Презентація «Свята по українські»

*

* Передмова Як і ти, я цвіту калиново , Нашу молодість видно здаля. Україно, моя Україно, Пишна квітка планети Земля. Мета цієї збірки—допомогти педагогам-організаторам, класним керівникам, класоводам в організації нетрадиційних виховних заходів, зробити змістовним та цікавим відпочинок школярів. Збірка сценаріїв відрізняється тематичною різноманітністю та доступністю у практичній реалізації. Збірка містить розробки виховних заходів на теми громадянсько-патріотичного , національного, правового, родинного, морального, інтелектуального та на тему формування здорового способу життя. Автор

4

*

* Мета: Ознайомити дітей з оберегами української родини. Пробуджувати пізнавальні інтереси до історії до історії свого родоводу, української нації, її культури і побуту. Виховувати глибокі почуття любові до батьків, роду свого, почуття пошани до людей праці,. Сприяти розвиткові творчих здібностей дітей,бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру. Обладнання: предмети побуту, фотографії родин, рушники, виставка виробів ручного ткацтва та вишивок, записи українських пісень. Присутні батьки(деякі одягнені в українські костюми) Вчитель. Дорогі діти, сьогодні на наше свято завітали гості: бабусі, батьки,вчителі. (Учні оголошують вітальні слова) 1-й учень. Гостей дорогих Ми вітаємо щиро, Стрічаємо з хлібом, Любов’ю і миром! 2-й учень. Для людей відкрита Хата наша біла, Тільки б жодна кривда В неї не забігла. 3-й учень. Хліб ясниться в хаті, Сяють очі щирі , Щоб жилось по правді, Щоб жилось у мирі! (Вручають хліб-сіль директору). Вчитель. Шановні гості, просимо вас взяти участь у нашій щирі розмові на святі нашого роду. Діти, що означає український дитячий фольклор:

* колискові пісні, ігри-пісні, потішки, небилиці, скоромовка, лічилки, прислів’я, загадки? Чи подобається вам дитячий фольклор і чим? Перевіримо, ви запам’ятали вивчене. ( Один з учнів зачитує уривки з казок «Кирило Кожум’яка» і « Кривенька качечка», діти відповідають). Які скоромовки вам полюбились? ( Був собі цебер тай розполуцебрився на полуцебренята…) А які прислів’я про родину ви вчили? (Яке дерево, такі в нього квіточки. Які батьки , такі їхні діточки. Який кущ така калина, яка мати така й дитина. Який дуб, такий тин, який батько, такий син…) Потім вчитель пропонує пригадати мелодії вивчених українських пісень та ігор: «Подоляночка», «Ой єсть в лісі калина», «Колискова», що звучать у виконанні баяніста. Діти,пригадаємо веселі народні ігри-пісні: «Журавель» і «Ой на горі жито». (Діти виконують супроводі баяна пісні ігри). До загадок ми звернемось пізніше, а зараз пригадайте, про кого ви розповідали і який альбом ми почали виготовляти? (Альбом» Наша родина» Згадаймо, що таке родина, згадаймо родове дерево.(Школярі розповідають). Як і головні слова родоводу? (Рід, рідний). Чому Маринка в альбомі вмістила фото нашого класу? Хіба ми теж родина? Чому7 (Відповіді дітей). Так, діти, родина - це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини - народ. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружних і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел ( а зруйнуй їх- і річка засохне), так і наша українська культура  збагачується маленькими родинами , сім’ями.

* Чи хочеться вам, щоб річка була повноводною щоб велика родина наша українська була красивою, щасливою? Потрібно вивчати, шанувати свій народ. Його мову, землю свою, рідний край. Бо ми частинка всього цього, нам рідного й близького. Учень. Сучасні письменники і поети примножують скарбницю синівського слова до рідної землі. Діти читають уривки з віршів: 1-у Я землі цієї паросток зелений. Я цієї висі крапля дощова. Заплелись у мене, приросли до мене Жито і дерева,квіти і трава. 2-уч. Чи вітер, чи літня злива Усе мені рідне, миле. Нема такого дива, Нема такої сили, Щоб сонце зуміла взяти Тай понести з собою, Щоб в серці моїм здолати Любов до землі святої. 3-й уч. Я чую твій голос, Пшеничний твій колос. У душу мені засіває зерно, Моя Україно,білявко-хатино,  Вчитель. Справді , це щастя, можемо торкнутись до джерела нашої культури, вивчати її, свій родовід. Почнемо ось з чого. Щоб роду не було переводу, Він має жити багато літ. А рід з родом родичається. Як у пісні співає Ніна Матвієнко: З роду в рід кладе життя мости, без коріння саду не цвісти… Треба берегти коріння нашого роду, рід. Хто ж його береже? Хто берегиня роду? В давнину старі люди говорили, що то хата, оселя, усе, що в ній є Що збагачує, освячує сім’ю і піснею, і вишивкою, і добрим словом,і спогадом. Родині потрібно десь жити, з кимсь жити і якось жити Головною берегинею родини була мати. Її святою називали. Тарас Шевченко писав: У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як та я мати молодая З своїм дитяточком малим.

* Мати народжувала дитину, співала їй, вчила добра і любові. Пісня любові й дитинства в серці бринить, як струна. У нашій класній родині є три матері, які мають по троє діток. Добре їх виховують, люблять пісню , вміють вишивати, і все це передають діткам своїм. Оксанко, ти чула, як матуся твоя співає? Оксанка. Заспівай мені, мамо моя, Як бувало, колись над колискою, Буду слухати , слухати я І стояти в замрії берізкою. (Мама співає колискову, дівчинка дякує їй, цілує матусю) Мати - всьому початок. Мати - берегиня роду, а ще раніше вогню. Учень. Ми відтоді початки лічим , Як муж з камінням і паліччям За звіром кидався вдогонь , А жінка берегла вогонь. Учитель. Поет А. Малишко та композитор П, Майборода створили пісню про матір , яку я пропоную заспівати всі разом. (Всі присутні виконують «Пісню про рушник». Так, був звичай на Україні,а в деяких родинах, селах залишився і на сьогодні:дарувати рушники і вишиті сорочки. Сорочку вишивали і дарували не будь-кому, а людині особливо близькій, рідній: дитині, братові, женихові, чоловікові.(Демонструє вишиту дитячу сорочку). Діти, а кому з вас мама чи бабуся вишили сорочечку своїми руками?(Учні розповідають). Учень. Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами,- Сорочку мати вишила мені… Давайте заспіваємо цю пісню нашим незвичним хором. (Всі разом виконують пісню «Два кольори» О. Білаша). Учитель. Мати не тільки берегла дітей, вона навчала їх усього: охайності, працьовитості, Бо в народі говорилось «Яка мати, така й сама…» Мати навчала дочку (разом з учнями): Тримай хаточку, як у віночку, І рушничок на кілочку; Тримай відерця всі чистенькі І водиці повненькі.  В іншій пісні запитують: «Ой чия ж це хата не заметенная ?» (Дівчата виконують танок «Ой лопнув обруч», дорослі підспівують.

* Мати. Родина здавна цінилась працелюбством. Головною працею українців було хліборобство. Хліб - оберега сімї , родини, він святий. Тому влітку до схід сонця виходили жати, косарі виходили косити раненько. Ось наші хлопці покажуть це в танці.( Танець «Вийшли поле косарі», всі співають пісню). Вчитель. (звертається до батьків). А яку пісню про жнива ви, шановні батьки, пригадали? Мати. Ой у полі нивка, Кругом материнка… Там дівчина жито жала, Гарна чорнобривка. Жала ж вона, жала, сіла спочивати. Їхав козак з України, мусив шапку зняти. Батько. У пісні говориться про пошану до дівчини, яка жито жала. Вчитель. Може, й наші діти вміють працювати в полі. (Дівчатка виконують танець-пісню «Дівка-Явдошка».) Мати. Збирали врожай, а зимовими днями і вечорами жінки і дівчата пряли, Ткали, вишивали. В пісні говориться: «Вмію прясти, вмію шити, якось буду в світі жити…» Покажу вам старовинне ремесло, як пряли нитку з конопель та вовни. (Пряде нитку , розповідає). Діти, а яким народним ремеслом трішечки володіємо? ( Учні демонструють своє «ремесло»- на саморобних станочках для виготовлення українських килимів). Вчитель. Діти, сьогодні наш гість Володимир Богданович пригадав свою неньку рідну, хату смерекову. Ми попросимо його заспівати свою улюблену пісню, а ми гуртом підспіваємо. (Гість виконує пісню «Смерекова хата »- сл. Бакая, муз. П. Дворського). Вчитель. Я бачу , і Толик, Андрійко,Оленка та Іринка пригадали свої домівки і хочуть нам віршами розповісти про те, що їм рідне. (Діти підходять до намальованої української хати і декламують вірш І. Гнатюка «Наша хата»). 1-й уч. Я люблю свою хату, І подвір’я, і садок, Де і сонце багато, І в жару - холодок. 2-й уч. Тихо й затишно, квіти Коло хати цвітуть, І невтомно все літо Бджоли в цвіті гудуть. 3-й уч. Все для мене тут рідне: Стіни - білі , як сніг, І віконце привітне,

* І дубовий поріг. 4-й уч. Рідна казка про гнома, Рідна стежка і сад… …Всюди добре ,а вдома Краще, кажуть, стократ. Вчитель. А ваша хата подобається вам? Чи знаєте ви, що в хаті? Спробуйте відгадати. Загадки: Б’ють мене ціпами,  Ріжуть мене ножами; За те мене отак гублять, Бо всі мене дуже люблять. (Хліб) Ходить, ходить А в хату не заходить. (Двері) Підсмикане, підтикане Всю хату збігало, Під припіком сховалося. (Віник) Що то за постіль, Що висить на стелі? (Колиска) Людей годую, сама голодна, Часом гаряча, часом холодна. (Ложка І тарілка) З землі робився, На кружалі вертівся, На огні пікся, На базарі побував, Людей годував; Як упав, той пропав, Ніхто не поховав. (Горщик) Маю чотири ноги ще й чотири роги, В полотно мене вбирають, Їсти й пити заставляють. (Стіл) Вчитель. Давня українська хата… На стінах та вікнах барвисті рушники, розмальована піч, скриня, стіл на покуті. На столі - хліб. Пахне травами. Приходить на думку пісня А. Пашкевича на слова Д. Луценка «Хата моя, біла хата». Хочеться вас запитати, чи доторкнулись ви до посвіту свого роду? Чи віриться вам, що нашому українському роду не буде переводу? Не даймо всохнути родовому дереву нашому народу, не забуваймо української білявки - хатини. Нехай прозвучить про неї пісня: 1-й уч. Хата моя ,біла хата, Рідна моя сторона. Пахне любисток і м’ята,

* Мальви цвітуть край вікна. Хата моя,біла хата, Казка тепла й доброти. Стежка від тебе хрещата В’ється в далекі світи. 2-й уч. В хаті спокійно й затишно, Вечір десь бродить в гаю. Мати задумливо й ніжно Гладить голівку мою. Мамо, чого зажурились? Дайте тепло ваших рук. В хаті на згадку лишились Болі й тривоги розлук. Вчитель. Спасибі вам, люди добрі, за вашу щирість, за участь у нашому святі. Діти. Ходіть всі до хати, страви наші куштувати! З жита та пшениці гарні паляниці. Всі ми почастуєм . Ще й затанцюєм ! Ой гоп, гопака, ще і затанцюєм ! (Учні танцюють танець «Гопак»). Вчитель. А що ж нам мати-піч наварила-напекла? (Відкриває піч і рогачем виймає горщик з варениками, до гостей) Хай біда і горе минають ваш дім. Доброго здоров’я зичим вам усім (Звучить запис пісні «Щоб ви і ми щасливі були».) Матері частують всіх Варениками, іншими ласощами.

*

* У лузі калина, у лузі червона хорошенько цвіте Вчитель. Добрий день, дорога родино класу. Я не ділю вас на окремі родини ви для мене - єдина дружна родина. Мені дуже приємно вас вітати в цьому залі і оголосити початок родинного свята.» У лузі калина, у лузі червона хорошенько цвіте». Епіграф: Поки ніж не крає,калина не грає, А хто вріже глибоченько, тому заспіває. А хто вріже гілку, заграє в сопілку, То той собі в серце пустить калинову стрілку. (Леся Українка). ( на столі, накритому скатертиною, пироги з калиною, калиновий напій,кетяги калини). Вчитель. Ой нене, серце крає Коли сопілка грає На свято червоної калини Діток закликає. ( Входять діти під музику. Хлопчик на вишитому рушнику підносить хліб, прикрашений калиною). На рідній Вкраїні В великі свята З хлібом калина Поруч була Вчитель. Перша квіточка- наша родинонька, друга квітонька – рідна сторона. Так говориться у пісні про калиновий цвіт. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців - клен, у росіян - берізка. У нас в Україні - верба і калина. Правду каже прислів’я: «Без верби і калини - нема України».

* Ще й зараз можна побачити на луках, узлісся калинові гаї. Цим і пояснюється те, що в Україні багато населених пунктів є назвами Калинівка, Калинове. Зустрічається калина і в наших гаях. Її можна побачити майже у кожному дворі. Про калину ходить багато розповідей, бувальщини. (Розповідь про калину.(розповідає мама учениці). У роки Великої Вітчизняної війни біля села був бій. Радянським воїнам довелося відступати. Двоє поранених не могли рухатися і люди ховали їх за селом у рівчаку під кущем калини. Схилила калина свої віти і сховала бійців, як мати діточок. Фашисти по всьому селі шукали воїнів, та так і не знайшли. Поки ворог був у селі, діти у селі непомітно носили бійцям їжу, жінки лікували, а як пішли фашисти з села, забрали люди поранених до хати. Коли одужали бійці, всім селом проводжали їх на бій з ворогом. Підійшли солдати і низько вклонилися їй, як рідній матері. Адже вона врятувала їм життя.

* А люди насадили в своїх садочках паростків від тієї калини. Розрослися вони і дарують радість старим і малим. Вчитель. Діти, погляньте на портрет Т. Г. Шевченка. Він дуже любив цей кущ і багато написав про цю чудову рослину, яка користується у на особливою любов’ю. 1-й уч. Сонце гріє, вітер віє З поля на долину. Над вербою гне з вербою червону калину 2-й уч. На калині одиноке Гніздечко гойдає. А де ж дівся соловейко? Не питай не знає. 3-й уч. (розповідає вірш Т. Шевченка «Тече вода з під явора»). Йде дівчинка з коромислом і відерцями. Пісня на слова Т. Шевченка «Зацвіла в долині». Вчитель. Про червону калину складено багато пісень, а ще прислів’їв , загадок, казок. Діти , які загадки про калину ви знаєте? У лісі на горісі червона Плахта висить. У вінку зеленолистім У ЧЕРВОНОМУ НАМИСТІ Видивляється у воду На свою хорошу вроду. На весні зацвіте білим цвітом А в жнива - червоним плодом. І не дівка , а червоні стрічки носить. Вчитель. А прислів’я діти, ви знаєте про калину? Посадиш біля хати калину - будеш мати долю щасливу. 2.Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною коли росте. Хвалися калино, що з медом солодка. Вчитель. ( показує ягоди калини). Діти, що ви згадуєте, дивлячись на плоди калини? У кого з вас дома є калина? Хто її посадив і доглядає? Пісня «При дорозі кущ калини». Мама учня (розповідає про користь калини) Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживалися при кашлі, серцевих захворювань. Соком її навіть очищали обличчя, щоб румянилося . 1-уч. Колишися, калинонько , колишися Зеленим листочками розпишися

* Сонячним промінням розмалюйся Ще й з тим вітром буйнесеньким розцілуйся. 2-й уч. Ще й срібною росою вмийся чисто Надінь свої ягідочки , як намисто Буде тобі калинонько , так весело, Як поглянеш в чисту ріку, як в дзеркало. Вчитель. А ось послухайте казку, чому цей кущ має таку назву. (Мама учениці розповідає казку «Калинка», Г. Демченко). Вчитель. Відтоді всі так і називають той кущ калиною. У віршах ягоди калини часто порівнюються з червоним намистом - коралями Ось калина над рікою Віти стелить по воді. Хто це щедрою рукою Їй намистечко надів? Червонясте, промінясте Розцвітає, мов вогні Дай, хоч трішечки намиста, Калинонько і мені! Вчитель. А як потрібна була калина на весіллі. Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали , прихорошували його колосками з калиною і співали весільну пісню: А у нас в селі тай нова новина Зацвіла лузі червона калина Не так у лузі,як на селі А в молодої та й на столі. Вчитель. Калина – символ дівочої вроди, чистоти, вірності. А у Степана Васильченка є невеликий прозовий твір «Калина». ( Мама учениці читає твір «Калина»). ...Ішли двоє дорогою, дивляться, щось червоніє у лузі. Один каже:» Це калина спіє.» А другий відповідає: « А коли вона тут виросла?» Мабуть , це щось інше. Підійшли ближче, придивилися, аж то дівчина гуляла – румяна та гарна, ну зовсім, як калина. З того часу повелося: як тільки де-небудь виростала Дівчина гарна, то про неї казали: « Красива, як червона калина». Вчитель. Гарна калина в усі пори року. Навесні закосичена ніжно – зеленим суцвіттям. А білим цвітом вкривається насамкінець весни. 1-й уч. Де ти, брате мій друже Де ти, сестро-калино Під травою - росою Ні доріг, ані стежок.

*

* Вчителька-господиня. Діти, я отримала ось такого листа. « Добий день, діти! Про славу козацьку сьогодні згадайте. Історію роду не забувайте. Щиро запрошуємо вас в гості ми, запорізькі козаки, на Січ. Але , перш ніж потрапити на Січ, вам доведеться подолати багато перешкод, відповісти на наші запитання, виконати завдання. Показати себе дужими, сміливими, розумними. Чекаємо на вас козаки.» Запитання: Що означає назва козак? (вільна людина) Як утворилися козацькі поселення? (втікали від панів на вільні землі) Які риси характеру були притаманні козакам? (сила, відвага, мужність, дотепність) Чи знаєте ви, як називається вистрижений чуб у козака на голові? (оселедець) Що їли козаки? (куліш) 2.А що найбільше цінували козаки в житті? Воля – найвища цінність у житті Вільний не зможе збитись з путі Всі ви цінуйте братерство і згоду Ми не раби. Ми козацького роду. Пісня « Сяяли на сонці »…   Господиня. А ще козаки дуже любили свою Батьківщину. 1 к. Гляньте, яка Україна чарівна Гарна, немов би казкова царівна. Гори, гаї, голубі небеса, Глибинна, бентежна, велична краса 2 к. Добром світіться козачата Даруйте Україні вірність Довічно вчіться захищати Домівку рідну .й людську гідність 3 к. Любіть рідну землю, як маму свою ЛЮБІТЬ НАЧЕ ХОРТЕЦЬКЕ БРАТСТВО Лилась за Вкраїну кров у бою Лицарів волі- козацтва. 4 к. Козак – герой народу України Козакувати справа не проста

* Коли державу побудуємо з країни Красою засіяє слава золота Господиня. Що ви знаєте про запорожців? 5 к. Боягузів Січ не знала Боягузів зневажала Й ви запам’ятайте назавжди Ймення козака не терпить зради. 6 к. Рада козацька вирішувала все Разом гетьманів на ній вибирали Розум, відвагу, порядність - ось це Радо орли-козаки шанували 7 к. Фортеці, хто міг штурмом брати? Факт, що козаки завзяті Флот для чого будували? Факт, щоб славу здобували. 8 к. Запорожець завжди знав Звідки ворог зазіхав Зможуть зайд перемогти Запорізькі козаки Господиня. Назвіть і розкажіть про найславетніших запорізьців. 9 к. Гонта, мужній Залізняк Гав ніколи не ловили Гніт повстали запалили Гедзем жалили в боях 10 к. Іван Богуш – великий воїн І патріот козацької землі Іскривсь його талант військовий І славили полковника пісні Пісня «Козачка» Господиня. А якою мовою розмовляли козаки? Так такою ж як і ми гарною Українською мовою. Славте рідну мову! Мова Шевченка, Франка, Українки І ніжна , як цвіт той калина Дніпро в ній широкий реве і гуркоче Журавлики в небо злітають охоче Дзюрчить в рідній мові холодне джерельце Як материнське лагідне серце. Разом. Любіть рідну мову, вивчайте На світ весь безмежний Її прославляйте. Дитина. Мово, рідна слово рідне

* Хто вас забуває Той у грудях не серденько А лиш камінь має. Господиня. Ні, ми ніколи не забудем рідну мову. Дуже любили козаки влучне слово, знали багато приказок. А чи знаєте ви їх? Дитина. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Козацькому роду не переводу. Де козак там і слава. Дружба дорожче за золото. Господиня. Прислали нам козаки і цікаві загадки. В житечку зеленім факели вогнені Цілий день собі горять З сонечком лягають спать. Чорні блискавки літають На льоту комах хапають Перед сильною грозою Б’ють у сполох над водою Стоїть Устя над водою В чорні цятки біла льоля Довгі коси розпустила І заплести їх не в силі  Господиня. А зараз пограємо гру « Продовж слово». Я буду казати слово, вам потрібно придумати нові невеликі слова рука-рукавиці риба -рибалити майстер –майструвати Гра «Слово у слові». У кожному з цих слів сховалось інше. Яке? Знайди його і поясни значення. Україна – країна, земля де живе певна нація. Розмова – мова, яку ми любимо і вивчаємо. Барвінок – вінок, прикраса для голови дівчат. Господиня. Багато ви діти знаєте, час вирушати в похід. Запоріжці завжди співали козацьку пісню. А яку ви знаєте? Пісня « Ой на горі там женці жнуть» Господиня. Молодці. Як справжні козаки ви заспівали гарну пісню. А зараз покажемо свою козацьку силу, спритність Гра « Перетягни канат», « Стрибки у мішках»  Господиня. Молодці козаки. Сильні дужі. Підійшли до широкої ріки «Дотепність козацька» А перейти її допоможуть дотепні і веселі.

* Інсценівки. – Сергійко, чому ти взув чобітки надворі ж калюж немає? А я знайду.  Наталку розпитують про цирк Там леви були? Ні лише тьоті.  В зоопарку малий Мишко побачив павича і каже мамі: -Ой мамо, подивись курка розцвіла. Козак.(Вітається з дітьми) Діти, дійшла до мене чутка ,що ви на всі запитання відповіли на відмінно. Знаєте багато про історію Запорізької Січі, любите свою Батьківщину, рідну мову. Ніколи не залишайте товариша в біді. Хлопці-козаки сильні, мужні, добрі, а дівчата берегині – лагідні, ніжні господарки Господиня. Вірно. Тут дівчата принесли козакам дарунки. 1 д. Даруємо вам квіти Щоб весело було жити 2 д. Принесли вам мішечок гречки Щоб між вами не було суперечки. 3 д. А я принесла в дарунок мішочок вівса Щоб родина була здорова уся. 4 д. А ось це ягоди - дуже багаті вітамінами Калина, шипшина пийте з них 5 д. Зичимо здоров”я від водиці ключової. Багатства від землі святої. Щастя земного, неба голубого, хліба запашного. Щоб козацькому роду не було переводу! Пісня « Козацькому роду»… Козак. Дякую діти. А чи знаєте ви, яка улюблена їжа козаків? Ось і я вам приготував подарунки. Горщик меду, подушечка з м’ятою , хмелем, щоб через ніс вдихали і ніколи не хворіли. Бажаю вам бути багатими, як земля, веселими, як весна, здоровими,як вода . Порадуйте старого запальним танцем.

*

* ВЕСІЛЬНИЙ ОБРЯД ДІВОЧОЇ КОСИ Оформлення батьківської хати. На класній дошці , прикрашеній домотканим килимом – плакат із назвою свята. Вчитель. З давніх-давен в Україні символом дівочої честі була дівоча коса. Недарма у народній скарбниці ми зустрічаємо так багато легенд, пісень, поезій присвячених дівочій косі. ( Тато учениці виконує пісню « Ой не ріж косу» Муз. О. Білаша , сл. М. Ткача) Ой не ріж косу, бо хорошая Не губи красу, дуже прошу я. Я люблю тебе таку, в косі стрічку голубу Коси пахнуть росами, ласками дівочими Полюбив тебе закосичену, Бо краса твоя не позичена… Вчитель. З особливою поетичністю оспівана дівоча коса у весільному обряді . Одним із найбільш хвилюючих ритуалів є розплітання коси молодої. ( Під спів пісні « Горіла сосна ,палала»… входить молода з дружками. Молода кланяється всім три рази і сідає на стілець з подушкою). Пісня « Дайте нам ослінця» Дайте нам гребінця Постеліте нам кожуха Нехай сяде молодуха Молода. Ідіть , ідіть тату до хати Косоньку розплітати   Ідіть, ідіть мамо до хати Косоньку розплітати Прошу братчика до хати Косоньку розплітати Входить батько, мати, брат Молода. Як я в косах ходила То я вас не просила А тепер я вас прошу Розплетіть мені косу Розпустіть мою косу По червоному поясу..  1-ша др. Сідай, сідай молоденька На тесовий стільчик Хай розплетуть русу косу Тай заплетуть вінчик 2-га др. Хай розплетуть русу косу

* Аж на плечі спустять Ти тепер вже молодиця З нами більш не пустять Брат розплітає косу молодій, а дружки співають: Ой дай мати масла Я тобі корови пасла Тай гонила на росу, дай мамо на косу.(ллє аромат на косу) ( дівчата роблять зачіску і співають пісню) Піди мамо у садочок Принеси доні віночок Тай поклади на голівоньку В цей останній раз разочок ( мати приносить віночок ,дівчата прикріплюють його. Мати підходить до доньки цілує її). 3- др. Ганусю, Ганусю, що ти наробила На твоїй голівці квітонька зацвіла 4-др. Квітонька зацвіла такая гарная Віддаєшся заміж така молодая. 5-др. Гануся, Гануся, що ти наробила, Що ти свою косу на Дунай пустила. 6-др. Косу розпустила, на Дунай пустила Ти своїй матусі жалю наробила. 7-др. Було свою косу пришпилить шпильками Було погуляти, ще рік з дівками Молода встає з подушки і збирається в дорогу. 3-др. Тут Гануся сіла Русу косу чесала Русу косу чесала Дрібні сльози пускала 4-др. Дякую вам подруженька Тай за дівування  За чесання моїх кіс Тай за заплітання. Дівчата співають українську пісню « Вже була б я їхала», а молода вклоняючись прощається з дівчатами, батькам, гостям І виходить. Вже була б я їхала,вже була б я йшла Тільки своїй матінці не вклонилася Дякую тобі мамо,що будила мене рано Більш не будеш, не будеш. Вже була б я їхала, вже була б я йшла Тільки своєму батечку не вклонилася

* Дякую тобі тату,що збудував мені хату Більш не будеш, не будеш. Вже була б я їхала,вже була б йшла Тільки своїй сестроньці не вклонилася Дякую тобі сестро, що навчила мене косу плести Більш не будеш, не будеш. Вже була б я їхала, вже була б я йшла Тільки своєму братику не вклонилася Дякую тобі брате, що приводив хлопців в хату Більш не будеш, не будеш. Вже була б я їхала, вже була б я їхала Дякую родині, що мене знайшла Дякую тому роду, оцінив мою вроду Ой ще буде, ще буде.  Вчитель. Ось так виходячи заміж, назавжди прощалася дівчиною зі своєю косою. Відтепер вона вже ніколи не ходила з розпущеною косою. Але по цей час у весільних піснях оспівується прощання молодої з косою, як символ дівування, а також смуток за рідною домівкою, материнською опікою і ласкою. Звучить пісня « Де згода у сімействі»…

*

* «Вклонімося хлібу – він святий». Ведуча. Вітаю вас у нашій господі. Вдячна за те, що прийшли на наше свято. У нас зібралися ті, хто любить рідну землю,шанує хліборобську працю. Хлопчик: Вже всюди зібрано врожай І опустіли поле, ліс і гай А ну давайте всі юннати Запросимо гостей на свято. Юнати: Просимо! Ласкаво просимо! Певно чули ви юннати, І не раз такі слова: Хліб потрібно шанувати, Хліб усьому голова! А тому завжди в пошані Хліб у школі і садку Запашний, пухкий, рум’яний Він лежить на рушнику. Пісня «Ой зелене жито, зелене». Господиня: Нині в нашій хаті Розцвілися квіти Ні не квіти,то - наші Рідні українські діти, Гарні дітки, добрі дітки, Нічого сказати. Буде ними втішатися Україна - мати Ведуча. Україна. Країна смутку і краси. Розкішний віночок з рути і барвінку, в який вплітається українська пісня Дівчинка. Вишита колоссям і калиною, Вигойдана співом солов’я, Зветься веселково Україною Неня, зачарована моя Вишиту колоссям І калиною, Виборену Кров’ю і вогнем, Називали гордо Україною, І ніхто нам цим не дорікне. Хлопчик. Любіть Україну , сонце, любіть Як вітер, і трави,як води. В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди. Любіть Україну, у сні й наяву Вишневу свою Україну. Красу її , вічно живу і нову, І мову її солов’їну.

* Ведуча. Своєю прекрасною,чарівною, мелодійною мовою та українською піснею наш народ прославляє свої символи (калину, вербу, барвінок, мальви, чорнобривці). Тож недаремно пісня про червону калину стала найбільш популярною патріотичною піснею у нашій країні. Пісня « Ой у лузі червона калина».  Заходить осінь Осінь. Дай Боже, здоров’я вам і родині вашій Світлого хліба, мирного неба, чистої води. Щоб ви завжди здорові були, І врожай був багатий, Щоб раділа кожна хата. Виходять брати місяці Вересень. Ми три брати осені - Прийшли до вас на свято Про себе хочемо усім розказати: Я зовуся вереснем, Хоч теплі мої ранки, Та річечка й деревце Закутані серпанком. Жовтень. У жовтні – всі знають Сохнуть квіточки, Хмурно, безпритульно Дивляться садки. Сохне травиця,її доля, Часом зелениться хлібець серед поля. Прудко жене води струмок швидкоплинний, Пташки від негоди летять в теплий вирій. Листопад. А у листопада небеса прозорі, Як глибінь ріки. Падають, як зорі, З явора листки. А над полем нитка Дзвонить, як струна Зажурилась квітка - Чує сніг вона. Осінь. Боже, просять діти віри: Сповни наші проcьби сердечні , покірні. Дай, щоб ми невинні у мирі зростали: Тебе твого Сина завжди прославляли. Зволь нам, Сину Божий, силу й долю дати, Для рідного краю жити й працювати. Зволь над нашим краєм зіркою летіти,

* Просять тебе нині українські діти. Господиня. Дай нам , Боже, у полі роду, У полі роду, у хаті згоду. Дай нам,Боже, широкі ниви, А на тих нивах рясні ячмені - Пером-перисті, зерном – зернисті, Дай у зерно зернистості, У колос - колосистості. ( Осінь частує гостей фруктами й овочами). Хлопчик. Українських діточок невеликий наш гурток, Збираємось тут щодень для забав і для пісень. Для потіхи і науки пізнавати різні штуки. Із зерна зробити навчальну колекцію, Із квіток чудову композицію. Щоб було чим здивувати, При нагоді з святом привітати. Дівчинка. Ми не дали пропасти жодній зернині. Всі колоски позбираю Ціну хліба ми знаємо. Щоб завжди у нас на полі росли пшениця І, як кажуть, всяка пашниця.

* Пісня «Ой, у полі нивка». Священий хліб, так мовиться в народі. Ця пісня народилась недарма В затишнім домі, тяжкім поході Нічого найдорожчого нема. З хліба у нас зустрічають гостей, Хліб на весіллі цвіте в короваї. І кращих немає на світі вістей, Ніж хліб уродив у рідному краї. У хлібі тім, що ти щодня їси, Є аромат духмяного поля, Проміння сонця і кристали солі, І крапельки прозорої роси. Їж друже, хліб і не кидай додолу, А підніми,коли не та лежить. А коли сідаєш, друже , ти до столу, То пам’ятай , що хліб-то означає жить Шануймо хліб насущний наш людино, І в нинішній, і у прийдешній день Щоб з колоска не випала й зернина, Нехай зі столу й крихта не впаде. Господиня. З давніх - давен український народ Славився виробами з борошна. Яка страва є найулюбленішою В українців хто то не знає пісні про пироги? Давайте заспіваємо. Пісня « Із сиром пироги». Гарно свято ми зустріли, Бажаєм вам здоров’я й сили. Нових веселощів , утіх, Хай тут дзвенить ваш сміх! А на цьому слові: бувайте здорові! Бажаю щастя, здоров’я на довгі літа! Пісня «Скільки б не співали»…

*

* Тато, мама і я – дружна сім’я Обладнання: плакат « Рідна ненечко моя» фотомонтаж Наші мами», вітальні листівки, поробки до свята. Ведуча. Добрий день добрим людям. Ми вітаємо вас із святом весни . Дякуємо вам за те, що всі сьогодні завітали до нас. За давнім українським звичаєм дорогих гостей зустрічають свіжим рум’яним Короваєм, який увібрав у себе тепло і світ щедрої української землі. Хай цей коровай нагадає вам про рідний дім і стане для вас символом родинного свята. (Учні українських костюмах виносять коровай) Ведуча. Спасибі вам за те , що ви вирішили взяти участь у нашому родинному святі. Серед усіх геніальних винаходів людства ,одне з провідних місць займає сім’я, родина. Від родини, йде життя людини. Сім’я- святиня людського духу,благородних людських почуттів ,кохання, вірності,любові,піклування. Людина є смертною. Але рід , родина, народ- безсмертні. А зараз ми хотіли б поближче познайомитися,сім’ями, які прийшли до нас на свято. Представлення сімей: Склад сімей. 2.Вік сім’ї. 3. Заняття у вільний час. Представлення членів журі. Ведуча. А тепер від слів перейдемо до наших конкурсів. Як відомо сім’я – це близька співдружність дорослих і дітей. І чим тісніший зв'язок поколінь , тим більше значення має сім’я у житті кожного її члена. А як виглядають батьки в очах своїх дітей? У всіх батьків талант, є свої сильні і слабкі сторони. Тепер батьківський талант полягає в тому,щоб вміло використати свої сильні сторони у спілкуванні з дітьми.

* У демонстрації своїх сильних сторін нам допоможуть наступні конкурси. 1конкурс. Чиз наєте ви один одного?» У конкурсі беруть участь тата, представники сімей. Хід конкурсу Чоловіки по черзі відповідають на запитання ведучої. А жінки - мами підтверджують або не підтверджують. Максимальна оцінка -5б. Які квіти полюбляє ваша дружина? 2.Яку страву найбільше полюбляє готувати? 3. Якому кольору віддає перевагу? 4. Які парфуми використовує? 5. Чи підтримуєте авторитет жінки в очах дитини? І як саме? 6. Чи нагадує вам жінка про заробітню платню? Виставлення оцінок членами журі. Ведуча. Кожна жінка – добра господиня. Кожного дня її доводиться готувати членам сімї сніданок, обід, вечерю. І суть нашого конкурсу: виявити її майстерність в цьому. 2 конкурс «Кулінарний» У цьому конкурсі беруть участь жінки і діти, чоловіки відпочивають . Набір продуктів. Завдання приготувати салат за 5 хв. При перевірці враховується якість нарізки овочів, смак страви, зовнішній вигляд страви, назва. (звучить мелодія пісні « З сиром пироги».) Підведення підсумків. Перерва – відпочинок-діти виконують танок Хоча ваші діти вже навчилися читати, проте вони всі люблять слухати казки. Мета наступного конкурсу перевірити чи знають батьки дитячі казки. 3 конкурс. « Розкажи мені , тато казку» У конкурсі беруть участь батьки. Вони витягують назви казок і номер під яким вони будуть розповідати.

* Поки чоловіки готуються до конкурсу учень виконує пісню «Мама». Розповідь казок батьками. Виставлення оцінок членами журі. Ведуча. спасибі нашим дорослим учасникам,татам, мамам. У таких талановитих батьків і діти повинні бути талановитими. І виявити таланти дітей – мета наших наступних конкурсів. 4 конкурс « Намалюй свою маму». Матеріал: дошка, крейда. Із зав’язаними очима на дошці намалювати портрет своєї мами. (звучить українська мелодія). Слово журі. 5 конкурс «Подарунок мамі » Виготовлення вітальної листівки. У конкурсі беруть участь діти-учасники і їхні друзі. За готовими шаблонами виготовляють листівки. При підведенні підсумків враховується акуратність , наклеювання деталей, розміщення на аркуші паперу, підпис до листівки. Підведення підсумків журі. 6 конкурс « Стільці» Посередині залу став’яться колом стільці, але на один стілець менше, ніж граючих. Поки звучить мелодія, діти танцюють навколо стільців , як тільки Мелодія перестає грати, вони повинні сісти на стілець. Той , хто залишається без стільця , вибуває з гри і забирає один стілець, поки не залишиться один учасник. 7 конкурс.» Вірші мамі» Кожен з учасників дарує своїй мамі вірш,присвячений їй. Враховується виразність. Виставлення оцінок. 8 конкурс »Найкращі слова» Ведуча. Жінці приємно , коли її дарують компліменти. Зараз наші чоловіки будуть дарувати компліменти своїм жінкам. Хід конкурсу: Чоловіки по черзі називають ласкаві слова жінкам, доки хтось із гравців не зможе назвати слово. Головна умова- не повторювати.

* Жартівлива пісня «Ой підемо мила». 9 конкурс «Нагодуй тата». Діти годують своїх тат печивом . Перемагає той , хто з’їсть більше за 2 хв. Виставлення оцінок. Підведення підсумків. Ведуча. А зараз дамо нашим учасникам дамо відпочити. Послухайте , яке привітання підготували хлопці для дівчаток. Вітання хлопців піснею «Дівчина – рибчина». Ведуча. Наші учасники відпочили , набрались сил. Отже продовжуємо змагання-конкурс під девізом «Тато . мама і я- дружна СІМЯ». 10 КОНКУРС «ПІСЕННИЙ» ВЕДУЧА. ЯК ВИБАЧИТЕ, У БУДЬ- ЯКОЇ Л ЮДИНИ Є ТАЛАНТ, ЯКИЙ ЇЇ ВІДРІЗНЯЄ ВІД ІНШИХ І ЯКИМИ ВОНА МОЖЕ ПИШАТИСЯ. ЯК ВІДОМО В ПІСНІ РОЗКРИВАЄТЬСЯ ДУША КОЖНОЇ ЛЮДИНИ . ПЕРЕФРАЗОВУЮЧИ ВІДОМЕ ПРИСЛВЯ МОЖНА СКАЗАТИ: СКАЖИ МЕНІ ПРОТЕ, ЩО ТИ СПІВАЄШ І Я СКАЖУ «ХТО ТИ».А ПІСНЯ ЗАВЖДИ СЛАВИТЬСЯ СВОЄЮ МЕЛОДІЙНІСТЮ, СПІВУЧІСТЮ, ЗАДУШЕВНІСТЮ. А УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ – ОСОБЛИВІ. ДОЗВОЬТЕ ПДАРУВАТИ УКРАЇНСЬКУ НАРОДНУ ПІСНЮ «ХАТА МОЯ,БІЛА ХАТА». ВЕДУЧА. СВОЇ УЛЮБЛЕНІ ПІСНІ ВИКОНАЮТЬ ДЯ ВАС УЧАСНИЦІ- МАМИ. ЗВУЧАТЬУЮБЛЕНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ Ведуча. ВЕЛИКЕ СПАСИБІ НАШИМ УЧАСНИКАМ ЗА ЧУДОВЕ ВИКОНАННЯ НАРОДИХ УКРАЇНСЬКИХ ПІСЕНЬ. Тепер ми краще знаємо наших учасників і розуміємо їх душі. Виставляння оцінок. 11 конкурс « Танцювальний» Учасники змагань повинні протанцювати почувши мелодію перший раз. Звучать мелодії:»Український танок», «Сучасний танок», «Циганський танок». Ведуча. Нарешті прийшла черга останього конкурсу.

* 12 конкурс «Захист блюд» Представити своє блюдо і коротко розповісти історію виникнення і приготування. Ведуча. Тепер всі глядачі знайомі з нашими сім’ями , сімейними традиціями. Ми дуже раді , що наше свято пройшло в теплій атмосфері. Ведуча. А зараз найприємніша мить, яку з нетерпінням чекали всі учасники свята. Кожна сім’я по-різному проявила свої таланти в конкурсах. Отже, слово журі. Ведуча. Сподіваємося , що сьогодні свято надовго запам’ятається , як глядачам так і учасникам. Всім велике спасибі. А на закінчення свята пісня « Зеленеє жито, зелене»…

*

* Добре торгувалось?! Мета: Ознайомлення дітей з традицією ярмаркування українського народу. Виховувати риси дбайливого господаря формувати бережливе ставлення до результатів праці. Навчати дітей заощаджувати зароблені гроші. Свято проводиться в класі або просто в залі оформленому на зразок ярмарку. Великий плакат « Ярмарок 2015». На лотках та підлозі овочі, фрукти, горщики, булки, бублики, макети корови, кози, воза. На стінах розвішані хустки, стрічки, намисто. Всі в українських костюмах. Звучить пісня « Як ішли наші літа на ярмарок». Вчитель. Увага! Увага! Спішіть поспішайте! Господарі й гості, глядіть, не минайте! На ярмарок прошу гуртом, поодинці, Чекають на всіх там чудові гостинці! Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте, Купуйте, милуйтесь, танцюйте, співайте! Хлопчик .(вбігаючи)Приїхали! Вчитель. Люди коні розпрягають Покупців закликають. Продавець. Гей, старі і молоді Швидше йдіть до нас сюди Тут у нас і тари- бари Всякі різні товари. ( Ідуть покупці й дивляться товари). 1-й пр. Горіхи, горіхи 10 коп. жменя. 2-й пр. Бублики! Дуже смачні і дуже круглі! Вчитель. Торгівля йшла цікава, приправлена жартом. Продавали й купували все від шила до воза, від курки до корови , продавали навіть, кого б ви думали? Чоловіків. Пісня « Ой, там, на веселім базарі» Ой, там, на веселім базарі, Лежибоку молодого продавали. Стали думать і гадать, Що за нього можна дать Ой, радились ми, говорили Та й на тому усі разом порішили: Лежибоку не продать, Бо не хочуть купувать, купувать... Вчитель. І гріх і людям на сміх, чи не так? Продавали овочі, фрукти, худобу,торгували, сварилися,сміялися 1-пок. Чоловіче, а скільки ваша корова молока дає? Продавець. А хіба ми його бачили?

* 2-пок. Кумасю, а чого це ваша курка така синя? Продавець. Дізналися б ви про свою ціну, теж посиніли б! Вчитель. А тим часом сонце піднялося високо-високо ( чуються діалоги). -Годі тату торгувати! - Чому синку? - Та вже нема чим здачі давати!  - Скільки коштує ця тканина? - Поцілунок за метр. - Дайте мені три метри - Молодичко, йдіть розрахуйтеся! -Скільки коштують яйця? - Карбованець за штуку, а биті – півкарбованця. - Набийте мені два десятка! Вчитель. А бувало ось таке! Вірш С. Руданського « Добре торгувалось». Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці З мазницею чумак ходить Помежи крамниці: І в крамницях, куди глянеш, Сріблом- злотом сяє, А йому- то байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Тай до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшій крамниці Два купці сиділо, І туди чумак заходить З мазницею сміло: « Добрий день, вам люди добрі!» Та й зачав питати, Чи нема у них принаймі, Дьогтю де продати. « Нєту, нєту!»- купці кажуть Та й ,шельми, сміються: « Здесь не дьоготь- только дурні Адні продаються!» « То нівроку ж,- чумак каже,-

* Добре торгувалось, Що й но два вас таких гарних На продаж зосталось». Ідучи за покупцями від лотка до лотка, вчитель- ведучий скеровує торги так, що вони супроводжуються номерами художньої самодіяльності. Звучить весела українська музика. На бутофорному возі, «завантаженому овочами»(діти в костюмах овочів), на ярмарок їде Явтух. Відбувається діалог між: дітьми-покупцями і Явтухом (як в українській народній пісні « Да куда їдеш, Явтуше»). Діти. Да куда їдеш, Явтуше? Да куда їдеш, наш друже? Явтух. Не скажу! Діти. Да коли ж твоя добрая ласка, То й скажеш! Явтух. На базар! Діти. Ой, що везеш Явтуше? Ой, що везеш, наш друже? Явтух. Не скажу! Діти. Да коли твоя добрая ласка, То й скажеш! Явтух. Груші! Діти. Ой, дай же нам, Явтуше! Ой, дай же нам, наш друже! Явтух. Не дам! Діти. Да коли твоя добрая ласка, То й даси! Явтух. Візьміть ось гниленьку! Учитель. А що ше є на твоєму возі, Явтуше? Явтух. Не скажу, а як діти відгадають- покажу. Явтух загадує загадки про овочі. Явтух. Молодці, діти! Всі загадки відгадали! То ж дивіться, що я везу на базар продавати. Діти-( в костюмах овочів). Ми- з гарбузової родини, А виростаєм- для людини! Зате нас люблять і шанують, Що різні страви з нас готують! Який салат без огірка? А що за борщ без буряка? Чи без моркви? Без капусти?

* Без нас в каструлі буде пусто! Це правда, хлопчики й дівчатка, Ми є – і всі живуть в достатку! Діти в костюмах овочів виконують танок під веселу мелодію. Вчитель. На базар ходили старі й молоді, і самі, і з дітьми в яких розбігалися очі від такого багаства і різноманітності товарів. А як гарно вміли закликати покупців.( виходить татко з двома синами) Продавець. Свистульки для дівчаток! Свистульки для хлопяток! Подарунки дітям Від лісових звіряток! 1 хл. Тату! Купіть! Тато. Не куплю! Продавець. Медяники! Медяники! Найсмачніші медяники! Хто медяників не купить Той не буде вище пупа А хто медяника зїсть, Підросте на метрів шість! Обидва хлоп. Купіть, тату! Тато. Ну годі! Вчитель. Коли всі товари були продані, товари полічені, люди поверталися додому. Жінки йшли бо їхали возами з дітьми, а чоловіки заходили до корчми, виходили звідти вже добре веселі і тоді з ними траплялися різні пригоди.  Сценка. « Не мої ноги». Серед лісу, серед гаю У недільний обід Заснув мужик у чоботях Прокинувся без чобіт. Прокинувся протер очі, Разів кілька позіхнув Разів кілька босі ноги З подивом повернув Не мої це, каже ноги! Дуже голосно кричить. Бо мої в чоботях були А ці – босі без чобіт! Вчитель. У жінок свої турботи. Українська пісня « Ой я молода на базар ходила».

* Вчитель. А вдома вже чекають своїх рідних з подарунками. І лунає у кожній хаті радісний сміх або крик невдоволення. Бо ж по різному повертаються з ярмарки. – Купив чоловіче, що казала? -Ні - А гроші де? - Нема. - А де ж ти їх подів? От де- за чоботи просили чотири, а я дав три- це сім, карбованець туди, карбованець сюди- це девять , а одного ми з кумом проїли.   – Діду корову продав? -Продав. - А гроші де? - Воно бач, стара… Ополоника купив! 3. От мої куми. Вони тільки волів продали, а в них відразу гроші витягли. -А в тебе? - Ти думаєш я дурний? Я їх попомучив. У кумів зранку гроші витягли, а в мене аж увечері. Не на такого напали! Всі учасники свята співають віночок українських пісень. Ой, що ж то за шум учинився То із ярмарку народ повернувся. Той воли собі купив та спідничку Тепер добре і дружині, чоловічку А на ярмарку так добре торгувалось, Що у декого чобіт не зосталось. Цвіте терен, цвіте терен Тай лист опадає. Хто на ярмарок не їздив. Той горя не знає. Ти казала на базарі Буду я з тобою в парі Я прийшов тебе нема Підманула, підвела. Розпрягайте хлопці коні , тай лягайте спочивать Швидко прийде неділенька, будем знову торгувать.  

Зміст Передмова……………………………………….4 Нашому роду нема переводу..…………………..6 У лузі калина……………………………………14 Де козак – там і слава.……….………………….19 Весільний обряд………………………………...24 Вклонімося хлібу………………………………..28 Тато, мама і я – дружна сім’я…..........................33 Добре торгувалось?!……………………...……39