VI-III тис. до н.е. – період існування Трипільської культури1893 - офіційний рік відкриття Трипільської культури в УкраїніВікентій В'ячеславович Хвойка - український археолог, відкрив пам'ятки трипільської культури. Трипільська культура – археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині
Час існування. Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь)Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. е. Кам’яний вік. II тис. до н.е. IV - III тис. до н.е. VI - III тис. до н.е. Залізний вік. Бронзовий вік. Енеоліт – Мідний вік. Неоліт. Мезоліт. Палеолітstyle.font. Sizestyle.font. Size
Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобе-режної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів За останніми археологіч-ними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень Територія поширення
Трипільські поселення. Ранній етап (4000-3600 рр. до н. е.)Поселення: мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування; зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки; були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб; приклад чіткого плану – Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15-18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м
Трипільські поселення. Середній етап (3600-3150 рр. до н. е.)Поселення:будувалися на зручних для оборони місцяхмали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структуроюміж розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходивходи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселенняцентральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функціюзовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур
Трипільські поселення. Пізній етап (3150-2350 рр. до н. е.)Поселення - протоміста:ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населеннявони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл: Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис. Майданецьке – 200 га Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб Небелівка - 300 гаstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.on
Трипільське житло “Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 -5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі” (Археолог Владислав Чабанюк)Моделі трипільського житла з глини;конструкція, яка, на думку археологів, зберігалася в українському селі до XIX ст.style.colorfillcolorfill.type
Вироби трипільських гончарів Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець Іграшки на коліщатах Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина.п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е. style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Вбрання племен трипільської культури Зображення на ритуальному посуді. Слободка-Західна, Тимкове (Олександрівка)Ритуальне вбрання жриці та її оточення (ранній етап енеоліту). Реконструкція. Особливості вбрання і його декору епохи енеоліту відроджує в наш час за матеріалами керамічного посуду і антропоморфної пластики художник-етнограф Зінаїда Васіна
Вбрання племен трипільської культури. Вбрання трипільських жінок. Трипільські жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки
Державний історико-культурний заповідник “Трипільська культура”Заповідник створений у 2002 році у селі Легедзине Черкаської області. Він включає Музей Трипільської культури і велику територію, на якій були знайдені 11 поселень – гігантів. Серед них “Тальянки”, “Доброводи”, “Косенівка”, “Майданецьке”, “Чичиркозівка”. Музей проводить археологічні дослідження, розкопки, наукові конференції. Нещодавно заповідник створив першу і найбільшу в Україні онлайн-базу артефактів Трипільської культури.