Презентація «Вчимося контролювати емоції»

Вчимось контролювати емоціїКонобєєва Т. Б.

Мета: навчити педагогів розрізняти і контролювати свої емоції. Розвивати емпатію. Закріпити почуття поваги, розуміння, стимулювати толерантне, позитивне ставлення до колег та усіх учасників освітнього процесу. Завдання:- формувати навички встановлення контактів;- розвивати вміння розрізняти емоції, називати і виражати їх, розвивати зниження рівня агресивності;- закріплювати вміння брати під контроль свої емоції та емоційні стани.

Правила роботи:1. Конфіденційність (не виносити те, що було на тренінгу за межі групи).2. Мобільні на «вібро» (телефони в режимі «вібро», щоб не заважали).3. Бути активним (брати участь у житті групи, виконувати всі вправи).4. Толерантність (не перебивати інших, не критикувати та не засуджувати). 5. Чесність та щирість (бути чесним, щирим, відкритим).6. Правило «тут і тепер» (не забуваємо, що ми педагоги, ми обговорюємо емоційні стани, але на час цього тренінгу уникаємо політичних питань, уникаємо обговорення воєнного стану, домовляємось, що тема війни сьогодні не піднімається). 7. Дотримуватись запропонованих правил (не порушувати правила групи). 

Вправа «Очікування»Мета: виявити емоційний стан учасників, дізнатись чого вони очікують від заняття. Емоції і почуття слугують для орієнтації у світі та реалізації енергії, яка допомагає вирішувати життєві завдання. Виключенням з цього правила є випадки, коли емоція стає інтенсивнішою, ніж того вимагає ситуація, тоді вона дезорганізує і руйнує. Емоційна реакція є показником ставлення людини до того, що відбувається. Чим більше значення мають для людини життєві зміни, тим більш глибокими є переживання емоцій та почуттів. Емоції завжди пов’язані із задоволенням чи незадоволенням важливих потреб людини. Будь-які прояви активності людини супроводжуються емоційними переживаннями. Емоції можуть затьмарити сприйняття навколишнього світу або розмалювати його яскравими фарбами; повернути хід думок до творчості або меланхолії; врятувати життя або завдати серйозної шкоди; сприяти позитивним життєвим змінам або провокувати на такі вчинки, про які згодом жалкуємо. Емоції мають силу. Інше питання, наскільки вміємо ними керувати. Ось це і є показником розвиненої емоційної компетентності.

Вправа «Чарівна крамниця» Мета: згадати риси характеру людини. Розвивати в педагогів прагнення набувати хороших рис і позбуватися поганих. Уявімо себе в крамниці. Вона не звичайна, а чарівна. В ній можна придбати дещо набагато цінніше, ніж речі. Пригадайте риси характеру людини, як позитивні так і негативні. Пригадали? А зараз розділіть аркуш паперу на 2 частини. Зверху напишіть ті риси характеру людини, які б ви хотіли придбати в цій незвичайній крамниці, а внизу аркуша – ті, які готові продати. Наступний крок – скласти загальний список покупок. В кожного з вас є власний гаманець із умовною валютою. Розгляньте цінники, обговоріть в своїй групі та складіть замовлення для магазину. Ви можете витратити всі гроші, а можете не витрачати їх.

Вправа «Фантом» Мета: усвідомлення тісного взаємозв’язку між думками, емоціями і тілесними проявами, підвищення рівня емоційного самоусвідомлення, ознайомлення з технікою ідентифікації емоцій. Опис. Організм людини є своєрідним архівом всієї її життєвої історії. Він наділений мудрістю і пам’ятає почуття, переживання, важливі події, причому з моменту народження. Подумаємо над тим, де і як в тілі відкладаються емоції? На аркуші паперу із схематичним зображенням людського тіла заштрихувати ділянки тіла на малюнку так: чорним кольором ті місця, які реагують на почуття страху (наприклад, холоне в шлунку – замальовуємо область живота); голубим кольором – місця, які реагують на смуток, жовтим – на радість, червоним – на злість, зеленим – на задоволення, темно-синім – на сором, та оранжевим – на цікавість.

Емоції, думки, тілесні процеси взаємопов’язані. Виникнення думок, емоцій викликають зміни в тілі. Механізм простий: кожна зміна думки спричиняє емоцію, активізує діяльність мозку. Ця активізація нервових клітин викликає в них електричні та хімічні імпульси, які передаються в органи й тканини, та впливають на їхні функції. Глибока пристрасть, ненависть, ревнощі, занепокоєння, спалахи роздратування реально роз’їдають душу, руйнують клітини тіла і призводять до хвороб серця, печінки, нирок, селезінки та шлунка. Клітини постійно «прислухаються» до думок і реагують на емоції. Отже міркування, переконання, настрій, емоції та почуття «втілюються» в організм людини. Це означає, що не можна з упевненістю відокремити біологію від психології. Спогад про неприємності, який є лише потоком думок, викликає ті ж руйнівні процеси, що і сама неприємна подія.

Техніка ідентифікації Переживання емоції та її усвідомлення – це два різних процеси, хоча вони впливають один на одного. Управління емоцією починається з її ідентифікації. Першим рівнем ідентифікації є фіксація факту наявності переживання. Важливо навчитися вловлювати момент, коли ви тільки починаєте переживати емоцію, тобто до того, як ви говорите чи дієте. Деколи людина розуміє, що вона переживає щось таке, що відрізняється від усіх інших переживань (наприклад, стан уперше закоханої людини), а розпізнати емоцію не може. Міра усвідомленості емоцій і почуттів може бути різною. Другим рівнем ідентифікації є розпізнання емоції, тобто визначення того, що саме переживаєте в конкретний момент. Кожна емоція породжує унікальний набір відчуттів у тілі, сприяє виникненню певних думок. Зараз ми спробуємо відобразити тілесні прояви емоцій. Нехай кожен спробує виразити відповідні емоції зовнішньо. Тому розпізнати емоцію можна безпосередньо у момент її виникнення; помічаючи фізичну реакцію, тілесні зміни, які їх супроводжують; за думками, які виникають під її впливом. Ведучий пропонує учасникам назвати кілька емоцій і записує їх у лівому стовпчику таблиці. У правому стовпчику записує тілесні реакції, які відповідають переліченим емоціям, з життєвого досвіду учасників.

Емоції, думки і тілесні реакції настільки взаємопов’язані, що можна визначати емоцію, яка виникла, через думки і/або через тілесні відчуття (виступив піт, змінився ритм дихання), фізичні прояви (стислі кулаки, стиснуті зуби, ниючий голос, руки на стегнах, сповільнення або прискорення мови). Володіння словником емоцій та уважність до їх тілесних проявів допомагає розпізнати та назвати переживання. Тому, коли ви засмучені, стривожені, роздратовані, змушені захищатися, пригнічені або в стані стресу, практикуйте визначення емоцій за тілесними рекціями. Досліджуйте, наскільки узгоджуються ваші думки стосовно емоції, яка переживається, з підказками тіла. Розуміння тілесних відчуттів, аналіз думок дають змогу заздалегідь спрогнозувати емоційну реакцію та її змінити. Окрім того, усвідомлення людиною емоційного стану, як правило, трансформує саму емоцію, полегшує процес переживання.

Вправа «Глибоке дихання» Мета: навчитись контролювати емоції та знімати напругу. Вступне слово: Коли ми кимось ображені чи злі на когось в пориві агресії не можемо контролювати свої емоції та вчинки. Тому часто робимо те, про що згодом жалкуємо. Тому ми зараз навчимося знімати напругу і контролювати свої емоції. Дихання заспокоює нервову систему, допомагає вирівняти емоції. Коли ми глибоко дихаємо, то позбуваємося думок, які нас хвилюють, відчуваємо, що можна контролювати свої думки, а не підкорятися їм. Спробуємо подихати по квадрату. Глибоко вдихніть носом, порахуйте до 5, потім затамовуємо подих знову на 5 секунд, повільно випускайте повітря через рот, при цьому рахуйте до 5. Пауза і знову. Відчуйте, як зникає напруга.

Вправа «Що робити з негативними емоціями?» Емоції можуть зміцнювати стосунки якщо мудро їх висловлювати. Мета: звернення до досвіду групи стосовно питання управління негативними емоціями, активізація творчого ставлення до життя. Опис. Запропонуйте учасникам написати по 10 будь-яких слів, які спадають на думку, пов'язані з предметами, що нас оточують. Потім, використовуючи ці слова, придумати конструктивні та деструктивні способи управління негативними емоціями (наприклад: журнал – порвати і викинути у смітник; олівець – зробити масаж рук; фарби – малюнок емоції, мітла – прибрати в квартирі, склянка – налити і випити води та ін.). Пропозиції стосовно управління емоціями записати на окремих картках. У цій вправі заохочуються застосування власного досвіду учасників щодо управління негативними емоціями, гумор, творчість.

Колаж «Широкий спектр емоцій педагога» Мета: створити колаж із використанням нарізок із журналів, щоб виразити весь спектр емоцій, що переживають педагоги у своїй у роботі. Виражати своє ставлення до педагогів відповідно до тих характеристик, які написані у них на стрічці на голові. Опис. Учасники поділяються на 3 команди. Вам потрібно використовуючи журнали зробити колаж, на якому ви зображаєте весь спектр емоцій педагога. Зверніть увагу на те, що під час виконання завдання кожен з вас матиме на голові стрічку із певною характеристикою, це прихована риса характеру чи емоційний стан. Важливо пам'ятати, що педагоги не знають що саме написано на їхній стрічці. Ваше завдання створюючи колаж ставитись до колег так, як це вимагає написана характеристика. Наприклад, написано «жадібний, байдужий до всього чи вередлива дівчинка», то ви ставитиметесь до людини відповідно так, як це написано. Не зачитуємо характеристики і не підказуємо колегам.

Цікаві факти про емоції Якщо довго імітувати ту чи іншу емоцію, наприклад огиду або злість, вас охоплять ці почуття по-справжньому. Тільки 1% людей здатні повністю приховувати емоції від інших. Для того, щоб виявити повний спектр емоцій, природа нагородила нас 43 м’язами, які відповідають за міміку.10% людей не знають, як саме вони себе відчувають. Це називається алекситимією. З-за такої дисфункції людина не здатна описати свої емоції словами, відрізнити одне почуття від іншого і зрозуміти настрій оточуючих. Мозок і шлунок людини тісно пов'язані. Тому деякі емоції дуже сильно фізично відображаються на шлунку. Особливо тривоги (саме тому, коли ми тривоживось, переживаємо за щось, то часто бурчить в животі, людина частіше йде в туалет, може відчувати нудоту). Разом з тим, коли ми червоніємо, то і шлунок теж стає червоним.

Вправа «Психодрама» Мета: розвивати навички вирішувати конфліктні ситуації, розрізняти емоції та емоційні стани й вміти їх вгамовувати. Спостерігати за тим, як проявляються власні емоції і визначити способи контролю своїх емоцій та емоцій співрозмовника. Опис. Учасники поділяються на трійки. Для кожної трійки видається опис певної ситуації. Вам необхідно знайти вирішення цих ситуацій, використовуючи конструктивні емоції. Кожен учасник повинен максимально вжитись у роль. У випадках, де написана 3-я особа ви можете підключати будь-кого із учасників освітнього процесу.

Техніка переривання неприємних думок «Стоп»Ця техніка полягає у тому, щоб подумки або навіть вголос вигукнути «Стоп!» при першій появі небажаної думки з одночасним (уявним або реальним) вставанням або тупанням ногою, або ударом по столі, або іншою дією, що демонструє рішучість. Коли чуєте музику, яка вам не подобається, ви просто вимикаєте її або вмикаєте іншу. Так само вчиняйте з негативною думкою. Звичка мислити позитивно, як і будь-яка інша, вимагає практики і зосередженості, особливо спочатку. Зберігайте та підтримуйте позитивне ставлення до життя, тобто упевненість, віру, активність, оптимізм. З часом позитивне мислення стане для вашого розуму програмою за замовчуванням.

Техніка метафоричного висловлення почуттів Людина страждає не стільки від того, що відбувається, скільки від того, як вона це сприймає. М. Монтень. Мета: збагачення знань учасників про емоційну сферу; розвиток емоційного самовираження за допомогою образів. Емоції і почуття важливо висловлювати. І в цьому можуть допомагати образи, які виникають. Застосування метафор, порівнянь, гумору допомагає пом’якшити гостроту комунікативної ситуації. Давайте пригадаємо фрази, за допомогою яких люди описують свій внутрішній стан, і скажемо їх за бажанням («Я почуваюся… на сьомому небі, не в своїй тарілці» тощо). Вербалізація почуттів виконує подвійну роль: з одного боку, інформує партнера про почуття, а з іншого – допомагає регулювати власний емоційний стан. Негативне почуття втрачає свою інтенсивність і владу над людиною, якщо про нього розповісти. Іноді важко висловити почуття такими словами, як «гнів», «відчай», «страх». У цьому випадку можуть допомогти порівняння й метафори, які також є мовою почуттів.

Вправа «Я – повідомлення»Використовується для вираження власних почуттів. Нерідко можна почути висловлювання на кшалт: «Ти мене дратуєш, ображаєш…» тощо. Речення, які починаються із займенника «ти» і містять елементи звинувачення, викликають захисну реакцію. І це закономірно, адже найкращий захист – це є напад. Некоректно звинувачувати іншу людину в тому, що переживаєте. Порівняйте фрази: «Ти завжди спізнюєшся» і «Щось трапилося, що вранці знову спізнилася?». Слова «ти», «завжди », «ніколи» є конфліктогенами, тобто можуть спричиняти конфліктну ситуацію. Цього не станеться, якщо розповідатимете про власні реакції, почуття; обговорюватимете не особу, а факти. Знайдіть різницю між фразами: «Чому ти не можеш прибрати за собою?» і «Будь-ласка, наведи порядок на робочому столі». У першому випадку засуджується поведінка співрозмовника, у другому – пропонується спосіб вирішення проблеми. Уявіть власну реакцію на подібні висловлювання, щоб зрозуміти суть справи. Уміння конструктивно і відверто повідомити співрозмовнику про свої переживання, бажання, потреби є важливою складовою емоційної компетентності.

Вправа «Емоційний аналіз дня»Намалювати коло з кількома сегментами, в яких зазначити сфери діяльності, наприклад: сім’я, навчання, робота, хобі, спілкування з друзями тощо. Поряд з кожним сегментом написати емоції, які переживали протягом дня :відпочинок, в громадському місцівдома, під час спілкування з дітьмиз батькамиз коллегамиз керівництвомз друзями

Рефлексія. Обговорення тренінгу, зворотній зв'язок від педагогів наскільки виправдались їхні очікування, чи можуть переміститись кораблики на інший берег. Що сподобалось під час тренінгу? Яка з вправ викликала у вас труднощі? Які емоції вони відчували виконуючи вправи? Дякую за увагу!