Презентація "Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи."

Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи.

Мета: з’ясувати та характеризувати політичний таадміністративно-територіальний устрій Гетьманщини; показувати накарті територію Гетьманщини за Зборівським договором, її полки тасусідні держави; пояснювати, якими були військо, фінанси та судочинство. Української козацької держави; визначати основні зміни, які відбулисявнаслідок утворення Гетьманщини в соціально-економічному життіукраїнського народу; формувати в учнів уміння аналізувати йузагальнювати історичний матеріал; виховувати почуття патріотизму івзаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвідуісторії. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал. Основні поняття й терміни: Українська гетьманська держава, Військо. Запорозьке, Гетьманщина, Генеральна (військова) рада, Рада пригетьмані, Старшинська рада, Генеральний уряд. Основні дати: 1649 р. — створення Української козацької держави.

ХІД УРОКУОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇДІЯЛЬНОСТІII. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГОЗАВДАННЯIII. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУАктуалізація знань учнів. Як і коли виникла територіально-полковасистема реєстрового козацтва?2) Назвіть полки реєстрового козацтва.3) Якими були особливості політичного йвійськового устрою Війська Запорозького?

1. Політичний устрій. На звільненій з-під польсько-шляхетського панування території в роки. Національно-визвольної війни формувалася й міцніла Українська козацька держава. Її офіційна назвав цей час була Військо Запорозьке. Унаслідок того, що терени, на яких вона була розташована,підпорядковувалися гетьманській владі, неофіційно її називали Гетьманщиною. Сучасні дослідникиназивають її також Українською козацькою або Гетьманською державою. Зародком новоствореноїдержави стали традиції і звичаї козацької демократії Запорозької Січі та основні засади устрою. Війська Запорозького. В основу політичного устрою Української гетьманської держави булазакладена система органів влади довоєнного Війська Запорозького. За козацькою (січовою) традицієювищим органом влади в Гетьманщині з розпорядчо-законодавчими функціями була Генеральна(військова) рада. У ній брало участь все козацтво, а іноді й представники міщан та духівництва. Гетьману належала вища військова, адміністративна й судова влада, що поширювалася на всі стани. Він був главою держави й обирався на свою посаду Загальною військовою радою безстроково. Гетьман очолював Генеральний уряд, скликав Загальну військову і Старшинську ради, утілював ужиття прийняті ними рішення. За його підписом «рукою власного» виходили універсали, накази ирозпорядження.

Гетьман розглядав скарги на рішення полкових і сотенних судів, відав фінансами, за рішенням Радирозпочинав війну й укладав мир, командував армією, підтримував дипломатичні відносини з іншимидержавами. Поступово зростав вплив Старшинської ради, що складалася з генеральної старшини йполковників. Вона вирішувала військові, адміністративні, господарчі, правові й зовнішньополітичніпитання. Її рішення були обов’язковими для гетьмана. Вона постійно перебувала в резиденціїгетьмана. Рада при гетьмані була дорадчим органом, що складався з його довірених осіб. Вонаобговорювала з гетьманом можливі шляхи розв’язання найважливіших питань державного життя йготувала проекти рішень для Старшинської ради. Центральним органом виконавчої влади був. Генеральний уряд. Він вирішував усі поточні справи внутрішнього управління й закордоннихвідносин Війська Запорозького. Генеральний уряд складався з генеральної старшини, яка спочаткуобиралася, а з часом стала призначатися гетьманом. До його складу входили: писар (очолював. Генеральну військову канцелярію, займався закордонною політикою й вів усі справи Генеральногоуряду), судді (один або два) (здійснювали керівництво вищим судом при Генеральному уряді),обозний (забезпечував матеріальне постачання армії та артилерії), підскарбій (завідував державнимскарбом і фінансами. До запровадження цієї посади в 1654 р. ці функції виконував гетьман), керівникрозвідки (займався розкриттям змов проти гетьмана, боротьбою проти таємної польської агентури,збиранням розвідувальної інформації тощо). При гетьмані також існувала генеральна старшина зособливих доручень — два осавули (військові ад’ютанти гетьмана), хорунжий (хранитель військовоїкорогви), бунчужний (хранитель гетьманського бунчука) і наказний гетьман (тимчасовий. Командувач військами для проведення воєнних операцій). У полках існували власні уряди, щоскладалися з полковників і полкової старшини (писар, суддя, обозний, осавул, хорунжий). Полковникбув головним представником центральної влади на території полку. Полковника обирали на полковійраді, але часто його призначав уряд. Полк складався із сотень, у кожній із яких був сотенний уряд ізсотника, писаря, отамана, осавула та хорунжого. У містах і містечках козацькі громади обирали«городових отаманів», а міщанами керував «війт», якого затверджував гетьман. У селах владу надселянами здійснював староста, а над козаками — сільський отаман.

2 Адміністративно-територіальний устрій. За умовами Зборівського договору, Українськагетьманська держава охоплювала територію колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавськоговоєводств. На цих землях площею близько 200 км2 на той час проживало понад 3 млн осіб. Державу було поділено на полки, що були одночасно адміністративно-територіальними одиницямий підрозділами козацького війська. У 1649 р. на Лівобережжі було сім полків (Полтавський,Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський і Кропивненський), а на. Правобережжі — дев’ять полків (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський,Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість полків не буласталою, а змінювалася відповідно до військово-політичної ситуації в Гетьманщині. У 1649 р.налічувалося 16, у 1650 р. — 20, а в 1954 р. — 18 полків. У кожному полку, залежно від території ікількості населення, було 10—20 і більше сотень. У сотні могло бути від кількох десятків до 200300 козаків. Територія Запорозької Січі з її володіннями становила окрему адміністративну одиницю. Функціїстолиці держави виконував Чигирин, що був резиденцією гетьмана. Новий адміністративно-територіальний поділ, запроваджений в Українській гетьманській державі,відрізнявся від старого поділу на воєводства й повіти тим, що полки й сотні були відносноневеликими військово-адміністративними одиницями. Унаслідок цього влада ставала ближчою допотреб людей, здійснення керівництва на містах ставало простішим та ефективнішим.

3. Українське військо. По закінченні Корсунської битви Б. Хмельницький розпочав створенняукраїнського козацького війська. Його ядром стали реєстрові та запорозькі козаки, до якихприєдналися повстале «покозачене» селянство та міщанство. Для подальшого формування йорганізації українських збройних сил Хмельницький запровадив територіальну полково-сотеннусистему: певна територія виставляла кілька сотень вояків, які об’єднувалися в полк. Завдякицьому гетьман залучив до збройної боротьби з ворогом населення усієї Гетьманщини. Незважаючина повідомлення деяких джерел про величезний кількісний склад армії Б. Хмельницького в рокивійни, насправді регулярне боєздатне військо, на думку дослідників, було в межах 40—60 тис. осіб. На той час це була могутня армія. Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєюпіхота. Відсутність власної кінноти (у якій мала перевагу польська армія), особливо на початкувійни, компенсувалася за рахунок союзної татарської кінноти. Військо Хмельницького мало значну артилерію. Було створено полкову артилерію та окремуартилерію головного командування (гетьмана). Для цього було використано гармати, захопленіповстанцями у визволених містах та замках, а також налагоджено виготовлення гармат у Ніжині. Командні посади в українському війську посіли представники реєстрової козацької старшини,української шляхти й заслужені козаки.

4. Фінанси та судочинство. Фінансова система Гетьманщини до 1654 p., як уже зазначалося,контролювалася особисто Б. Хмельницьким. На звільненій від польсько-шляхетськогопанування території було ліквідовано всі старі державні податки та введено нові. Основнимиджерелами поповнення державної скарбниці стали податки, прикордонні торгові мита, доходивід промислів та із земельного фонду. Так, установлювалися податки з млинів, за виробництвоі продаж горілки, збори з торгів і ярмарок тощо. Селяни, які жили на колишніх державних іприватних землях, відтепер сплачували «чинші на Хмельницького». Лише останнізабезпечували надходження до державної скарбниці Гетьманщини 100 тис. злотих щорічно. В Українській гетьманській державі існувала власна система судочинства. Під час війни булознищено всі станові (гродські, земські й підкоморські) суди і створено Генеральнийвійськовий, полковий та сотенний суди. Козацьким судам підлягали не лише козаки, а й шляхтичі,міщани та селяни, особливо за важкі злочини (убивства, розбій тощо). Генеральний військовий суд був вищою судовою інстанцією при уряді Гетьманщини. До ньоговходили два генеральні судді та судовий писар, що вів справи. Генеральний військовий суд розглядавскарги на рішення судів нижчих інстанцій, а також виняткові справи, із якими прохачі зверталисябезпосередньо до гетьмана. Окрім того, у містах із магдебурзьким правом, як і раніше, існували судимагістратів. Справи духівництва розглядалися в церковних судах.

5. Зміни в соціально-економічному житті. Складовою Національно визвольної війнибула боротьба селян за право бути вільними господарями на власній землі. Післяукладення Зборівського договору селяни, які жили на колишніх державних землях(«королівщинах»), на території Гетьманщини здобули особисту свободу і правоволодіти землею. їхні маєтки стали називатися вільними військовими селами,підпорядкованими Військовому скарбу. За володіння землею вони сплачували державіфіксований податок. Набагато складнішою була ситуація із селянами, які жили на приватних землях. За. Зборівським договором, шляхта отримала право повернутися до своїх маєтків, аселяни були зобов’язані виконувати всі ті повинності, що й до початку війни. Селянисприйняли спроби шляхти відновити своє панування з обуренням й заявили проневизнання Зборівської угоди. Хмельницький, за скаргами окремих шляхтичів,видавав їм універсали, де вимагав від селян, щоб вони своєму панові «всіляку покоруй підданство, як раніше, так і зараз віддавали, і в усьому пана свого... слухалися,ніяких бунтів, свавільств не чинили». Однак, незважаючи на гетьманські універсали,які були спрямовані проти повстанців, каральні загони не могли приборкати селянськіневдоволення. Гетьман також розумів, що боротьба проти польського панування незавершена і без участі в ній селянства марно розраховувати на перемогу. Уряд. Гетьманщини у своїй внутрішньополітичній діяльності всіляко підтримував інтересикозацтва. Особи, які були вписані до реєстру, разом зі своїми родинами звільнялися відкріпацтва й отримували права вільно жити в містах та селах, володіти землею, мативласне козацьке самоврядування й судочинство. Провідне місце серед козаків посідаластаршина, яка зосереджувала у своїх руках владу й багатства.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВДидактична гра «Правда — неправда»Правила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять «+», а якщоні, то «-».1) Козацька держава була монархією.2) В Українській козацькій державі всі стани мали рівні права.3) Найбільша кількість козацьких полків існувала в 1650 р.4) Головним соціальним наслідком Національно-визвольної війни стала фактична ліквідаціякріпацтва.5) За часів Національно-визвольної війни кількість реєстрових козаків зростала.6) Офіційна назва держави, що постала в результаті Національно- визвольної війни, — Українськакозацька держава.7) У 1648—1649 рр. козацьке військо здійснило дві переможні кампанії проти Польщі.8) Союзниками козаків у подіях 1648—1649 pp. були кримські татари.9) Вищою судовою інстанцією Гетьманщини був гетьман.10) Зборівський мир визначав межі козацької держави.11) Під час кампанії 1648 р. козаки не змогли захопити Львів.12) Програму побудови Української козацької держави Б. Хмельницький оголосив у Києві в 1648 р. ПІДСУМКИ УРОКУНа звільненій від польського панування території сформувалася Українська гетьманська держава Військо Запорозьке. Історичні обставини виникнення обумовили напіввійськовий характерукраїнської державності. Важливою складовою й гарантом успішної розбудови Української державистала її армія, створена на організаційних принципах Запорозької Січі. Наявність власних фінансів ісудочинства свідчили про повноцінний характер державності Війська Запорозького. Значні змінивідбувалися в соціально-економічному житті українського народу. Суттєвий вплив насоціально-економічну ситуацію в Україні мала незавершеність визвольної боротьби.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати § 16 підручника, зробитиконспект, завдання гри «Правда –неправда»