1. Осередки української еміграції. У переддень Другої світової війни головні осередки української політичної еміграції знаходилися в Парижі, Берліні, Варшаві та Празі;розгортання діяльності українських націоналістів на території Німеччини й Канади напередодні й під час війни Осередки української еміграціїПлан. ОУНУЦК у КраковіУкраїнський рух у ЗакарпаттіДомашнє завдання. Осередки української еміграціїУНРПетлюрівціГетьманський рух
Петлюрівцізайняли антигітлерівську позицію;«Українське політичне керівництво повинне піти в підпілля й уникнути колабораціонізму з гітлерівцями» Ключові особи петлюрівського руху - Андрій Лівицький і Роман Смаль-Стоцький бажання вести боротьбу із СРСР, який був «головним ворогом української державності» можливість утворення повстанської армії, яка мала виступити проти більшовиків.
Гетьманський рух1937 р. змінив назву на Союз гетьманців-державників. Очолював П. Скоропадський. Від 1920 р. Скоропадський став переконаним націоналістом. Виявляючи максимум лояльності до гітлерівського режиму, П. Скоропадський прагнув створення альтернативного центру. Його завданням було шукати контактів з нейтральними державами та учасниками антигітлерівської коаліції. не сподівався на сприяння Німеччини у відновленні української державності. План. Осередки країнської еміграціїОУНУЦК у КраковіУкраїнський рух у ЗакарпаттіДомашнє завдання
2. Організація українських націоналістів.«праворадикальний рух» утворено 12 липня 1927 на з'їзді в Празі мета: через національну революцію та встановлення диктатури розбудова незалежної соборної національної держави на всій українській етнічній територіїполітичні інструменти: терор і насильство. Діяльність: акції саботажу, підпали маєтків польських землевласників, бойкоти державних шкіл та польської тютюнової й горілчаної монополії, більше 60 вбивств
Напередодні Другої Світової війни ОУН складалася із двох фракцій. ОУН (М)Лідер: Андрій Мельниккурс на сближення з гітлерівцями; вважали більшовизм сильним ворогом ОУН і Німеччини; планували боротися проти нього разом з нацистами. ОУН (Б)Лідер: Степан Бандеракурс на створення власної армії;вважали за доцільне розгорнути боротьбу за незалежність України;спиралися на сили та можливості українського народу
3. Український центральний комітет у Кракові. єдина легальна суспільно-політична установа1939-1945 рр. відстоювала перед німецькою окупаційною владою інтереси українського населення в Генеральній губернії створено у зв’язку з появою в Генеральній губернії великої кількості втікачів із зайнятої радянськими військами території Західної Україниочолював Володимир Кубійович УЦК проводив діяльність у сфері освіти та соціальної опіки; змушені всі плани та дії узгоджувати з німецькими окупаційними органами владирозвивав мережу легальних українських організацій (господарських кооперативів, культурно-освітніх закладів, шкіл, видавництв) з метою усунути польські впливи на українських територіях. Німецькій владі вигідно було підтримувати таку «українізацію», щоб забезпечити собі роль арбітра в українсько-польських відносинах. Володимир Кубійович
4. Український рух у Закарпатті в умовах угорського панування. У березні 1939 р. опір Карпатської України було зламано; край опинився під угорським правлінням Закарпаття в межах Угорщини утворювало місцеве губернаторство із центром в Ужгороді та поділялося на три адміністративні округи: Ужанський, Березький і Марамороський до парламенту просто включали «кращих людей» Закарпаття, визначених угорською владою закарпатці тікали на територію СРСР, однак там на них чекали таборимасовий терор угорської влади проти громадсько активних українців. Представників місцевої інтелігенції запроторено в угорські концтабори, українську молодь примушували вступати у напіввійськову профашистську угорську організацію «Левенте» Політичні партії було заборонено