Підприємець – це той, хто за допомогою все новіших і новіших комбінацій факторів виробництва, їх властивостей здійснює реалізацію нововведень і тим самим забезпечує економічне зростання. Характерні якості підприємця – це здатність і готовність: виявити ініціативу, приймати рішення, йти на ризик, розуміти ринок та його розвиток, прагнути до нововведень, керувати людьми (співробітниками, клієнтами, постачальниками і конкурентами, виробничими радами і профспілками).
Сучасна економічна література виокремлює три головних функції сфери підприємницької діяльності: ресурсну (формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів);організаційну (організація маркетингу, виробництва, збуту і реклами та інших господарських справ);інноваційну (новаторські ідеї, генерування та активне використання ініціативи).
Підприємництво здійснюється в будь-якій галузі господарської діяльності, не забороненій законом: промисловості, сільському господарстві, торгівлі, побутовому обслуговуванні, видавничій, банківській і консультаційній діяльності, у сфері операцій з цінними паперами тощо. Основними сферами підприємницької діяльності є: виробництво (продукції, послуг), торгівля і комерційне посередництво.
У колективному підприємництві господарські операції здійснюються колективним суб’єктом, яким виступає товариство. Товариства можуть бути юридичними і неюридичними особами. Підприємницька діяльність у будь-якій сфері регулюється державою через механізм фінансової системи (податки, кредити, страхування тощо).