадивши своїх союзників на сході Європи, Англія й Франція так і не досягли бажаного миру. Потурання агресору лише наблизило початок Другої світової війни. Кириченко В. А.