Презентація ( "Творчість Миколи Гоголя")

МИк. ОЛА ГОГОЛЬ(1809-1852 )

Тема уроку: Творчість Миколи Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах письменника: українська історія та фольклор як їх джерело. Повість «Тарас Бульба».

Епіграф:«Все Гоголя про Гоголя питаю –Який він був? І в чому таїна,Що сам собі усе про нього втаюю, Вночі він ближче, гірше – завидна…»(І. Драч) «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого…»(М. Гоголь)

Дитинство та родина письменника. Народився 1 квітня 1809 р. у с. Великі Сорочинці Полтавської області. Дитинство минуло у селі Василівці (нині с. Гоголеве). Батько: В. Гоголь-Яновський (нащадок полковника Остапа Гоголя). Мати: Марія Іванівна (вийшла у 14 років заміж за вдвічі старшого чоловіка; назвала сина на честь ікони Миколи Диканського). Бабуся: Тетяна Семенівна (привила любов до українського фольклору). Брати і сестри: 3 дитина із 12. Сімейний стан: ніколи не був одружений (отримав відмову від Анни Вієльгорської). Захоплення: рукоділля; постійно їв солодке; любив готувати; малювання; збирання фольклору.

Освіта1818-1819 рр. – Полтавське повітове училище (після смерті брата Івана навчається вдома);1821-1828 рр. – Ніжинська гімназія вищих наук ( виступав на сцені як актор і режисер; вивчав давню українську історію; написав свої перші твори);1828 р. – переїжджає в Петербург.1929 р. – публікує свій 1ий твір – поему «Ганс кюхельгартен».1835 р. – працює на кафедрі історії у Санкт-Петербурзькому Імператорському університеті.

Творчість 1829 р. – «Басаврюк, або Вечір проти Івана купала», «Сорочинський ярмарок» (твори насичені усною народною творчістю).1831 р. – опубліковано уривок незавершеного історичного роману «Гетьман».1835 р. – збірка «Миргород» ( вміщено повісті «Тарас Бульба», «Вій»).1836 р. – вихід п'єси «Ревізор» (висміювала тогочасні суспільні проблеми Російської імперії; соціальна комедія).1842 р. – 1ий том «Мертвих душ» (рукопис другого тому спалив перед смертю). Мова творів – російська (вважалася мовою «освіченого» літературного спілкування), але твори рясніли українськими словами та виразами; але рідною мовою вважав українську. Вважалося, що українською можна писати лише бурлескні та комедійні твори.

Літературознавець Р. Чопик про Гоголя: «Можливо Гоголь хотів тієї слави, задля якої треба було відмовитися від своєї українськості і прийняти правила гри імперські, російські. І він так цього захотів…»М. Дашкевич назвав його «великим українським письменником». Яр Славутич (поет, перекладач): «Українець зробив величезний внесок у сусідню літературу, а подяки жодної…»Іван Малкович: «Гоголь для мене – видатний український письменник, який писав російською мовою і став класиком російської літератури». Панас Мирний: «Що не кажіть, а Гоголь душею і натурою наш…».

Містика творів М. Гоголя. У 5 років сприйняв чорного кота за чорта (втопив його у криниці). В літературознавстві панує версія про зв‘язок Гоголя із нечистою силою. В «Сорочинському ярмарку» парубки граються в чорта. А «В ніч перед Різдвом» чорт появляється власною персоною. Поява демона у церкві у повісті «Вій». У «Ревізорі» стає сірим кардиналом.

ПодорожіВідвідав Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію (працює над поемою-романом «Мертві душі»).

Останні роки життя За тиждень до Великого посту почав говіти. Перестав їсти, внутрішньо готуючись до смерті. Помер через виснаження і втрату сил 21 лютого. Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.

«Тарас Бульба»«Одна із десяти найбільших книжок усіх часів» (Е. Хемінгуей).«Тарас Бульба» – історична повість (1835, 1842). Прототипом Тараса Бульби є Охрім Макуха (корінний отаман Запорізького війська); предок – Остап Гоголь. Змальовано життя українських козаків, їхню боротьбу за незалежність та свободу українського народу 16-17 ст. на прикладі долі Тараса Бульби та його синів. За словами автора, найважливішим джерелом для написання повісті була українська народна пісня.

Переклади «Тараса Бульби» українською мовою. П. Головацький (1850 р.);М. Уманець;В. Щурат;М. Садовський (1918 р.; усунув пафосні фрази з прославлянням царя; 1998 р. – творча редакція І. Малковича та Є. Поповича);В. Супранівський;Лесь Гринюк;В. Шкляр.

Гоголь про себе:«Скажу вам одне слово про те, яка в мене душа, хохлацька чи російська. Я сам не знаю, яка в мене душа. Знаю тільки, що ніяких переваг не дав би ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто щедро обдаровані Богом, і … кожній притаманні такі риси, яких не має інша…»