Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика.

План-конспект

відкритого дистанційного уроку з історії України

Тема уроку: Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика.

Мета: визначити обставини приходу до влади Павла Скоропадського; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політики Української Держави Скоропадського;

з’ясувати державно-політичну діяльність Павла Скоропадського;

дати уявлення про поняття «Українська Держава», «прелімінарний (попередній) мирний договір»;

розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації, аргументовано висловлювати власну точку зору щодо поставленої проблеми, аналізувати та оцінювати діяльність політичних діячів часів Української Держави; користуватися історичною термінологією, складати таблицю; увагу, пам’ять, аналітичне та логічне мислення, виділяти головне і другорядне, вчити культурі спілкування;

виховувати інтерес до історії своєї держави, активну громадянську позицію та патріотизм.

Здобувачі освіти повинні знати:

обставини приходу до влади Павла Скоропадського;

зміст понять «Українська Держава», «прелімінарний (попередній) мирний договір»;

форми та основні ознаки національної державності часів Української Держави.

Здобувачі освіти повинні вміти:

характеризувати внутрішню та зовнішню політики П. Скоропадського;

визначати особливості внутрішнього та зовнішнього становища часів Української Держави;

давати визначення понять «Українська Держава», «прелімінарний (попередній) мирний договір»;

характеризувати внутрішню та зовнішню політики Української Держави Скоропадського;

аналізувати історичний матеріал та історичні джерела, робити висновки;

простежувати причинно-наслідкові зв’язки.

Основні поняття і терміни: Українська Держава,  прелімінарний (попередній) мирний договір.

Основні дати: 29 квітня 1918 р. - державний переворот і прихід до влади Павла Скоропадського, листопад 1918 р. - заснування Української академії наук (УАН), 12 червня 1918 р. - підписання прелімінарного (попереднього) мирного договору Української Держави з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською/Совєтською Республікою.

Тип уроку: комбінований

План уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок здобувачів освіти.

ІV. Виклад та усвідомлення нового матеріалу

1. Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика.
2. Прелімінарний (попередній) мирний договір Української Держави з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською/Совєтською Республікою (РСФРР/РСФСР).

V. Рефлексія нового матеріалу.

VІ. Підсумки уроку, оцінювання здобувачів освіти.

VІІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

Викладач пропонує здобувачам освіти перейти за посиланням та скласти онлайн-пазли.

Викладач. Ви склали портрет українського гетьмана, українізатора — Павла Скоропадського. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо тему «Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика», а також розглянемо підписання прелімінарного (попереднього) мирного договору Української Держави з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською/Совєтською Республікою.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Дидактична гра «Продовж розповідь». У грі здобувачі освіти повинні по черзі переповісти одним реченням про діяльність Центральної Ради. Виграє той, чиє речення буде останнім, у той час як інші вже нічого не можуть пригадати.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення нового матеріалу супроводжується демонстрацією ментальної карти «Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського)» (https://www.mindmeister.com/map/2686290242?t=T4A07IWydK)

1. Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика.

Розповідь викладача. Невдалі реформи Центральної Ради, яка нехтувала приватною власністю, призвели до глибокої економічної кризи в країні. Тож, у зміні державної влади в першу чергу були зацікавлені заможні українці та середній клас. Водночас країни Четвертного союзу були розчаровані неспроможністю Центральної Ради виконувати умови Берестейського договору.

Запитання

1. Назвіть дату підписання та умови Берестейського договору?

Розповідь викладача. Об’єднавши свої зусилля з українською опозицією, вони почали шукати серед відомих українців кандидатуру, яка б очолила країну і задовільнила усі сторони. Таким виявився Павло Скоропадський — військовий, землевласник, до того ж гетьманського роду.

29 квітня 1918 р. відбувся державний переворот. Українську Центральну Раду було розпущено.

30 квітня 1918 року Павло Скоропадський звернувся з «Грамотою до всього українського народу», в якій оголосив себе гетьманом України. Українська Народна Республіка тепер офіційно носила назву – Українська держава.

Робота з підручником та історичним джерелом

Здобувачі освіти ознайомлюються з текстом Грамоти до всього українського народу Павла Скоропадського, який розміщено на сторінці 85 підручника.

Запитання до історичного джерела

1. На які причини вказує Скоропадський, що призвели до зміни влади у країні?

2. Які заходи планує здійснити гетьман?

Розповідь викладача. Гетьман Скоропадський отримав фактично диктаторські повноваження:

•                 мав право затверджувати закони;
•                 призначати і звільняти уряд, генеральних суддів;
•                 був верховним головнокомандувачем армії та флоту;
•                 керував зовнішньою політикою;
•                 мав право оголошувати надзвичайний стан, амністію, надавати громадянство.

При гетьманові була створена Рада Міністрів, яка виступала законодавчим та виконавчим органом влади водночас. Головою гетьманського уряду став нащадок старовинного козацько-старшинського роду Федір Лизогуб, міністром освіти та мистецтв - куратор Київського шкільного округу, член російської партії Кадетів -

Микола Василенко, міністром юстиції – професор права, юрист Михайло Чубинський (син Павла Чубинського), міністром закордонних справ - дипломат, колишній учасник УЦР та член партії УПСФ - Дмитро Дорошенко.

Тож, бачимо, що гетьманський уряд формувався за фаховим принципом, а не за принципом партійної чи етнічної приналежності. Разом з тим, за розпорядженням німецької адміністрації Павло Скоропадський дав письмове зобовʼязання не допустити скликання Всеукраїнських Установчих зборів. Фактично це позбавляло український народ права законно впливати на державотворчі процеси в Україні.

Одним із перших кроків внутрішньої політики гетьмана Скоропадського було здійснення аграрної реформи для налагодження ефективного ведення сільського господарства та пришвидшення виплат Четверному союзу за Берестейським договором.

Законом від 8 червня приватне землеволодіння обмежувалося двадцяти пʼятьма десятинами (приблизно 25 га) на одну особу. Поміщики могли продавати землю Державному земельному банку, а той, мав організувати продаж землі селянам у розмірах, достатніх для ведення їхнього господарства. Селяни могли купувати землю на виплату. Однак до проведення цієї реформи земля фактично залишалася в руках поміщиків. Це було повʼязано тим, що гетьман намагався справно виконувати умови Берестейської угоди, а необхідну кількість продукції йому могли забезпечити лише великі землевласники. Це неабияк дратувало селянство, адже воно вважало, що земля без викупу має належати тим, хто її обробляє, а цього не сталося.

Не надто оптимістичні настрої охопили й робітництво. Для відновлення ефективної роботи промислових підприємств гетьманський уряд пішов на кроки зі зміцнення трудової дисципліни. Однак на практиці, ці заходи вилилися у фактичну відмову від соціального законодавства УНР, зокрема встановлення на підприємствах 12-годинного робочого дня, а також заборону на страйки.

За гетьманування Скоропадського була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи.

Як професійний військовий Павло Скоропадський усвідомлював неабияке значення національних збройних сил. Гетьман мав намір створити більш як 300-тисячну армію, оснащену новітньою технікою, з панцерними спецчастинами та авіацією. Однак відновлення повноцінної армії в Україні становило б небезпеку для німецької окупаційної влади. Крім того, німцям було вигідно, щоб Україна платила за «послуги» їхніх військ. Однак деякі заходи зі створення збройних сил гетьманові вдалося втілити в життя. Відтак, восени 1918 року чисельність армії, підпорядкованої гетьманові становила близько 60 тисяч осіб.

Успішною була гетьманська політика українізації. Вводилось обовʼязкове вивчення в усіх закладах середньої освіти української мови, літератури, історії та географії України. Мовою діловодства була українська. Опонент Скоропадського, Володимир Винниченко з цього приводу писав: «…бідні руські чиновнички, що позасідали на посадах, поперелякувались і кинулись учити українську мову».

У Києві та Камʼянець-Подільському було відкрито нові державні українські університети, планувалось відкриття і в Ніжині.

У листопаді 1918 р. засновано Українську академію наук, її очолив вчений біохімік Володимир Вернадський. Хоча спочатку цю посаду було запропоновано Михайлу Грушевському. Втім, він не захотів прийняти пропозицію від уряду людини, яка знищила його політичну карʼєру.

Запитання

1. Чому гетьман приділяв важливу увагу культурно-освітній сфері?

Викладач. Якою ж була зовнішня політика гетьмана Скоропадського?

Робота з підручником та таблицею «Зовнішня політика П. Скоропадського»

Здобувачі освіти опрацьовують матеріал підручника на сторінці 88  заповнюючи, у зошитах таблицю, «Зовнішня політика П. Скоропадського» і презентують результати своєї роботи.

Таблиця «Зовнішня політика П. Скоропадського»

2. Прелімінарний (попередній) мирний договір Української Держави з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською/Совєтською Республікою (РСФРР/РСФСР).

Розповідь викладача. За умовами Берестейського миру радянська Росія мусила укласти мирний договір з Україною. У квітні 1918 року українські, німецькі та авс­трійські частини звільнили територію України від Червоної армії.

А у трав­ні в Києві почалися пере­го­во­ри між російською делегацією на чолі із Хрис­ти­я­ном Раковсь­ким та українською деле­га­цією на чолі із Сергієм Шелухіним.

12 червня 1918 р. делегації підписали прелімінарний (тобто попередній) мирний договір.

Робота з поняттями

Здобувачі освіти записують у зошити визначення понятття

Прелімінарний мирний договір — попередня угода між воюючими сторонами, в якій фіксуються основні положення майбутнього мирного договору.

Розповідь викладача. У преамбулі даного договору зазначалося, що він укладений між двома незалежними державами. Документ передбачав, серед іншого, припинення бойових дій та вста­нов­лен­ня консульських відносин.

Після під­писання прелімінарного до­го­вору делегації вели переговори про укладення вели­ко­го українсько-ро­сій­ського до­го­во­ру. Одночасно керівники росій­ської делегації на таємних зу­ст­річах з лі­дерами опо­зи­ції Володимиром Винни­чен­ком та Микитою Шапо­валом обго­ворювали умо­ви на­дання Раднаркомом допо­мо­ги у пов­станні про­ти гетьмана Скоро­пад­сь­кого в обмін на лега­лі­зацію ком­партії в Ук­раїні. За словами Сер­гія Шелу­хі­на, «Винниченко за спиною української мирової делегації повів свої таємні переговори і радив Москві не миритись з нами, а миритися з ним та соціал-де­мократичною і соціал-революційною партіями на інших умовах, якими і від імені українського нічого не зосталося б, а всі інтереси українського народу віддавалися в жертву московським комуністам».

На початку жовтня переговори були припинені, і Раковський виїхав до Москви. А 24 грудня народний комісаріат закордонних справ радянської Росії заявив, що внаслідок анулювання Берестейського мирного договору уряд Російської Республіки не визнає самостійності України. Частини Червоної армії пере­йшли кордон і 3 січня 1919 року захопили Харків.

VІ. РЕФЛЕКСІЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

На платформі LearningApps.org здобувачі освіти виконують вправи «Українська держава Павла Скоропадського» (https://learningapps.org/display?v=p2u0yxym222, https://learningapps.org/display?v=psgw3empc22) протягом 3 хвилин.

VІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ, ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Викладач підводить підсумки, оцінює роботу здобувачів освіти в ході уроку та виставляє їм оцінки.

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал підручника на сторінках 84-89.
2. Заповнити таблицю «Історичне значення діяльності П. Скоропадського»

Таблиця «Історичне значення діяльності П. Скоропадського»