Презентація "Україна в умовах нацистської окупації"

Історія України, 10 клас

НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» У всіх окупованих країнах нацистська влада запроваджувала «новий порядок». Українські землі передбачалося перетворити на «життєвий простір» для «арійської раси». Українські землі як найбільш родючі мали стати джерелом постачання продукції та сировини для «нової Європи». Частину населення окупованих територій планували перетворити на рабів, решта підлягала знищенню. Після завершення війни загарбані території мали бути колонізовані або онімечені. «Новий порядок» — назва окупаційного режиму, встановленого нацистською владою на загарбаних територіях. Вирізнявся особливою жорстокістю й масовими знищеннями мирних жителів.

НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» ПЛАН “ ОСТ” Система масового знищення людей Система пограбування Система експлуатації людських і матеріальних ресурсів АВТОРИ: А. Гітлер, Г. Гіммлер, А. Розенберг Створити на завойованих територіях “життєвий простір для німецкої нації”; Фізичне винищення місцевого населення; Масова депортація слов’ян; підрив біологічної сили слов’янських народів.

Бургомістри у містах А. Розенберг КАРАЛЬНІ ОРГАНИ Гестапо - державна таємна поліція СС - Озброєні загони націонал -соціалістичної партії Німеччини СД - Служба безпеки Допоміжна поліція - адміністрація із представників місцевого населення, які співпрацювали з окупантами Старости у селах НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» Особливістю німецького «нового порядку» був тотальний терор.  Загалом окупаційні формування становили близько 350 тис. осіб. Для управління окупованими територіями Третім рейхом було створено спеціальне Управління (Міністерство) окупованих територій. Очолював міністерство А. Розенберг. Воно складалося із чотирьох відділів: політичного, адміністративного, економічного, цивільного.

Розчленування України Три губернаторства «Бессарабія» «Буковина» «Трансністрія» 6 повітів Молдавської РСР та Ізмаїльська область УРСР Чернівецька область і деякі північні райони Молдавської РСР Одеська, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей, лівобережні райони Молдавії. Центр - Кишинів Центр - Тирасполь, згодом Одеса) Всі ці губернаторства перейшли під управління союзниці Німеччини — Румунії. Центр - Чернівці НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» ТРЕТІЙ РЕЙХ — назва Німеччини в  1933 - 1945рр. за часів правління НСДАП на чолі з  А.  Гітлером. 1

Тернопільська область Дрогобицька область Окремий дистрикт “Галичина” Львівська область Був включений до складу польського генерал-губернаторства (складова Третього рейху) з центром у Кракові. Лівобережна Україна: Чернігівщина, Сумщина, Харківщина і Донбас Станіславська область ПРИФРОНТОВА ЗОНА або військова адміністрація Підпорядкувались безпосередньо військовому командуванню НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» Окупаційні зони (в Україні) - адміністративно-територіальні зони, створені нацистами після окупації України. Передбачали розчленування території України, знищення її як єдине ціле. На території України було створено рейхскомісаріат «Україна», дистрикт «Галичина», «Трансністрію» і зону військової адміністрації, яка включала східні райони України до Азовського моря і Крим. 2 3

Рейхскомісаріат «Україна» Центр - м. Рівне Гауляйтер (рейхскомісар) - Еріх Кох НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» 4 Рейхскомісаріат поділявся на шість генеральних округів із центрами у Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі, Рівному. Територія рейхскомісаріату від військової зони відділялася кордоном, який місцевому населенню під загрозою смерті заборонялося переходити.

НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» На окупованих територіях було знищено мільйони мирних жителів, існувало майже 300 місць масового знищення населення, 180 концтаборів, понад 350 гетто тощо. Щоб запобігти поширенню руху Опору, німецька влада запровадила систему заручників і колективної відповідальності за акт терору чи саботажу. Місцями наймасовіших убивств мирних жителів стали Бабин Яр у Києві (від 100 до 150 тис.), Дробицький Яр у Харкові (30 тис.), Доманівка і Богданівка на Одещині (понад 50 тис.) тощо. Загалом на території України під час окупації було знищено 3,9 млн мирних жителів. Нацистська влада вдалася до масового знищення військовополонених на території України. Загалом в Україні було знищено майже 2 млн військовополонених.

Янівський табір Львів 200 тис. осіб Дарницький Київ 130 тис. осіб Хорольський Полтавська обл. 53 тис. осіб Уманська яма Черкаська обл. 50 тис. осіб КОНЦТАБОРИ ТА МАСОВЕ ЗНИЩЕННЯ ЛЮДЕЙ

НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» Засобом знищення мирного населення мав стати голод. У листопаді 1941 р. А. Гітлер прийняв рішення про створення штучного голоду в Україні. Крім масових знищень окупаційна влада проводила й ідеологічну обробку населення (агітація й пропаганда). Видавалися 190 газет загальним накладом 1 млн примірників, діяли радіостанції, кіномережа, пересувний пропагандистський центр - спецбатальйон V3 тощо. У своїй ідеологічній роботі нацистське командування використовувало факти недавнього минулого: масові злочини сталінського режиму (терор, Голодомор тощо). Жорстокість, зневага до українства та людей інших національностей як до людей нижчого ґатунку були головними рисами німецької системи управління. Військовим чинам, навіть нижчим, надавалося право розстрілювати без суду й слідства.

НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» Весь час окупації в містах і селах діяла комендантська година. Магазини, ресторани, перукарні обслуговували тільки окупантів. Населенню міста заборонялося користуватися залізничним і комунальним транспортом, електрикою, телеграфом, поштою, аптекою. Повсюдно можна було бачити оголошення: «Тільки для німців», «Українцям вхід заборонено» тощо.

НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» Окупаційна влада одразу почала проводити політику економічної експлуатації та нещадного гноблення населення. Робітників примушували працювати по 12 - 14 годин на добу за мізерну заробітну плату або лише за мінімальні продовольчі пайки. Близько 2,2 млн дівчат і хлопців було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Нацистська влада не стала знищувати колгоспи і радгоспи, а на їх базі створювала так звані громадські збори, або загальні двори, і державні маєтки. їхнім головним завданням було постачати хліб та інші сільськогосподарські продукти для німецької армії, а також вивозити до Німеччини. Приблизно 85 % постачання Німеччини продуктами з окупованих радянських територій здійснювалося за рахунок України.

НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК»

Життя населення в  умовах окупації. Остарбайтери. Корюківська трагедія - найбільша та найжорстокіша каральна операція нацистів. У березні 1943 р. було знищено містечко Корюківка на Чернігівщині разом із 7 тис. його жителів. У ході каральних заходів в Україні було знищено 215 сіл разом із населенням. Одним із заходів «нового порядку» стало тотальне привласнення культурних цінностей УРСР. Музеї, картинні галереї, бібліотеки, храми зазнали масового пограбування. До Німеччини вивозили коштовності, шедеври живопису, історичні цінності, книги. За роки окупації було знищено значну кількість архітектурних пам'яток.

Життя населення в  умовах окупації. Остарбайтери. В окупації опинилося 92 % довоєнного населення України. Головною проблемою для більшості людей було забезпечення власного виживання, збереження сім’ї, дітей. У ситуації, що склалася, кожен мав зробити свій вибір, як поставитися до окупаційної влади. Репресії і каральні акції показали, яку долю насправді готувала Німеччина місцевому населенню. ГУМАНІТАРНА КАТАСТРОФА — стан суспільства, який характеризується загрозою його знищення в результаті міграцій, голоду, втрати моральних орієнтирів, епідемій, насилля щодо мирного населення. У тяжкому становищі опинилися жителі великих індустріальних міст. Лише в Харкові від голоду померло понад 100 тис. осіб. Частина населення намагалася перебратися до сіл, інша була змушена шукати роботи в окупаційної влади, щоб вижити. Користуючись ситуацією, нацистська влада вимагала максимальної праці за мінімальну заробітну плату. Також проводилися трудові мобілізації для виконання певних робіт, ухилення від яких жорстоко карали. Щоб підкреслити свою зверхність, німцю та українцю за одну й ту саму роботу нацисти виплачували різну заробітну плату (різниця становила майже в 10 разів).

Життя населення в  умовах окупації. Остарбайтери. ОСТАРБАЙТЕРИ — офіційна назва, яку використовувала нацистська влада щодо робітників, вивезених зі східних окупованих територій. Справжньою трагедією для України стало вивезення людей, у першу чергу молоді, на роботу до Німеччини. Їх називали остарбайтери. Спочатку окупаційна влада намагалася вербувати добровольців. Засоби масової інформації поширювали пропагандистські матеріали про щасливе життя робітників у Німеччині. Проте реалії виявилися зовсім іншими. Умови життя більшості остарбайтерів були нестерпними, за винятком окремих випадків. Мінімальна норма харчування й фізичне виснаження від надмірної праці спричиняли поширення хвороб і високий рівень смертності. Щоб забезпечити виконання вказівки А. Гітлера, із початку 1943 р. поліція і військові підрозділи проводили масові облави на молодь. Загалом окупанти вивезли з України протягом 1941 – 1944 років 2.4 млн. чоловіків та жінок працездатного віку.

КОЛАБОРАЦІОНІЗМ На території України, крім окупаційних військової і цивільної адміністрацій, створювали допоміжну адміністрацію із представників місцевого населення, які виявили бажання співпрацювати з нацистською владою. На це погодилося близько 1 % населення. Причини, що спонукали людей іти на службу до окупаційної влади 1 2 3 4 5 6 7

КОЛАБОРАЦІОНІЗМ У європейських країнах уряди і громадян, які пішли на співробітництво з ворогом, називають колаборантами. Цей термін є тотожним слову «зрадник». Проте чи доцільно застосувати цей термін щодо України, є суперечливим питанням. Незважаючи на те що нацистська ідеологія вважала українську націю «расово неповноцінною», військові потреби примусили Німеччину до формування не тільки допоміжних поліцейських підрозділів, а й національних формувань у складі розвідки (Абверу) та ваффен-СС (бойових підрозділів СС). Проте їхній командний склад був німецьким. Загалом у німецьких мундирах служили декілька сотень тисяч українських солдатів. Колаборанти — уряди і громадяни держави, які пішли на співробітництво з ворогом.

КОЛАБОРАЦІОНІЗМ У роки війни нацистське командування формувало бойові підрозділи і з інших народів СРСР: дивізії литовців, латвійців, естонців, народів Середньої Азії, Закавказзя, кубанських і донських козаків. Найчисленнішим формуванням була Російська визвольна армія під командуванням колишнього радянського генерала, героя оборони Києва в 1941 р. О. Власова. Загалом російських солдатів у німецькій армії налічувалося 700 - 800 тис. осіб. Генерал Власов і його соратники по РОА на зустрічі з Геббельсом

ГОЛОКОСТ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ Становлення «нового порядку» було тісно пов’язане з «остаточним вирішенням єврейського питання». Напад на Радянський Союз став початком планомірного й систематичного знищення єврейського населення спочатку на території СРСР, а згодом і в усій Європі. Цей процес отримав назву Голокост. ГОЛОКОСТ — планомірне й організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни. Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. 29 вересня 1941 р. тут за один день було знищено 33 711 євреїв. Далі протягом 103 тижнів за наказом окупаційної влади в Бабиному Яру щовівторка і щоп’ятниці розстрілювали людей різних національностей, переважно представників єврейства (100—150 тис. осіб). Жертвами Голокосту стали 6 млн осіб єврейського походження (в Україні — 1,4 млн), що становило близько 63 % європейського і 36 % світового єврейства.

ГОЛОКОСТ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ Спеціально створені чотири айнзатцгрупи (дві з них - «С» і «Д» - діяли в Україні) мали знищувати «ворожі й расово неповноцінні елементи», особливо представників єврейського населення та ромської громади. В Україні айнзатцгрупи знищили близько 700 тис. євреїв. У січні 1942 р. нацистське керівництво прийняло рішення про створення на території Польщі шести таборів смерті, обладнаних газовими камерами і крематоріями (Треблінка, Собібор, Майданек, Аушвіц, Белжець, Хелмно), до яких, зокрема, вивозили єврейське населення із західних областей України. Євреїв селили у спеціально створених районах міст - гетто, які після знищення їхніх жителів ліквідовували.

ГОЛОКОСТ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ За рятування єврейського населення близько 2 тис. українців були удостоєні парламентом Ізраїлю почесного звання «Праведник народів світу», зокрема Олена Вітер. Ізраїльський Кнесет (парламент) у 1953 році ухвалив закон «Про увічнення пам’яті мучеників та героїв», наслідком якого був створений меморіал «Яд Вашем», а в 1963 році були визначені критерії надання звання Праведника народів світу. Олена Вітер Еміліан Ковч За найсвіжішими даними від 1 січня 2020 року, 2659 громадян України удостоєні звання «Праведника народів світу». Люди, яких визнали Праведниками народів світу, отримують іменну медаль, почесний сертифікат і право вписати своє ім'я на Стіні Честі в Саду Праведників у Єрусалимі. Згідно із законом, Праведники народів світу отримують почесне громадянство Ізраїлю, а у випадку їхньої смерті – пам'ятне громадянство.

ВИСНОВКИ Суть окупаційного режиму полягала в тому, щоб жорстокістю й терором залякати людей, зламати їхній опір і перетворити на покірних рабів. Військово-поліцейський апарат проводив організоване пограбування населення, створював нестерпні умови, прирікав на голодне вимирання. Нацистський «новий порядок» в Україні викликав загальне обурення народу, сприяв розгортанню масового руху Опору.

Домашнє завдання Опрацювати §37, с. 205 – 212. Підготувати повідомлення чи презентацію до теми. Визначте основні риси нацистського «нового порядку» в Україні. Складіть тези. Скласти порівняльну таблицю «Особливості життя українського населення в окупації та евакуації».