Голосні звуки української мови вимовляються за певними правилами. Звук [а] в усіх позиціях вимовляється виразно, чітко: [капýста], [гáрний]. Голосний [о] ніколи не переходить у звук [а]: [горá], [болóто], [гóлос]. Ненаголошений [о] лише перед наголошеним складом з [у] звучить із наближенням до [у]: [коу жýх], [моу тýзка], [ноушý], [воуджý], [гоул`íўка]Голосний [і] вимовляється чітко: [д'íйство], [с'íйáн':а], [р'івнúна].
Написання слів із ненаголошеними [еи], [ие]{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}№Правило. Приклади1. Дібрати спільнокореневе слово. Розумний – розум, гречаний — гречка, зупинити — зупинка2. Літера е в сполученні -ере-, -еле-Череда, зеленіти, береговий3. Літера и в сполученні -ри-, -ли-Крижаний, кривавий, блищати4. Випадний [е]Травень (травня), човен (човна)5. Якщо за коренем є суфікс –а, то в корені пишемо и. Якщо за коренем немає суфікса –а, то в корені пишемо е. Витиративитерти
У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и ніяк не перевіряється: Апельсин, лимон, бензин, легенда, пиріг, кишеня, минулий, пшениця, президент, метро,плекати, чекати, чернетка, мелодія.бетон, декада, колектив, математика, медаль, пенал, ремонт, рецепт, тепер, тремтіти;диригент, минуледиректор. Написання таких слід перевіряємо за словником і запам’ятовуємо
Вимова приголосних звуківуподібнення приголосних{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Глухі стають парними дзвінкими перед наступними дзвінкими молотьба [молод′ба́],рюкзак [р'уґза́к] Дзвінкий [г] оглушується в кількох словах і похідних від них легко [ле́хко], вогко [во́хко],нігті [н'і́хт'і], кігті [к’і́хт'і]Приголосні Де Ти З’їСи Ці Ли. Ни ДЗ перед м’якими приголосними пом’якшуютьсясвято [с′в’а́то], цвіркун [ц′в’ірку́н], радість [ра́д'іс′т']Вимова префіксів і прийменників:префікс і прийменник з− перед [с] вимовляємо як [с]кінцевий приголосний у префіксах роз−, без− перед глухим вимовляємо глухо зсадити[с:ади́ти]розпарувати [роспарува́ти]Звуки [з], [ц], [с] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] вимовляються як [ж], [ч], [ш]Шиплячі [ж], [ч], [ш] перед [з′], [ц′], [с′] вимовляються як [з′], [ц′], [с′]зжувати [ж:ува́ти], зчистити[шчи́стити]ніжці[н'і́з′ц'і], ромашці [ромáс′ц'і], квочці [квóц′:і]
Небо так близько, що боїшся підвестися на повен зріст: буцнешся чолом об темно-синю стелю — (і, й) посиплються з неба зорі. А журавлині ключі летять десь вище зір, журавлів не видно, лише їхні тужливі голоси, наповнивши небесну сферу, дзвенять наді мною, (і, й) починаєш забобонно вірити, що то не журавлі курличуть, а розмовляють одна з одною зорі. Але невідомий ключ поволі спливає за Дніпро, на луги, голоси все даленіють, небо мовчазне (і, й) незворушне, лице (у, в) чорних полях, над яром, базарують потривожені лисицями сороки. А потім десь за пагорбами знову тенькнуть журавлі, звук усе ближче, ширше, росте, наповнює зоряне небо, (і, й) все починається спочатку... Оберіть сполучник І або Й
Позначте рядок, у якому в усіх словосполученнях слід ужити прийменник зі. А. Працював (з, зі, із) друзями, прибрати (з, зі, із) столу, стри бнути (з, зі, із) моста, відчинятися (з, зі, із) скрипом;Б. вітер (з, зі, із) сходу, (з, зі, із) зброєю в руках, розпочати (з, зі, із) гри, написав (з, зі, із) помилками;В. іти (з, зі, із) мною, борщ (з, зі, із) щавлю, прибути (з, зі, із) Львова, товар (з, зі, із) знаком якості;Г. (з, зі, із) шкури вилазити, вийшов (з, зі, із) села, виготовити (з, зі, із) шовку, капає (з, зі, із) стріхи.