Ти себе Українкою звала…до річниці від Дня народження Лесі Українки. Мета: ввести учнів у світ поезії відомої української поетеси Л. Українки, ознайомити з її життєвим і творчим шляхом; вдосконалювати навички правильного, виразного читання; засобами образного слова виховувати любов до України, до рідної мови, світу природи.
Вона обрала собі горде ім’я – УКРАЇНКА. Прекрасна у своїй хвилюючій простоті, геніальна в мистецтві українського слова, дочка княжої Волині, яка у своїй безмежній любові до рідної землі нареклася її ім’ям – Українка. В ньому жила її душа і душа її народу, а поезія підтверджувала любов безмежну до землі, чиє ім’я носила… «Се талант сильний, наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації й ніжності». І. Франко «Леся Українка не тільки один із найбільших, але й один з найоригінальніших поетів світу». М. Рильський
Поетеса із мужнім, сильним та ніжним талантом…Чарівно – неповторні почуття охоплюють того, хто вперше входить у світ поезій Лесі Українки, і не полишатимуть його ніколи… Геній поетеси, її людська особистість уже давно вийшли за межі України і справедливо поціновані світом:«Леся Українка увібрала в себе геніальну ліричність поета, тверезий розум філософа, душевну красу і ніжність едельвейса». Ангел Тодоров (Болгарія) «Вона переливала свій гнів у крилаті слова». Персіваль Канді (США)«Чарівливо дзвенить це ім’я всюди, де води Прута, Дністра і Дніпра вживляють сині незабудки». Міклош Надь (Угорщина)
Олена Пчілка – поетеса, мудра мати«Яка краса - відродження країни,Яка печаль – надій сумні руїни...» О. Пчілка« Діти - се наш дорогий скарб, Се наша надія, се молода Україна». О. Пчілка. О. Пчілка разом зі своїм чоловіком сама виховувала своїх дітей свідомими українцями, їхні діти гордилися своїм походженням, своєю історією та мовою, вважаючи її найкращою, бо рідна. І це в час заборони української мови і навіть самої назви Україна.
Леся з братом Михайлом в дитинстві та в юності. В моєму серці його струни…Михайло - старший син О. Пчілки, улюблений брат Лесі Українки. Відомий вчений – фізик, математик і астроном, він увійшов в українську літературу під псевдонімом Михайло Обачний. До 13 років були нерозлучними, гралися, вчилися, читали — робили разом все. У сім’ї вони мали навіть спільне ім’я «Мишолосіє». З самого дитинства і все життя вони мали одне до одного не лише братерські почуття, а були найщирішими друзями. Мали спільні ігри, книжки, захоплення, уподобання, проте кожен з них вибрав свій шлях у житті і став непересічною особистістю.
Така славная дитина ся Леся... Леся навчилася читати на четвертому році свого життя, а на п’ятому – писати. На Різдво 12 – річній Лесі улюблений братик Михась привіз подарунок – чотиритомник Шіллера в оригіналі. За короткий час Леся поглинула це громаддя германістики, а також «Різдвяні оповідання» Діккенса в перекладі французькою. Захоплювалася дівчинка й театром. Відпочиваючи в бабусі в Гадячому, охоче, з радістю готувала для сільських дітей мамину лялькову оперету «Кармелюк» - була в ній головним режисером, і костюмером, і актрисою. А взимку грали оперу М. Лисенка «Коза – дереза», Леся виступала в ній як режисер і концертмейстер. Музика в серці поетеси жила завжди. Маючи добрий слух, виявила великі здібності до музики. У 6 років Леся навчилася вишивати. І вже тоді невтомна дівчинка вишила батькові сорочку.
Вона була як і всі діти, тільки талановита… Найбільшим дитячим захопленням Лесі була Поезія. У дитинстві вона заучувала напам’ять і декламувала кожний вірш, що потрапляв їй на очі. Свій перший вірш «Надія» Леся написала в 9 років. В 13 років у Львівському журналі «Зоря» вперше надруковані її вірші «Конвалія», і «Сафо». Це був початок…Довго щирими словами до людей промовлятиму я…
Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!Боротьба і праця - таким був зміст життя Лесі Українки. 1 серпня 1913року в грузинському місті Сурамі померла велика поетеса України – Леся Українка. Тіло Лесі Українки перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі.