Презентація ""Узагальнення та систематизація вивченого"

Запишіть, знявши риску. Льон/довгунець, трава/звіробій, народи/брати, сніжинки/пушинки, деревій/трава, одуд/птах, птах/одуд, зима/лихоманка, мати/Катерина, Катерина/ мати, батько/чабан, твір/опис, жук/короїд, рута/м'ята, ріка/Ворскла, учень/відмінник, дуб/велетень, лікар/терапевт,  дівчина/українка , студент/білорус.

Керуванням пов’язані слова в усіх словосполученнях рядка А Заповнення картки, викладання дисциплін, виконання плану. Б Пропонувати відповідь, впливати на комісію, докладно розповідати. В Рівна поверхня, план заходів, чужий твір. Г Вишневе листя, висіти на дереві, спостерігати за птахами. Д Відомий поет, розглядати експонати, дарувати рушник.

Установіть відповідність між членами речення і виділеними у прикладах словами 1. Підмет 2. Присудок 3. Означення 4. Обставина А Вже одна думка, що нове господарювання почнеться смертю дерева, жахом сповнювала її вселюблячу душу (М. Стельмах). Б На рiзних норовистих теж вуздечка знаходиться (М. Стельмах). В У нас як i не дородить поле, то лiс хоч трохи пособить (М. Стельмах). Г Земля обзивалась до мене не то шарудiнням, не то попискуванням… (М. Стельмах). Д Вони такi смішні (М. Стельмах).

Граматичний зв’язок порушено в усіх словосполученнях рядка А Підозрілий погляд, характерні риси, підрядковий переклад. Б Копати криницю, міфічний герой, стилістика мовлення. В Підрядне словосполучення, залежне слово, написання роботи. Г Подякувати господарів, оплатити за проїзд, вжити заходи. Д Прояв дії, зайняти місце, крижані навали

Складений підмет у реченні А Більш за все чомусь любив я моркву (О. Довженко). Б У неділю перед богами горіла маленька синенька лампадка (О. Довженко). В Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир (О. Довженко). Г Тут ми з Піратом і кинулись до моркви (О. Довженко). Д Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного (О. Довженко).

Установіть відповідність між реченням та його видом. Безособове 2. Означено-особове .3. Неозначено-особове 4. Узагальнено-особове А Катуєм тишу пустодзвонами, себе не чуємо у хорі (В. Калашник). Б Готуй літом сани, а зимою воза (Нар. тв.). В А он розпинають вдову за подушне (Т. Шевченко). Г Свята печаль, печаль без гіркоти (Л. Костенко). Д Все тихше й тихше (Л. Костенко).

Поширеним є речення А Розбили глека земляки (С. Воскрекасенко). Б Реве, стогне, котить хуртовина. В Ми виходимо на середину залу (М. Івченко). Г Плачуть небо, вітер і плавні. Д Хай обминає біда.

Запишіть ті речення, у яких треба ставити при порівняльному звороті кому. Василина спала як убита. Широкий, високий та білий лоб проти сонця неначе біла квітка, а на ньому були неначе намальовані тонкі брови. На вершечках сосен жовтих як ананаси лежали чорні крони мов волохаті папахи. Дощ линув наче з відра. 

Установіть відповідність між ускладнювальним засобом і реченням, що його містить. 1. Однорідні члени речення. 2. Вставне слово. 3. Звертання 4. Відокремлене означення. А Голосу не подавав кажуть ніколи і схожий був на вивернутий чорним хутром угору кожух (О. Довженко). Б Цвіте малина смородина тютюн квасоля (О. Довженко). В Не розчесавши коси, заплелася (Л. Костенко) Г А хто вона діду людина ота? (О. Довженко). Д Відпахла липа білим цвітом злита.

Правильно поставлено розділові знаки при узагальнювальних словах у реченні. А Зо всіх куточків: зі стін, з вікон, з долівки і з мене самого — вставали згадки дитинства і пливли передо мною (М. Коцюбинський). Б Тиша була наповнена всякими звуками — і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський). В А місяць все такий же, — і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа (Л. Костенко). Г Рвала ти гірке та сиве зілля, ковилу, кермен, полин-траву (М. Доленго).

Установіть відповідність між умовами постановки тире і прикладами речень 1 на місці пропущеного члена речення 2 перед узагальнювальним словом 3 між підметом і присудком 4 при відокремленій прикладці А Дрібний ромен, як вижовкла мережка, красолька, мак і королевий цвіт — усе цвіте і кланяється літу. Б Дикі голуби — горлички — здивовано позирають на нас із верхів’я посадки. В А мати — й слова. Г Чистий четвер — це день весняного очищення. Д Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір’ї — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому (З журн.).