Художнє відтворення нечуваного голодомору 33-го року в романі „ Жовтий князь”.

  

 

Василь Барка.

 

Художнє відтворення

нечуваного голодомору 33-го  року в романі „ Жовтий князь”.  Реалістичне зображення нещастя сім ї

Катранників

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       Підготувала

                                                                                     вчитель української мови та літератури

                                                                                     Декун Тетяна Василівна

 

 

 

 

Тема. Василь Барка. Роман «Жовтий князь». Художнє відтворення          нечуваного в історії  людства голодомору 33-го року. Реалістичне               зображення  нещастя сімї Катранників.

Мета: зясувати історію створення роману, особливості творчої манери письменника, дати характеристику мови роману як засобу розкриття ідейного змісту;  розвивати навички аналізу прозового твору, вміння характеризувати образи- персонажі, звязне мовлення та логічне мислення; виховувати в учнів почуття справедливості,  любові до ближнього, високу духовну культуру.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет Василя Барки, ілюстрації до теми «Голодомор 1933-го», свічки.

Епіграф: Жить стало лучше, жить стало веселей

                                                                 І. Сталін

                  А онде під тином опухла дитина, голоднее мре…

                                                                  Т. Г. Шевченко

                                       Хід уроку

 

1. Актуалізація опорних знань
   1. Вступне слово вчителя

    Память про страшні часи голодомору назавжди залишаться болячою навіть через десятки років. Досі не віриться, що в україні – житниці всієї тодішньої радянської імперії раптово зник хліб і люди залишилися без зернини. Пухлі старі й малі, вмирали роди і села. Смерть чигала на шляхах, на полі , по хатах. Її кістлява рука, здавалося, вдень і вночі не випускала своєї кривавої коси. А в новий 1933 рік уся Україна перетворилася на суцільну могилу. У світі не зафіксовано голодомор, подібного до того, який випав на долю наших дідів і бабусь.

   І досі точаться суперечки : голодомор 1933-го – це геноцид проти українського народу чи прорахунок радянської влади?  Та навіть тоді, коли хтось доведе, що ця  подія мала місце в історії України не випадково – це не поверне життя мільйонам людей, що стали її жертвами.

   Василь Барка, з творчістю якого ми почали  „знайомство” на минулому уроці, писав про голодомор, відчуваючи кожну смерть українця душею.

2.     Проблемне запитання

- Як ви вважаєте, хто був винний в тому, що голодомор мав місце в історії України?

  Сьогодні на уроці ми продовжимо аналізувати роман „Жовтий князь” і ще раз пройдемо сторінками історій 1932-1933 років, щоб переконатися, що голоду більше немає місця в майбутньому.

2. Повідомлення теми, мети уроку

1.  Слово вчителя

Тема уроку – Василь Барка. Роман „Жовтий князь” . Художнє відтворення нечуваного в історії людства голодомору 33- го  року. Реалістичне зображення нещастя сімї Кат ранників.

 

2.   Робота з епіграфом

Почуті вами фрази належать двом людям – добре відомим в історії. Геніальний поет – гуманіст Шевченко правдиво показав усю трагічність життя селян за кріпацтво. На жаль, ці рядки виявилися пророчими й для нашої новітньої історії.  Коли в „розквіті” соціального  будівництва тиран Сталін проголосив своє цинічно -  блюзнірське гасло, привид голоду вже навис над Україною.

    Ми не повинні оминати жодної сторінки свого минулого. А трагедії 33-го й поготів. На цей урок ви прийшли зі свічками, як на поминки. Хай же клас сьогодні стане храмом памяті. Запаліть свічки.

3. Сприймання і засвоєння нового матеріалу.

1.  Повідомлення учня – історика (демонстрація ілюстрації)

Голод на Україні планувався ще з літа 1932 року. Плани здачі зерна державі були більшими, ніж реальний урожай. Партійно – державна верхівка прийняла холоднокровне рішення: вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна у хліборобів. Представ –

ники  місцевої влади  організували в селах спеціальні бригади, які

викликали по одному всіх селян, вимагали негайно відвести на станцію мішок зерна. Відпускали тільки після того, як селянин погоджувався. Це була не хлібоздача, а розбій. Багато селян наклали на себе руки. Наприкінці  зими 1933 року голод в Україні набув велетенських масштабів. Люди в селах їли  мишей, щурів і горобців, траву, борошно з кісток, кору дерев, жаб, мертвих коней. За рік в Україні вимерло до 10 млн. людей. Померлих від голоду в 33 –му більш ніж у два рази померлих на війні. Та й війна тривала ж чотири роки , а голод – рік.

2. Чому ж автор обирає таку назву для свого твору – „ Жовтий князь”?
3.  Довідка учня.

       У творі „ Жовтий князь” символічно переплітаються три кольори: чорний, білий і жовтий. Геніальність автора в тому, що він зумів цією бідною кольоровою гамою передати багатюще розмаїття почуттів.  Сучасна психологія, досліджуючи вплив кольорів на почуття людини, аргументовано довела,що жовтий колір збуджує апетит; чорний і білий в поєднанні між собою заспокоюють, нейтралізують усі почуття.  У наших предків, як заз-

начав  Павло Чубинський – це було поєднання символічним, воно означало смерть, забуття, старість, зиму.  Отож  можна логічно  обґрунтувати генеалогію самої назви твору „Жовтий князь”. Це не

що інше, як персоніфікація голоду. Жовтий- показник ненаситності, яка підсилюється  тематичною лексемою князь, що

утверджує зверхність, могутність, непоборність і повновладдя.

Вимальовується зловісна істота, схожа на фольклорний образ гоголівського Вія, що своїм поглядом перетворював усе на попел.

4.   Побудова схеми: Образна система роману „Жовтий князь”

Люди -жертви                                         люди - варвари                          

селяни, гречкосії,                                 партійні чиновники, сліпі ви-

своїми духовними якос-                      конавці партійних догм, слуги

тями наближені до                                диявола, що виповз із багна в

     Христа                                               образі компартії.  

5.   Бесіда за запитаннями

• Назвіть головних героїв роману „Жовтий князь” В. Барки. (родина Катранників- Мирон Данилович, Дарія Олександрівна, Харитина Григорівна, Микола, Оленка, Андрій); Отроходін .
• Які три плани визначає автор у передмові до твору? ( 1.Реалісти 

чне зображення нещастя в сімї селянина Мирона Катранника.

2. Психологічні нариси, описи незвичайних перемін у житті кожного в родині, що виникає. 3. Метафізичний, духовний ви-

мір – боротьба темряви зі світлом, Бога з дияволом, людини з людиною)

• Які життєві принципи сповідувала сім я Катранників? Як         сприймала політичні події епохи колективізації і штучного

 

голоду в Україні? ( Родина вихована в народному  дусі не звикла до зла, тому й намагалися зберегти тепло родинне, врятуватись

всупереч усьому)

- Який конфлікт лежить в основі сюжету? ( У Мирона Катранника

  християнська віра в Бога, а в Григорія Отроходіна – партійно – більшовицька віра в Сталін а, який ладен винищити цілий народ заради „світлого майбутнього”.Вони  антагоністи. Звідси й конфлікт.)

• Як прирікали сім ю Катранників на смерть? Простежте ознаки

мартирологу в романі (ст.. 140 – обшук, ст.. 148 – рибальство, ст.. 154 – смерть Оленки, ст.. 152 – смерть Мирона)   

( У романі розповідається про справжніх мучеників, якими є всі члени родини Катранникій, та більше – увесь український народ. Є в романі й перелік жертв переслідування, гоніння, а також пережитих ними страждань)

• Пригадайте епізод допиту про чашу. Чому Мирон не сказав пра-

вду , адже ніхто не дізнався б? (Людська етика , мораль не дають права вибору. „А тоді куди? Від неба кара буде і мені, і дітям...

І хто  виживе в селі, прокляне Катранників, місця собі не знайду, краще вмерти)

-    Згадайте епізод з мертвим конем. Які риси характеру Мирона проявляються в ньому?  (Людяність, доброта до інших)

-    Чому живим зостається останній з синів – Андрійко? ( Автор

      вважає, що Андрій, який знає про чашу і бачить її образ, і поне-

      се далі віру і впевненість у завтрашньому дні.

6.  Дослідницьке завдання

• Виписати з тексту авторські неологізми.
• Пояснити їх роль у розкритті ідейного змісту.

( Грудень – трупень, січень – могилень, вересень – розбоєнь, жовтень – худень, листопад – пухлень, лютий – людоїдень, березень – пустирень, квітень – гумень.

 Хліботруди, хліб отруси, хлібокуси, хлібопроси, хлібокупи,

 хлібокради.)

 Підкреслена проблема хліба і людської загибелі.

4.  Підсумок уроку

1.  Вільний мікрофон

• Чого я навчився у родини Катранників?
• Чим мені запам’ятається творчість В. Барки?

 V.      Оцінювання

 

 VI.    Домашнє завдання 

       За підручником опрацювати  стор. 104 -110. Підготувати

       характеристику Катранника.

                        

Література

 

 

 

1. Срібний птах: Хрестоматія з української літератури 11кл. –

Частина 2./ Упорядник   Г. О. Семенюк, М. П. Ткачук, А. Б. Гуляк. – 2-ге вид. – К. : Освіта, 2006. – 576с.

 2.Українська література.  Нетрадиційні уроки. 5-12 класи./

      Укладач Л.І. Нечволод. – Харків: ТОГСІНГ ПЛЮС, 2008.- 288с.

3.В. Барка. „Жовтий князь” : Посібник для 11 класу .Автор – укладач Таращук В.В. – Харков: Ранок, 1999р. – 64с.

4. Гришина Г. Уроки української літератури 11клас: Навчальний посібник. – Тернопіль. Навчальна книга. – Богдан, 2003. – 240с.