Презентація в рамках проекту "Використання графіків функцій в архітектурних стилях та моделюванні одягу".

Графіки функцій в елементах визначних пам'яток Львова

МЕТА ПРОЕКТУЯкі епохи і стилі поєдналися в архітектурі міста Лева ?Чи можна «упізнати» графіки функцій в елементах визначних пам'яток Львова ?Вершечок якої будівлі є у Львові розташованим найвище, звідки панорама навколо Львова буде найбільш розлогою?Чи можуть архітектори створювати інноваційні форми. без таких аспектів, як функція, пропорція і симетрія?

Львів – живий підручник з історії архітектури

У Львові, як в жодному з інших міст України, вціліли всі європейські стилі, починаючи з романського. Мода з Європи мандрувала в наші краї повільно, тому спізнювалась в середньому на сто років, а то й більше. Варто також пам’ятати: стародавній Львів – околиця Європи, фронтир, цивілізаційне і культурне перехрестя. Роздивлятись Львів варто так, як він ріс – кільцями. Вірніше, півкільцями. Замкнути коло не дає гора Високий замок і пасмо пагорбів за нею. Назва дезінформує: замок не вцілів, на згадку залишився лише невиразний уламок муру. Львів – живий підручник з історії архітектури. МИ ДОВІДАЛИСЬ, ЩО…

Історія архітектури телеграфним стилем. Давня Греція створила основу архітектурної конструкції (стійка/колона-балка). Рим додав склепіння і купол. Готика – «каркасну» конструкцію. Ренесанс започаткував вільну інтерпретацію ідеями та елементами декору попередників (сам черпав з античності) . Бароко заснувало презентаційний архітектурний ансамбль. ХІХ століття адаптувало конструктивні та декоративні здобутки історії архітектури до потреб сучасності. Нові матеріали (залізобетон, скло, полімери) спровокували новий стиль життя і навзаєм, індустріалізація актуалізувала соціальний запит на функціональну архітектуру модернізму ХХ-ХХІ століть.

Перше півколо – княжий Львів, або ще літописний, бо документів з тих часів, окрім лаконічних свідчень в літописах, майже не залишилось. Вони збудовані на засадах романської архітектури: арки, хрестове склепіння, купол. Стіни романських споруд товстелезні, а вікна і двері – вузенькі. Декору мінімум, і він плаский: пояси по периметру, глухі півкруглі арки. Подекуди - кругле вікно-роза на головному фасаді (в яке готика згодом вставить вітраж). Романський стиль_романіка. Храм Іоанна Хрестителя (1250-ті рр.)Храм св. Параскеви П’ятниці (кін. XIII - поч. XIVст.) Храм Марії Сніжної (кін. XIV ст.) Арки, вікна, вхідні отвори – парабола;Пояси – пряма;

Друге кільце стародавнього Львова – ренесансно-готичне, навколо Площі Ринок, так зване «старе місто» або «місто в мурах». Львівська готика – це головний міський храм середньовічного міста – Митрополича базиліка Пресвятої Діви Марії, яку у Львові всі називають просто Катедрою. Решта готичного Львова загинула у пожежі 1527 року. Будувалась Катедра більше ста років. Сувора простота прикордонного храму. Жодних кам’яних мережев фіал, вімпергів і аркбутанів. Вертикалі вузьких вікон ховаються за приземкуватими каплицями. Вежу-дзвіницю добудовували вже у другій пол. XVIII ст. Стрільчасті арки – парабола

Львівський ренесанс має виразне італійське «обличчя» (Італія – основний бізнес-партнер Львова другої пол. ХXVI-першої пол. XVII ст.). Візитка ренесансної забудови Львова – площа Ринок, де кожна кам’яниця – навіть не сторінка, а фоліант історії, та романтично-реліктова вуличка Вірменська. Основний замовник нового стилю у торговому місті Львові – шляхта і купецтво. Саме їх потреби формують «світське» обличчя львівського ренесансу. Основна увага – на фасад, головним акцентом якого стає оздоблений волютами і статуями аттик та різьблений білокам'яний портал (оздоблений колонами і карнизом чи боньований). З найбільш популярних архітектурних елементів також – римська аркада. Саме через триярусну аркаду-лоджію дворик дому-палацу купця Корнякта називають «італійським» або рідше «венеційським». РЕНЕСАНСАнсамбль Успенської церкви (вул. Руська, 7; вул. Підвальна, 9)

Гепнерівська кам’яниця (поч. XVII ст., площа Ринок, 28)

Будинок львівського радника і доктора медицини Павла Домініка Гепнера більш відомий як «будинок з афоризмами» через повчальні латинські сентенції, вміщені над вікнами фасаду. Наприклад, філософське «Хто ж багач? Хто не має бажань. А хто вбогий? Захланний», «Ніколи не дисонує корисне з красивим» – естетичне кредо ренесансу. І вже зовсім зворушливо – на порталі пивниці «Низьким – висока». Каплиця Боїмів– єдине, що залишилось від центрального міського цвинтарю при Катедрі. Маємо ренесансний куб з монументальним куполом, щільно оздоблений по фасаду білокам’яною різьбою у формі іконостасу. В інтер’єрі – пишно різьблений вівтар і кесонований купол з зображеннями пророків. Найбільш запам’ятовувана деталь – скульптура сидячого в задумі Христа на куполі під хрестом – рідкісний в християнській скульптурі сюжет його роздумів в Гефсиманському саду. Навколо купола – знову ж таки повчальний напис латиною: «Гляньте і побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль»

БАРОКОВидатними пам’ятками архітектури бароко, що з’явилися у XVIII столітті, є собор Св. Юра та Домініканський собор, які виділяються своєю величчю і красою. У цих двох шедеврах львівська архітектура досягла свого апогею. Кафедральний собор Св. Юра збудовано у XVIII столітті в дусі візантійських традицій. В ансамбль входить храм, дзвіниця, капітула, митрополичі палати, сад. Такого поєднання декоративної різьби та архітектури не має жодна споруда міста. Особливою мальовничістю наділена тераса навколо храму. Це - головна святиня Української греко-католицької церкви, резиденція її митрополитів. Саме тут правили Сильвестр Сембратович, Андрей Шептицький, Йосиф Сліпий, Мирослав-Іван Любачівський. У митрополичих палатах зупинявся Папа Римський Іван Павло II, коли відвідував Львів у 2001 році.

ЕКЛЕТИЗМЧудовими пам’ятками цього стилю є будівлі сьогоднішніх головних корпусів Львівського Національного університету ім. Івана Франка, НУ «Львівська політехніка», театру опери і балету імені Соломії Крушельницької. Особливо велично виглядає фасад центрального корпусу Львівського Національного державного університету ім. І. Франка, який прикрашений алегоричними постатями: «Галичина», «Дністер», «Вісла», «Освіта» та «Праця».

Сучасні архітектурні форми Львова Перший 16-поверховий будинок на Сихові збудувано 2007 р. І аж у 2016 році постав циліндричний будинок компанії «Інтергал-Буд», який домінує над Сихівським мостом. Компанія «Парус» споруджує житловий комплекс на 14-16 поверхів.

Ближче до неба Хмарочоси Львова

Зліва – лінійка з висотами над рівнем моря, справа – найбільш знакові об’єкти, розташовані відповідно висоти їхньої локації над рівнем моря і зменшені відповідно шкали. ХМАРОЧОСИ ЛЬВОВА

ПРОЄКТздобувачів освіти 8 - 9 кл. Романівського ліцею