Презентація "Валерій Шевчук. «Чотири сестри». Тема зміни пір року, її художнє втілення."

Валерій Шевчук. «Чотири сестри». Тема зміни пір року, її художнє втілення. Зима, весна, яскраве літоІ осені барвисті шати…Живемо у прекраснім світі. Його потрібно пізнавати.І. Тарасенко

Вправа «Долонька»(передача позитивного настрою)

Цілевизначення і планування Вправа «Очікування»

Гра «Ти –мені, я – тобі». Поставте один одному запитання за змістом казки.

Колись давно жили на землі у великій злагоді схожі одна на одну чотири сестри – дівчини-красуні. Тільки одна мала біле волосся, друга – зелене, третя – синє, а четверта – золоте. Звали їх Зима, Весна, Літо і Осінь.  Царювали вони по черзі. Правителька сиділа на троні, дві інші спали, а та, котра мусила змінити сестру, чепурила себе. Коли приходила її пора царювати, вона йшла до трону, де Цариця вже чекала на неї і любо приймала, поступаючись місцем. Так тривало мільйон років. Одного разу, коли царювала Білокоса сестра – Зима, сталася подія. Захотілося їй трохи прогулятись. Раптом налетів Чорний вітер і випустив з руки Чорного птаха. Той птах вдарив Білокосу в лице своїми крилами. Вона вийняла люстерко, щоб подивитися, чи не поранив птах її гарне обличчя. Але той вибив люстерко з рук, воно і розбилося. Стислий переказ

Чорний птах звив чорне гніздо на її плечі і почав наговорювати, що сестри заздрісні, вважають її не гарною, хочуть зі світу звести. Темні думки прийшли в голову Білокосій сестрі. І впала на землю снігова буря. Хлопці Холодні Вітри у труби грали, і все ціпеніло навколо й крижаніло, хоч уже час надходив передвесінній. Зима сказала Птаху, що сестри дотримуються трьох законів: під кінець царювання правителька починає втрачати свою красу від втоми. Тоді вона йде у Блакитний палац, засинає, і її краса повертається до неї.  Птах на це відповів, що закони сестер погані, «красивий той, хто сильний у світі, а сильний той, хто має владу». Тому треба прогнати сестер, забрати їхню красу собі і стати в чотири рази красивішою. 

Повірила Зима словам Чорного птаха, і коли прийшла до неї Весна, вона прогнала її. Тричі приходила Зеленокоса сестра до Білокосої, але та не поступилася їй троном. Зима не знала, що обличчя її покривається зморшками, і вона перетворюється на стару бабу. Коли ж Весна спробувала їй дати своє люстерко, Чорний птах розбив його. А вже настала пора царювати Синьокосій сестрі. Пішли вони вдвох до Білокосої. Але та не слухала їхніх вмовлянь, слухала лише Чорного птаха. Ні з чим повернулися сестри у Блакитний палац. Зеленокоса заснула, а перед цим сказала Синьокосій: «Продовжуй любити нашу Білокосу сестричку, може, вона отямиться. Вчини так, щоб вона на себе змогла подивитися, тоді, можливо, пошкодує…».

А Золотокоса голосно сказала, що царицею світу має бути її молода й гожа рідна сестра, а замість неї на троні сидить стара відьмуга. Чорний Птах зарепетував: «Вона гарна, гарна!» і хотів кинутися на Золотокосу, а натомість натрапив на зведений золотий пірнач і закричав, поранившись.  Золоті хлопці знову приклали до вуст труби, а біля вуха Зими повис на павутинці безстрашний войовник жучок-черв'ячок, який Бабине Літо на землю приводить. Чорний Птах кричав Білокосій: «Прожени її, прожени її!» Жбурляв в Золотокосу крижані стріли, але вони танули на її одязі. Зима спитала у Чорного птаха: «Чому ти не можеш її перемогти?» А відповіла Золотокоса сестра: «Бо я люблю свою сестру, вона ніжна й гарна. Вона приходить мене змінити, коли я втому відчуваю. Ласку мені чинить, змінюючи мене, не дає мені постаріти, бо я прийшла з добром, мушу звільнити свою любу сестру і добрий лад на землі встановити». 

І покотились з очей Зими каламутні сльози, а Чорний Птах змахнув крилами і щез. Золотокоса сестра вийняла дзеркальце і подала Білокосій. Та глянула в нього і зойкнула з переляку, бо побачила, що стала старою бабою. Осінь допомогла Зимі встати зі трону і повела відпочивати у Блакитний палац. Стежкою назустріч їм ішла і співала прегарна дівчина – Весна. Зелені шати маяли в неї за плечима, зелене волосся гралось із теплим вітерцем, зелений з голубими квітами вінок лежав над її рівним, погідним чолом, довкола її осяйної постаті літали птахи, а вона розсипала навкруг насіння квітів. Воно одразу ж проростало, пробиваючи сніг, і цвіло білим та синім квітом. 

Гра «Вгадай героя за портретом»Портрет у літературі — один із засобів художньої характеристики, що полягає у тому, що письменник розкриває типовий характер своїх героїв і висловлює своє ідейне ставлення до них через зображення зовнішності героїв: їх фігури, особи, одягу, рухів, жестів і манер. Літературознавча скарбничка

Персонажі казки: Весна – Зеленокоса сестра. «Над головою пишні зелені коси у вінок складалися, чоло було біле і чисте, очі – величезні, і в них мінилося-променилося зелене сяйво, носик тоненький і прямий, а вуста повні й червоні. І цвіло на кожній щоці по яскравому серпику, начебто місяці зійшли з одного й другого боку»; «… прегарна дівчина. Зелені шати маяли в неї за плечима, зелене волосся гралось із теплим вітерцем, зелений з голубими квітами вінок лежав над її рівним, погідним чолом, довкола її осяйної постаті літали птахи, а вона розсипала навкруг насіння квітів. Воно одразу ж проростало, пробиваючи сніг, і цвіло білим та синім квітом».

Зима – Білокоса сестра. «… молоде, гарне обличчя Білокосої потемніло від думок»; «… живе, немов спросоння. Вона глуха й німа, нічого не бачить і не зна. А все тому, що на плечі у неї Чорний Птах сидить і щось їй на вухо шепотить»; «… що з нею, бідолахою, відбулося! Волосся посивіло, голова їй пострупіла, лице позморшкуватіло, аж брунатне стало від старості, а це тому, що сестричка не має до них жалості»; «… вже аж зовсім на красуню не подобала. Була це похила баба, зморшкувата, незугарна й нечупарна».

Літо – Синьокоса сестра. «Літо ступало в яскравих шатах, і там, де проходило воно, зацвітала земля». Осінь – Золотокоса сестра. «… дорогою йшла сама Осінь. Яскраве світло виточувалося від неї, ніби горіла в ній велика лампа, і Зима аж очі прикрила рукавом, намагаючись вгадати, що там сяє»; «Я люблю свою сестру (Білокосу), бо вона ніжна й гарна. Вона приходить мене змінити, коли я втому відчуваю. Ласку мені чинить, змінюючи мене, бо не дає мені постаріти».

Чорний вітер. «…він зареготав, засвистів і випустив з руки Чорного Птаха». Чорний птах. «… темні думки прийшли в голову Білокосій сестрі, а може, нашептав їх Зимі Чорний Птах, який, тікаючи од бурі, потрапив не куди-небудь, а на плече Білокосій»; «Махнув Чорний Птах крильми – і збудилися хлопці Холодні Вітри з крижаними трубами. Заграли й заголосили, а над землею чорна віхола пронеслася. Завили вітри, заметали вихорами снігу, задвигтіли довкола крижані гори й рушили, пересипаючись, снігові тороси».

Безстрашний войовник жучок-черв'ячок, який Бабине Літо на землю приводить. Хлопці холодні вітри з крижаними трубами. «Хлопці Холодні Вітри у труби грали, і все ціпеніло навколо й крижаніло». Золоті хлопці з золотими трубами. «Золоті хлопці приклали до вуст труби – і розкололася темрява, розбилася, як розбивається глек, розлетілася на тисячі, мільйони клаптів». Сни. «… вже почали стрибати, вигинатися, пританцьовуючи, худі високі Тіні, мали вони довгі руки, а пальці у них – як патички. Називалися ці Тіні Снами, і розстеляли вони покоєм прозорі полотниська, щоб забрати її (сестру) в країну своїх казок».

Фізкультхвилинкапід музику Антоніо Вівальді «Пори року. Осінь»

ПОМІРКУЙМОАлегорія (дав.-гр. ἀλληγορία — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями та характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Літературознавча скарбничка. Визначте алегоричний зміст образів.

Отже. Це філософська казка про зміни пір року. Визначте ідею казкиІдея: утвердження думки, що перемога добра над злом стає можливою лише за умови щирої любові та прагнення добра.

Казка, яка має традиційні ознаки, але також містить мораль, повчання, висловлені в алегоричній формі, називається КАЗКОЮ-ПРИТЧЕЮ. Притчевий характер казки, її прихований алегоричний зміст розкриваються з допомогою Сну. Назви ознаки, які вказують нате, що «Чотири сестри» — це казка. Дай назву розділам казки. Чим цікаві для тебе персонажіцієї казки? Чого б тобі хотілося повчитися у них?Досліджуємо

Рефлексія. Вправа «Поєдинок»: Продовжити думку «Ця героїня найкраща, тому що…»

Рефлексія. Вправа «Долонька»(передача позитивного настрою)Чого я навчився сьогодні?Які висновки зробив для себе?Які питання ще є ?Що було важко?

P. S. Сьогодні В. Шевчук — викладач Київського національного університету імені Т. Шевченка, ведучий історико-суспільних програм Українського радіо: «Козацька держава», «Київ, культурний і державний», «Загадки і таємниці української літератури», «Цікаве літературознавство». Письменник усвідомлює своє незаперечне місце в історії української літератури й наголошує: «Ми повинні бути людьми своєї української культури». Їй він присвятив своє подвижницьке життя письменника за покликанням і за переконанням.