Презентація "Уроки Крутів"

Бій під Крутами16 (29) січня 1918 УРОКИ КРУТІВ

«Пам'яті тридцяти»На Аскольдовій могиліПоховали їх —Тридцять мучнів-українців,Славних молодих... На Аскольдовій могиліУкраїнський цвіт! —По кривавій по дорозіНам іти у світ. На кого посміла знятись. Зрадника рука?Квітне сонце, — грає вітерІ Дніпро-ріка... На кого завзявся Каїн?Боже, покарай!Понад все вони любили. Свій коханий край. Вмерли в Новім ЗаповітіЗ славою святих. На Аскольдовій МогиліПоховали їх. Павло Тичина, 1918 рік

Чи не був цей подвиг марним?

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Без подвигу героїв Крут не відбулось би проголошення повної незалежності УНР9 січня 1918 р

Військо Тим часом із майже 300 тисяч війська, яке було прихильним до Центральної Ради ще влітку 1917 до січня 1918 кількість військ вірних УНР зменшилася до близько 15 тисяч людей в усій країні. Історики звертають увагу на здеморалізований стан українських військ, на їхню стомленість війною та, передусім, на відмінну систему революційних агітаторів у складі більшовицьких військ, які схиляли на свій бік цілі загони армії УНР. Іншою загрозою для УНР була велика кількість більшовицьких прихильників у країні, навіть у Києві. Вирішальним для долі бою під Крутами і справді загрозливим для уряду УНР було і більшовицьке повстання на заводі Арсенал, яке було успішно придушено. За таких умов єдиною надією і опорою Центральної Ради залишилась патріотично налаштована студентська молодь Києва, яку і було залучено на захист столиці України.

ВшануванняІснувало багато версій, чому сталися трагічні події під Крутами. У загибелі студентів звинувачували керівництво українських збройних сил, яке кинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога. Останні розвідки доводять, що командування армії УНР розуміло стратегічну важливість оборони бахмацького напряму. Туди передбачалося відправити частину Гайдамацього кошу Слобідської України на чолі з Симоном Петлюрою, але ці плани зазнали краху через січневі події у Києві. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Вже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним. Протягом десятиліть існували різні суперечливі трактування перебігу подій і кількості загиблих — від декількох до декількох сотень. Наприклад Павло Тичина присвятив свій вірш «Пам'яті тридцяти», хоча до нашого часу збереглися тільки імена тих, хто був похований на Аскольдовій могил

Пам'ятник. Довгий час історія подій під Крутами залишалася поза увагою офіційної історіографії СРСР і обростала міфами і вигадками з обох сторін. Починаючи від твердження Муравйова, що він два дні відважно бився під Крутами проти відбірних військ УНР під проводом Петлюри, до збільшення кількості загиблих до 500 чоловік (або навіть до тисячі в деяких українських емігрантських колах). Насправді Муравйову знадобилося два дні, щоби відремонтувати залізницю і зорганізувати свої сили. Щодо точної кількості загиблих, то офіційного підтвердження їх кількості ще й досі немає — за свідченням учасників подій ймовірно вбито було близько 250—300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі в Києві.

Символічна могила крутян на Аскольдовій могилі у Києві

Могила бійців на Лук'янівському цвинтарі

День СоборностіБез їх подвигу могло б не статися Дня Соборності, коли 22 січня 1919 року вперше за довгі проголошено єдність Східної і Західної України.

Керівництву нашої держави необхідно зробити висновки із помилок керівників Української революції 1917-1920рр., щоб належним чином розбудовувати нашу Україну:-провести, а не обіцяти ефективні реформи;-створити справді сучасну армію, яка має триматись, не як зараз, на волонтерах і чистому героїзмі солдатів і офіцерів, а на всебічній підтримці держави.

«Крутівці» є справжнім ідеалом сміливого воїна, того, хто в будь-який момент готовий віддати своє життя Батьківщині, за певну мету, за вільну та соборну Україну. Ми маємо пам’ятати їх, але і не повинні забувати, що зараз на Сході йде війна, що зараз на Донбасі борються нові «крутівці», ті, хто не боїться віддати своє життя захищаючи свою державу і оберігаючи майбутнє нашого народу та країни в цілому. Як символічно і страшно: 29 січня – День героїв Крут, а 21 січня – День кіборгів Донецького аеропорту…

Хочеться нагадати всім відомі істини: Не хочеш підтримувати свою армію – змушений будеш годувати чужу. Не хочеш знати власну історію – змусять вивчити чужу. А ми, молоде покоління, повинні навчитись робити із історії ВЛАСНІ ОБГРУНТОВАНІ висновки……надіятись і покладатись, в першу чергу, на себе…