Особливості сонетів В. Шекспіра

Основні теми сонетів Вільяма Шекспіра: кохання до смаглявої леді, дружба. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини

Мистецтво Шекспіра як поета передусім пов’язане із сонетом. Виник сонет у XIII ст. в Італії. Час створення сонетів, дослідники, вважають 1592–1598 роки, тобто це твори першого періоду розвитку таланту Шекспіра. Розквіт його — це творчі доробки Данте й Петрарки. В добу Відродження сонет поступо во здобуває визнання в інших країнах Європи: у Франції, Іспанії, Португалії, Англії, Польщі. Всесвітню славу здобули сонети Данте, Петрарки, Камоенса, Ронсара, Міцкевича.

– Ми не вперше доторкаємося до однієї із улюблених поетами віршових форм – сонета. Згадайте, яку роль сонет відігравав у період Раннього Відродження в Європі. Хто з митців і в зв’язку з чим використовував сонет?– Дайте визначення сонета як віршової форми. Чому її часто називають канонічною?– Які типи європейського сонета вам відомі?– Що ви знаєте про розробку англійських форм сонета?– Якщо розробка англійської схеми сонета була здійснена Генрі Серреєм, чому ж тоді англійський сонет у літературознавстві називають шекспірівським?

Сонет — ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцин) тернарного римування за основною схемою (abab abab bbd ggd), хоча можливі й інші конфігурації рим.

Збереглося 154 сонети Шекспіра, опублікованих уже в першому, прижиттєвому виданні 1609 року. Дійові особи його сонетів: поет, його друг і «смаглява леді». Дослідники пропонують таку структуру розміщення тематичних груп, на які розпадаються «Сонети»: А. Сонети присвячені другові: 1–1261. Оспівування друга: 1 – 26.2. Випробування дружби: 27–99а) гіркота розлуки: 27–32;б) перше розчарування в другові: 33–42;в) сум і побоювання: 43–55;г) зростаюче відчуження і меланхолія: 55–78;д) суперництво і ревнощі до інших поетів: 77–96;е) «зима розлуки»: 97–99.3. Торжество відновленої дружби: 100–126. Б. Сонети, присвячені смаглявій коханій: 127–152. В. Закінчення – радість і краса кохання: 153–154

Англійський сонет відрізнявся від італійського вільним порядком римування, за яким три чотиривірші мають по дві самостійні рими, а два останні рядки римуються між собою. Саме сонетам Вільяма Шекспіра судилося стати вершиною цього жанру в Англії епохи Відродження

Шекспір зумів переступити через обмеження, які цей жанр накладав на кожного поета його епохи. Він відмовився від ідеалізованого зображення переживань ліричного героя і писав сонети як своєрідний інтимний щоденник – емоційно й надзвичайно відверто. Водночас Шекспірові вдалося зламати ще одну традицію, яка була притаманна не лише жанру сонета, а й усій англійській поезії загалом, – у його віршах практично відсутні античні мотиви, його герої не ховаються за екзотичними іменами, а вишукана й піднесено-урочиста мова тогочасної поезії замінена такою живою розмовною говіркою, що точний її переклад іншими мовами деколи просто неможливий. У тогочасній поезії сонети Шекспіра були явищем несподіваним, неординарним та до кінця гідно не оціненим.

Провідні теми:- оспівування образу коханої жінки;- оспівування чоловічої дружби;- осмислення творчості як пам’ятника;- оспівування повноти, бурхливості й пристрасності земного кохання;- зображення трагізму самотності людини в дусі ренесансного ідеалізму

Особливості поетики шекспірівських сонетів:- використання консейту – ускладненої розгорнутої метафори, де в чуттєво унаочнених образах зближуються далекі явища чи абстрактні поняття;- сонети Шекспіра як автономні завершені вірші складають сюжетний цикл, який будується на розвитку стосунків між ліричним героєм, молодим другом і «смаглявою леді»;- ліричний герой сонетів Шекспіра – найважливіша ланка у смислорозумінні цих віршових творів;- образна система сонетів Шекспіра має своїмджерелом живу реальність- світ почуттів ліричного героя тісно пов'язаний і зі світом природи, і з життям суспільства.

У 66-му сонеті окреслений нерозв’язаний конфлікт між ліричним героєм і суспільством, у якому панують жорстокість і несправедливість, що є наслідком бездуховності, культу золота, безбожності. Відчуваючи безвихідь, розпач, ліричний герой, стомлений переживаннями, благає смерті. Але водночас жадана смерть загрожує йому втратою того, що є найсвятішого в його серці, — почуття любові. І ліричний герой заради цього почуття продовжує жити, прирікаючи тим самим себе на нові страждання. Він не в змозі розірвати замкнений ланцюг на відміну від героя трагедії «Гамлет, принц Данський», з яким інколи порівнюють його.

Відомий 130 сонет дає не лише портрет «смаглявої леді», він розкриває також особливості світогляду Шекспіра — людини Відродження, яка радіє з того, що має щастя бачити земну красу своєї коханої. Змінений тип краси звучить як виклик традиції, що сягає небесної любові Франческо Петрарки, як протиставлення його білявій, наче ангел, донні.

Питання для самоперевірки: Дайте визначення сонета. Як шанувальники дізналися про сонети Шекспіра?Коли сонети були вперше надруковані?Скільки сонетів написав Шекспір?Назвіть дійові особи сонетів. Назвіть один із провідних мотивів сонетів Шекспіра.

Домашнє завдання1. Вивчити сонет 1162. Написати листа В. Шекспіру .