Презентація "Вади зору людини"

Про матеріал

Проект з фізики у 10-му класі "Фізика і медицина" вміщує багато різних тем, одна з них -"Вади зору". І хоча ця тема розглядається у курсі 9 класу, дану презентацію можна використовувати і у мрлодших класах, на позакласних заходах.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Вади зору. Підготувала учениця 6(10)-А класу КУ Сумська гімназія №1 Заїка Софія. Вчитель фізики Казьан Т. Л.

Номер слайду 2

Око. Око, з фізичної точки зору, є оптичною системою. Його основними елементами є рогова оболонка, райдужна оболонка, зіниця, кришталик, очні м’язи, склоподібне тіло, сітківка. Світло, що проникає в око, заломлюється на передній поверхні ока, у рогівці, кришталику і склоподібному тілі, завдяки чому на сітківці утворюється зображення предмета. Завдяки зору двома очима ми бачимо всі предмети об’ємними, а не плоскими.

Номер слайду 3

Людина з гарним зором. Якщо людина має гарний зір, вона бачить чіткими як далеко, так і близько розташовані предмети. Це відбувається тому, що в разі зміни відстані до предмета кришталик ока змінює свою кривизну.   Здатність кришталика змінювати свою кривизну в разі зміни відстані до предмета, який розглядаємо, називають акомодацією.  Якщо людина дивиться на досить віддалені предмети, в око потрапляють паралельні промені — у цьому випадку око найкраще розслаблене. (Зауважте, що, замислившись, людина дивиться ніби вдалину!) Чим ближче розташований предмет, тим сильніше напружується око. Найменшу відстань, на якій око бачить предмет, практично не напружуючись, називають відстанню найкращого зору. Для людей із нормальним зором ця відстань дорівнює приблизно 25 см. Саме на такій відстані людина з добрим зором читає книжку.

Номер слайду 4

Далекозорість. Далекозорість — це вада зору, у разі якої фокус оптичної системи ока в спокійному (ненапруженому) стані розташований за сітківкою. Це відбувається тому, що в разі далекозорості кут заломлення світлового пучка в оптичній системі ока виявляється меншим, ніж у людини з нормальним зором. Зображення предметів на сітківці також буде нечітким, розмитим.  Відстань найкращого зору в разі далекозорості більша, ніж 25 см, тому, роздивляючись предмет у руках, людина відсуває його від очей. Далекозорість коригується носінням окулярів зі збиральними лінзами. У разі далекозорості в спокійному стані ока фокус F оптичної системи ока розташований за сітківкою (а). Зображення віддалених предметів на сітківці виходить нечітким. Для корекції далекозорості використовують збиральні лінзи (б)

Номер слайду 5

Збиральні лінзи. Лінзу, що перетворює паралельний пучок променів у збіжний, називають збиральною. Промені, що падають на збиральну лінзу паралельно головній оптичній осі, після заломлення в лінзі перетинаються в одній точці, яку називають фокусом лінзи й позначають F (рис. 20.4). Кожна збиральна лінза має два фокуси, розташовані по обидва боки від лінзи на однакових відстанях від неї. Дію збиральної лінзи легко зрозуміти, якщо помітити, що її форма нагадує вже знайому нам систему двох призм зі сполученими основами (рис. 20.5). Сонячні промені після заломлення в лінзі можуть запалити деревину (це добре відомо тим, хто «випалював» за допомогою «збільшувального» скла).

Номер слайду 6

Короткозорість. Короткозорість — це вада зору, у разі якої фокус оптичної системи ока в спокійному (ненапруже-ному) стані розташований перед сітківкою. Це відбувається тому, що в разі короткозорості кут заломлення світлового пучка в оптичній системі ока виявляється більшим, ніж у людини з нормальним зором. Тому зображення предметів на сітківці є нечітким, розмитим.  Відстань найкращого зору в разі короткозорості менша від 25 см. Саме тому короткозора людина, щоб роздивитися предмет у руках, підносить його близько до очей. Короткозорість коригується носінням окулярів із розсіювальними лінзами. У разі короткозорості в спокійному стані ока фокус F оптичної системи ока розташований перед сітківкою (а). Зображення віддалених предметів на сітківці виходить нечітким. Для корекції короткозорості використовують окуляри з розсіювальними лінзами (б)

Номер слайду 7

Розсіювальні лінзи. Лінзу, що перетворює паралельний пучок променів у розбіжний, називають розсіювальною. Паралельні промені, що падають на розсіювальну лінзу, після заломлення в лінзі спрямовані так, що їхні продовження перетинаються в одній точці, розташованій по той бік лінзи, звідкіля падає пучок. (рис. 20.6). Точку, у якій перетинаються продовження заломлених у розсіювальній лінзі променів, що падають на лінзу паралельно головній оптичній осі, називають також фокусом лінзи й позначають F. Фокус розсіювальної лінзи називають уявним, тому що в цій точці перетинаються не самі промені, а їхні продовження. Розсіювальна лінза, так само як і збиральна, має два фокуси, розташовані по обидва боки від лінзи на однакових відстанях від неї. Дію розсіювальної лінзи можна зрозуміти, помітивши, що її форма нагадує вже знайому нам систему двох призм із суміщеними вершинами (рис. 20.7)

Номер слайду 8

Катаракта. Катаракта - це захворювання ока, головною ознакою якого є склерозування основної речовини або капсули кришталика (зниження прозорості), що супроводжується зниженням гостроти зору. Пошкодження очей, різні захворювання і деякі медикаменти можуть бути причиною помутніння кришталика. Але в 90% випадків помутніння викликане віковими змінами. При катаракті зір погіршується контури предметів сприймаються нечітко і розмито, кольори стають тьмяними, різко погіршується зір у темряві. Окуляри не покращують зір.

Номер слайду 9

Цікавий факт. У перекладі з грецької слово "катаракта" означає "той, що падає вниз" або "водоспад". Древні греки вважали, що плівка сірого кольору при катаракті подібно водоспаду спускається згори донизу на зіницю, забираючи в людини зір.

Номер слайду 10

Астигматизм. Астигматизм , монохроматична польова аберація оптичних систем, яка полягає в тому, що зображення однієї і тієї ж точки предмета нескінченно тонкими пучками променів, розташованими у взаємно перпендикулярних площинах (меридіональній і широтній), має вигляд двох точок, що не збігаються з площиною зображення цієї точки паралельними променями. У телескопічних системах астигматизм виражається в діоптріях; у зорових трубах значення астигматизму допускається не більше 3-х діоптрій.

Номер слайду 11

Зовнішній ефект астигматизму — перекручування зображення оптичною системою, пов'язане з тим, що заломлення (або відбиття) променів у різних частинах системи неоднакове. Внаслідок астигматизму зображення предмета стає нерізким. Кожна точка предмета зображується розмитим еліпсом. Корекцію астигматизму оптичної системи ока здійснюють за допомогою окулярів з циліндричними скельцями або контактних лінз.Ілюстрація явища астигматизму

Номер слайду 12

Окуляри. Окуля́ри для корекції вад зору — оптичний прилад, який застосовують для виправлення вад зору (астигматизм, аномалії рефракції ока та акомодації ока). Головним елементом конструкції окулярів є лінзи (інакше — скельця), які власне виконують функцію коригування вад зору. Скельця утримуються в потрібному положенні перед очима за допомогою спеціального пристрою — оправи. Оправа зазвичай спирається на перенісся й утримується на обличчі за допомогою двох дужок.

Номер слайду 13

Вибір окулярів. Вибираючи окуляри для нейтралізації аномалій, слід звертати увагу на те, чи зберігається нормальна гострота зору ока і чи не порушується бінокулярний зір. Призначення окулярів для аметропних очей (міопного і гіперметропного) має на меті нейтралізувати аномалії, тобто для міопного ока — розширити простір між найближчою і дальньою точками, «відсунувши» останню в нескінченність, а для гіперметропного — пересунути дальню точку з негативного простору в нескінченність перед очима, зовсім не вдаючись до акомодації. Тому для міопного ока треба користуватися розсіюючими лінзами (нейтралізують надлишок рефракції ока); а для гіперметропного — збірними лінзами, що доповнюють своєю рефракцією недостатню рефракцію ока. Фокусні відстані таких окулярів повинні дорівнювати відстані punctum remotum до оптичного центру ока або його вузлової точки.

Номер слайду 14

Існують також конструкції окулярів без дужок, та вони мають інші назви: Лорне́т  — скельця в оправі зі спеціальною ручкою-держаком, за який особа з вадою зору тримає оправу, регулюючи її положення відносно очей. Моно́кль  — одне кругле скельце в оправі з закріпленим на ній шнурком або ланцюжком, другий кінець якого кріпиться до одягу, для забезпечення від пошкодження при випадковому падінні. Монокль утримується м'язами щоки та впирається у верхню частину очної западини. Пенсне́  — окуляри, що тримаються на носі за допомогою пружинного механізму. Іноді також, як і монокль, мають шнурок або ланцюжок для кріплення і забезпечення від падіння. Лорнет. Пенсне

Номер слайду 15

Формули лінз

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Дякую за увагу!!!

pptx
Пов’язані теми
Фізика, Матеріали до уроків
Додано
10 грудня 2018
Переглядів
27806
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку