Презентація "Утвердження демократії в Афінах за Перикла."

Утвердження демократії в Афінах за Перикла.

Мета уроку: ознайомити учнів з процесомрозквіту афінської демократії за Перикла;охарактеризувати суспільно-політичний устрій. Афін; розвивати вміння характеризуватиісторичних осіб, порівнювати та висловлювативласну думку; працювати в групах,встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;виховувати у школярів повагу до історичногоминулого. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: підручник, атлас, карта, робочийзошит, роздатковий матеріал, наочність.

І. Організаційний момент Привітання, перевірка присутніх. Емоційне налаштування (вибір смайлика за кольором і станом настрою). ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання III.  Мотивація навчальної діяльності Вчитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося здіяльністю Перикла, утвердженням демократії тасуспільно-політичним устроєм в Афінах.  Метод «Проблемне питання»Наприкінці уроку ми маємо дати відповідь назапитання: Чому Афінську державу за Періклавизначають як «золоту добу»?

1. Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Перемога в греко-перських війнах допомогла грекам усвідомитипереваги їхнього суспільного устрою. Адже у військовомупротистоянні зійшли­ся не просто Персія та окремі грецькі поліси,а два світи, дві цивілізації: східна та антична, з її демо­кратичнимицінностями. Перемога Еллади, яка поступалася Перській імперії затериторією в 50, а за населенням – у 20 разів, спричиниланайвищий злет у всіх царинах життя. Саме тому період 480­-431рр. до н. е. називають «золотим п’ятдесятиліттям». У 462 р. до н. е. народні збори позбавили ареопаг правазатверджувати закони та заслуховувати звіти урядових осіб. Відтоді найважливіші питання мали вирішувати народні збори та. Рада п’ятисот. Державу очолив Перікл. Від 444 р. до н. е. йогопротягом 15 років обирали першим стратегом.

За правління Перікла кожен афінський громадянинміг бути обраним на будь-яку державну по­саду. Багато із цих посад, крім стратегів та іншихвійськових, розподіляли жеребкуванням –«голо­сували» білими та чорнимибобами. Особлива ко­легія з 11 осіб наглядала задотриманням громад­ського порядку та законності. Але оскільки афіняни вважали, що громадяни рівніміж собою, обов’язки наглядачів, тюремників такатів виконував загін із 300 державних рабів. Періклзапровадив платню суддям, а пізніше заробітнуплатню («дієту») почали отримувати члени Радип’ятисот. Почали платити й за військову службу накораблях. Це дало Періклові змогу залучи­ти додержавної служби середніх та дрібнихземлевласників, які ра­ніше через нестатки не малиможливості брати участь в управлінні державою. За. Перікла розквітло містобудування. Було спорудженобагато храмів. Саме тоді постав головнийхрам Греції –Парфенон.

Вищим державним органом в Афінах стали Народні збори —еклесія; у них брали участь усі громадяни віком понад 20 років. Будь-хто мав право внести на зборах пропозицію чизаконопроект, скаргу щодо порушення законів, яку відразу жрозглядали. На еклесіях: • оголошували війни та укладали мир; • заслуховували посланців від інших народів; • укладали угоди й союзи; • обирали вищих урядовців і вислуховували їхні звіти;• дарували й скасовували громадянські права. Кожен громадянин міг особисто брати участь у державному управлінні. Такуформу державного ладу називають «прямою демократією». Після Народних зборів найважливішим органом була Рада п'ятисот — буле. Рада діяла постійно, вирішуючи поточні державні справи, керуючифінансовими справами й торгівлею, контролювала стан флоту й арсеналу,стежила за добробутом міста й роботою посадовців.

Виконавча влада в державі була зосереджена в колегіях. Найвищоюбула колегія стратегів. Стратеги відали справами війни і командування армії, військового суду,питаннями зовнішньої політики. Серед десяти стратегів один командувавгоплітами, один — спорядженням флоту, один — охороною країни, два —охороною афінського порту Пірея, решта командувала армією в походах почерзі. Стратеги не підлягали щорічному звітові. Їхні дії обговорювалитільки в разі воєнної невдачі, підозри в зраді, звинувачення в крадіжцітощо. Судити стратегів мали Народні збори. Перший стратег фактичномав владу глави держави. У 444-429 рр. до н. е. (крім 430 р. до н. е.)Народні збори обирали на цю посаду Перикла. Шляхом обранняпризначали також інші колегії. Найдемократичнішою установою в Афінахбув суд — геліея. Суд складався із 6000 громадян і поділявся на десятьчастин: 500 суддів у кожній і 1000 резервних суддів. У результаті такихперетворень у державі було фактично скасовано майновий ценз міжгромадянами на політичні права. Громадянські права, згідно із законом. Перикла, надавали тільки тим, чиї батьки були народжені в Афінах. Афіни перетворилися на столицю еллінської культури й демократії.

Робота з історичним джерелом: Прочитайте уривки з розповідей Плутарха про Перікла й поміркуйте, які риси вдачі Перікласприяли тому, що його багато разів, усупереч приписам закону, обирали на посаду стратега. 1. Чому Перікл уникав панібратства? 2. Які пере­ваги він мав зі свого дару красномовця? 3. Яким постає Перікл як військовий діяч? 4. У чому виявлялася його безкорисливість? «... У місті бачили, як він прямує однією дорогою - на площу й у Раду. Він відмовився відзапрошень на обіди й від будь-яких дружніх стосунків, отже, під час своєї довгої державноїдіяльності він не ходив ні до кого із друзів на обід... Перікл налаштовував свою мову, якмузичний інструмент... Утім, дехто думає, що його нарекли “Олімпійцем” через ті споруди,якими прикрасили місто, інші - через його успіхи в державній діяль­ності й у командуваннівійськом; ...ще твердять, що цим іменням він має завдячува­ти своєму дарові слова: він такговорив, начебто гримів і метав блискавки, коли говорив перед народом. ... Усі бачили йогобезкорисливість і непідкупність. Хоча він зробив місто з великого найбільшим інайбагатшим, хоча він могутністю перевер­шив багатьох царів і тиранів, він на жоднудрахму не збільшив свого майна проти того, яке залишив йому батько. Як стратег Періклславився найбільше своєю обе­режністю: він добровільно не вступав у битву, якщо вона буланебезпечною, а її ре­зультат був сумнівний; тих воєначальників, які шляхом ризику здобувалиблискучий успіх і збуджували загальне захоплення як великі полководці, він не наслідував і невважав їх собі за зразок...».

Права та обов'язки громадянина. Політичний устрій Афінської держави спирався на активну участь вуправлінні більшості народу — демосу. Цей устрій було створено напротивагу олігархічним і аристократичним, які панували в іншихгрецьких містах-полісах. Однак повні громадянські права в Афінах малалише невелика частина населення. Це були чоловіки, які досягли 20літнього віку. Крім того, для отримання громадянства треба булонародитися в Афінах, володіти землею, і щоб обоє батьків походили зцього міста. Ні раби, ні метеки або жінки до афінського громадянства неналежали. Згідно з цим законом, діти самого Перикла, народжені в йогодругому шлюбі з мілетянкою Аспазією, не були громадянами Афін. Таким чином, повними правами та привілеями громадянствакористувалися тільки 20 % усього населення держави. Усі громадянипишалися високим званням і ревно дбали про інтереси держави. Багатігромадяни, які належали до п'ятсотмірників, мали виконати літургію —зробити для держави коштовний подарунок. Це могло бути зведення завласні кошти храму, театру або іншої громадської споруди. Можна булопобудувати бойовий корабель і утримувати його команду. Такийобов'язок сприймали не як тягар, а вважали за честь. Грецький історик. Фукідід писав, що громадян в Афінах шанували не за політичнимипоглядами, а за їхніми чеснотами та доброчесністю.

Негромадянське населення афінського полісу. Окрім громадян, в Афінах проживали численні особи, які не малигромадянських прав. Їх називали метеками. До цієї групи населеннявідносили тих, хто переселився до Афін з інших полісів, таких осіб,які не мали громадянами обох батьків, а також рабів, відпущених наволю. Не маючи громадянських прав, метеки не могли відвідувати. Народні збори, їх не обирали на державні посади, не мали прававолодіти земельними ділянками поряд із містом. Для здобуття коштівметеки могли купувати або орендувати ремісничі майстерні,займатися торгівлею, лихварством. Метеки становили більшість населення Афін: дві третини від загальноїкількості населення міста. Звісно, трудовий внесок метеків у господарствополісу був найбільшим. Афіняни були зацікавлені в зростанні числаметеків, але не поспішали надавати їм пільги, які мали громадяни. Цепримусило б їх поділитися з чужинцями своїми привілеями. Але метеки,навіть відсторонені від політичного та громадського життя полісу, все одномали на нього значний вплив завдяки великій ролі, яку вони відігравали времісничому виробництві й торгівлі афінської держави.

Закріплення й систематизація вивченого матеріалу. Метод «Бліц-опитування»1. Скільки років тому Перікла обрали на посаду першого стратега? 2. Витлумачте поняття: політика, афінська демократія, громадянські права. 3. Який орган влади в Афінській державі був найвищим? Які питання там розгля­дали? Як відбувалася його робота? Які повноваження мали інші органи влади? 4. Хто з мешканців Афін не мав права на управління державою?

Графічний диктант1. Період 480­-431 рр. до н. е. називають «золотимп’ятдесятиліттям». 2. Другим за значенням органом влади в Афінськійдержаві була Рада п’ятисот.3. Головний храм Греції – Парфенон. 4. Народні збори відбувалися регулярно: кожні 12днів. 5. Число суддів під час розгляду судових справ булорізним: від 500 до 1000 осіб.6. Рада п’ятисот поділялася на 10 підрозділів по 50осіб від району.(біля кожного твердження потрібно поставити знак “+”,якщо ви погоджуєтесь з ним або “ – “ , якщо не згодні зтвердженням).

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал підручника ст.121-124,Дати відповіді на запитання в кінці уроку (метод “Бліц-опитування”), виконати графічнийдиктант.