Презентація містить відомості щодо: територіального розташування, суспільного устрою, побуту, культури та духовних вірувань давніх трипільців. Використовується як наочний посібник на заняттях з історії України, культурології.
VI-III тис. до н.е. – період існування Трипільської культури1893 - офіційний рік відкриття Трипільської культури в УкраїніВікентій В'ячеславович Хвойка - український археолог, відкрив пам'ятки трипільської культури. Трипільська культура – археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині
Номер слайду 3
Трипілля Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселенняppt_x
Номер слайду 4
Час існування. Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь)Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. е. Кам’яний вік. II тис. до н.е. IV - III тис. до н.е. VI - III тис. до н.е. Залізний вік. Бронзовий вік. Енеоліт – Мідний вік. Неоліт. Мезоліт. Палеолітstyle.font. Sizestyle.font. Size
Номер слайду 5
Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобе-режної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів За останніми археологіч-ними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень Територія поширення
Номер слайду 6
Трипільські поселення. Ранній етап (4000-3600 рр. до н. е.)Поселення: мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування; зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки; були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб; приклад чіткого плану – Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15-18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м
Номер слайду 7
Трипільські поселення. Середній етап (3600-3150 рр. до н. е.)Поселення:будувалися на зручних для оборони місцяхмали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структуроюміж розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходивходи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселенняцентральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функціюзовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур
Номер слайду 8
Трипільські поселення. Пізній етап (3150-2350 рр. до н. е.)Поселення - протоміста:ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населеннявони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл: Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис. Майданецьке – 200 га Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб Небелівка - 300 гаstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.on
Номер слайду 9
Трипільські протоміста. Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ(3600-3500 рр. до н. е. )Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців Фрагмент реконструкції протоміста. Карта місцевості (100 × 100м)
Номер слайду 10
Трипільське житло “Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 -5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі” (Археолог Владислав Чабанюк)Моделі трипільського житла з глини;конструкція, яка, на думку археологів, зберігалася в українському селі до XIX ст.style.colorfillcolorfill.type
Номер слайду 11
Заняття трипільціврільництвоосіле скотарстворемеслагосподарські промислиобмін з сусідніми племенамириболовля та мисливство
Номер слайду 12
гончарство - виробництво глиняного посудувиробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних. Ремесла обробка металів прядіння й ткацтво
Номер слайду 13
Вироби трипільських гончарів Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець Іграшки на коліщатах Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина.п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е. style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Номер слайду 14
“Культура мальованої кераміки”ppt_x
Номер слайду 15
Вбрання племен трипільської культури Зображення на ритуальному посуді. Слободка-Західна, Тимкове (Олександрівка)Ритуальне вбрання жриці та її оточення (ранній етап енеоліту). Реконструкція. Особливості вбрання і його декору епохи енеоліту відроджує в наш час за матеріалами керамічного посуду і антропоморфної пластики художник-етнограф Зінаїда Васіна
Номер слайду 16
Вбрання племен трипільської культури. Вбрання трипільських жінок. Трипільські жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки
Номер слайду 17
Державний історико-культурний заповідник “Трипільська культура”Заповідник створений у 2002 році у селі Легедзине Черкаської області. Він включає Музей Трипільської культури і велику територію, на якій були знайдені 11 поселень – гігантів. Серед них “Тальянки”, “Доброводи”, “Косенівка”, “Майданецьке”, “Чичиркозівка”. Музей проводить археологічні дослідження, розкопки, наукові конференції. Нещодавно заповідник створив першу і найбільшу в Україні онлайн-базу артефактів Трипільської культури.