Стандарти безпечності харчової продукції або НАССР

КПНЗ "СЮН Тернівського району" КМР гурток "Відповідальне споживання" керівник Ханченко Д.О.

Що таке НАССР?

НАССР (Hazard Analysis and Critical Controlpoints) – лише одна зі складових Системи менеджменту безпеки харчової продукції, яка

в свою чергу забезпечує попередження виникнення небезпек на всіх етапах харчового ланцюжка, від первинного виробника

сировини (наприклад, фермерського господарства) до кінцевого споживача (наприклад, магазину).

Існує безліч стандартів, які реалізують принципи НАССР. Найпоширеніші: ДСТУ 4161 (Національний стандарт України), ISO 22000, FSSC 22000 (поліпшена версія ISO 22000), IFS Food Standard (внутрішній стандарт європейських торгових мереж), BRC GLOBAL STANDARD FOR FOOD SAFETY (британський стандарт).

Впровадження системи менеджменту безпеки харчової продукції, заснованої на принципах НАССР, дає такі "+"

Підприємство підвищує надійність та безпеку готового продукту

ДЛЯ          Збільшує безпеку ланцюга живлення

ВИРОБНИКА

                                                                                                                                                                                                                                   Підвищує конкурентноздатність

    Істотно зменшується кількість негативних відгуків і вилучень продукції, тобто знижуються фінансові ризики

    Споживач отримує впевненість у безпечності продукції та послуг

ДЛЯ

СПОЖИВАЧА

Знижується ймовірність виникнення ризиків, пов'язаних із небезпечними продуктами

Першими вимагати від своїх постачальників    реальної відповідності принципам НАССР стали великі торговельні мережі, такі як МЕТРО. Причому це стосувалося не лише private label (власні торгові марки), але й усієї продукції, яка поставлялась в ці торгові мережі. Звісно, для того, щоб працювати з такими мережами, виробники почали перебудовувати свої виробничі потужності та впроваджувати систему менеджменту безпеки харчової продукції, засновану на принципах НАССР.

Найпростіша для впровадження система, яка реалізує принципи НАССР, заснована на вимогах

стандартів ДСТУ 4161, а за ним і ISO 22000.

Якщо підприємство дотримувалося всіх вимог чинних

санітарних норм, то для переходу на

вимоги ДСТУ 4161 та ISO 22000 необхідно провести порівняно небагато змін. Як

правило, більшість

сумлінних виробників були до цього готові.

Як отримати бажаний сертифікат?

Розробити і впровадити вимоги цих стандартів не складно. Складніше підвищити рівень

компетентності й відповідальності виробничого

персоналу і довести всі виробничі потужності до рівня вимог цих стандартів.

Для впровадження вимог необхідно використовувати тільки такі технологічні операції, які

виключають будь-яке можливе забруднення сировини та кінцевої продукції, аж до правильного прибирання, миття, дезінфекції,

дезінсекції і дератизації усіх виробничих приміщень, устаткування, інвентарю і до найсуворішого дотримання правил особистої гігієни.

Зокрема, одна з вимог – дотримуватися послідовності потоків (входи й виходи технологічних потоків не повинні перетинатися).

Побутові приміщення, такі як санвузли, кімнати прийому їжі, не мають виходити безпосередньо в приміщення цеху, потрібні буферні зони.

Після впровадження вимог стандартів будь-який

виробник може сертифікувати свою систему. А ви вже наєте,

що за законом України сертифікація має

добровільний характер, тому

кожне підприємство для себе приймає рішення про сертифікацію.

Можуть встановлюватись вимоги щодо обов’язковості сертифікації як умови для подальшої співпраці

(наприклад, багато з європейських торговельних мереж вимагають підтвердження

відповідності Системи міжнародним

сертифікатом).

При цьому не кожен стандарт з безпеки харчової продукції дозволяє

вказувати факт сертифікації

Системи у вигляді маркування на споживчій упаковці або в рекламі. А про маркування ми поговоримо з вами вже наспуного разу.