Презентація "Вчені-гордість України"

Вчені-гордіть України

«Математику треба вчити вже тому, що вона розум до порядку приводить». «Фізика – це висока насолода». Ломоносов М.

Георгій Феодосійович Вороний  (1868 - 1908) Народився в селі Журавка, нині Варвинського району Чернігівської області. Він закінчив Прилуцьку гімназію в 1885 р., де його хвалили за непересічні знання з математики,фізики, хімії. Цього ж року Георгій вступив до Петербурзького університету на фізико-математичний факультет. Із початком студентського життя з’явилась жага до власних відкриттів. Справжнє значення започаткованих ним наприкінці минулого - початку нинішнього століття нових напрямків у галузі теорії чисел розкривається лише в наш час. Праці Георгія Вороного набули особливо великого значення за останні двадцять років. Це пов'язано із розвитком комп'ютерної графіки, молекулярної біології, радіаційної фізики, космології, творенням штучного інтелекту. За своє коротке (40 років) життя Г. Вороний написав усього 12 наукових робіт, але 8 з них успішно використовуються саме тепер. Це - унікальне явище, зокрема в математиці, де будь-які відкриття вже через 2-3 роки вважаються застарілими.

Михайло Васильович Остроградський Народився 1801 р. в селі Пашенна на Полтавщині. У 1809 р. його віддали до пансіону при Полтавській гімназії. Хлопець мріяв бути військовим, однак у 1816 році разом із батьком поїхав до Харківського університету, щоб стати вільним слухачем, а згодом – повноправним студентом відділення фізичних та математичних наук. Завершував він освіту в Парижі, де слухав лекції відомих вчених: П. Лапласа, О. Коші, С. Пуассона, А. Ампера, А. Фур’є. Велику частину свого життя М. В. Остроградський навчався та працював у Росії, але ніколи не відрікався від рідної мови, також вільно володів французькою та російською; активно спілкувався із українською інтелігенцією тих років: І. Котляревським, Т. Шевченком, С. Гулаком-Артемовським, М. Лисенко, М. Максимовичем. Отже, вчені не можуть жити без художників та поетів, а ті, у свою чергу, - без спілкування з вченими. Роботи Михайла Васильовича присвячені теорії чисел, диференціальному та інтегральному численню, вищій алгебрі, геометрії, теорії ймовірностей, математичній фізиці, балістиці тощо. Існує метод інтегрування Остроградського, правило Остроградського, формула Остроградського…

Вернадський Володимир Іванович. У 1917—1921 роках працював в Україні, організатор і перший президент Української Академії наук, почесний академік ряду зарубіжних академій. Наукові праці присвячено дослідженням хімічного складу земної кори, атмосфери, гідросфери, міграції хімічних елементів у земній корі, ролі і значення радіоактивних елементів в її еволюції. Творець науки біогеохімії, засновник вітчизняної школи геохіміків, основоположник учення про біосферу та ноосферу, історик науки, філософ, натураліст. Член ЦК партії кадетів, член Тимчасового уряду Росії в ранзі товариша міністра, голова комісії Міністерства освіти та мистецтв уряду Української держави за часів гетьмана Скоропадського. Помер 6 січня 1945 року від крововиливу в мозок.

Сердюк Андрій Михайлович. Вчений і державний діяч у галузі медичної екології, президент Національної академії медичних наук України (з 2011), академік НАМН України (2007), заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004). Автор близько 400 наукових робіт, з них 33 монографії з питань медичної екології, гігієни, біологічної дії факторів навколишнього середовища, соціальної медицини, організації та управління охороною здоров'я. Співавтор 6-ти підручників. Має 4 авторських свідоцтва. Підготував 16 докторів і 9 кандидатів наук, керує підготовкою 3-х докторів і 3-х кандидатів наук. Саме за цикл робіт по комплексному дослідженню впливу Чорнобильської катастрофи на навколишнє середовище, наукове обґрунтування реабілітації забруднених територій та радіаційного захисту населення України Андрій Михайлович у складі групи відомих вітчизняних вчених був удостоєний Державної премії в галузі науки і техніки.

Над буйным хаосом стихийных сил. Сияла людям Мысль, как свет в эфире. Исканьем тайн дух человека жил,Мощь разума распространялась в мире.- Упали в прах обломки суеверий, Наука в правду превратила сон: В пар, в телеграф, в фонограф, в телефон, Познав составы звезд и жизнь бактерий.- Как наша прожила б планета,Как люди жили бы на ней. Без теплоты, магнита, света. И электрических лучей?- Что было бы? Пришла бы снова. Хаоса мрачная пора. Лучам приветственное слово. Науке - громкое “Ура”!

Нобелівські лауреати

ІЛЛЯ МЄЧНИКОВ Хронологічно ряд лауреатів Нобелівської премії, уродженців України бере початок з Іллі МЕЧНИКОВА, славетного бактеріолога та імунолога. Народився він 15 травня 1845 року в селі Іванівці Куп'янського повіту на Харківщині в дворянській сім'ї молдавського походження. 40 років життя Іллі Мечникова пов'язані з Україною. Нобелівський комітет присудив йому премію в 1908 році за дослідження з імунології. Про присуджену йому високу відзнаку він висловився так: «Нобелівська премія, як чарівна паличка, вперше відкрила світові значення моїх скромних робіт»Нобелівські лауреати

Зельман Абрахам ВАКСМА(1888 - 1973) Уродженець міста Прилуки на Чернігівщині. Особливу подяку мільйонів людей на всіх континентах Зельман Ваксман заслужив своїм вельми вагомим внеском у перемогу над туберкульозом. У 1952 році З. Ваксмана удостоїли Нобелівської премії «за відкриття стрептоміцину - першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу». Нобелівські лауреати

Роальд ГОФМАН (18.07.1937) Сьогодні найбільший американський фахівець в галузі органічної та квантової хімії. У знаменитому Гарварді спеціалізувався з хімії, в Упсалі - з квантової хімії. У 1981 році Роальду Гофману разом з Кенеті Фукуї присуджено Нобелівську премію «за розробку теорії протікання хімічних реакцій, створену ними незалежно один від одного».. Нині видатний учений продовжує свою наукову роботу в Корнельському університеті (США). Нобелівські лауреати

Саймон КОВАЛЬ (1901 - 1985)Він пройшов довгий і славний життєвий шлях вченого і громадянина - від Харкова, де жив до 1921 року, до світового визнання і премії Нобеля з економіки . Суть зроблених ним наукових відкриттів сформульовано так: за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, глибшого розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку ». Починаючи з 1960 р, він займався науково-педагогічною роботою як професор Гарвардського університету. Нобелівські лауреати

Георгій ШАРПАК (1924-2010) У 1992 році він був відзначений Нобелівською премією з фізики «за винахід пристрою, що відбраковує субатомні частинки в субатомному прискорювачі». Його праці суттєво посприяли відчутному прогресу у фізиці елементарних частинок. Вчений постійно генерує нові ідеї, втілюючи їх у винаходи і діючі прилади. Сьогодні Г. Шарпак розробляє новий тип детектора, за допомогою якого можна досліджувати структуру ДНК і проводити вивчення поведінки ракових пухлин. Нобелівські лауреати

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ Про феноменальну пам'ять Пуссена існує легенда: однієї безсонної ночі він обчислив у пам'яті 27 цифр квадратного кореня із 53-цифрового числа, а ранком записав їх.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ Микола Боголюбов у 15 років написав першу наукову працю, а наступного року був прийнятий до аспірантури АН УРСР, а в 20 років отримав ступінь доктора математичних наук.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ Леонард Ейлер у16 років отримує звання магістра, а в 26 років отримує місце професора математики в університеті Санкт-Петербургу.-Вільям Ровен Гамільтон у 3 роки читав, у 5 років знав три мови, у 10 років став студентом, у 12 років знав 12 мов, у 22 роки став професором.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ Нікколо Тарталья через бідність залишив школу, вивчивши абетку тільки до букви К. Потім самостійно опанував грамоту, оволодів латиною і грецькою мовою, математикою. Не маючи паперу для вправ, він свої записи обчислення робив на надгробках одного із затишних кладовищ.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ -Софі Жермен батьки не дозволяли займатися математикою, якою вона захоплювалась. Софі писала свої виклади таємно ночами під ковдрою.-Еварист Галуа, ще коли був хлопчиком, прочитав першу математичну книжку, що потрапила до його рук, - це була «Геометрія» Лагранжа. Прочитав її так, як інші читають роман

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ -Одного разу до відомого математика А. М, Колмогорова звернулися будівельники однієї з гідроелектростанцій за порадою. Вони повідомили, що швидка течія не дає змоги перекрити русло річки звичайним способом. Тому будівельники хотіли знайти форму кам'яних брил, якими можна було б зупинити течію річки. Учені зробили розрахунки і встановили, що річку потрібно перекрити бетонними тетраедрами і їх повинно бути сім з половиною тисяч. Будівельники засумнівалися в правильності розрахунків математиків і, щоб уникнути помилки, спочатку подвоїли кількість пірамід, а потім добавили ще трохи зайвих і приготували аж тридцять п'ять тисяч пірамід. Кинули в річку сім з половиною тисяч, і цього було досить, щоб перекрити течію річки. А решта пірамід залишилася на березі, як пам'ятник тим, хто не вірить в математику.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ -Польський математик Гую Штейнгауз жартома стверджував, що існує закон, який формулюється так: «Математик це зробить краще». Це значить, що коли доручити двом особам, одна з яких є математиком, виконати незнайому їм роботу, то результат завжди буде таким: математик виконає її краще.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ -Відомому математикові Остроградському спала на думку якась незвичайно приваблива математична ідея в ту мить, коли він ішов однією з вулиць Петербурга. Тоді він почав списувати формулами те, що вважав за чорну дошку в аудиторії. Зненацька дошка стала від нього віддалятися. З'ясувалося, що це була карета. Здивований математик гукнув услід візнику: «Стривай! Куди ж ти поспішаєш? Зачекай ще трішки»

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ Математик Боссю помирав, бувши без пам'яті. Ніхто з його рідних не міг домогтися відповіді на жодне питання. Коли увійшов його друг – математик, йому пояснили стан справ. «Зачекайте, зараз він мені відповість. Скажи-но мені, друже, який квадрат дванадцяти?» . «Сто сорок чотири», - відповів Боссю. Це були його останні слова.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ -Одного разу Енштейна спитали, як, на його думку, з'являються винаходи, що змінюють світ. «Дуже просто, - відповів той. – Усі знають, що зробити це неможливо. Але неодмінно знайдеться один невіглас, що цього не знає. Саме він і зробить винахід».

Кибальчич Микола Іванович1853 – 1881. Винахідник. Революціонер-народник. Випускник Новгород-Сіверської гімназії. Учився в Інституті інженерів шляхів сполучення (1871-1873) і Медико-хірургічної академії в Петербурзі (1873). Арештований (1875) за революційну діяльність і 2 роки провів в одиночному ув’язненні. З 1878 р. – на нелегальному становищі. Організатор динамітної майстерні, «головний технік» «Народної волі». Розробив конструкцію бомб, якими був смертельно поранений імператор Олександр II (1.03.1881). Засуджений за участь у царевбивстві, Кибальчич був доставлений у жандармське управління, що розміщалося в дворі будинку №2 по Гороховій вулиці. Знаходячись у ув’язненні, розробив перший у Росії ракетний літальний апарат для польоту людини, при цьому запропонував пристрій порохового ракетного двигуна, метод керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна, програмний режим горіння, спосіб забезпечення стійкості апарата. Проект виявився похованим у жандармському архіві і побачив світло тільки в 1918 р. Страчений за вироком суду.

Кондратюк Юрій Васильович Один з піонерів розробки основ космонавтики. Механік і винахідник, автор досліджень можливості ракетного польоту у світовий простір, автор оригінальний ідей у рішенні проблем міжпланетних подорожей. Існує версія , що він прожив усе життя під чужим ім'ям. Справжнє його ім'я – Олександр Ігнатійович Шаргей і народився він не в Сибіру, а на Україні, у Полтаві. У 1916 р. Кондратюк-Шаргей був покликаний на військову службу. Після революції 1917 р. його мобілізували в білу армію, де він і служив якийсь час. Ще в 1919 р. розглянув основні питання космонавти-ки, виклавши їх у творі «Тим, хто буде читати, щоб будувати». Він запропонував використовувати як паливо космічних ракет водневі з'єднання деяких металів і металоїдів, зокрема – бороводород. Пізніше, побоюючись репресій з боку Радянської влади, він змінив свої паспортні дані. Це загадкова людина, сибіряком його називали тільки тому, що саме в центрі Сибіру (у Новосибірську) у 1929 р. вийшов у світ твір за назвою «Завоювання міжпланетних просторів». У ній вивів, незалежно від Ціолковського, формулу польоту ракети. На його роботи звернув увагу професор В. П. Ветчінкін (1888-1950). У червні 1931 р. засуджений, направлений на роботу в проектно-конструкторське бюро. Із середини 1930-х років працював у московських проектно-конструкторських організаціях, зіграв помітну роль у елеваторобудуванні й інших областях техніки. Загинув під Калугою. Реабілітований у 1970 р.

Янгель Михайло Кузьмич25.10 (7.11).1911 – 25.10.1971. Народився в селі Зирянова (Іркутської обл.). Закінчив з відмінністю Московський авіаційний інститут за фахом «літакобудування» (1937), з відмінністю Академію авіаційної промисловості СРСР (1950). Д.т.н. АН СРСР (1960). Трудовий шлях почав помічником майстра текстильної фабрики ім. Червоної Армії і Флоту (м. Красноармейск, Московської області, 1929 – 1931). Конструктор, провідний інженер, помічник головного конструктора, заступник директора заводу на авіаційному заводі ім. Менжинського в КБ М. Полікарпова (1935-1944). Заступник головного інженера ОКБ О.І. Мікояна (1944). Провідний інженер у КБ В. М. Мясіщева (травень 1945). Брав участь у розробці літака І-153, роботі акціонерного товариства «Амторг» у США. Організував доведення винищувачів І-180, І-185, модифікацію літака По-2. В апараті Міністерства авіаційної промисловості (1946-1948). Координував роботи з розвитку літакобудування. Начальник відділу, заступник головного конструктора С. П. Корольова; директор, головний інженер НДІ-88 (м. Калінінград, Московської області, 1950-1954). Головний конструктор ОКБ-586 (КБ «Південне» (1954-1971). Основоположник нового напрямку в ракетній техніці, заснованого на використанні высококиплячих компонентів палива й автономної системи керування, що істотно підвищило боєздатність ракет стратегічного призначення. Брав участь у розробці проектів ракет Р-5 і Р-7, керував розробкою проектів ракет Р-11 і Р-12, організував дослідження в області аеродинаміки, балістики, матеріалознавства й інших проблем ракетної галузі (1950-1954). Очолював створення ракетних комплексів Р-12, Р-14, Р-16, Р-36, МР-УР100, Р-36 М, космічних ракет-носіїв «Космос», «Космос-2», «Циклон-2», «Циклон-3», ракетного блоку місячного корабля комплексу Н1-Л3, космічних апаратів «Космос», «Інтеркосмос», «Метеор», «Цілина» (1954-1971). Його ім'я привласнене Державному конструкторському бюро «Південне» (1991). Федерації космонавтики України і Росії заснували медаль його імені.

Патон Борис Євгенович. Видатний учений у галузі зварювання, металургії і технології металів, організатор науки, державний і громадський діяч. Президент Національної академії наук України (з 1962) та Міжнародної асоціації академій наук (з 1993), директор Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України (з 1953). Академік НАН України (1958), іноземний член академій наук ряду країн. Лауреат Ленінської (1957) і Сталінської (Державної) премій (1950), Державної премії України в галузі науки і техніки (2004), Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1968), двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1978), Герой України (1998).

Кремень Василь Григорович. Учений у галузі соціогуманітарних наук і державний діяч. Президент Національної академії педагогічних наук України (з 1997), академік Національної академії наук України (2000) та НАПН України (1995), заслужений діяч науки і техніки України (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005).