У родині було п’ятеро дітей (Борис, Петро, Ганна, Любов, Аполлінарія). Борис був першою дитиною в сім’ї. Народився він 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр на Харківщині. Хлопчик уже з п’яти років читав, його не можна було відтягнути від книжки. Йому теж захотілося бути письменником, і він почав складати вірші та оповідання і видавати рукописний журнал. Хлопчик змушував дорослих читати свій журнал, писав навіть статті у ньому. І хоч у сім’ї не розмовляли українською мовою, Борис ще дитиною вбирав її чари, спілкуючись зі своїми ровесниками – селянськими дітьми – та їхніми батьками.
Батько Грінченка, Дмитро Якович, нащадок козака, був людиною працьовитою та чесною і дуже пишався своїм потомственним дворянством. Мати Поліксенія Миколаївна – щира, гуманна та добра жінка, за походженням росіянка, донька полковника Літарєва, поміщика села Великі Проходи Харківського повіту. Вона зовсім не володіла українською мовою, пізніше твори сина спонукали її вивчити мову, щоб читати написане ним. Батько забороняв говорити українською мовою, а хлопець не зважав на ту заборону, його приваблювала фольклорна творчість рідного народу. Ще тоді в дитячі свої літа Борис почав складати словник української мови, не підозрюючи, що використає цей матеріал у справжньому Словнику.
Борис Грінченко Весна іде!Весна іде! В повітрі молодому. Далекий крик мандрівних журавлів. Вже розітнувсь: ключем вони додому. У рідний край летять з чужих країв. Весна іде! Веснянки задзвеніли,Лунає спів по луках і гаях –Мов устають нові могутні сили. В людських серцях, придавлених серцях.
НА ВОЛЮ!Похнюпилась сумно у клітці пташина,До клітки припала дівчатко-дитина.«Чого ти, пташино, такая сумна?Дивися: надворі весела весна;І небо сіяє, і ліс зеленіє,Лука, квітоньками убрана, леліє,І співом пташиним дзвенить увесь гай, —Радій же, пташинко, весні і співай!»І пташка неначе слова зрозуміла:
Ураз розгорнула маленькії крилаІ битись об клітку грудьми почала,І рвалась туди, де весна зацвіла.І билась так довго, так тяжко об грати,Що стала дитину журба обніматиІ клітку вона одчинила тісну:«Лети, і на волі вітай ти весну!».І пташка зника серед лук і гаївІ голосно чуть її радісний спів: Співає вона з-під ясної блакиті,Що воля — найбільше добро на цім світі.
ШВИДКА РОБОТАБайка. Сім суток по воду ходив до ставу Рак. На восьмий день так-сякЇї він доволік до хати,Ще трохи відпочив, та й ну перетягати. Через поріг... Клешнею зачепивсь,А кухлик нахиливсь,І розлилась вода, — пропали всі клопоти!..«Нема добра із скорої роботи! —Говорить, сапаючи, Рак, —Було б не поспішаться так...»
Чи уважно ти слухав?Де народився Борис Грінченко?А) Київщина; Б) Харківщина; В) Миколаївщина.2. Скільки дітей було в родині?А) 6; Б) 5; В) 3.3. Як називалась байка, яку ми читали?А) Пригоди рака; Б) Швидка робота; В) Кухлик води.4. Яка пташка вила гніздо під вікном?А) Горобець; Б) Соловей; В) Ластівка.5. Яка пора року об‘єднує всі вірші, які ми читали?А) Весна; Б) Осінь; В) Літо.6. Яку книгу почав складати Дмитро Грінченко в дитинстві, а створив у дорослому віці?А) Збірку віршів; Б) Підручник; В) Словник.