Презентація " Стрибки в довжину з розбігу"

Стрибки в довжину — вид легкої атлетики, в якому спортсмени змагаються, хто далі стрибне, відштовхнувшись з-за певної лінії. В програму спортивних змагань здебільшого входять стрибки в довжину з розбігу, хоча існує різновид стрибків у довжину з місця. Стрибки з розбігу виконуються в спеціально підготовану яму з піском. Результат фіксується за віддаллю від лінії відштовхування до найближчого до неї відбитку тіла спортсмена в піску. Стрибок в довжину – один з видів легкоатлетичних стрибків швидкісно - силового характеру циклічно-ациклічної структури техніки. Спортивний результат у стрибках у довжину, головним чином, залежить від швидкості вильоту і кута вильоту. Тому найважливішими фазами стрибка є розбіг і відштовхування. Існує чотири взаємопов'язані фази стрибка: розбіг, відштовхування, політ і приземлення.

Стрибок у довжину прийшов до нас із давен. Різні способи полювання на звірів, подолання перешкод (ям, звалів) переносилися до ігор і змагань юнаків до мисливської та військової справи, влаштовувались своєрідні випробування – змагання, на яких демонстрували спритність, силу, витривалість. Місце відштовхування для стрибка у довжину було міцне, тверде і називалось «порогом», який позначався встромленими в землю дротиками або кам'яними стовпчиками. Грунт за місцем відштовхуванням розпушували на одному рівні і на певній відстані. Це місце звалося «скама». Стрибнути за «скаму» було ознакою надзвичайного подвигу. Історія розвитку стрибків у довжину

Вперше цей вид спорту з'явився в Древній Греції. Він входив до основного складу пентатлона(п’ятиборства). Точну дату появи стрибків у довжину з розбігу історикам устновити не вдалося, проте відомо, що античні атлети виконували всі вправи з вантажем в руках. Найчастіше доважком були невеликі гантелі. Офіційні змагання з цього виду спорту почали проводитися одночасно з появою легкої атлетики. А вже в 1860 році стрибки були включені в основну програму щорічного турніру Оксфордського університету. На перших же змаганнях був зареєстрований рекорд, що становив 5,95 м. Британці Тосуелл і Лейн - перші спортсмени, стрибки в довжину яких перевищили поріг в 6 м. Одному в 1868 році вдалося досягти 6,40 м, а іншому - 7,05 м (1874 г.). Протягом більше 60 років рекорд Лейна (7,05 м) був прикладом для наслідування.

Вперше за 8 м стрибнули два американські атлети Д. Оуенс – 8 м 13 см та Е. Пікок – 8 м 03 см. Досянення Джессі Оуенса протрималось чверть століття. Перевершив його, знову ж таки американець Ральф Бостон (1960 р.) з результатом 8 м 28 см. У 60-х роках у боротьбу вступає представник України (на той час СРСР) І. Тер-Ованесян, який довів результат з 8 м 21 см до 8 м 35 см. В1968 р. в Мехіко Р. Бімон (США), перевершив світовий рекорд з першої спроби на 55 см, демонструючи феноменальний результат – 8 м 90 см ( +2,0 м/ с). В 1980 р. Л. Домбровський стрибнув 8 м 54 см і встановив новий рекорд Європи. У 1983 р. К. Льюс (США) стрибнув на 8 м 79см. У 1987 р. радянський стрибун Р. Емміян встановив новий рекорд Європи та СРСР, продемонструвавши результат – 8 м 86 см. Рекордний стрибок 23 річної давності Боба Бімона нарешті вдалось перевершити Майку Пауелу (США) на чемпіонаті світу в Токіо (1991р.) довівши рекорд до 8,95 м, який ще досі є нескореним жодним стрибуном. Що стосується жіночого розряду, то першою рекордсменкою стала японка Хітомі в 1928 р, яка стрибнула на 5,98 м. Шестиметрову позначку в 1939 році подолана німкеня Шульц (6,12 м). Першою жінкою, яка стрибнула за 7м., стала радянська стрибунка В.Бардаускене, яка показала в 1978 р. результати - 7,07 і 7,09 м.

Рекорд світу серед чоловіків — Майк Пауел( США) - 8 м 95 см, у 1991 році в Токіо. Рекорд світу серед жінок  Галина Чистяков(СРСР) –7 м 52 см, у 1988 р.в Ленінграді. Рекорд України серед чоловіків  — Сергій Лаєвський (1997) - 8,35 м (+2,0 м/с) в Дніпропетровську та  Роман Щуренко (2000) - 8,35 м (+0,7 м/с) в Києві. Рекорд України серед жінок -  Лариса Бережна - 7 м 24 см (+1,0 м/с), у 1991р. в Іспанії. Серед спортсменок України стрибали : Інеса Кравець - 7 м 37 см (заміри вітру не проводились), у 1992р., в Києві  та Олена Шеховцова - 6 м 97 см. Олімпійська чемпіонка зі стрибків у довжину у 1960р.   Віра Крепкіна – 6 м 37см. Чемпіон Європи у стрибках в довжину у 2002р.  Олексій Лукашевич - 8 м 0 8см .

Вправа ця входила вперше, як і інші стрибки, в програму II Олімпійських ігор 1904 р. в США. Поза конкуренцією був тоді Рей Юрі, американець. Він встановив світовий рекорд стрибка в довжину з місця на 3,47 метра. Також йому вдалося стрибнути у висоту на 1,65 м. Спортсмен здобув перемогу на 3-ох Олімпіадах, які пройшли в 1900, 1904 і 1908 рр. (потрійний не був включений в програму). Став першим в історії восьмикратним олімпійським чемпіоном. Помер Реймонд Юрія в 1937 році, не доживши до свого 64-річчя всього два тижні. Лише в 1974 році Рей Юрі був включений в Американський легкоатлетичний зал слави, а в1983 році – в Американський олімпійський зал слави. Стрибок в довжину з місця. Олімпіада Дисципліна Місце Париж 1900 стрибки у висоту з місця 1 Париж 1900 стрибки у довжину з місця 1 Париж 1900 потрійний стрибок з місця 1 Сент-Луїс 1904 стрибки у висоту з місця 1 Сент-Луїс 1904 стрибки у довжину з місця 1 Сент-Луїс 1904 потрійний стрибок з місця 1 Афіни 1906 стрибки у висоту з місця 1 Афіни 1906 стрибки у довжину з місця 1 Лондон 1908 стрибки у довжину з місця 1 Лондон 1908 стрибки у висоту з місця 1

Олімпійський рекорд у довжину з місця – 3,47м Олімпійський рекорд стрибків у довжину з місця належить американському спортсменові Рей Юрі – 3.47м. Стрибки в довжину з місця входили в олімпійський список тільки з 1900 по 1912 рік. Порівняння рекорду: 1 машина 2 дорослі людини 4 дитини по 2 роки 8 довгих такс 18 баскетбольних м’ячів

Достовірний рекорд - 3,73м Недостовірний рекорд – 4, 08м Світовий рекорд зі стрибків у довжину з місця належить в 2015р. Байрону Джонсу – 3.73м в Індіанаполісі. Спортсмен побив колишній результат в 3,71 метра, встановлений норвезьким стрільцем Арне Тверваагом з спортивного клубу в 1968 році. Норвегія славиться рекордами зі стрибків, тому що це єдина країна, де стрибки в довжину стали національним видом спорту. Стрибок Чень Хсі Піну, китайського легкоатлета у Пекіні в січні 2010 року на 4 м 08 см. Вправа ця входила вперше, як і інші стрибки, в програму II Олімпійських ігор Такого спортсмена як Чень Хсі Піну не знає світовий інтернет. Не кажучи вже про офіційні джерела. Інформація про таку подію складена шаблонно і без посилань на конкретні достовірні дані . Хоч скільки шукати відео і фото стрибків Чень Хсі Піну, нічого не знайдете. І навіть на китайській мові.

Світові рекорди в стрибках в довжину з розбігу За кількістю легкоатлетів з кращими показниками у цьому виді спорту однозначно лідирує США. На сьогоднішній день світовий рекорд (стрибки у довжину з розбігу) належить американцеві Майку Пауеллу. На відкритому чемпіонаті в Токіо влітку 1991 року легкоатлет зумів підкорити позначку в 8,95 м (+0,3 м / с). Аналогічний рекорд у жінок належить радянській стрибунці Галині Частяковій. У червні 1988 року він досяг показника в 7,52м (+1,4 м / с).

Рекордсмен світу серед чоловіків — Майк Пауелл (США). Його рекодний стрибок — 8 м 95 см, встановлений у 1991 році в Токіо. Майк Ентоні Пауелл (1963) - колишній американський легкоатлет і чинний світовий рекордсмен зі стрибків у довжину, дворазовий срібний призер Олімпійських ігор, дворазовий чемпіон світу. На світовому чемпіонаті 1991 року по легкій атлетиці в Токіо, в змаганнях зі стрибків у довжину, він на 5 см побив світовий рекорд, що належав Роберту Бімон і тримався 23 роки, стрибнувши на 8 м 95 см. Цей світовий рекорд все ще не побитий. У 1991 році він премійований нагородою як найкраща спортивна особистість року. Пауелл виграв срібні медалі на літніх Олімпійських іграх 1988 і літніх Олімпійських іграх 1992 років. Він також виграв в стрибках в довжину чемпіонат світу 1993 року і став третім на чемпіонаті світу 1995 року. Після літніх Олімпійських ігор 1996 року Пауелл залишив спорт. Він зробив спробу і повернувся в 2001 році з метою участі в літніх Олімпійських іграх 2004 року, але не пройшов до складу американської команди після відбіркових змагань. В даний час Пауелл - спортивний аналітик новинної служби Yahoo.

Рекорд світу серед жінок належить радянській спортсменці Галині Чистяковій – 7 м 52 см., уродженці Ізмаїла. Він встановлений у 1988 році в Ленінграді. Одна з перших радянських легкоатлеток яка в 1980-х почала займатися потрійним стрибком.

Віра Крепкіна – унікальна атлетка. У 1950-х роках вона була більш відома як спринтерка. Двічі у складі естафетної команди 4х100 метрів вигравала чемпіонати Європи (1954 та 1958 роки). Двічі встановлювала світові рекорди – з естафетною збірною СРСР, а також на індивідуальній стометрівці (11,3 сек. у 1958-му році). Але найгучнішу свою перемогу Віра Крепкіна здобула у стрибках у довжину, які почала освоювати напередодні Римської Олімпіади. І на Іграх-1960 здивувала увесь світ, з олімпійським рекордом (6.37 м) вигравши золоту нагороду. Олексій Лукашевич, Україна, виконує стрибок у довжину під час змагань 18-го Чемпіонату Європи з легкої атлетики в заключний день Чемпіонату 11 серпня 2002р. в Мюнхені, Німеччина. Лукашевич стрибнув на 8.08м і завоював золоту медаль. Після 16 років виснажливої роботи у великому спорті Віра пішла працювати дитячим тренером, де займались вихованці сирітського інтернату. Пам'ятаючи важке та бідне дитинство, Олімпійська чемпіонка присвячує своє життя допомозі знедоленим дітям. Про роботу сім'ї Крепкіних у 1987 р. було знято документальний фільм «Не закриваються ваші двері». У 2001 году Віра Крепкіна перенесла важкий операцію на суглобі, заново вчились ходити. Указом Президента України від 22 січня 2015 року вона отримала орден княгині Ольги ІІІ ступеня.

За характером групування спортсмена в польоті розрізняють три способи стрибка: «зігнувши ноги», «прогнувшись» і «ножиці». Спочатку стрибуни застосовували найпростіший спосіб – «зігнувши ноги», або «скорчившись», як тоді його називали. Спосіб «зігнувши ноги» застосовувався до кінця XIX ст. У 1920 р. фінський стрибун Туулос вперше продемонстрував нову техніку стрибка в довжину - «прогнувшись». Незважаючи на те, що цей спосіб є менш ефективним в порівнянні з «ножицями», багато стрибунів, а особливо жінки, широко його використовують. Сучасний спосіб «ножиці» вперше з'явився ще 1900 року, але широке розповсюдження отримав тільки в 30-40-х рр. XX ст. У 1973 р. один з найсильніших шведських стрибунів з жердиною Х.Лагерквіст продемонстрував новий спосіб стрибка у довжину – «сальто вперед». Але на конгресі ІААФ в 1974 р. стрибок у довжину способом «сальто вперед» був заборонений на тій підставі, що його виконання пов'язане з ризиком травматизму, а отже, небезпечне для здоров’я спортсмена. Техніка стрибків у довжину з розбігу

Стрибок з розбігу: що необхідно, щоб досягти гарного результату? Незважаючи на видиму простоту рухів, стрибок з розбігу в довжину пред`являє ряд серйозних вимог. Без них неможливо буде досягти потрібного результату. Визначальним у досягненні в даному виді легкої атлетики хороших результатів є високий рівень розвитку спритності, стрибучості, сили і швидкості. Перед стрибуном стоїть завдання не тільки максимально розігнатися до моменту постановки ноги, але також і більш складна вимога - трансформувати в процесі, відштовхування в вертикальну швидкість частину горизонтальної. Для цього необхідний високий рівень розвитку сили і швидкості. Завдяки швидкості досягається можливість просування в горизонтальній площині якомога швидше, а стрибучість висловлює здатність викинути тіло спортсмена у вертикальній площині.

Складові частини стрибка Кожний вид стрибка в довжину з розбігу складається з наступних чотирьох фаз: розбіг, відштовхування, фаза польоту і приземлення. Стрибки в довжину чоловіки повинні здійснювати з розбігу не більше 40-50 м (20 – 24 бігові кроки), а жінки - 30-40 м (18 - 20). Довжина розбігу може змінюватися на 1м і більше в одного і того ж спортсмена, залежно від покриття доріжки, погоди, але кількість кроків залишається сталою.

Легкоатлетичні стрибки з розбігу розглядають як ациклічні локомоції, в яких вирішуються певні рухові задачі: в розбігу – набрати оптимальну швидкість і приготуватись до відштовхування; у відштовхуванні – змінити напрямок руху тіла з мінімальною втратою швидкості; у польоті – зберегти рівновагу і підготуватись для приземлення ; у приземленні – пронести частини тіла вперед за лінію торкання п’ятами поверхні стрибкової ями (в горизонтальних стрибках).

"У кроці". Найпростіша техніка, знайома спортсменам-аматорам з уроків фізкультури - це стрибок "в кроці" або "зігнувши ноги". Хоча це елементарний варіант стрибка, але ним користуються атлети високого рівня і в 21 столітті. Так англійський легкоатлет Крістофер Томлінсон, який має в активі стрибок на 8,35 м (рекорд Великобританії), стрибає "у кроці". Цим же стилем Галина Чистякова встановила світовий рекорд 7,52 м. "Ножиці". Найбільш складний варіант, що вимагає високих швидкісно-силових якостей спортсмена. Спортсмен в польоті немов продовжує біг і робить 1,5, 2,5 або 3,5 кроку ногами по повітрю. Це найбільш популярна техніка у спортсменів чоловіків високого класу. Стилем "ножиці", стрибнув на 8,95 в 1991р. Майк Пауелл. Цим же стилем стрибнув на 8,90 м в Олімпійському Мехіко ( 1968) Боб Бімон. "Прогнувшись". Стрибун у польоті прогинає тіло в попереку і як би робить паузу перед приземленням. В1920 р. продемонстрував цю техніку вперше фінський стрибун Туулос. На сучасному етапі це найбільш популярна техніка у стрибунів-жінок. Цим стилем стрибав Р. Емміян (СРСР) – 8,86 м,  екс – рекордсменка світу Хайке Дрекслер - 7,48м (+1,2 м/с). В 1992 р. вона стрибнула з рекордом на 7,62м , але був зареєстрований вітер +2,1 м/с. На початковому етапі спортивної майстерності цей спосіб здебільшого рекомендується стрибунам, які мають недостатньо сильний поштовх.

Виконання розбігу Два вихідних положення використовуються перед початком розбігу: з місця (коли на контрольній позначці одна нога спортсмена стоїть попереду іншої); з попереднього руху (легкого бігу або ходьби, з підходу чи підбіжки). З поступовою або швидко наростаючою швидкістю виконується розбіг. Техніка стрибка у довжину має на увазі, що швидкість повинна бути максимальною до моменту відштовхування, тулуб має перебувати у вертикальному положенні і існує можливість перейти до відштовхування без зайвої напруги. .

Відштовхування Період відштовхування складається з фази амортизації і випрямлення ноги. Нога при відштовхуванні ставиться на брусок. Це здійснюється загребаючим швидким рухом у напрямку зверху вниз. Стопа ставиться по відношенню до грунту завжди вниз і вперед. Потім відбувається під впливом інерції маси тіла згинання ноги в суглобах, а потім – випрямлення. Відштовхування (у кваліфікованих спортсменів) триває 0,12–0,13 с, кут відштовхування 73–75°, кут вильоту 20–24.° При виконанні відштовхування помилками є : неправильний напрямок зусиль спортсмена, яке викликається неправильним нахилом голови (вперед або назад) і тулуба в момент, коли відбувається відштовхування - передчасне підтягування стрибуном поштовхової ноги-невелика амплітуда рухів, що здійснюються вільними кінцівками, а також раннє перегрупування спортсмена в польоті, яке викликане зайвою напругою його рухів.

Техніка польоту Після фази відштовхування від бруска для спортсмена починається найважче - рух в повітрі. Дальність і баланс польоту безпосередньо залежать від того, як легкоатлет відштовхнувся. При цьому максимальна висота підйому становить близько 60 см. Під час зльоту поштовхова нога повинна деякий час залишатися позаду корпусу, а махова - бути зігнутою до горизонтального рівня. Така техніка стрибка в довжину з розбігу використовується при будь-якому способі. Корпус при цьому слід трохи нахилити вперед. Руки повинні бути зігнуті і спрямовані по осі руху в різні боки. Польотна фаза залежить від способу виконання стрибка. Що стосується завершальної стадії, то тулуб і кінцівки спортсмена повинні прийняти спеціальне положення - угруповання. За мить до приземлення обидві ноги слід випрямити і витягнути вперед, паралельно горизонтальній поверхні. Руки повинні виконувати кругові рухи для підтримки балансу, потім їх треба відвести максимально назад.

ПРИЗЕМЛЕННЯ СТРИБУНА Стрибун, приземляючись, руки посилає вниз і назад. Спортсмен розгинає в колінних суглобах ноги і виносить їх уперед якнайдалі. Стрибок в довжину завершується приземленням: згинанням ніг в суглобах, нахилом вперед тулуба і, нарешті, виходом з ями або падінням спортсмена в сторону. Важливу роль в досягненні кращих результатів грає, крім інших елементів, і правильне приземлення стрибуна. Вдосконаленню і засвоєнню даного елемента необхідно приділити в технічній підготовці значна увага. Слід розуміти під правильним приземленням таке завершення польоту, при якому спортсмен торкнувся ногами землі якомога далі попереду центра ваги його тіла, проте без падіння назад і втрати рівноваги. При цьому швидкість польоту гаситься без різких поштовхів і струсів. Слід звертати увагу на глибоке і м`яке приземлення в ямі з піском.

 789Ч520 ис Марина Бех Роберт Еміян Май к Пауелл Галина Чистякова Хайке Дрекслер

Способи приземлення Можна виділити 3 основні способи приземлення. Найпоширенішим є спосіб через глибоке присідання. Ще один - з прогином з глибокого присідання, який здійснюється з перекатом через шкарпетки шляхом виведення вперед таза. Третій спосіб вважається досить вигідним - це приземлення з використанням кидка вперед - в сторону.

Сектор для стрибків Слід сказати, що сектор для стрибків звичайно обладнаний ямою (довжина її повинна бути не менше 10 метрів, ширина - не менше 2,75 метра, а глибина - як мінімум 0,5 метра). В ямі знаходиться пісок для приземлення, а також дерев`яний брусок, призначений для відштовхування (довжина його становить 1,21-1,22 см, ширина - 19,8-20,2 см, а товщина - 0,1 м). Цей брусок встановлюється на одному рівні з доріжкою для розбігу (ширина - 1,22 м, довжина - мінімум 40 м) і піском. Мінімальна довжина доріжки для розбігу, виміряна від краю бруска відштовхування, повинна становити 40 м. Для визначення місця відштовхування вздовж лінії бруска встановлюють пластиліновий індикатор заступів.

Кількість спроб і вимір результату Кожну спробу спортсмени виконують по черзі (всього 6 спроб). Для виконання спроби у горизонтальних стрибках надається 30 сек. Переможець визначається за найкращим результатом, показаним їм з усіх шести спроб. Вимірювання результату проводиться рулеткою від краю бруска до найближчої точки, яка була залишена будь-якою частиною тіла спортсмена в ямі з піском. Результат вважається в цілих сантиметрах, при цьому округлення відбувається в бік зменшення. Усі стрибки вимірюються і фіксуються після виконання команди старшого судді «Є», у випадку невдалого стрибка команда «Нема». Одночасно з командами при правильному виконанні стрибка суддя піднімає вгору білий прапорець, при незарахованій спробі – червоний. Виділимо випадки, при яких стрибок не зараховується: 1) якщо учасник пробіг або відштовхнувся збоку від бруска або через нього; 2) застосовує під час розбігу або стрибку будь-який варіант сальто; 3) в разі якщо спортсмен відштовхнувся двома ногами; 4) якщо він торкнувся під час стрибка землі до ями; 5) якщо стрибун застосував сальто в стрибку; 6) залишає зону приземлення, виходячи назад; 7) протерміновує час відведений на спробу.

Джессі Оуенс – американський легкоатлет,чотири - разовий  олімпійський чемпіон (1936), автор численних світових рекорді успринті та у стрибках. У стрічці 1938 року режисерки Лені Ріфеншталь “ Олімпія”  є епізод, де зафіксовано біг Джессі Оуенса на літніх олімпійських іграх 1936 року. 2016 року вийшов у світ фільм режисера Стівена Гопкінса «Сила волі» — біографічна драма, заснована на еальних подіях, про Джессі Оуенса. В результаті опитування, проведеного Міжнародною федерацією легкої атлетики в 1997 році, Ігор Тер-Ованесян зайняв п'яте місце в списку кращих стрибунів у довжину за всю історію легкої атлетики, поступаючись лише чотирьом стрибунам американським -Джессі Оуенсу, Ральфу Бостону, Карлу Льюїсу і Роберту(Бобу) Бімон. У віці 23 років Джессі Оуенс покинув любительський спорт, який не складав матеріальну вигоду, і почав виступати на спортивних святах, змагаючись у швидкості з кіньми, собаками і навіть кенгуру. Пізніше він досить успішно займався бізнесом, працював телекоментатором і був помітною фігурою в міжнародному олімпійському русі. У його честь назвали одну з вулиць неподалік від стадіону «Олімпія Штадіон». Найбільший спортсмен помер в 1980 році від раку легенів. Але він назавжди залишився в пам'яті і серцях мільйонів людей.

Цікаві факти Перші спроби Джессі Оуенса зі стрибків у довжину на Олімпіаді в Берліні не задалися, через заступи він опинився під загрозою дискваліфікації. Тоді до Оуенса підійшов його головний конкурент на змаганнях — німецький стрибун Луц Лонг і дружньо пояснив Джессі його помилку при стрибку, порадив дещо змінити техніку. Дослухавшись поради, Оуенс вийшов у фінал і взяв «золото» з новим світовим рекордом. Першим, хто привітав американця з успіхом, був саме Луц Лонг, котрому дісталося «срібло». На очах в оскаженілого Адольфа Гітлера німецький і американський спортсмени обійнявшись пройшли почесне коло. Цей вчинок вимагав від Лонга чимало сміливості. «Ви можете переплавити всі мої кубки та медалі, і вони не переважать тієї дружби в 24 карати, що зародилася між мною і Луцом» — зізнався пізніше Джессі Оуенс. Крім золотої медалі, кожен переможець отримував саджанець дуба… Один дубок був посаджений в саду батьків Оуенса. Два інших подаровані Клівлендським школам, де вчився Джессі, а четвертий прикрашає алею Університету, де Оуенс закінчив свою освіту.

На берлінській Олімпіаді Джессі Оуенс завоював чотири золоті медалі і встановив п'ять олімпійських рекордів у взутті Дасслера фірми ”Адідас”. У перший день змагань Адольф Гітлер особисто вітав переможців з Німеччини та деяких інших країн і залишив трибуну одразу після того, як темношкірий спорстмен переміг у стрибках у висоту. Аналогічно вчинив Гітлер і щодо Джессі Оуенса. Міжнародний олімпійський комітет звернувся до Гітлера з вимогою або вітати всіх переможців або нікого. Той вибрав останнє. Сам Оуенс згодом сказав, що розчарував його не Гітлер, а Рузвельт: президент США навіть не надіслав телеграми чотириразовому золотому медалістові; ні Рузвельт, ні Трумен не прийняли спортсмена в Білому Домі після Олімпіади. Побоюючись расистів, герой Олімпіади – 1936р. Джессі Оуенс змушений був скористатися вантажним ліфтом в готелі “Уолдорф – Асторія”, щоб потрапити на офіційний прийом в свою честь. У 1943 році Луц Лонг, перебуваючи в армії, написав листа в якому просив Оуенса у випадку його загибелі стати свідком на весіллі його сина Кая Лонга. На початку 50-х Джессі Оуенс виконав прохання друга і став боярином на весіллі Кая. 22 серпня 2009 року внучка Оуенса Марлін Дорч і син Лонга Кай разом вручали медалі найсильнішим стрибунам у довжину на чемпіонаті світу в Берліні.

Цікаві факти А́дольф Да́сслер - бізнесмен, розробник  спортивного взуття та спорядження. Засновник компанії з виробництва спортивної продукції  ”Адідас”. Родина Дасслерів жила бідно й батько налагодив родинний бізнес - пошиття домашнього одягу. Його син Адольф Дасслер був  футболістом, тому батьку прийшла в голову думка про створення спортивного взуття. Аді допомагав його брат Руді. Успіх шипованих бутсів підштовхнув А. Дасслера до виготовлення іншого шипованого спортивного взуття. І вже на Олімпіаді 1928 року в Амстердамі спортсмени, використавши нове взуття, досягли хороших результатів. Тріумфом для А.Дасслера сталаОлімпіада1936 року: американський спортсмен  Джессі Оуенс у його взутті виграв 4 золоті медалі і встановив 5 олімпійських рекордів. Тоді Дасслери відкрили дві фабрики. Після смерті батька брати розділилися: Руді заснував фірму з випуску спортивних виробів  «Пума». Адольф Дасслер продовжував свої пошуки й почав випускати бутси на гумових шипах та бутси, шипи яких могли замінятися залежно від поля: снігового чи вологого. 1952 року в Гельсінкі Дасслер запропонував спортсменам безмежний вибір продукції. 1972 року Дасслер навіть одягав радянську спортивну делегацію, чого не було ніколи раніше через ідеологічне протистояння світових політичних систем. Після смерті А. Дасслера його діти не знайшли спільної мови, і фірма розділилася на кілька, потім потрапила до рук конкурентів. За своє життя Дасслер запатентував понад 700 винаходів і сьогодні вважається неперевершеним лідером у світі виробництва спортивних товарів.

Абсолютний світовий рекорд за кількістю феноменальних результатів належить американцеві Ральфу Бостону (стрибки у довжину з розбігу). З 1960 по 1965 роки він зумів 6 разів перевищити чужі і власні максимальні показники. Ігор Тер-Ованесян першим з європейських стрибунів подолав рубіж 8 метрів в стрибках в довжину. Був єдиним радянським легкоатлетом, хто міг нав'язати боротьбу американцеві. Він двічі ставав рекордсменом - в 1962р. і в 1965 р. Неодноразовий рекордсмен світу та призер Олімпіад. Головний тренер збірної СРСР (1983-1989 рр.). З 1991 року входить до центральної ради Міжнародної федерації легкої атлетики. Тер-Ованесян був учасником 5 (!) Олімпіад (рекорд, який навряд чи кому вдасться перевершити або навіть повторити). В 2020 році – виповнилося 81рік.

Після стрибка Бімона в Мехіко в американський лексикон увійшло нове слово - beamonesque, яке перекладається як «бімонічний». Воно позначає досягнення, настільки перевищує всі попередні, що воно не піддається класифікації і не може служити орієнтиром для порівнянь з чим-небудь ще. Роберт (Боб) Бімон - американський легкоатлет. Бімон увійшов в історію легкої атлетики своїм феноменальним стрибком на 8,90 м в фіналі Олімпіади 1968 року в Мехіко. Цей результат, названий «стрибком в XXI століття» на 55 см перевищував попередній рекорд Ральфа Бостона (8,35 м) і був перевершений лише через 23 роки американським стрибуном Майком Пауелом на чемпіонаті світу 1991 року в Токіо на 5 см. Результат Бімона був третім результатом в історії стрибків у довжину. «Моя мрія здійснилася, але залишалися і інші!   Я пишу картини, є директором Музею олімпійського мистецтва. Це колекція живопису і скульптур, створених відомими спортсменами.   Я граю в музичній групі. Мені багато цікаво. Я люблю життя ... Воно для мене не закінчилося цим стрибком в Мехіко! У свій час я навіть працював над дизайном краваток для олімпійської збірної США. » В 2021р. виповниться 75 років. У 2012 році в одному ряду з Бобом Бімон виявився російський футболіст Олександр Кержаков. Його досягнення також стали причиною появи нового терміна в англійській мові - Кerzhakovеd, який перекладається як «зкержаковити». Він означає «не використати вигідний момент, втратити стовідсоткову можливість».

 Сучасний стан З відродженням інтересу до спорту та легкої атлетики, стрибки в довжину з кінця 19 ст. стають популярною дисципліною технічних видів. В 1898р. світовий рекорд у стрибках в довжину у чоловіків належав американцеві Майєру Прінштайну- 7,23 м. На перших Олімпійських іграх також проводилися змагання зі стрибків у довжину з місця, але вони швидко втратили популярність. Стрибок у довжину відноситься до найбільш консервативних дисциплін. Так 8-метровий рубіж (8,13) у чоловіків був вперше подолано Джессі Оуенсом ще в 1935р., і по цей день з цим результатом можна виграти великі міжнародні змагання. В історію цього виду увійшло протистояння: Ральф Бостон ( США) і Ігор Тер - Ованесян ( СРСР), (8.35м – 1965р. і 8.35м – в 1967р.) Карл Льюіс (США) і Майк Пауелл (США), (8,91м і 8,95м – в 1991р.). Легендою став стрибок Боба Бімона на 8,90 метра на Олімпіаді в Мехіко (1968). До того невідомий атлет перевершив попередній рекорд світу відразу на 55 см. Цей рекорд був побитий Майком Пауеллом, який стрибнув у1991р. на 8,95м   на чемпіонаті світу в Токіо , де результат залишається неперевершеним і понині. Якщо попутний вітер під час стрибка перевершує допустиму норму 2 м/с, то рекорд стрибка не реєструється. Надалі Пауелл двічі стрибав за відмітку світового рекорду: 8,99 м в 1992 році і у 1994р .(+3,9 м / с) , однак обидва стрибка були здійснені при попутному вітрі, що перевищує допустиму норму 2 м / с, і не були зафіксовані в якості рекордів.

Дуель К. Льюїса і М. Пауелла на чемпіонаті світу в Токіо в 1991р. До моменту початку змагань Льюїс протягом 10 років не знав поразок, здобувши поспіль 65 перемог. Менш титулований Пауелл був срібним призером Олімпіади 1988 року в Сеулі і мав кращий результат в світі в 1990 році. У третій спробі з попутним вітром 2,3 м / с Льюїс показав 8,83 м, один з кращих результатів за всю історію легкої атлетики. Пауелл в третій спробі полетів в район 8,80 м, проте заступив. Четверта спроба Льюїса була історичною: 8,91 м, перший за 23 роки стрибок, що перевищував світовий рекорд Боба Бімона. Незважаючи на те, що результат був показаний з сильним попутним вітром (3 м / с) і не міг бути зафіксований в якості нового світового рекорду, він йшов в залік змагань. Тепер щоб перемогти Льюїса, Пауеллу необхідно було встановлювати світовий рекорд. Розв'язка цієї інтриги наступила в п'ятій спробі. З попутним вітром 0,3 м / с Пауелл стрибнув на 8,95 м і тим самим перевершив «вічний рекорд» Бімона, причому зробив це на рівнинному стадіоні.

Дальні стрибки з попутним вітром Оскільки попутний вітер може значно збільшити дальність стрибка, за правилами ІААФ нереєструються в якості рекордів результати, показані при швидкості попутного вітру більше 2 м / с. Тому кращі результати, показані на змаганнях, можуть перевищувати офіційний світовий рекорд. Самим далеким стрибком   в історії легкої атлетики є стрибок на 8,99 м Майка Пауелла (США), вчинений 1992 року в змаганнях в високогірному селищі при швидкості попутного вітру 4,0 м / с. На цих же змаганнях Хайке Дрекслер (Німеччина) стрибнула на 7,63 м при швидкості попутного вітру 2,1 м / с, це кращий результат серед жінок, ( у 1988р. - 7,48м.). Слід зазначити також стрибок на 8,96 м кубинця Івана Педросо 1995р. , коли виміряна швидкість вітру становила 1,2 м / с, однак результат цього виміру був визнаний помилковим.

До найкращих українських стрибунів можна віднести Валерія Підлужного - чемпіона Європи, бронзового призера Олімпіади 1980 р.,; Олексія Лукашевича - чемпіона Європи 1998 року; Романа Щуренка - бронзового призера Олімпіади 2000 р. Рекорд України зі стрибків у довжину серед жінок належить Ларисі Бережній. Він складає 7 м 24 см і був встановлений у 1991 році. Слід зауважити, що світова рекордсменка Галина Чистякова також є українкою – вона народилася і жила до 16 років в м. Ізмаїл Одеської області. На сьогодні в Україні, на жаль, нема стрибунок, які могли б поборотися за медалі на міжнародних стартах чи поновити світовий рекорд, хоча, свого часу, Тетяна Скачко здобула у складі збірної команди СРСР бронзову медаль на на Олімпіаді 1980 р., а Інеса Кравець повторила її досягнення у 1992 р. у складі збірної команди СНД.

Найвідоміші атлети Хайке Дрехслер (ГДР) Джеккі Джойнер-Керсі (США) HD 1280Ч853 Т Тетяна Лебедєва (Росія) Іван Педросо (Куба) Роберт Бімон (США) Ральф Бостон (США) Карл Льюїс (США) Ігор Тер-Ованесян (СРСР) Джессі Оуенс (США) Майк Пауелл (США) Галина Чистякова (СРСР)

8,13 Джесси Оуэнс  США Энн-Арбор 25.05.1935 8,21 Ральф Бостон  США Валнат 12.08.1960 8,24 Ральф Бостон  США Модесто 27.05.1961 8,28 Ральф Бостон  США Москва 16.07.1961 8,31 Игорь Тер-Ованесян  СССР Ереван 10.06.1962 Ральф Бостон  США Кингстон 15.08.1964 8,34 Ральф Бостон  США Лос-Анджелес 12.09.1964 8,35 Ральф Бостон  США Модесто 29.05.1965 Игорь Тер-Ованесян  СССР Мехико 19.10.1967 8,90 Боб Бимон  США Мехико 18.10.1968 8,95 Майк Пауэлл США ТОКІО 30.08.1991 Рекорди світу

Після того, як в 1968 році в Мехіко Боб Бімон встановив феноменальний світовий рекорд, стрибнувши на 8,90 м, виникла думка, що виступ на високогір'ї дає спортсмену-стрибу на суттєву перевагу. Тому неофіційно велася таблиця світових рекордів для рівнинних стадіонів, яка після рекорду 8,35 м Ральфа Бостона в 1965 році виглядала так: Результат Спортсмен Страна Место Дата 8,35 Ральф Бостон  США Модесто 29.05.1965 8,35 Йозеф Шварц  ФРГ Штутгарт 15.07.1970 8,45 Ненад Стекич  Югославия Монреаль 25.07.1975 8,52 Ларри Мирикс  США Монреаль 26.08.1979 8,54 Лутц Домбровски  ГДР Москва 28.07.1980 8,62 Карл Льюис  США Сакраменто 20.06.1981 8,76 Карл Льюис  США Индианаполис 24.07.1982 8,79 Карл Льюис  США Индианаполис 19.06.1983 8,79 Карл Льюис  США Нью-Йорк 27.01.1984 Рекорди світу для рівнинних стадіонів

Світові рекорди. Кращі стрибуни всіх часів і народів. Чоловіки Довжина Спортсмен Країна Дата Місце Світовий 8, 95м Майкл Пауелл США 1991р. Японія Світовий (у приміщенні) 8, 79м Карл Льюіс США 1984р. США Олімпійський 8,90м Боб Бімон США 1968р. Мексика Жінки Світовий 7,52м Галина Чистякова СРСР 1988р. СРСР Світовий 7,37м Хайке Дрехслер НДР 1988р. Австрія (у приміщенні) Олімпійський 7,40м Джеккі Джойнер США 1988р. Корея

У професійному та аматорському видах стандарти помітно різняться. До 15-ти років у юнаків нормою є 3,30-3,90 м, а у дівчат - 2,80-3,30 м. В напівпрофесійному розряді (від 18 років) показники повинні бути значно вище. Нормативи зі стрибків у довжину з розбігу для чоловіків складають від 3,80 до 4,40 м. У жінок підсумковий результат повинен бути в діапазоні від 3,10 до 3,60 м. Для отримання звання «кандидат у майстри спорту» стрибунам необхідно перевищити аматорські показники майже вдвічі. Для КМС нормою є 7,20 м. Що стосується «майстра спорту», ​​то тут дозволена межа починається від 7,60 м. Статус МСМК досягається в результаті виснажливих довгих тренувань. Нормою «майстра спорту міжнародної категорії» - 8,00 м. Загальноприйняті нормативи К Л А С И Ф І К А Ц І Й Н І Н О Р М А Т И В И З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ Звання та розряди /ЧОЛОВІКИ Стрибки з розбігу у довжину (м) МСМК МС КМС I II III І юн. II юн. III юн. 8.00 7.60 7.20 6.80 6.30 5.80 5.30 4.75 4.00

Артюшенко О. Ф. Легка атлетика : навчальний посібник для студентів ф-тів фіз. культури / О. Ф. Артюшенко, А. І. Стеценко. – Ч. : Вид. Вовчок О. Ю., 2006. – 424 с. Кутек Т. Б. Сучасна спортивна підготовка кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються в легкоатлетичних стрибках: Монографія. – Ж. : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. – 280 с. Лемешко В. Й. Методика навчання легкоатлетичних видів // В. Й. Лемешко / метод. посіб. – Л., 2011. – 106 с. Попов В.Б. Прыжок в длину / Владимир Борисович Попов. – М.: «ФиС», 1977. – 95 с. Стрижак А.П., Александров О.И. и др. Легкоатлетические прыжки / Анатолий Петрович Стрижак, Олег Иванович Александров и др. - Киев: "Здоров’я", 1989. – 168 с. Криличенко О.В. Історія розвитку та методика викладання видів легкої атлетики: навч. посіб./ О.В. Криличенко, О.І. Форостян . – К.: Олімп. лра, 2012. – 108 с. ЛІТЕРАТУРА 1.http://iaaf.org/ - сайт міжнародної федерації легкої атлетики . 2. http://www.european-athletics.org/ - сайт Європейської федерації легкої атлетики . 3. http://www.uaf.org.ua/ - сайт федерації легкої атлетики України . 4. http://flau.org.ua/doc/Competition_Rules_2013- 2014_UKR.pdf - правила змагань з легкої атлетики на 2013- 2014 рр. 5. http://flau.org.ua/doc/Klasyfikatsiyni_normatyvy_z_legkoi_ atletyky_2013-2016rr.doc - кваліфікаційні нормативи з легкої атлетики на 2013-2016 р. 6. Chistyakova 7,52 RM Salto de Longitud Femenino (1988) - ru.youtube.com / watch? v = RlQrnP1DN7Q посилання перевірені 5 січня 2009. 7. Heike Drechsler 7,39 (+0,3), Zrich 21-8-1985 - ru.youtube.com / watch? v = 44JH_m6V184 & feature = related посилання перевірені 6 січня 2009. 8. Long Jump BrianMac coaching (Англ.) - Www.brianmac.co.uk/longjump/ посилання перевірені 5 січня 2009. 9. Техніка стрибків у довжину з розбігу - www.fizkult-ura.ru/node/421 посилання перевірені 21 квітня 2012. Інформаційні ресурси