ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:1)жанр лірики (вірш, поезія, пісня, балада, ода, гімн, дифірамб;2)вид лірики (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська,сатирична, релігійна);3) тема;4) ідея;5) вид рими (чоловіча, жіноча, дактилічна);6) римування (суміжне (парне), кільцеве, перехресне);7) розмір вірша (двоскладова стопа - хорей, ямб; трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест;8) строфіка : моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр);9) художньо-зображальні мовні засоби:- тропи (епітети, порівняння, метафора);- поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик);- фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму (евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).
ХУДОЖНЬО-ЗОБРАЖАЛЬНІ МОВНІ ЗАСОБИМетафора – вживання слів у переносному значенні. Епітет – художнє означення. Порівняння - порівняння двох предметів або явищ на підставі їх схожості. Гіпербола – художнє перебільшення. Літота – художнє переменшення. Паралелізм – зв’язок кількох елементів у творі (аналогія). Алітерація – повторення однакових або близьких приголосних звуків для надання творам більшої виразності, емоційної поглибленості твору. Асонанс — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність. Оксиморон – поєднання непоєднуваних понять і явищ. Алегорія – інакомовне відображення понять і образів. Антитеза – це протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом.Інверсія - незвичне розташування слів у реченні, задля того щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу. Тавтологія — це стилістична фігура, що грунтується на однокореневому повторі попереднього слова: диво дивне, темниця темна, тьма-тьмуща і т. д.
СТРОФІКАДвовірш (або Дистих) - найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об'єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності. Терцет (або тривірш) - трирядкова строфа, що складається з трьох рядків, і всі три або два з них римуються між собою або рима відсутня. Терцина - строфічна організація тексту в єдиний ланцюг тривіршів. Катрен (чотиривірш) - завершена за змістом окрема строфа із чотирьох рядків. П'ятивірш - строфа із п'яти рядків, у якій можливі різні варіанти римування. Найчастіше у такій строфі виникає не ритмічний чи логічний наголос, а емоційний. Шестивірш - шестирядкова віршова строфа з різними схемами римування. Септет (або семивірш) - семирядкова віршова строфа з різними схемами римування. Восьмивірш (або октет) - восьмирядкова віршована строфа. Сонет (італ. sonetto - звучати) - ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба: двох катренів з перехресним римуванням та двох терцетів з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде чи абаб, абаб, ввд, еед і т. п. Верлібр (фр. vers libre - вільний вірш) - вірш без рими з довільним чергуванням рядків різної довжини.