презентація "Вербально –слухова агнозія у дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Від теорії до практики

Вербально –слухова агнозія у дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Від теорії до практики. Вчитель-логопед : Журбенко О. А.

Агно́зія (грец. α — не і γνωςις — пізнання) — розлад процесів впізнавання. Цей симптом спостерігається при деяких нервово-психічних захворюваннях, переважно тоді, коли органічно уражені певні відділи головного мозку. При цьому прості процеси сприймання, а також загальне орієнтування не порушуються. Розрізняють кілька видів агнозії:оптична агнозія — хворий бачить предмети, але не впізнає їх;акустична агнозія — втрата здатності впізнавати предмети за характерними для них звуками;тактильна агнозія — предмет не впізнається при обмацуванні його;автопагнозія – невпізнавання частини власного тіла та інше.

Розрізняють такі види слухових агнозій: Мовленнєва акустична агнозія — сенсорна афазія, в її основі лежить порушення фонематичного слуху, який забезпечує диференціювання звуків мовлення (виникає при ураженні зони Верніке), ступінь вираженості може бути різним — від повної нездатності розрізняти фонеми рідної мови до утрудненого розуміння акустично схожих фонем, складних слів. Вторинно страждають й інші види мовлення, так, наприклад, експресивна мова у грубих випадках являє собою «словесний салат», порушується письмо під диктовку, читання вголос. Слухова агнозія виникає при ураженні ядерної зони слухового аналізатору справа. При цьому виді агнозії людина не впізнає звичних побутових, предметних та природних шумів (скрип дверей, шум води тощо). Аритмія виражається в тім, що людина не може правильно оцінити на слух та відтворити ритмічні структури. При ураженні правої скроні порушується цілісне сприйняття структурного оформлення ритму, при ураженні лівої — аналіз та синтез структури ритму, його відтворення. Амузія проявляється у порушенні здатності впізнавати та відтворювати знайому або тільки що почуту мелодію. Ураження локалізується у скроневій частці правої півкулі. Порушення інтонаційної сторони мови (просодики) виражається у тому, що хворі не розрізняють інтонацій у мовленні інших. Їхнє власне мовлення маловиразне: голос позбавлений модуляцій та інтонаційного різноманіття. Це порушення характерне для правоскроневого ураження. При грубих формах утруднена ідентифікація мови за статтю, віком, знайомістю.озія — невпізнавання частин власного тіла та ін.

Слухова немовленнєва агнозія - виникає при ураженні правої скроневої долі ГМ. Дитина при цьому не може розрізнити звуків природи, а також різних предметів, таких як гудки📢, шум дощу🌧, дерев🌳, стукіт молотка🔨, скрип дверей🚪 і т.д. У неї не формується звуконаслідування. Слухова мовленнєва агнозія (СМА) - виникає при ураженні лівої півкулі. Проявляється вона у нездатності розпізнати і диференціювати фонеми, відповідно у дитини є труднощі розуміння мовлення. Варто уточнити,що до складної СМА приводять двосторонні ураження. Приклад складної форми СМА. Спеціаліст каже до дитини: " Покажи, де баба веде козу". Дитина з СМА почує це, приблизно як: "Вокази ке папа кете тосу". Саме тому вона і не зрозуміє,що від неї хочуть. Діти із слуховою агнозією не вслухаються в мовлення оточуючих. Також у них страждає слухова пам'ять та увага

Слухова агнозія-це порушення слухового сприйняття , нездатність розрізняти звуки мовлення і диференціювати їх при збереженій функції слухового аналізатора .🙇‍♀️Симптоми :👉порушення розуміння зверненої мови ;👉нетипове спотворення і зміни звукового складу слова;👉зниження мовленнєво-слухової пам’яті;👉зниження слухової уваги .👩‍🎓Корекційний маршрут:1. Розвиваємо слухову увагу 🦻🧠2. Розвиваємо уміння розрізняти не мовленнєві шуми3. Розвиваємо уміння розрізняти музичні звуки 🎺🎹🥁🪕4. Розвиваємо просодичні компоненти5. Вчимо розрізняти довгі та короткі слова 🍄(мухомор) , ☔️( дощ)6. Розрізняємо слова близькі по звуковому складу ( бик, бік, бук)7. Диференціюємо склади8. Диференціюємо фонеми9. Вчимо навикам елементарного звукового аналізу та синтезу 😉 

Зміст і цілі таких логопедичних ігор наступні:1. Звернути увагу дитини на предмет, який звучить. Формувати вміння диференціювати зони аудіального сприйняття (ближня, середня, далека).2. Спонукати визначати напрямок звуку.3. Розрізняти шумові звуки по гучності.4. Виділяти звучання заданого предмета з ряду запропонованих.5. Розрізняти звучання декількох звукових сигналів (немузичних шумів і музичних інструментів), виділяти між ними однакові за звучанням.6. Відтворювати послідовність звукового ряду, співвідносячи його візуально з певними предметами (музичними інструментами) і без цього.

«Піжмурки з дзвіночком»розвиток слухової уваги, орієнтації у просторі. Обладнання: Дзвіночок, пов’язки на очі. Хід гри: Варіант 1. Гравці сидять на стільчиках в одну лінію або півколом. На деякій відстані стоїть дитина із дзвіночком лицем до них. Одному із гравців, котрого обирають лічилкою, зав’язують очі, і він намагається знайти дитину з дзвіночком і доторкнутися до нього. Той же намагається відійти (але не бігти) від пошуковця і при цьому дзвонить. Варіант 2. Декілька дітей із зав’язаними очима стоять у колі. Одному з дітей дають у руки дзвіночок, він бігає по колу і дзвонить. Діти із зав’язаними очима намагаються його піймати.

Логопедична гра «Визнач, що ти чуєш»Варіанти:• Дитина вгадує методом проб - сама виконує дію кожним предметом, поки не почує потрібне звучання;• Використовується серія предметів, схожих за звучанням (скляна тарілка, пляшка, чашка, порцелянова чашка);• Можливість одночасного звучання двох-трьох різних звуків (шумів).

Логопедична гра «Визнач, звідки звук»Мета гри: визначати напрямок звуку в просторі. Для гри знадобиться дзвіночок. Дитина закриває очі, дорослий ходить в різних напрямках і дзвенить дзвоником. Дитина повинна показати і пояснити, звідки чути звук (попереду, позаду, справа, зліва і т. д.)Логопедична гра «Далеко – близько»Мета гри: визначати відстань звучання. Дитина закриває очі, дорослий називає його ім'я то поблизу від нього, то на відстані. Дитині потрібно визначити, близько чи далеко знаходиться дорослий.

.”Що звучало?” Логопед підбирає 3-5 звукових іграшки чи дитячих музичних інструменти. Спочатку педагог ознайомлює дітей із звучанням кожного предмету (барабана, трикутника, сопілки, брязкальця тощо). Далі ховає їх за ширму та по черзі подає звук кожного з них. Завданням дітей є впізнати та назвати інструмент чи іграшку, що звучали.

.”Впізнай за звуком”. Логопед знайомить дітей із звуками, які видають різні предмети: м’яч, вдарившись об підлогу чи об стіл, кулька, яка перекочується в склянці чи в горнятку (керамічному, металевому, дерев’яному, скляному), газета, якщо її складати чи розкладати. Згодом ці ж дії, але в іншій послідовності, він виконує за ширмою. Завданням дітей є розрізнити й назвати предмети, що звучали. Одним із варіантів гри є розрізнення звуків шелесту паперу різної фактури (газети, фольги, серветки, картону).

Барабан,шейкер, гуиро. Логопедична гра «Музика дощу»Мета гри: прислухатися до звуків, визначати їх характеристику, знаходити порівняння, розвивати фантазію.до шуму дощу в повній тиші і визначити його характер: монотонний, тужливий, ледачий, сумний, грайливий, докучливий, заколисуючий. Можна відшукати до нього порівняння: як сльозинки; як бісер розсипний; як вода з-під душа; докучливий, як муха; ллє, як з відра. Спробувати відобразити Гра проводиться в дощову погоду. Дорослий пропонує дитині прислухатися його ритм, а може навіть і мелодію.

  Маракаси. Логопедична гра «Шумові коробочки»Мета гри: розвивати вміння прислухатися і розрізняти шуми по гучності. Візьміть кілька коробочок, заповнених різними предметами (сірниками, скріпками, камінчиками, монетами і т. д.), які під час струшування видають звуки (шуми) різної сили - від тихих до гучних. Дорослий пропонує дитині потрясти кожну коробочку і вибрати ту, яка видає найгучніший (тихий) шум.

Логопедична гра «Повтори»Мета гри: вчити прислухатися до серії звуків і запам'ятовувати їх. Дорослий видає серію немовних звуків, наприклад: одне клацання язиком, два оплески в долоні, три притопування ногою; або один оплеск по колінах, два оплески в долоні, одне клацання пальцями. Дитина повинна запам'ятати і повторити почуті звуки в тій же послідовності.

Логопедична гра «Вгадай, скільки звуків я зіграю»Мета гри: закріпити уявлення про високі і низькі звуки. Для гри знадобляться дитячі музичні інструменти. Дорослий виконує на інструменті кілька звуків, а дитина слухає, запамʼятовує їх і відповідає, наприклад, що дорослий зіграв тричі один і той же звук, пробує повторити, проспівуючи його. Звуки можуть йти в різній послідовності, наприклад: кілька високих звуків, далі по черзі то низький, то високий і т. д. Дитині потрібно визначити, які вона чує звуки - однакові або різні, скільки високих і низьких, який звук перший - низький або високий. І на завершення гри проспівати відповідь або повторити послідовність на склад «ля».

Логопедична гра «Оплески»Мета гри: створювати і запам'ятовувати ритмічний малюнок. Дорослий придумує ритм і ударами долонь відображає його. Дитина повинна безпомилково його повторити. Далі ритм придумує дитина, а дорослий повторює його. У ритмічний малюнок можна вводити прості вигуки або слова, наприклад: «Раз!», «Оле-оле-оле!», «Раз, два, три!». Можна використовувати смішні приказки або примовки, промовляючи їх разом організовано і ритмічно.

Логопедична гра «Сирена»Мета гри: вивчити можливості свого голосу. Дорослий відображає звук сирени, тобто на одному диханні опускається до нижньої межі своєї теситури, а потім піднімається до верхньої. Дитина в цей момент керує дорослим: коли дитина піднімає руку, дорослий підвищує голос, а коли опускає - знижує. Далі дорослий і дитина міняються місцями.

“Відгадай, хто сказав”. Діти стають півколом, а логопед – до них спиною. Малюки по черзі називають його ім’я. Ведучий же має на слух визначити та назвати того, хто його покликав. Згодом можна запропонувати дітям звертатися до ведучого вигуком “Ау!”. Він в свою чергу повинен спробувати впізнати за голосом того, хто вигукнув.

.“Скажіть, що переплутав хлопчик Вітя”. Логопед дикламує вірш, а діти уважно слухають та визначають, що правильно, а що ні: Геть усе, усе на світі Всіх людей стрижуть в ЛІКАРНІ,Переплутав хлопчик Вітя. Ми книжки беремо в АПТЕЦІ,Каже: діти вчаться в ПОЛІ, От який Вітьок дивак. А комбайн працює в ШКОЛІ, Ти ж бо знаєш – це не так!А лікують в ПЕРУКАРНІ, Ліки – в БІБЛІОТЕЦІ. Починаєте речення, а діти його закінчують, даючи правильне, розумне завершення: Діти звісно вчаться в … школі. А комбайн працює в … полі. Ми лікуємось в … лікарні. А стрижемось в … перукарні. Ліки беремо в … аптеці. А книжки … бібліотеці.

“Придумай слово”. Промовляєте слово та пропонуєте дітям придумати схожі за звучанням слова: лиска – миска, мишка -кришка; лоза – коза, коса, оса тощо.“Спіймай слово”. Називаєте ряд слів. Завданням дитини є почути й назвати слово, яке відрізняється від інших складовою структурою: Мак – бак – так – банан – гак. Батон – вагон – кіт – бутон. П’ятка – лисиця – ватка – хатка. Винт – гвинт – бинт – сорочка. Будка – дудка – око – Людка.“Вгадай, хто це був?” Роздайте дітям малюнки чи іграшки та разом визначають, які звуки вони подають. Наприклад, корова мукає –“му-у”, тигр ричить – “р-р-р”, жаба квакає – “ква-ква”, курка квокче – “ко-ко-ко” тощо. Далі педагог промовляє будь-яке з цих сполучень, а діти визначають хто подає такий звук та піднімають відповідний малюнок чи іграшку.  

https://www.youtube.com/watch?v=Kjvla93 Md. R0https://www.youtube.com/watch?v=Kjvla93 Md. R0

https://www.youtube.com/watch?v=_QV3c. N2w1 EY https://www.youtube.com/watch?v=_QV3c. N2w1 EY

https://www.youtube.com/watch?v=_hh. II6w. UDy4

https://www.youtube.com/watch?v=Xq6j7 Qx. Nl. Zo