Презентація "Технологія ЧПКМ"

 Технологія "Читання та письмо для розвитку критичного мислення" (ЧПКМ) є спільною пропозицією Міжнародної асоціації читачів та університету Північної Айови за підсумками інституту відкритого суспільства Джорджа Сороса та Національного фонду Сороса. Це є спільний проект освітян усього світу.

 Мета такої співпраці - розробити і запропонувати школі навчальні методики, що розвивають критичне мислення учнів будь-якого віку, на матеріалі будь-якого предмета. Система пропонує такий підхід до викладання, який привчає учнів до критичного аналізу, формує власну думку, навчає коректному скептицизму, зіставленню інформації з протилежних точок зору, розробці системи доказів на підтримку певної точки зору, вчить ретельно досліджувати нову інформацію, просіювати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей.

 Щоб навчити учнів мислити критично, треба, щоб учитель усвідомив необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи учителів, механічно записують, а потім бездумно відповідають на запитання, репродукуючи все те, що їм "надиктував" учитель. Вони розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учителі» не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: " Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.Запропонована методична система - універсальна. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться.

 ЧПКМ - це інтерактивні стратегії, що занурюють учнів у справжній процес уміння. Навчання учнів є ефективнішим, коли вони використовуватимуть цілий репертуар міні стратегій мислення, а не одну з них. Існує низка умов, які вчителеві необхідно враховувати, щоб стимулювати критичне мислення,   а саме:

• виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
• дозволити учням вільно розмірковувати;
• приймати різноманітні ідеї та думки;
• сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
• забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від негативної оцінки;
• підтримувати віру у кожного учня в його здатність породжувати критичні судження;
• цінувати критичні міркування учнів.

Етапи навчання критичного мислення

Фаза актуалізації має на меті:

актуалізувати в пам’яті учнів наявні знання; неформальним шляхом оцінити те, що вони вже знають; встановити мету навчання; зосередити увагу учнів на темі; стимулювати до нових ідей.

Фаза побудови знань (основна частина уроку): порівняти очікування учнів із тим, що вивчається; переглянути очікування та висловити нові; виявити основні моменти; відстежити процеси мислення (перебіг думок учнів); зробити висновки й узагальнення матеріалу; поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів; поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу

Фаза консолідації (рефлексія): узагальнити основні ідеї; інтерпретувати визначені ідеї; обмінятися думками; виявити особисте ставлення; апробувати ці ідеї; оцінити як відбувається процес навчання; поставити додаткові запитання

В технологію ЧПКМ входять такі стратегії:

тренування; сенкан; титанік;

позначки; ЗХВ; кубування

передбачення; карусель; кола вена;

сітка алверманна; портфель оцінювання ; шпаргалка;

робота в парах; трьохступеневе інтерв'ю; парне читання;

порушена послідовність; щоденник подвійних нотаток.

Методика «Кубування»

Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма Наприклад, можливі такі вказівки на гранях при вивченні теми «Слово. Значення слова»

1. Поняття

2. Синонім слова

3. Антонім слова

4. Пряме значення

5. Переносне значення

6. Скласти речення з фразеологізмами

Методика «Позначки»

Ця міністратегія допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, "сортувати" матеріал. В процесі читання тексту учні роблять на полях позначки "+" — відома інформація, "—" — нова інформація, "?" — незрозуміла інформація, "!" — що здивувало, збентежило. Після цього заповнюється табличка в яку заносяться записи з опрацьованого тексту. Це привчає до ефективної самостійної роботи з текстом.

"+"відома інформація

"-" нове

"?" незрозуміле

"!" що здивувало

Алгоритм «Есе» Стратегія «Письмо в малюнках»

 Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі. Алгоритм «Есе»:

• Збирання інформації за проблемою.

• Аналіз інформації.

• Виявлення власної точки зору.

• Викладання власної точки зору. Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

  Алгоритм роботи:

• Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом. • Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу. Приклад. Серце моє Серце у мене дуже велике. Воно різнокольорове. Шматочок жовтого, тому що я добрий. Шматочок сірого, тому що інколи буваю сумним. А ще воно у мене яскраве, тому що я дуже люблю життя та своїх близьких

Поради вчителю щодо проведення уроку
з використанням методик розвитку критичного мислення

• Дібрати текст, який би відповідав віковим, особливостям дітей.

• Забезпечити наявність матеріалу в кожного учня.

• З урахуванням типу тексту підібрати відповідні методики.

• Продумати форми роботи на уроці. Підготувати можливі варіанти відповідей та питань не буквального характеру.

• Володіти психологічними прийомами, які забезпечували б на уроці атмосферу співпраці і взаємоповаги.

• Не нав'язувати учням своєї думки, вчити відстоювати власну позицію, прислуховуватися до думки інших.

• Вчити співвідносити ситуації з тексту з життєвими ситуаціями.