Презентація "Творчий пошук М.Жука"

Мистецький пошук Михайла Жука Мета дослідження - дослідити творчість М.Жука, з'ясувати значення мистецької і педагогічної спадщини художника в історії розвитку українського декоративно прикладного мистецтва та монументального живопису, художнього фарфору першої половини ХХ століття.

Завдання роботи: - проаналізувати речові, архівні, літературні джерела з означеної проблеми; - простежити формування та розвиток орнаментально-стилізаційних складових у станковій та декоративній творчості М.Жука; - виявити особливості художньої мови М.Жука, її своєрідність у контексті розвитку українського мистецтва доби модерну; - охарактеризувати стан підготовки художників-фарфористів України 1930-1950-х років; - здійснити мистецтвознавчий аналіз творчості Михайла Жука в ділянці декоративно-прикладного мистецтва, з огляду на становлення української школи ; - з'ясувати роль М.Жука-викладача у вихованні нової ґенерації українських художників-кераміків; Об'єкт дослідження - творчий доробок та мистецько-педагогічна діяльність М.Жука за матеріалами орнаментальних, декоративно-прикладних напрацювань художника та його учнів. Предмет дослідження - еволюція творчого методу М.Жука у контексті становлення української школи 1930-1950-х років.

Народився в родині маляра-майстрового Вступає до Художньої школи Мурашка Навчання за кордоном Живе та працює у Чернігові. Знайомиться з М.Коцюбинсь-ким, стає близьким другом його родини. Переїздить до Одеси. Працює у інституті. Переживає війну.

Леся Українка Микола Вороний Павло Тичина Іван Нечуй – Левиць кий Яків Бабич Володи мир Ярошен ко М.Зеров В.Сосюра Іван Франко Коцюбин ський М.М. Михайло Іванович Коло знайомих літераторів

Валентин Сєров Микола Іванович Мурашко Ян Станіславський Станіслав Виспянський Художники, які вплинули на Михайла Жука

У Чернігові розпочинається активна творча діяльність М.Жука, як художника і письменника. Тут він зближується з М.Коцюбинським, П. Тичиною, М.Вороним, М.Лисенком 1905 р. у Чернігові написані і оформлені книги для дітей “Ох” і “Три глечики” 1912 р.вийшла збірка “Співи землі”

«Лілія» “Хрезонтеми”

“Гвоздики”

Цей портрет впевнює сучасника Жука, автора першого монографічного дослідження про нього Ю. Михайліва в тому, що «М. Жук, як і письменник В. Короленко, сприймає околишнє життя через орган слуху. Він чує, як справжній музика, і цей абсолютний слух примушує його вдивлятися в предмети, людей, життя їх і бачити те, що сховано від очей обивателя» __

Особливе місце в творчості займає фарфор, адже останні роки життя М.Жук займався тільки цим видом мистецтва Це типовий одеський мотив з дуже гарним поєднанням кольорів:рожево ранкового неба і синьо-зеленого моря з вітрильниками на горизонті

Досконало володів техніками Ксилографія Лінориту Лінографії Акватинти Офорта Сухої голки Різні техніка в одній роботі

Чернігів

С ф е р и і н т е р е с і в Викладач Художник Письменник Суспільно – корисна діяльність Громадсько – політична діяльність

Висновок Михайло Іванович був різнобічним графіком. Захопившись силуетом, не проминув екслібриса, зробивши добрий внесок у становлення цього жанру в сучасному українському мистецтві. Слід сказати про знахідки художника у створенні сучасної української абетки та шрифту. Узагальнив принципи стилізації і декоративного малярства, які сам засвоїв і розвинув від своїх наставників М.Мурашка, М.Врубеля і О.Сєрова, К.Коровіна, Б.Лепкого і С.Виспянського. М.Жук у своїй педагогічної діяльності базувався передусім, на засадах народного мистецтва. Кераміку, оформлення якої запропонував М.Жук в аванґардних традиціях; композиції з атрибутикою радянської влади; посуд, оздоблений орнаментом в дусі сецесії; з мотивами народного мистецтва; декоративні пейзажі. В творчості М.Жука на межі між соцреалізмом і радянським Ар Деко формується новий стиль українського фарфору. .