Тривожність - це індивідуальна особливість, що проявляється в стані підвищеної схильності відчувати неспокій в різних життєвих ситуаціях. Основними проявами тривожності є рухове збудження, непослідовність у вчинках, нерідко надмірна цікавість і прагнення зайняти себе будь-якою діяльністю.
Саме про види тривожності , її прояви іде мова у даному матеріалі.
Тривожність - це індивідуальна особливість, що проявляється в стані підвищеної схильності відчувати неспокій в різних життєвих ситуаціях. Основними проявами тривожності є рухове збудження, непослідовність у вчинках, нерідко надмірна цікавість і прагнення зайняти себе будь-якою діяльністю.
М. Кравцова зауважує, що більшість тривожних дітей можна об’єднати за такими образами: 1. „Невротики"— це діти з соматичними проявами тривожності (для них характерні нервові тіки, заїкання). Завдання психолога полягає в тому, щоб створити для дитини ситуацію комфорту та прийняття, знайти і мінімізувати травмуючі фактори, не загострювати увагу на соматичних проявах учня.
2.„Розгальмовані" — це дуже активні, емоційно збудливі діти з глибоко прихованими страхами. Спочатку вони дуже стараються добре вчитися, але у них не виходить. Тоді вони стають порушниками дисципліни. Можуть навмисне робити з себе посміховище перед класом, оскільки дуже бояться стати невдахами через неуспішність. Створюється враження, що підвищеною активністю вони намагаються заглушити страх. Часто ці учні мають деякі органічні порушення, що заважають успішному навчанню (проблеми з пам'яттю, увагою).
3.„Сором'язливі" — це тихі, милі діти. Вони бояться відповідати біля дошки, не піднімають руку, не проявляють ініціативи, не контактують з однолітками, дуже старанні в навчанні. Бояться про щось спитати у вчителя, дуже лякаються, якщо він підвищує голос (не обов'язково на них). Переживають, якщо чогось не виконали, часто плачуть через дрібні неприємності. Не заспокоюються, поки не зроблять все, що задано. Охоче спілкуються з психологом, розповідають про себе. Таким учням допоможе більше похвали.
4.„Замкнуті" — це похмурі, непривітні діти. Вони ніяк не реагують на критику, в контакт дорослими стараються не вступати, уникають галасливого обговорення, сидять окремо. У них можуть бути проблеми у навчанні, бо вони нічим не зацікавлені і не включені в процес. Створюється враження, що від них постійно очікують підступу. В роботі з такими учнями слід відштовхуватися від їх інтересів, виявляти підтримку та доброзичливість. їм теж корисно виговоритись, а потім включитися в групу ровесників з подібними інтересами.
Доповнити портрет тривожної дитини можна спостереженнями: Йдучи до дошки, дитина тре ніс. При відповіді часто поправляє одяг. Крейда тремтить у руці чи падає на підлогу. Під час опитування чи контрольної часто просить дозволу вийти. Під час відповіді ніяк не може прокашлятись. Дитина гризе нігті. Замовкає на півслові, губиться. Голос тремтить при відповіді. Зляканий вираз обличчя. Відсутній погляд. Переминається з ноги на ногу. Завмирає, стає скованою. Перепитує, просить детального пояснення того, як виконувати завдання. Рідко посміхається, завжди стурбована і серйозна. Помітним є загальне напруження м'язів.
Самогубство – (суїцид) це крайній вид аутоагресії, навмисне само позбавлення життя. Мотиви суїцидальних вчинків переживання образи, одинокості, відчуженості, неможливість бути зрозумілим; реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі; переживання, пов’язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків; почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою; страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням; страх перед покаранням; любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність; почуття помсти, погроз, шантажу; бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття; співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів, відеоїгр.
Характеристика відхилень у психічному розвитку дитини Типи відхилень Прояви відхилень Порушення поведінки Неслухняність, запальність, безвідповідальність, нахабство, ревнивість, нав’язливість, сварливість Порушення особистості Почуття неповноцінності, уникнення спілкування, тривожність, плач, надчутливість, депресія, боязливість, прагнення до усамітнення, несміливість, суїцидальні загрози Незрілість Розсіяність, незграбність, пасивність, марення на яву, млявість, сонливість, нервовий сміх, нездатність взаємодіяти зі складною дійсністю, втечі з дому, таємні крадіжки, некомпетентність Асоціальні тенденції Протиправна поведінка: прогулювання школи, прийняття асоціальними групами, участь у крадіжках.
Дитина - правовий статус особи до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною в сім’ї або поза нею