Презентація "Тарас Шевченко.Цікаві факти про поета"

Тарас Шевченко. Цікаві факти про поета

До 10-річного заслання Шевченко побував на рідній українській землі лише двічі: вперше як студент Академії мистецтв – з травня 1843-го по лютий 1844-го. А вдруге як член археологічної комісії: з квітня 1845-го по квітень 1847-го. За все своє життя Шевченко пробув в Україні 15 років. Після того, як п'ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Моги́ла Тара́са Шевче́нка — місце поховання українського поета Тараса Шевченка в місті Канів (Черкаська область) на Чернечій горі, над яким у 1939 році встановлений бронзовий пам'ятник роботи скульптора Матвія Манізера.

Твори Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Серед них – японська, корейська, арабська і навіть міжнародна мова есперанто. Найбільшу кількість перекладів було здійснено німецькою, польською, англійською мовами.

Шевченкове слово мовами світу Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу «Вірний і геніальний син українського народу – безсмертний, він належить усім народам, незалежно від того, якою мовою вони говорять і в якій частині земної кулі вони живуть, бо він оспівував і боровся за такі високі, благородні, справді людські ідеали, які безсмертні і які виражають кращі думи, мрії й прагнення всіх народів». Гафур Ґулям (поет Узбекистану, академік)

Після смерті Шевченка в народі казали, що Кобзар не помер, і що він визволить українців з кріпацтва. Здається – кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна…Нема на світі України,Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину. Шукати доброго добра…Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, заплаче серденько!Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте.

За життя Тараса Григоровича його більше цінували як художника, а не як поета. Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення. Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Малював ними стіни, лави, стіл... Малював у хаті і надворі, вдома і в гостях... Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей. Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836–1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка”, датований самим автором ще 1830 роком. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника... Тарас Шевченко був талановитим художником - він створив понад 1300 картин, із яких до нашого часу збереглися понад 800. До власних творів поет створював ілюстрації, любив малювати автопортрети.

Поет любив каву по-віденськи. Але улюбленим напоєм Шевченка був чай, у який він частенько, за спогадами історика Миколи Костомарова, додавав ром. Любив сало і борщ. Улюбленим був борщ із сухими карасями, свіжою капустою і приправами. Він любив весну, рибу, і рибалити. Улюбленою стравою Тараса Шевченка, як згадують його друзі, був борщ із сухими карасями, свіжою капустою і приправами.

Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу. Його знаменита смушева шапка і комір – це не буденний одяг пересічного українця, а столичний петербурзький «шик».

1975 року один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка. Кратер на Меркурії, діаметр 300м. Найменше у світі видання Кобзаря. Український майстер Микола Сядристий створив найменше у світі «видання» «Кобзаря», розміром трохи більше половини квадратного міліметра, – набагато менше од макового зерняти. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі та мініатюрні, що гортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Палітурку зшито павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Крім того, на честь Тараса Григоровича Шевченка названі морська затока в Аральському морі та вершина висотою 4200 м на північному схилі Великого Кавказу, в Боковому хребті. Це ім'я дали їй українські альпіністи, які вперше підкорили цю кавказьку вершину у 1939 р.

Дещо неочікувано вшанували пам’ять Кобзаря на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки: у 1995 р. в обіг було вве-дено банкноту у 50 тис. руб., на лицьо-вій стороні котрої був портрет українського гетьмана Богдана Хмельницького, а на зворотній – па-м’ятник Шевченкові перед університет-ом у Тирасполі. А вже у 2002 р. дизайн купюри обновили. Відтак, на банкноті у 50 рублів з’явився портрет Тараса Шевченка. Банкнота була зеленкува-того кольору, тому у свідомості мол-даван «зеленими» довго лишалися не американські долари, а саме гроші з Шевченком. У 2007 р. було затверджено остаточний дизайн грошей – сіро-зелений колір з незмінним Кобзарем.

1384 пам’ятники Тарасові Шевченку встановлено у світі. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили 1881 року в місті Форт-Шевченко.