Презентация-ужитково-декоративне мистецтво

Мета заняття:познайомити вихованців з видами декоративно-ужиткового мистецтва України ; вчити цінувати красу, створену руками народних умільців; розвивати інтерес до культурної спадщини українського народу; виховувати любов до прекрасного, почуття поваги до культурної спадщини народу, його традицій, ціннісне ставлення до мистецьких творів, праці народних майстрів.

гончарство Гонча́рство — виготовлення керамічних виробів з гончарної глини: посуду, кахлів, іграшок, прикрас, сувенірів тощо. Давнє ремесло багатьох народів світу, належить до традиційних українських ремесел, видів господарської діяльності та мистецької культури українців. Основні типи — глиняний посуд, порцеляна і кам'янка. Уже трипільські гончарі мали тонкий смак, знайдені під час розкопок відомого археолога Вікентія Хвойки вироби тієї пори свідчать про їхню високу майстерність в цій галузі.

Основні типи гончарства— глиняний посуд, порцеляна і кам'янка

Головними районами українського гончарства були : Полтавщина — колишні повіти Миргородський, Зіньківський , Констянтиноградський;Чернігівщина — Городнянський (зокрема, Олешня), Ніжинський, Кролевецький, Новгород-Сіверський, Глухівський повіти та інші;Київщина — Чигиринський, Черкаський, Уманський повіти;Харківщина — Валківський, Охтирський, Ізюмський повіти;Західне Поділля — Кам'янецький, Проскурівський повіти, зокрема: Адамівка (Віньковецький район), Смотрич (Дунаєвецький район), Сатанів (Городоцький район), Спасівка (Городоцький район), Товсте (Гусятинський район), Зіньків (Віньковецький район), Миньківці (Дунаєвецький район);Східне Поділля — Гайсинський повіт, зокрема: Бубнівка (Гайсинський район), Бар, Крищинці (Тульчинський район);Волинь — гончарство було зосереджене біля Овруча, Корця, Звягеля;Херсонщина — біля Цибулева, Павлиша;Галичина — на Розточчі (Глинськ, Немирів), Гавареччина (Гаварецька кераміка);Гуцульщина, Покуття, зокрема Гуцульська кераміка тощо.

Кераміка Глина або суміші глини з додатками — давній матеріал декоративно-ужиткового мистецтва. Після надання потрібної форми і опалювання набуває довготривалості, іменується керамікою. Кераміка та черепки керамічних виробів слугують головним матеріалом вивчення археології поряд з іншими (Трипільська культура в Україні, давньогрецька та ін.) Дешевизна сировини та здатність витримувати агресивне середовище без істотних змін матеріалу зробили кераміку широко вживаним матеріалом для виготовлення як посуду, так і деталей космічних кораблів тощо.

різновиди кераміки. З'явились свої різновиди кераміки за якістю, довготривалістю та використаними сумішами: Кераміка. Теракота. КахліМайоліка. Фаянс. Порцеляна. Металокераміка

КахліРізновид кераміки, художньо-декоративна плитка, що використовується для личкування печей, стін осель і палаців, фонтанів тощо. Кахлі мають цінну властивість: вони накопичують тепло, поступово віддаючи його та не перегріваючи повітря в приміщенні.

Майоліка Різновид кераміки, що виготовляється з випаленої глини з використанням розписної глазурі. Майоліка (названа також глазурованим фаянсом або глазурованою теракотою) — пресована керамічна плитка з кольоровою основою, покрита прозорою або непрозорою глазур'ю, на яку нанесений яскравий малюнок. Майоліка досить міцна, має м'які, округлі форми, але має високопористу основу, що обмежує її застосування — для обробки стін приміщень за винятком ванної кімнати.

Фаянс Фая́нс або глиняна кераміка — керамічний матеріал, схожий на порцеляну, покритий тонкою склоподібною плівкою — поливою. Під цією назвою в кераміці прийнято розуміти глиняні вироби з білої або кольорової маси з пористим (проникним для рідин) черепком, який в зламі має шорсткий землистий вигляд, а ззовні виріб покритий завжди глазур'ю, або поливою.

Теракота. Керамічні однорідні неглазуровані вироби з кольорової глини з пористою будовою. Застосовується в художніх, побутових і будівельних цілях. З теракоти виготовляють посуд, вази, скульптури, іграшки, лицювальну плитку та архітектурні деталі.

ХУДОЖНЕ ЛИТВОВиливок художніх творів з металів, полімерів. З металів найчастіше це золото, срібло, бронза, олово, мідь, чавун, сплави алюмінію. З полімерів використовуються гуми, силікони, пластизоль ПВХ, різні види пластику.

Вироби з дерева. Дерево — теж давній декоративно-ужитковий матеріал, який слугував для виготовлення посуду, меблів, знаряддя для ловів, полювання тощо. Використання стовбурів дерев слугує для виготовлення осель і віднесено до архітектури.

Меблі і різьблене дерево

Лозоплетіння. Плетіння — ремесло з виготовлення доморобних господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини. Для плетіння використовували гнучкі легкодоступні матеріали: лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (береста, луб), верболоз, хвойну та дубову скіпку, коріння ялини, сосни тощо.

Текстиль. Вироби, вироблені з гнучких, м'яких волокон і ниток (тканини, вата, мережі і т. д.), що виготовляються зазвичай з пряжі на ткацькому верстаті. До текстилю відносять також матерію, яка не є тканиною: трикотаж, повсть, сучасні неткані матеріали

Витинанка. Вид давньослов'янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Включає сюжетні та орнаментальні прикраси житла — ажурні, силуетні тощо. Витинанці властива лаконічність й вишуканість зображальних засобів. Близька до неї техніка створення силуету.

Вишиванка. Один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як ліжники, обруси, наволочки, рушники тощо.

писанкарство. Писанкарство — розписування яєць — вид декоративно-прикладного мистецтва, поширений у слов'ян та інших народів. Розпис писанок мав стародавні язичницькі коріння, характеризується вишуканими і символічними орнаментальними моти­вами — геометричними, рослинними, антропоморфними, які чітко й злагоджено під­порядковуються сферичній формі яйця. Тому писанку справедливо називають твором-мініатюрою, іноді це унікальний шедевр народного мистецтва.

флористика. Різновид декоративно-прикладного мистецтва і дизайну; створення флористичних робіт (букетів, композицій, панно, колажів) з різноманітних природних матеріалів (квіток, листя, трав, плодів і т. д.), які можуть бути живими, сухими або консервованими.