Цикл уроків у 8 класі "Речення з однорідними членами"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель української  мови та літератури

  Вощанівського НВК «СЗШ І-ІІ ст.. – ДНЗ»

Озимко Галина Михайлівна

 

 

 

Урок № 1

Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв`язком). Кома між однорід­ними членами речення

Мета: поглибити знання учнів про однорідні члени речення, сформувати  вміння знаходити однорідні члени речення та визначати їх вид, аналізувати зв'язок між ними (сполучниковий, безсполучниковий та змішаний), правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними членами; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використовувати їх в усному та писемному мовленні, навчити моделювати схеми речень з однорідними членами;  виховувати любов до природи.

Правопис: кома між однорідними членами речення.

Внутрішньопредметні зв`язки:

Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у т. ч. прислів`їв і приказок), крилатих висловів (з однорідними членами речення).

Культура мовлення і стилістика. Правильна побудова речень із однорідними членами речення; дотримання правильної інтонації в реченнях з однорідними членами речення з різними видами зв`язку.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення в текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв`язки. Однорідні члени речення як засіб художньої виразності (художня література).

Обладнання: підручник, інтерактивна дошка,

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (з елементами проблемного викладу).

 

Хід уроку

1. Організаційний момент

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

Вітаю всіх учнів. Сподіваюсь, ви прийшли з гарним  настроєм. Подивіться на дошку. Яких помічників оберемо собі для роботи на уроці?

                                 ( вибрати потрібні терміни)

Активність, організованість, старанність,  неуважність, неохайність, акуратність, пасивність.

 

II. Актуалізація опорних знань учнів

• Прочитайте речення, вкажіть в них слова, що відповідають на одне й те саме запитання та відносяться до одного слова в реченні. Якими членами речення є ці слова?

• А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби. (Л. Костенко).
• Заспівали, защебетали пташки (М. Вовчок).
• Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні хотів зберегти. (В. Сосюра)
• Блискуче зелене листя барвінку не в`яне ні взимку, ні влітку, а навесні звеселяє очі блакитними зірочками цвіту. (З календаря).
• Дно калабані було брудне, замулене. (В. Нестайко)

 

III. Повідомлення теми, мети уроку.

Учні записують тему уроку в зошити

      Мотивація навчальної діяльності

Лінгвістична казка

     У незвичайній країні Граматиці на вулиці Головних і Другорядних Членів речення проживали дві сестрички. Вони були схожі між собою, як дві крапельки води. І тому їх всі називали однорідними, бо були вони одного роду і племені. І так хотіли вони познайомитися з вами, що прийшли на наш урок. (Входять двоє учнів, на грудях у них графічне зображення однорідних членів речення.)

- Доброго вам дня, юні друзі! Ми однорідні члени речення, відповідаємо на те ж саме питання, поставлене від того ж слова в реченні

Дуб, сосни, верба, тополя он ростуть посеред поля.

- Ми не залежимо одне від одного, між собою рівноправні, а також не утворюємо словосполучень.

       Вчитель     

 Однорідні члени речення роблять нашу мову виразнішою, змістовнішою, допомагають точно описати предмети і явища, тому знання цієї теми  дуже важливе  для  вас.

Правила вживання коми між однорідними членами потрібно знати для того, щоб правильно інтонувати ці члени, увиразнювати наше усне мовлення, полегшуючи спілкування, отже, підвищувати культуру як усного, так і писемного мовлення.

• Спробуємо поставити собі завдання на урок, продовжуючи речення, записані на дошці. Можна обрати одне речення із запропонованого переліку.

1. На уроці я хочу дізнатися про …
2. Мені цікаво було б з'ясувати…
3. Хочу навчитися правильно визначати…
4. Хочу поглибити знання з…
5. Сподіваюсь відкрити для себе щось нове про …

 

IV. Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу

1. Проблемне вивчення навчального матеріалу на основі одержаних у попередніх класах знань.

Мовознавче дослідження

• Пригадайте відоме вам про однорідні члени речення. Розгляньте таблицю і дайте відповіді на запитання:

1. Що називається однорідними членами речення?
2. Які члени речення можуть бути однорідними?
3. Які ознаки мають однорідні члени речення?
4. На які запитання відповідають однорідні члени речення?

Однорідні члени речення

Види однорідних членів речення за їх синтаксичною функцією Ознаки однорідних членів речення	Головні	Другорядні
	Підмети присудки     1. Виступають одним членом речення.   2. Зв`язані з одним членом речення.	Додатки означення обставини   1. Виступають одним членом речення. 2. Відповідають на одне запитання.   3. Залежать від одного головного члена в реченні.

• На основі таблиці складіть зв`язне висловлювання в науковому стилі про однорідні члени речення.

 

2. Поглиблене поняття про однорідні члени речення

• Запишіть речення, підкресліть однорідні члени і з`ясуйте, чому вони однорідні. З’ясувати, якими членами речення – головними чи другорядними – вони є. У яких реченнях однорідні члени поєднуються тільки  за допомогою інтонації? У яких – за допомогою інтонації переліку та сполучників?

Хай живуть під небом вічно Щастя, Єдність, Згода! (М.Гурець.) Часи трощили все, місили. (І.Драч.) Має бути Справедливість, Щастя, Мир, Любов і Ласка. (Ю.Тувім.) Ми виросли із пісні, роботи і  війни. (П.Перебийніс.) І знов лежить безмірний шлях добра, роботи, сподівання. (М.Стельмах.)

 

Вид зв’язку
безсполучниковий	сполучниковий				змішаний
О, О, О, О, О.	одиничні		парні	повторювані	О, О, О і О
	єднальні, розділові	протиставні	і О, і О ні О, ні О	як О, так і О хоч О, але О
	О і О О та О О чи О О і О, О і О	О, а О О, та О

 

• Колективна робота над таблицею

Відношення між однорідними членами	Сполучники	З якою метою використовуються	Приклади
єднальні	і (й), та (у значенні і), ані, і-і, ні-ні, ані-ані	смислова спорідненість, посилення заперечення, властивість підсилювальних часток	Тільки на хмари, на небо виллю і жаль, і жагу (В. Сосюра).
протиставні	а, але, та, однак, зате, проте, тільки	виражають протиставлення	Довкола вже не тільки торішнє пріле листя, а й зелена трава (Ю. Смолич).
розділові	або, чи, або-або, чи-чи, то-то, не то-не то,чи то-чи то	указують на непевність або можливість одного з двох явищ	Чи то садок, чи то город, чи то поле (П. Мирний).

Висновок

       Слова, які відповідають на одне й те саме питання і належать до одного й    того ж слова, називаються однорідними.

       Однорідні члени речення вимовляються перелічувальною інтонацію. Однорідні члени речення можуть поєднуватися в реченні

• безсполучниковим зв’язком:

З вогнем, водою, вітром дружба погана.

• сполучниковим зв’язком:

Місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море.

• змішаним зв’язком:

Лелеки щовесни прилітали, виводили діток і знову відлітали.

 

3. Дайте відповіді на запитання.

• Якими сполучниками можуть з`єднуватися однорідні члени речення?
• Перед якими сполучниками, що з`єднують однорідні члени речення, завжди ставиться кома?
• Чи завжди ставиться кома перед сполучниками і, й, та (в значенні і), то…то, чи…чи, хоч…хоч, ні…ні, або…або?

•   Звірте свої міркування з поданою електронною таблицею

«Кома між однорідними членами речення»

Правило	Приклади
- Між однорідними членами речення ставиться кома, якщо вони: - не з`єднані сполучниками     - з`єднані протиставними сполучниками: а, але, проте, зате, так, хоч, та (але), хоча, однак -з`єднані повторюваними сполучниками   - частина однорідних членів поєднана без сполучників, а частина вживається з повторюваними сполучниками - з`єднані сполучниками попарно (кома – між парами)     - з`єднані парними сполучниками (кома ставиться тільки перед другою частиною сполучника): як – так, не так-як, хоч-але (та), якщо не –то, не стільки-скільки, не тільки-але й.   - з`єднані приєднувальними сполучниками і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, які вказують, що до переліченого приєднується ще один елемент як доповнення до сказаного	Музика лине в глибину небес плавно, велично, гармонійно (Я. Гримайло). Уміла готувати, та не вміла подавати (Народна мудрість).     Одвага або мед п`є, або сльози ллє                         (Народна мудрість). Ти працюєш, ти певний мети, любиш край свій, і сонце, і квіти. (В.Сосюра).   Та й став Кармелюк думати, думати та гадати, гадати та мужніти. (М. Вовчок).   Мужню силу хоч похилить горе, так не зломить, в підлість не поверне. (І. Франко).       Зазеленіли луги, ще й дібровонька (народна творчість).
Кома не ставиться, якщо: - сполучник і(й), або, та (і),чи вжитий один раз - з`єднані повторюваними двічі сполучниами і або ні, що утворюють один вираз: і так і сяк, ні се ні те, ні пуху ні пера і т. ін. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету	Ішов кобзар до Києва та сів спочивати. (Т. Шевченко). Хлопці стояли ні в тих ні в сих (В. Кава).       Йди сядь коло мене, я щось маю тобі сказать. (І. Нечуй-Левицький).

 

Увага! Не слід плутати прості речення з однорідними членами і безсполучникові складні.

Порівняйте: Зійшло сонечко і освітило все навкруги. – Засвітило сонечко, і навкруги все ожило.

 

Висновок

    Кома між однорідними членами речення ставиться, якщо вони без сполучників або з`єднані: а) протиставними, б) повторюваними єднальними і розділовими, в) подвійними (перед другим), г) попарно (між парами однорідних членів).

• На основі висновку і матеріалу таблиці спробуйте скласти алгоритм вживання коми при однорідних членах речення.

Алгоритм «Кома при однорідних членах речення»

 

 

 

`

   

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

речення.

 

4. Скласти схеми вживання коми при однорідних членах

1. О й О                 4. і О, і О                 7. чи О, чи О

2. О, О, О              5. О і О, О і О           8. не тільки О, а й О

3. О, О і О             6. О, а О   

5. Спишіть речення, поставте потрібні розділові знаки. Підкрес­літь однорідні члени.

 1. Вітер в гаї не гуляє вночі спочиває. 2. По діброві вітер виє гуляє по полю. 3. Чорна хмара з-за лиману небо сонце криє. 4. У темному гаю в зеленій діброві на припоні коні отаву скубуть. 5. Встала й весна чорну землю сонну роз­будила уквітчала її рястом барвінком укрила.                                                                                    (З тв. Т. Шев­ченка.)

 

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

1. Завдання-змагання

    Складіть п`ять речень з однорідними членами. Хто швидше?

 

VI. Систематизація і узагальнення знань, умінь і навичок

Дати відповіді у зв`язній формі на такі запитання:

1. Коли члени речення вважаються однорідними?
2. Яку синтаксичну роль виконують у реченні?
3. Якими способами зв`язуються між собою?
4. Як інтонаційно і пунктуаційно оформляються речення з однорідними членами?

 

VIII. Рефлексія.

Підбийте підсумок вашій роботі. Визначте сумарну оцінку за урок.

 

  Добігає кінця наш урок. Подивіться на записи, які ви обирали на початку уроку і  скажіть, чи справдилися ваші очікування.

     Якщо так і вам сподобалось на уроці,  розмалюйте сердечко червоним олівцем, якщо були якісь утруднення – сердечко жовтого кольору.  

 

VIII. Домашнє завдання

       Вивчити теоретичний матеріал підручника. Скласти зв`язну розповідь «Напередодні Різдва», використовуючи однорідні члени речення.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 2

Тема. Поширені і непоширені однорідні члени речення. Смислові відношення  між однорідними членами речення (єднальні, протиставні, розділові)

 

Мета: ознайомити учнів із поняттям про поширені і непоширені однорідні члени речення та смислові відношення  між ними (єднальні, протиставні, розділові), сформувати вміння знаходити поширені і непоширені однорідні члени речення, з’ясовувати їх роль у реченні та смислові відношення між ними; правильно інтонувати речення з поширеними і непоширеними однорідними членами речення та використовувати їх в усному та писемному мовленні; формувати соціальну компетентність; виховувати ціннісне ставлення особистості до суспільства та держави.

       Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

        І. Організаційний момент

        ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

         1. Перевірка домашнього завдання:

- Перевірка письмового завдання.

- Фронтальне опитування:

— Які члени речення називаються однорідними?

— Чи є різниця між однорідними членами речення і словосполученням?

— Які члени речення можуть бути однорідними?

— Як поєднуються однорідні члени речення?

— З якою інтонацією вони вимовляються?

— Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?

— Яка роль однорідних членів у реченні?

•                          Перевірка індивідуального завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Завдання учням: прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Чим саме відрізняються ці речення?

Щасливий край, вродливий, кароокий, де є Франко, і Лисенко, й Тарас! (Л. Забашта)

Климко повернувся до куреня, узяв плащ-палатку і, зціпивши од напруги зуби, відірвав од неї чималий клапоть. (Гр. Тютюнник)

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Опрацювання таблиці  «Сполучники сурядності»

Сполучники сурядності
Єднальні	Протиставні	Розділові
І(й); та (у значенні і); і…і, ні…ні; ані…ані; як…так; ще й, не тільки… а й; а також.	А, але, та (у значенні але); проте, зате, однак	Або, чи, хоч, або… або, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то, чи то…чи то, хоч…хоч
Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар)	А на серці легко, але гірко. (Т. Шевченко)	На озері туман то летить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду. (Леся Українка)

 

2. Робота з текстом

Прочитайте текст, випишіть окремо поширені та непоширені однорідні члени речення, визначте їх синтаксичну роль. Поясніть лексичне значення виділених слів. Доберіть заголовок і визначте стиль і тип мовлення.

Територію України ніби оперізують три відмінні один від одного пояси: Полісся, лісостеп, степ. Називають їх зонами.

Лісова зона, або Полісся, розкинулась на півночі України.

Полісся й донині зберігає в багатьох місцях риси незайманої природи. По берегах рік зустрічаються дрімучі діброви, гаї, бори. Між цього зеленого царства, мов казкові велетні, стоять тисячолітні дуби, шумлять на вітрах високі сосни, берези, осокори.

Край цей надзвичайно багатий на різні ягоди, гриби, птаство, звірів. Ростуть на Поліссі не тільки жито, пшениця, листата кукурудза, але й русявий льон, що вистилає своїм шовком цілі ниви й мерехтить під сонцем, мов принадні озера.

На південь від Полісся, у центральній частині України, розіслалася найбільша природна зона — лісостеп. Вже сама назва каже за те, що це місцевість, де гаї і діброви, ліси й переліски чергуються зі степовою хвилястою рівниною. Поблизу річок тут зеленіють луги і гаї, зустрічаються часом і великі ліси. А подалі від долин залягає степ. (І. Уюпа)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Тренувальні вправи.

1. Прочитайте речення, правильно інтонуючи однорідні члени. Підкресліть однорідні члени і слово, до якого вони відносяться. Назвіть сполучники, що з’єднують однорідні члени речення. Укажіть поширені та непоширені однорідні члени речення.

Hi долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна. (Леся Українка) Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні хотів зберегти. (В. Сосюра) Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої, в потічка веселого, що постане річкою, в пагінця зеленого, що зросте смерічкою. (А. Малишко) А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби. (Л. Костенко) Дно калабані було брудне, замулене. (В. Нестайко) Митець думає не тільки розумом, а й серцем. (О. Довженко) У лузі було чути веселий щебет пташок, кумкання жаб. (Із журналу)

2. Спишіть речення, вставляючи сполучники. Визначте, якими частинами мови виражені однорідні члени речення.

Шумить, … шепче, … тривожить зрадливий дощ із-за кутка. (М. Рильський) Силуети гір … випливали, … ховалися за сіткою весняного дощу. (Ю. Яновський) Спадає сніг повільно … терпеливо. Біліють крила ниви … душі. (Д. Павличко) … слави здобути, … живим бути. (Т. Шевченко) … … сором, … … гнів опанував його серце? (Панас Мирний) Селяни знають, … не королі, що є Енциклопедія Землі. (С. Стриженюк) Се був страшний, безтямно смілий … кровожадний войовник, Бурунда-бегадир, суперник у славі з Кайданом. (І. Франко)

Довідка: і, і; то…то; й, і; або…або; чи то…чи то; а; і.

3. Пояснювальний диктант

1. Запишіть речення. Укажіть однорідні члени речення. Підкресліть сполучники, що їх з’єднують.

Козаки завернули коней і погнали вихором до своїх. (А. Чайковський) Місячне сяйво сріблило стіни, двері й образи. (Б. Лепкий) І вам згадається садок, високий ґанок, летючі зорі, тиха літня ніч. (Леся Українка) Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. (І. Франко) Гей ви, грізні, чорні хмари! (Леся Українка) Одвага або мед п’є, або сльози ллє. (Нар. творч.) І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене в снігу на чужині — однаковісінько мені. (Т. Шевченко)

 

4. Робота з картками.

Картка № 1 Прочитайте записані речення, правильно інтонуючи. Випишіть з речень поширені та непоширені  ОЧР. Виконайте синтаксичний розбір першого речення. Протоптані від хати стежки бігли до рідної школи, до старої криниці, до ставка. У ній і солов’їна мова, і земля, і народна пісня. Низьке сонце блищало й переливалося іскорками і синіми, і голубими, і фіолетовими в кожній сніжинці. І від снігу, і від сонця, і від горобиного галасу на душі ставало затишно й приємно. Повітря, рослини, води вславляли блакить.

 

Картка № 2 1. Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. Підкресліть в  реченнях поширені (однією лінією) та непоширені (двома лініями)  ОЧР. Зробіть повний синтаксичний аналіз речення. Усе це повітря і покручені лози і зів’яла трава все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя. (М. Коцюбинський)

 

Картка № 3 1. Складіть речення за схемою.          Як О, так і О (не тільки, але й).           О, О, О, і О, О і О, і О. Хоч О, але О, … (якщо не…, то; не стільки…, скільки).

 

VІ. Підсумок уроку

«Поетичний турнір»

Прочитайте напам’ять строфу з поетичного твору українського письменника, у якій би було речення з поширеними та непоширеними ОЧР.

VІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

Чи досягли намічених цілей?

Що на уроці було найважливіше?

У чому переконалися? У чому помилялися?

VІІ.              Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

1. Опрацювати теоретичний матеріал

2. Виконати вправи

3. Індивідуальне завдання.

 

 

 

 

 

 

Урок № 3

Речення з кількома рядами однорідних членів.

Мета: ознайомити учнів з поняттям  речення з кількома рядами однорідних  членів, сформувати в них вміння й навики знаходити однорідні члени, різні ряди однорідних членів в одному реченні, правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з кількома рядами однорідних членів речення;

розвивати творчі вміння складати речення  з кількома рядами однорідних членів речення та використовувати їх у процесі складання усних і писемних висловлювань; виховувати  любов до природи, до прекрасного в ній.

Правопис: кома між однорідними членами речення.

Внутрішньопредметні зв`язки:

Лексикологія і фразеологія. Засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з кількома рядами однорідних членів та дотримання відповідної інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання речень з кількома рядами однорідних членів у  текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв`язки:  речення з кількома рядами однорідних членів як засіб художньої виразності (художня література).

Обладнання: підручник, інтерактивна дошка.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навиків.

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

1. Перевірка домашнього завдання (заслуховування розповідей «Напередодні Різдва» з використанням однорідних членів речення).
2. Електронне тестування (з окремими учнями).

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

      Мотивація навчальної діяльності

 

IV. Формування практичних умінь і навичок шляхом виконання системи завдань і вправ

1. Лінгвістичне дослідження з елементами аналізу

• Випишіть групи однорідних членів. Укажіть, якими частинами мови вони виражені, якими членами речення виступають. Поясніть розділові знаки при однорідних членах речення. Накресліть схеми до всіх речень у тексті, що мають однорідні члени.

Осінь відходила. Вона вже зробила своє. Косим ніжним промінням сонця визолотила на деревах листя, рясними доща­ми, як дитину, викупала його, тихими ночами і в морозні ранки посріблила кожний листочок, вкриваючи його ніжними візе­рунками інею. Потім, награвшись листям досхочу, буйними вітрами, мов незримою рукою, зняла з дерев розкішне багряне убрання і встелила ним, мов строкатим килимом, землю.

Ліс стояв тихий, спокійний, зажурений. Він немов соромив­ся своєї голизни.

Наближалась зима. Вона ніби десь причаїлась у глибоких яругах, у темних лісах за Дніпром, ховаючись в них до часу від погляду сонця.

Вночі серед неба плив місяць. Небо було глибоке, бездонне, залите густою темінню, усипане міріадами рухливих мерехт­ливих зірок.

А ранком підіймалось сонце і геть руйнувало всю цю красу. Місяць тоді блід, зажурено загортався в небесну синяву, немов його й не було серед неба, потім повільно, крадькома пробирав­ся за обрій.

                                                 (Ю. Збанацький.)

 

2. Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

• Переробіть речення так, щоб у них стало два ряди однорідних членів. Визначте, якими членами речення вони є, і відповідно підкресліть їх.

Зразок. Насторожено шумів ліс. (Р. Чумак.) — Притише­но й насторожено шуміли ліси й луги.

1. Верст за тридцять од Києва на горбах уклякло прикор­донне військо Васильків. 2. Ранок застав гайдамаків недалеко під Путивля. 3. Данило взяв на руки побратима. (З тв. Р. Чумака.)

• Переробіть речення так, щоб у них став один ряд однорідних членів. Визначте, якими членами речення вони є, і відповідно підкресліть їх.

Зразок. Три гайдамаки на конях і при зброї виїхали зі своєї криївки, перейняли подорожніх. (Р. Чумак.) — Три гай­дамаки на конях  і при зброї виїхали зі своєї криївки. Три гайдамаки при зброї виїхали зі своєї криївки, перейняли  подо­рожніх.

1. Данило і Янек залишилися під горіховим деревом, ховали посмішки. 2. Обідрані і розкустрані виходили парубки з бою, не дивилися один одному в очі. 3. Ідуть люди худі і виснажені безкраїм і безлюдним степом.  (З тв. Р. Чумака.)

 

     2. Гра «Хто швидше?» Скласти три речення з кількома рядами однорідних членів речення.

 

    3. Творча робота. Скласти невеликий твір-опис зимового ранку,  використовуючи речення з однорідними членами.

 

V. Підбиття підсумків уроку

     Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з`ясовують практичне значення опрацьованого матеріалу. Учитель характеризує проведену навчально-пізнавальну діяльність восьмикласників.

 

VI. Домашнє завдання

1. Виписати з творів художньої літератури 5-6 речень з кількома рядами однорідних членів. Визначити вид однорідних членів.
2. Побудувати висловлювання  на тему «Краса природи в рідному слові», використовуючи речення з однорідними членами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 4

Однорідні і неоднорідні означення

Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про однорідні і неоднорідні означення, виробити вміння знаходити їх в реченні, правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними і неоднорідними означеннями; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними і неоднорідними означеннями та використовувати їх в усному та писемному мовленні; виховувати  любов до природи, до прекрасного в ній.

Правопис: кома між однорідними членами речення.

Внутрішньопредметні зв`язки:

Лексикологія і фразеологія. Засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з однорідними і неоднорідними означеннями та дотримання відповідної інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних і неоднорідних означень у  текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв`язки:  однорідні і неоднорідні означення як засіб художньої виразності (художня література).

Обладнання: підручник, інтерактивна дошка

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

 

  Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

   1. Перевірка домашнього завдання (заслуховування виписаних речень та зв`язних висловлювань).

   2. Електронне тестування (з окремими учнями).

 

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

      Мотивація навчальної діяльності

 

  Необхідно навчитись розрізняти однорідні і неоднорідні означення з тим, щоб правильно інтонувати речення з цими означеннями і правильно ставити кому при однорідних означеннях.

 

IV. Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу

    1. Проблемне питання: Чим відрізняються однорідні і неоднорідні означення?

    1.1. Прозора, глибока вода, немов оксамит, зеленіє.

• Прочитайте і запишіть речення, зробіть повний синтаксичний його аналіз, користуючись умовними позначеннями. Чому означення прозора, глибока однорідні, а в реченні Був чудовий квітневий день виділені означення неоднорідні?

     Кожне означення в першому випадку відноситься до означуваного слова, а тому між означеннями наявний сурядний зв'язок. У другому випадку означення не однорідні, бо вони не з`єднані між собою сурядним зв`язком: перше означення чудовий зв`язане зі словосполученням квітневий день узгодженням (підрядним зв`язком).

 

1.2. У ботанічному саду ростуть польові, степові, лісові, гірські квіти.

    Означення однорідні, бо виступають назвами різних видів предмета, тобто характеризують предмет з одного боку, вказуючи на вид.

 

    1.3. І наші безмежні поля до мене схиляють свій колос.

   Означення неоднорідні, бо характеризують той самий предмет з різних боків. Означення наші вказує на те, кому належать поля, а означення безмежні вказує на їх розмір.

 

Висновок

   Означення однорідні, якщо вони з`єднані сурядним зв`язком, перелічують (і називають) різновиди предмета або ж характеризують предмет з одного якогось боку, вказуючи на матеріал, колір тощо. Не допускають вставку сполучника і.

   Однорідними звичайно бувають епітети.

 

2. Співставте зроблений висновок із теоретичним матеріалом підручника. Зробіть можливі доповнення.

 

IV. Виконання системи творчих завдань і вправ на основі опрацьованого матеріалу

1. Випишіть подані словосполучення у два стовпчики:

   I – з однорідними означеннями;

   II – з неоднорідними.

   (Словосполучення пропонуються без розділових знаків, які треба поставити).

• Працьовитий, співочий народ.
• Ньюфаундлендський великий собака.
• Тихий, теплий вечір.
• Блискучі, широкі мечі.
• Кудлате біло-кремове суцвіття.
• Глибоке синє море.
• Мати добра, турботлива.
• Море тихе, лагідне.
• Основна сюжетна лінія.
• Красивий молодий голос.
• Старий, мудрий кінь.
• Несподівані ситуативні ходи.
• Маленьке заплакане віконце.
• Селянська, проста, написана простонародною мовою.
• Прозора синя вода.
• Новенький білий кожушок.
• Неосяжні заливні луги.
• Зимова чарівна казка.

Ключ. За третіми літерами перших слів виписаних словосполучень ви зможете прочитати кінець українського народного прислів`я «Хитра лисиця обманює хвостом…».

Відповідь: «…а хитра людина – словом».

2. Поширте речення спочатку однорідними означеннями, а по­тім — неоднорідними. Порівняйте записане. З`ясуйте стилістичну роль однорідних і неоднорідних означень.

   1.Сонячний промінь постукав у … … вікно. 2. Сонце дивилося з … … неба. 3. Навколо звисали … … хмари. 4. Трава блищала … … росою. 5. Душа сповнилася … … настроєм.

 

3. З поданих у кожній групі означень та означуваного іменника складіть речення. Які означення будуть однорідними, а які – неоднорідними?

   1. Бадьорий, збуджений, піднесений (настрій). 2. Тиха, чиста, сумна (ніжність). 3. Тривожний, дощовий, вересневий (ранок). 4. Чиста, свіжа, солодка (вода). 5. Небезпечна, знайома, лісова (дорога). 6. Синій, зволожений туманом (обрій). 7. Рідкий, вчорнілий (ліс).

 

4. Згрупуйте подані слова за спільними ознаками (колір, риси характеру людини, вага, матеріал).

    Наполегливий, легкий, блакитний, працьовитий, металевий, ясно-голубий, важкий, скромний, сірий, невагомий, темно-синій, дерев`яний, чемний, коричневий, багатотонний.

 

5. Дослідження-характеристика з творчим  завданням  

• Прочитайте текст. Визначте його стиль. Аргументуйте свою думку. Як можна схарактеризувати літню красу у вашій місцевості?

    Краса в лісі влітку, скільки пташиного дзвону-передзвону!  Та всі голоси – і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда – заглушувало кування зозулі. Не раз стежила Улянка за цим птахом. Літ зозулячий безшумний, потайний, як у злодюжки. Підкрадається Улянка до зозулі, яка кує на гілці, і нишком, затамувавши подих, слухає. А птах кує, кланяється, від крику в нього немов бульбашка перекочується під шкірою на витягненій шиї. І ніхто, мабуть, окрім Улянки, не підслухав, що зозуля не тільки кує, а, захопившися, ще й хававкає.

    А потім стихли зозулі, замовкли солов'ї, і тільки іноді обізветься пізній соловейко – почне колінце й раптом обірве, наче засоромиться. Часто можна було побачити пташку, яка, схопивши черв'яка, зникала з ним десь у хащі, де в затишному кубельці чекали жовто-пухкі пуцьвірінки.      (За О. Донченком).

• Знайти речення з однорідними членами. Визначити функцію використаних автором однорідних і неоднорідних означень. Яке слово в реченні вони пояснюють?
• Доповнити виділені речення однорідними й неоднорідними означеннями.

 

V. Систематизація і узагальнення знань, умінь і навичок

     Назвіть основні ознаки однорідних означень.

     О д н о р і д н і   о з н а ч е н н я :

- при характеристиці предметів з одного боку;

- мають позитивний чи негативний відтінок;

- якщо наступне означення пояснює попереднє;

- стоять після означуваного іменника;

- складаються з прикметника з дієприкметниковим зворотом;

- при описі портрета.

VI. Підбиття підсумків уроку

     Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з`ясовують практичне значення опрацьованого матеріалу. Учитель характеризує проведену навчально-пізнавальну діяльність восьмикласників.

 

VII. Домашнє завдання

1. Виконати вправу підручника (за вибором вчителя).
2. Описати зовнішність друга, вживаючи однорідні і неоднорідні означення.

 

 

 

 

 

Урок № 5

Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами

Мета: поглибити знання учнів про однорідні члени речення, удосконалити вміння знаходити узагальнювальні слова при них, домогтися засвоєння учнями правил уживання розділових знаків при узагальнювальних словах, сформувати вміння пояснювати розділові знаки в реченнях з однорідними членами за допомогою пунктуаційних правил, розвивати вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами при узагальнювальних словах; розвивати навички поширювати речення узагальнювальними словами, будувати висловлювання з використанням узагальнювальних слів; виховувати любов до природи.

Правопис: двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Внутрішньопредметні зв`язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова та  інтонація речень з однорідними членами при узагальнювальних словах.

Текст (риторичний аспект): використання   однорідних членів речення й узагальнювальних слів у  текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв`язки: узагалюнювальні слова в реченнях з однорідними членами як засіб художньої виразності (художня література).

Обладнання: підручник, інтерактивна дошка,

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

 

 

                                       Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

   1. Перевірка домашнього завдання (заслуховування вправи та дібраних прикладів на правила вживання коми при однорідних членах речення).

   2. Електронне тестування (з окремими учнями).

 

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

      Мотивація навчальної діяльності

 

IV. Опрацювання нового матеріалу

  1. Ситуативне завдання.

       Доповніть подані речення однорідними членами речення так, щоб вони розкривали зміст виділених слів, запишіть їх. Якими членами речення виступають виділені слова і дібрані до них однорідні члени? Який між ними зв'язок?

       1. Я найбільше захоплююся такими шкільними предметами:… 2. Прогулянки на свіжому повітрі корисні завжди:… 3. … - усюди буяє весна. 4. …моральні якості, які притаманні кожній порядній людині.

 

Висновок

Узагальнювальні слова:

      - об`єднують в одну групу всі перелічувані предмети, ознаки дії, явища тощо;

      - виступають у тій же синтаксичній функції, що й об`єднувані ними однорідні члени речення;    

-  можуть виражатися різними частинами мови, однак найчастіше – займенниками і прислівниками все, всі, ніщо, ніхто, всюди та ін.

     - між узагальнювальними словами та однорідними членами речення існують відношення родового типу й відношення частини й цілого.

 

   2. Прослухайте казку і пригадайте, які розділові знаки вживаються при узагальнювальних словах.

Вихвалялася Двокрапка:

«Я зовсім не те, що Крапка.

Маю я близьких і рідних –

Гурток Членів Однорідних.

Стану я – вони за мною

Всі збираються юрбою,

А коли мене нема…»

«Не хвалися задарма, -

Пан Тире їй відповів, -

І не трать хвастливих слів.

Це також моя сім`я,

І її збираю я.

Всі стоять переді мною

Так, як лист перед травою.

Я вживаюсь після них,

Другорядних, Головних,

Різних Членів Однорідних,

А мені близьких і рідних».

                             (А. Свашенко)

• Співставте ваші міркування з теоретичним матеріалом таблиці

При однорідних членах речення  с т а в и т ь с я

Двокрапка	Тире		Двокрапка і тире
Якщо перед ними стоїть узагальнювальне слово: УС: О, О, О. Все бачить співець у широкім роздоллі: і небо, і море, красу світову. (Л. Українка).	Якщо після них стоїть узагальнювальне слово: О, О, О – УС. На пустирях, на рівчаках та неглибоких балках – скрізь росте ця невибаглива рослина.	Якщо перед ними стоїть узагальнювальне слово і вони знаходяться в середині речення: УС: О, О, О - … . Все: жито, пшениця й овес – разом поспіло і висипало зерно.

Увага! Якщо перед однорідними членами речення стоять слова як-от, тобто, а саме, наприклад, то перед цими словами ставиться кома, а після них – двокрапка: Усе його цікавило, а саме: дорога, ліс, окопи під лісом. (Ю. Збанацький).                                                                                               

 

3. Культура мови. Інтонація речень з узагалюнювальними словами.

    Залежно від місця узагальнювального слова щодо однорідних членів змінюється інтонація речення:

а) після однорідних членів і тривалої паузи узагальнювальне слово вимовляється з сильним підвищенням голосу;

б) перед однорідними членами голос при узагальнювальному слові знижується, робиться пауза.

    Але в обох випадках однорідні члени речення вимовляються з перелічувальною інтонацією.

 

 V. Формування практичних умінь і навичок шляхом виконання системи завдань і вправ

       1. Спишіть, вставте розділові знаки. Підкресліть узагальнювальні слова двома лініями, а однорідні члени речення — однією.

 1. Все своє дитинство я ходив по насінню. Я часто й спав у насінні в житі в просі в ячмені й горосі на печі. (О. Довженко.) 2. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців коників метеликів жуків. (М. Коцюбинський.) 3. У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне. (М. Рильський.) 4. Лози висип кручі ліс все блищить і сяє на сонці. (О. Довженко.) 5. День вечір ніч ранок все біле все тьмяне ні темне ні видне. (Л. Українка).

  2. Виразно прочитайте вірш. Спишіть. Поставте пропущені роз­ділові знаки. Поясніть уживання однорідних членів речення як засобу худож­нього зображення.

Ми любимо весну І ріки глибокі

Зелену чудесну І поле веселе

Грімницю у тучі І рідні оселі

І дощик співучий І цвіт у маю —

І луки широкі Всю землю свою!

                                                                           ( М. Стельмах)

(Підсилюють однорідність і роблять текст різноманітним прийменники і сполучники)

• Розберіть слово дощик фонетично і як частину мови.

 3. Складіть по два речення з поданими словами та словосполу­ченнями так, щоб кожне з них в одному випадку виступало узагальнювальним при однорідних членах, а в другому — іменною частиною складеного при­судка.

Зразок. У нашому місті такі навчальні заклади: школи, технікуми, вузи.— Школи, технікуми, вузи—навчальні за­клади нашого міста.

Українські   письменники,   фільми,   книги,   дерева,   посуд.

 

     4. Диктант з обгрунтуванням (зробіть пунктуаційний аналіз тексту).

Сон-трава

         Наші предки, шануючи все живе, у кожній рослині бачили щось незвичайне, неповторне. Квітка сон-трави зворушувала своєю ніжністю, беззахисністю, була особливо помітною на початку весни, коли інші квіти ще не цвітуть. В Україні поширена така легенда. Кожна квітка, як і все живе на світі, має свою матір. Лише у сон-трави не рідна мама, а люта мачуха. Ще тільки сніг зійшов, а вона вже розбудила її, розштовхала: «Вставай, сонлива та дрімлива, вже всі квітки цвітуть, а ти спиш!» Вона і схопилася, й одцвіла раніше за всіх, і ніхто її краси не бачив.             (За Г. Бондаренко).

 

    5. Творче завдання.

    Складіть і запишіть речення з узагальнювальними словами квіти, земля, все, всюди, птахи, небо, звуки.

• Розберіть складені вами речення за схемою.

 

VI. Систематизація і узагальнення знань, умінь і навичок

     1. Розгляньте алгоритм синтаксичного розбору простого ускладненого речення і зробіть  синтаксичний розбір речення Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті трав, і в вітрі, і в стежках. (В. Сосюра).

Алгоритм синтаксичного розбору

простого ускладненого речення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1. Підготуйте усний твір на лінгвістичну тему «Однорідні члени речення», у якому були б відповіді на такі питання:

1. Чому члени речення називаються однорідними?
2. Якими частинами мови вони виражаються?
3. Визначте члени речення, які можуть бути однорідними?
4. Які однорідні члени речення називаються поширеними?
5. Назвіть сполучники, які використовуються для зв`язку однорідних членів речення?
6. Дайте визначення однорідним означенням.
7. Коли означення не є однорідними?
8. Для чого використовуються при однорідних членах узагальнювальні слова?
9. Які розділові знаки вживаються при узагальнювальних словах?
10.  Яку синтаксичну роль виконують однорідні члени речення?
11.  Назвіть особливості пунктуації таких речень.

2. Складіть опорний конспект «Однорідні члени речення».