Соне́т (іт. sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде чи абаб, абаб, ввд, еед і т.п. Микола Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої схеми». З’явився в Італії на початку ХІІІ ст. Розквіт цього жанру пов’язаний з творчістю Данте і Ф. Петрарки.
1. Поради присвячені другові(126): № 1 – 126 Оспівування друга 1- 26 Випробовування дружби 27– 99 Біль розлуки 27- 32 Перше розчарування в другові 33 – 42 Туга і побоювання 43 – 55 Зростаюче відчуження і меланхолія 56 – 75 Суперництво і ревнощі до інших поетів 76 – 96 “Зима” розлуки 97 – 99 Торжество відновленої дружби 100 – 126 2. Поради присвячені смуглявій коханій (26): № 127-152 3. Завершення – радість і краса кохання (2): 153 -154
Тема дружби Дружба — це найбільший дарунок долі Я промінять ніколи б не хотів Твою любов на славу королів. Ці кінцеві рядки 29-го сонета потрібно знати кожному, хто хоче бути справжнім другом! Ліричний герой сонетів вміє бути благородним: його найкращий друг забрав у нього кохану, але він не сердиться (хіба що трохи побурчав), він уміє прощати.
Тема кохання. Сонет 116 Не буду я чинити перешкоди Єднанню двох сердець. То не любов, Що розцвіта залежно від нагоди І на віддаленні згасає знов. Любов - над бурі зведений маяк, Що кораблям шле промені надії, Це - зірка провідна, яку моряк Благословляє в навісній стихії. Любов - не блазень у руках часу, Що тне серпом своїм троянди свіжі - І щік, і уст незайману красу. Той серп любові справжньої не ріже. Як це брехня- я віршів не писав, І ще ніхто на світі не кохав.
Аналіз сонета 116 Тема – визначення кохання Ідея – справжнє кохання з плином часу не згасає. Ліричний герой – присягається у вірності коханню, усвідом-люючи всі життєві випробування, які можуть затьмарити почуття Художні засоби: метафори ( любов – маяк, зірка) Головною темою сонета Шекспіра є визначення справжнього кохання. Провідними мотивами цього вірша є незмінність справжнього кохання з плином часу й те, що саме справжнє кохання є духовним орієнтиром у просторі. Це сонет-клятва, ліричний герой присягається у вірності кохання, усвідомлюючи всі життєві випробування, які можуть затьмарити почуття. Художній світ сонета надзвичайно широкий, він розширюється до меж Усесвіту, сягаючи висоти зірки, за якою пливе мандрівний човник кохання, і водночас концентрується на особі однієї людини — на трояндових вустах і щоках . Любов як бурхливе море, і треба бути обізнаним і терплячим, щоб уміло вести свій корабель.
Аналіз сонета: Про що цей сонет? (Про любов) Хто нам розповідає про ці почуття? (ліричний герой) Чи є у нього співбесідник? ( доведіть це текстом) Про що їх діалог? ( про кохання, про силу кохання) Яку думку стверджує герой в першій строфі? («любов не знает убыли и тлена») Як він цю думку доводить, переконує? (маяк, зірка, не блазень) Що символізують маяк і океан? Що спільного у маяка і зірки? (Маяк – світло близьке, рукотворне, кероване, допомагає людям ; зірка – світло далеке, неземне, ніким не кероване, не рукотворне, допомагає людям). Як змінюється настрій ліричного героя ? (В I строфі – впевненність, рішучість, в останній – хвилювання, тривога) Як ви думаєте, чи щасливий герой? Чи тільки про кохання сонет ? ( про зраду) Чи може зрада вбити справжнє кохання? Який настрій? (світлого суму) Що ж перемагає любов? (ненависть, простір, час)
Сонет 130 Її очей до сонця не рівняли, Корал ніжніший за її уста, Не білосніжні пліч її овали, Мов з дроту чорного коса густа. Троянд багато зустрічав я всюди, Та на її обличчі не стрічав, І дише так вона, як дишуть люди,- А не конвалії між диких трав. І голосу її рівнять не треба До музики, милішої мені, Не знаю про ходу богинь із неба, А кроки милої — цілком земні. І все ж вона — найкраща поміж тими, Що славлені похвалами пустими. Переклад Д. Паламарчука
Аналіз сонета: Тема – природна краса земної жінки Ідея – земна жінка – найкраща Ліричний герой – захоплюється природною красою земної жінки Художні засоби: порівняння: «мов з дроту чорного коса», «корал ніжніший за її уста» Ліричною героїнею вірша є «смаглява леді», а її поетичний портрет – центральною темою. Утім, пошуки імені коханої В. Шекспіра – марна справа, оскільки митець писав не про якусь реальну жінку, а створював сам образ кохання, що пережив століття. У сонеті В. Шекспіра оспівується природна краса земної жінки, вона не ідеалізується, як у сонетах Ф. Петрарки. Шекспір майстерно добирає слова на честь жінки, у тому числі вдається до порівняння задля увиразнення її рідкісної, виняткової краси («rare»), в українському перекладі «найкраща з-поміж всіх»).
Аналіз прочитаного сонета № 130: Якою постає кохана в сонеті В. Шекспіра? (Звичайною земною жінкою. В ній немає нічого божественного) Що кидається у вічі в портреті коханої» («Мов з дроту чорного коса густа», «білосніжні пліч її овали»). Які художні засоби використовує автор? (Порівняння: мов з дроту чорного коса густа, корал ніжніший за її уста, дише так вона, як дишуть люди; антитеза: не знаю про ходу богинь із неба, а кроки милої - цілком земні; анафора: і дише так вона…, і голосу її рівнять не треба…, і все ж вона – найкраща поміж тими…; епітети: білосніжні пліч овали, з дроту чорного, диких трав)
Таємниця 4: Хто ж він – ліричний герой шекспірівських сонетів? 66 сонет Стомившися, вже смерті я благаю, Бо скрізь нікчемність в розкоші сама, І в злиднях честь доходить до одчaю, І чистій вірності шляхів нема, І силу неміч забива в кайдани, І честь дівоча втоптана у бруд, І почесті не тим, хто гідний шани, І досконалості – ганебний суд, І злу – добро поставлене в служниці, І владою уярмлені митці, І істину вважають за дурниці, І гине хист в недoума в руці. Стомившись тим, спокою прагну я, Та вмерти не дає любов твоя. Пер. Д. Паламарчука У Шекспірівських сонетах вистраждане кожне слово. Й.В. Гете
Аналіз сонета: Тема – протест проти несправедливого життя в соціумі. Ідея – протиставлення мислячої особистості світові, що потерпає від зла. Ліричний герой – самотній, дуже страждає, але не перестає мислити і відчувати серцем. Художні засоби: антитеза (зло – добро, істина – дурниця), анафора ( повторення і), мова ведеться від першої особи, вірш складається з двох речень.
Аналіз прочитаного сонета № 66. Яка тема прочитаного сонета? (Філософські роздуми про життя) Яким ліричний герой бачить світ? (На думку ліричного героя, у світі панує багато зла, яке йому здається нездоланним) У чому виявляється це зло? (В усьому: у приниження чеснот, у фальші, у глум ленні над дівочою честю, у зраді, у тому. Що мистецтво підвладне владі, у відсутності порядності) Які почуття переповнюють ліричного героя? (Розчарування, бажання померти через неможливість жити у несправедливому, недосконалому світі) Що відбувається у реальному світі ліричного героя? (Позитивні якості не цінуються, все постало з ніг на голову, тепер справжні цінності нікому не потрібні) Що спонукає героя жити? ( Лише почуття до друга, який є радістю у житті героя, і змушує його нести життєвий тягар)
Аналіз сонета Сонет складається лише з двох речень. Мова ведеться від першої особи. У монолозі ліричного героя висловлено протест проти несправедливого життя в соціумі, де все йде шкереберть. Соціальні, етичні, естетичні та філософські проблеми розкриваються через антитезу (зло — добро, істина — дурниця, честь — бруд, розкіш — злидні). Художній світ зображено жахливим, тут немає місця мистецтву, красі й істині. Від такого хаосу в суспільстві ліричний герой бажає знайти забуття в смерті. Він самотній, глибоко страждає, але при тому не перестає мислити й відчувати серцем. Автор протиставляє мислячу особистість світові, що потерпає від зла.
Літературний диктант. 1. Шекспір - видатна особистість доби ____________ 2. Вірш, який складається з 14 рядків - ____________ 3. Існує дві класичних схеми сонетів - ____________ 4. Шекспір написав______ сонетів. 5. Класичний англійський сонет складається із трьох ____________ та одного ____________ 6. Традиційно всі сонети В. Шекспіра поділяються на ____________ групи. 7. Найвищою для Шекспіра, як поета доби Відродження, є ____________ дружба. 8. Шекспір описує свою кохану як ____________ жінку. 9. Сонети В. Шекспіра - не розповідь про конкретні стосунки, а історія ____________ 10. Образ друга в сонетах Шекспіра – це ____________ 11. Сонети В. Шекспіра українською перекладали ____________ 12. Тема сонета 66 ____________
Літературний диктант. 1. Шекспір - видатна особистість доби - Відродження 2. Вірш, який складається з 14 рядків - сонет 3. Існує дві класичних схеми сонетів - італійський та англійський 4. Шекспір написав___154___ сонети. 5. Класичний англійський сонет складається із трьох катренів та одного двовірша. 6. Традиційно всі сонети В. Шекспіра поділяються на три групи. 7. Найвищою для Шекспіра, як поета доби Відродження, є вірна дружба. 8. Шекспір описує свою кохану як земну жінку. 9. Сонети В. Шекспіра - не розповідь про конкретні стосунки, а історія людської душі. 10. Образ друга в сонетах Шекспіра – це дарунок долі. 11. Сонети В. Шекспіра українською перекладали Д. Павличко, Д. Паламарчук, Б. Тен, М. Бажан, В. Мисик та ін. 12. Тема сонета 66 - філософські роздуми про життя
Бесіда з учнями. Сонет 66 - Яка тема сонета? ( Протест проти несправедливості життя в соціумі, де все йде шкереберть.) - Який образ ліричного героя? (Він самотній, глибоко страждає, але не перестає мислити і відчувати серцем) - Чи є провідний образ? ( Так. Кохання.) - Яке його значення в тексті? ( Якщо кохаєш, мусиш жити) - Які художні засоби використовує автор? Наведіть приклади. (Антитеза: добро – зло, істина – дурниця, честь – бруд, сила – неміч, нікчемність – розкіш, шана – суд,митець – недоум; Анафора – повторення на початку рядків: і… і… і…;рефрен – повторення слова стомившись на початку і в кінці сонету, як обрамлення) - Яка структура? ( Складається всього з двох речень. Має три катрени та один дистих)
Бесіда з учнями. Сонет 116 - Яка тема сонета? (Головна тема — визначення справжнього кохання.) - В яких рядках вона звучить найсильніше? («Любов — над бурі зведений маяк…».) - Яка ідея?( Незмінність справжнього кохання з плином часу) - Які дії ліричного героя? ( Ліричний герой присягається у вірності кохання, усвідомлює всі життєві випробування, які можуть затьмарити почуття) - Як автор говорить про вічність справжнього почуття? («Любов не блазень у руках часу». Вона не підвладна часові.) - Які художні засоби використовуються? ( Порівняння: любов – маяк, зірка, не блазень; - Яку роль відіграє порівняння кохання із зіркою? (Кохання — це щось високе і прекрасне, небесне, божественне.) - Як ви розумієте останні рядки сонета? (Ліричний герой не постає в сонеті категоричним. Він, як завжди, сумнівається. Але ми відчуваємо його надзвичайне бажання думати саме так.)
Бесіда з учнями. Сонет 130 Тема: природна краса земної жінки Ідея: земна жінка – найкраща. Ліричний герой: захоплюється природною красою земної жінки. Художні засоби: (Порівняння: мов з дроту чорного коса густа, корал ніжніший за її уста, дише так вона, як дишуть люди; антитеза: не знаю про ходу богинь із неба, а кроки милої — цілком земні; анафора: і дише так вона…, і голосу її рівнять не треба…, і все ж вона — найкраща поміж тими…; епітети: білосніжні пліч овали, з дроту чорного, диких трав.) Зробіть висновок, що нового вніс Шекспір у традиційний сонет. ( Форма сонета, тема дружби, кохана – цілком реальна жінка)