Презентація " Стилістичні особливості фразеологізмів"

Стилістичні особливості фразеологізмів. Кондратюк Людмила Олександрівна. Вчитель української мови та літератури. Вечірньої (змінної) школи № 20 м. Києва

Визначте, які з поданих словосполучень є фразеологічними. Засипаний піском часу, синя даль, оповитий серпанком загадковості, синій птах, не своїм голосом, чарівним голосом, ховати голову в пісок, приховувати задавнену тривогу.

Фразеологізм — це стійке за складом, лексично неподільне і цілісне за значенням словосполучення (речення), яке виконує функцію окремої  словникової одиниці. Значення фразеологізму не завжди співпадає із значенням окремих слів, що входять до його складу. Бити байдики, пекти раків, милити чуба, плести химери

Фразеологізми поділяються на три групи: Фразеологічні зрощення - одиниці, у яких цілісне значення не вмотивоване, тобто воно не випливає із значень його компонентів: пекти раків, бити байдики. Фразеологічні єдності – одиниці, у яких цілісне значення певною мірою вмотивоване переносним значенням їхніх компонентів:вітер в кишенях свистить, кров з молоком, робити з мухи слона.- Фразеологічні сполучення - одиниці, у яких цілісне значення певною мірою вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів:берегти як зіницю ока, зачепити інтереси, глупа ніч. Окрему групу становлять фразеологічні вислови, у яких слова більшою мірою зберігають своє індивідуальне значення: незлим тихим словом, мати велике значення, вовків боятися. До фразеологічних висловів належать прислів’я (доки сонце зійде, роса очі виїсть), приказки (лежачого не б’ють), крилаті вислови (краса врятує світ) і мовні кліше (мати велике значення).

Прочитайте. Випишіть фразеологізми, з’ясуйте, до якої групи кожен із них належать, і пояснити їх значення. Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди й очі діти (О. Копиленко). Ця дівчина – твердий горішок, з нею треба поводитися обачніше (М. Івасюк). Зів’єш гніздечко і будеш щаслива, як Вірунька Баглаєва. Тут діло надійне, дитинко (О. Гончар). Бачите – не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко). А чого ти, молодице, насилу соваєш руками? – крикнув на Василину постригач. – Ти робиш, наче три дні не їла ( І. Нечуй-Левицький). Вскочили ми в халепу. Це кілька днів сміятимусь, не менше (В. Нестайко). А я твоє відерце дістану і з тобою на рушничок стану (Нар. тв.).

Оскільки значення фразеологізмів переносне, конкретне й вужче за лексичне, то для більшості з них властива однозначність. Проте в мові наявність й багатозначні фразеологізми, це явище відбито у фразеологічних словниках: стійка сполука на кожному кроці означає скрізь, усюди, постійно; фразеологізм на виду має такі значення: відкритий, доступний; на видному місці; помітний, очевидний. Також фразеологізми можуть вступати в антонімічні відношення: тертий калач – жовтороте каченя; аж іскри горять – як море горить. Особливо багата українська мова на фразеологічні синоніми: рота не розкривати, не випускати пари з вуст, як води в рот набрати. Фразеологізми одного синонімічного ряду можуть мати різні емоційні відтінки й стилістичне забарвлення, а отже, відрізнятися стильовою належністю: книжковий вислів – ввести в оману; розмовний – збити з пантелику; вульгарний – пиндючити морду; знижений розмовний – дерти носа.

Пояснити значення фразеологізмів, дібрати із довідки до них по кілька синонімічних. 1. Ні риба ні м’ясо, узяти в свої руки, байдики бити.(Довідка: ні рак, ні риба, за холодну воду не братися, узяти в шори, зробити шовковим, ні пава ні ґава, собак дражнити, ні те ні се, вкрутити хвоста, посиденьки справляти, лежні справляти, ні грач ні помагач).2. Кинутися на втікача, точити ляси, верзти дурниці.(Довідка: накипати п’ятами, теревені правити, дати ходу, язик свербить, молоти дурниці, дати тягу, дати ногам знати, чесати язика, наговорити сім мішків гречаної вовни, плести нісенітниці,взяти ноги на плечі).

Домашнє завдання:1. Випишіть фразеологізми з повісті І. Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я» (уривок розмови Лавріна з Карпом на початку твору) у порядку зростання емоційного наснаження. 2. Згадайте й запишіть (або випишіть із словника) якомога більше фразеологізмів із словами око, рот, рука, голова , нога.