Презентація"Традиційні типи хатніх вузликових народних ляльок"

Урок трудового навчання 5 клас. Традиційні типи хатніх вузликових народних ляльок. Підготувала вчитель трудового навчання Липівської ЗОШ I-III ступенів Метліна Оксана Вікторівна

Тема. Традиційні типи хатніх вузликових народних ляльок.

Лялька-мотанка. Мотанка – це й іграшка, й оберіг. У дохристиянські часи мотанки робили з найпростішого матеріалу – сіна, клаптиків тканини, ниток, стрічок. Люди знали, лялька не може бути на когось подібно. Мати, створюючи донці іграшку, ніколи б не наважилась намалювати очі, ніс або губи. Замість людських рис у неї на обличчі хрест – символ Сонця.

Лялька-мотанка - це витвір мистецтва. Назва такої ляльки походить від технологічних особливостей її виготовлення. Всі деталі  міцно примотуються ниткою, вузлики не зав’язують. Лялька-мотанка втілює ідею оберегу-захисту від злих сил. Народна лялька зроблена власноруч сповнена позитивної енергії, любові та тепла..

Лялька -мотанка. Лялька буває різної форми – великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.

Лялька -мотанка. Чи має бути лялька красивою? Ні. Скоріше внутрішньо змістовною, образною, такою, яка б з’єднувала рід та природу, історію та сучасність. Українці вірили, що зробивши ляльку, можна просити у Вищих Сил дощу, гарної днини чи добрих новин. Коли нездужала дитина, батьки спеціально робили ляльку і клали її під подушку або прикріплювали до хворого місця, сподіваючись, що мотанка перебере на себе недугу.

Вузликова – лялька. Таку назву лялька отримала тому, що під час її виготовлення елементи та деталі не тільки міцно примотуються ниткою але нитку ще зав’язують на вузлик.

Існувало три типи ляльок-мотанок: немовля , баба-берегиня, наречена.

Лялька-немовля. При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її клали в ліжко поруч з дитиною для охорони його сну і здоров'я.

Баба-берегиня. Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. В середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла і отримання хорошої вовни від овець і грошового достатку.

Мати з дитиною Лялька з діточками нагадує іконописний образ Богородиці. Її дарують новоствореним сім'ям. Ганчіркову ляльку – берегиню, вироблену власними руками, мати дарувала донечці перед весіллям, благословляючи таким чином на щасливе заміжжя. Гості теж дарували ляльок з побажанням, щоб в них народилося багато діточок.

Лялька-наречена. Лялька-наречена захищала дівчат від порчі і підтримувала їх. Цю ляльку гарно одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.

Лялька – Багаторучиця. Свою назву лялька отримала за наявність великої кількості рук (п`ять пар рук). Таку ляльку полюбляли господині, її підвішували над прялкою чи піччю для того, щоб господиня встигала робити всю хатню роботу. А лялька допомагала їй у цій справі.

Берегиня. Берегиня.Її зображують із руками, піднятими вгору в молитовному жесті або з опущеними вниз. Коли руки підняті вгору – Богиня закликає небо допомогти засіяти ниву, зачати нове життя на землі. Коли руки опущені вниз – Богиня благословляє землю на народження, принесення плодів, дарів. На спідниці ляльки – берегині вишитий мотив безконечника.

Нерозлучники. Обрядова вузлова лялька  В деяких регіонах України таку ляльку дарували молодим під час весілля з побажаннями любові та злагоди, а ще звичайно, щоб молоді завжди були в парі і міцно тримались один одного все своє життя. В тому місті, де з’єднуються дві ручки, примотаний зроблений з ниток кутасик (переважно червоного кольору), який символізує кохання молодят та їхню майбутню дитину.

Весільна. Коли ж дівчина виходила заміж, то в родині чоловіка дозволялось, до поки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, тим швидше, і тим здоровіші будуть діти. А коли вже народжувалась дітвора, то , звісно, лялька віддавалась їй.

Лялечка-круп'яничка. Лялечка-круп'яничка (зерновушка) всередині наповнюється крупою (зерном). Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі. Раніше робити ці амулети починали восени і використовували зерно з зібраного врожаю. Заборонено застосовувати подрiблену крупу або пластівці, обов'язково лише ціле зерно: пшеницю, перловку, гречку, пшоно, горох… Використані матеріали: льон, бавовна, гречка, пшоно. Висота цих лялечок - 10 см.

Лялька - мотанка. Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі і долі, символ предків. Це символ Великої Матері, яка створила все суще і береже до цих пір народжені нею душі.

Виготовлення ляльки Щоб почати робити ляльку, перш за все потрібне бажання. Надзвичайно важливо, щоб рукотворні вироби несли позитив.

Учасники майстер-класу “ Лялька-мотанка” на VII обласному фестивалі гумору “ Веселі копачі”

Технологія виготовлення ляльки-мотанки. Ангел. У кожної людини є свій ангел-охоронець. Коли дитина усміхається уві сні, то вважається, що на неї дивиться ангел.

Послідовність виконання ляльки-мотанки. Необхідні матеріали:— вовняна тканина білого чи синього кольорів (приблизно 20×20 см);— стрічки або шнури;— фурнітура (зірочки або намистинки);— вата;— нитки будь-якого кольору;— ножиці.

1. Починаємо з того, що по краях клаптика тканини, яку відрізали для іграшки, робимо торочки. Висмикуємо зайві нитки, щоб надати тканині охайного вигляду.(мал.1)2. Далі дуже щільно скручуємо у формі валика, або спіральки шматок вати і придаємо їй округлу форму. Це буде основа голови.(мал.2)мал.1мал.2

3. Посеред квадратного шматка тканини кладемо скручену вату, закриваємо тканиною і зав'язуємо ниткою (як зображено на світлинах).(мал.3)4. Посеред квадратного шматка тканини кладемо скручену вату, закриваємо тканиною і зав'язуємо ниткою (як зображено на світлинах).(мал.4)мал.3мал.4

5. Потім шукаємо два кінці крилець, розправляємо їх так, як показано нижче. Піднімаємо крильця і визначаємо, де в янгола буде поясочок. Закріплюємо його ниточкою.(мал.5), (мал.6)мал.5мал.6

6. Далі стрічечку накладаємо на поясочок і кілька разів обкручуємо. Від того, як ми щільно закрутимо пояс на талії, залежатиме вся іграшка. Закручуємо стрічку кілька разів за плечиками янгола, на шийці і робимо зі стрічки хрестик на грудях (дивіться на світлинах). Кінці стрічки зав'язуємо ззаду і обрізаємо зайву довжину.(мал.7), (мал.8)мал.7мал.8

7. На голову обручем прив’язуємо теж срібну стрічку.(мал.9), (мал.10). мал.9мал.10

Дякую за увагу!