Презентація "Від печерного живопису до іконопису"

Від печерного живопису до іконопису28 урок

Перші культурні пам’ятки, які знайшли на території України, відносяться до епохи палеоліту. У селищі Мізин, що на Чернігівщині, знайдено стародавнє поселення мисливців на мамонтів, що налічує близько 20 тисяч років. черепи мамонта. Найбільшу цінність мають витвори прадавніх художників: жіночі статуетки та фігурки тварин із бивнів мамонта, прикраси з кісток, оздоблені складними різьбленими орнаментами та розписані червоною охрою. МІЗИНСЬКА СТОЯНКА

Іще однією видатною пам’яткою первісного мистецтва в нашій країні є Кам’яна Могила, розташована поблизу селища Терпіння. У ґротах цього прадавнього святилища збереглися наскельні зображення тварин і людей, вишкрябані на піщанику. Деякі малюнки містять залишки червоної та чорної фарби. КАМ’ЯНА МОГИЛА

Живопис Північного Причорномор’я З архітектурою Північного Причерномор’я нерозривно пов’язаний живопис, зокрема розписи поховальних споруд. Ці твори, виконанні в техніці фрески, надзвичайно гарні, яскраві та представляють дуже велику художню цінність (переважна більшість грецьких фресок не дійшла до нашого часу). Фреска. Склеп Деметри. Керч.

У живописі Причорномор’я переважають світлі тони: рожевий, блакитний, блідо-зелений, жовтий. У настінному розпису присутні ошатні рослинні орнаменти, а також міфологічні, батальні та побутові сцени. Твори місцевих художників відрізняються цікавими сюжетними композиціями, чудовим кольоровим рішенням і вражають реалістичністю образів, зокрема в портретах, виконаних в техніці енкаустики (восковий живопис).

Монументальний живопис РусіСеред видів образотворчого мистецтва Русі перше місце належить монументальному живопису, що створився також на основі візантійських традицій. Константинопольські митці, оздоблюючи давньоруські собори, використовували два вида техніки монументального живопису: мозаїку і фреску. Потім прийоми й технологію візантійських художників перейняли та вдосконалили давньоруські митці.

Жанри живопису. Провідними жанрами образотворчого мистецтва Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра. Жанри монументального живопису — фреска і мозаїка — складалися на основі візантійських шкіл. Палітра смальт, якими були набрані мозаїчні підлоги й оформлені інтер’єри чернігівських, київських, переяславських храмів відрізнялась надзвичайним кольоровим розмаїттям. Під час створення мозаїк собору Софії Київської давньоруські майстри застосували близько 180 відтінків різних кольорів.

Мозаїчний живопис Х-ХІІ ст. Високохудожні мозаїки підлоги. Мозаїчний настінний живопис

Моза́їка (фр. mosaique, італ. іт. mosaiko, від лат. musivum, букв. присвячене музам; грец. μοΰσα — муза) — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток та інших матеріалів. Фреска — розпис водяними фарбами по сирій штукатурці. Смальта — кольорове непрозоре скло у вигляді кубиків або пластинок, призначене для створення мозаїки. Мініатюра книжкова — зроблені від руки малюнки, багатобарвні ілюстрації клейовими й іншими фарбами в рукописних книгах, а також декоративні елементи оформлення цих книг - ініціали, заставки та ін. Список книги — графічний і мовний варіант текстів, створений переписувачем книги з метою наближення тексту оригінала до рідної мови чи діалекту. Словник термінів

Як і всі розписи середньовічних храмів, мозаїки Русі були «Євангелієм для неграмотних». (За ними віруючі дізнавалися про основні положення християнської віри). Тому мова творів монументального мистецтва проста й лаконічна, а зображення площинні. Фігури немов розпластані на золотому фоні, жести умовні, складки одягу утворюють орнаментальний рисунок. За каноном, запозиченим у Візантії, усі лики святих мають подовжений овал і тонкі риси обличчя, великі очі. Кожен лик зберігає власну індивідуальність, умовно виражену в кольорах одягу, позі, атрибутах. Особливості живопису

Мозаїки Софії КиївськоїБлаговіщення. Купол собору. Христос Пантократор

Євхаристія, Софійський собор

фрески Софії Київськоїскоморохи. Дружина й доньки Ярослава Мудрого. Свята Євдокія

Мозаїка підлоги Десятинної церкви

Дмитро Солунський Мозаїка Михайлівського монастиря

Мозаїка золотоверхого Успенського собору Києво-Печерської Лаври

У X—XІ ст. у Русі набула поширення візантійська техніка фрескового живопису. Дуже відомі цикли настінних розписів Софії Київської, які зображують сюжети Євангелія, Старого завіту, а також святого Георгія та архангела Михаїла — покровителів князівського роду. Також унікальними пам’ятками фрескового живопису є розписи на стінах веж, де розташовані сходи, якими піднімалися князь із дружиною та почтом. Тут представлені сцени світського життя Русі. Фрески епохи Русі відрізняються суворістю наслідування принципів візантійської системи розпису й урочистою монументальністю.

Апсида Михайлівського Золотоверхого собору в Києві (1108-1113 рр). Святий Захарія. Благовіщення

Іконопис Київської РусіСтановлення давньоруського іконопису відбулося у другій половині XІ — на початку XІІ ст. До цього ікони були, переважно, візантійські та грецькі. Разом із поширенням будівництва храмів виникла давньоруська школа іконопису. Її засновником вважають митрополита Іларіона. У Києво-Печерському Патерику розповідається про перших відомих іконописців Київської Русі — Аліпія та Григорія. Давньоруські майстри дотримувались суворого іконописного канону. style.colorfillcolorfill.type

Аліпій Печерський та його роботи

Аліпій пише фреску Богоматір. Велика панагія. XІІ ст.

Києво-Печерська Лавра

Григорій Печерський

З історіїїІконопис — мистецтво писання ікон. Іко́на (грец. εἰκόνα - малюнок, образ, зображення) -живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма. Виникли в 2 століття до н. е.. Після гострих суспільних суперечок стосовно ікон у Римській імперії (іконоборство), дозвіл на використання ікон у церковному і суспільному житті був офіційно прийнятий в 787 р. на VII Вселенському соборі в Нікеї. Ікони виконували спеціальною технікою за традиційними приписами: липову, дубову або кипарисову дошку закріпляли тонким полотном і покривали кількома шарами левкасу (алебастр з клеєм), шліфували і за певним порядком виконували малюнок, золочення, розпис яйцевою темперою, а в кінці покривали покостом (оліфою). style.colorfillcolorfill.type

ПРАВИЛА Іконопис. УУмовність письма мала чітко розмежовувати божественний («горній») світ від земного («дольного») і підкреслювати в лиці Христа, Богоматері та святих їх неземну сутність. Для цього фігури зображались пласкими й нерухомими, застосовувалась оборотна перспектива, виключалися будь-які часові прояви (пора року чи доби). Умовний золотий фон ікон символізував божественне світло, фігури не мали тіней, адже «в Царстві Божому» їх немає. Щоб чітко слідувати канону, давньоруські майстри користувались у якості зразків візантійськими іконами або словесним описом кожного іконописного сюжету. Ікони XІ—XІІ ст., виконані київськими майстрами, не збереглися.

Володимирська (Вишгородська) ікона Божої Матері, Третьяковська галерея. Святитель Григорій Чудотворець. Ікона ХІІ ст., Ермітаж

Книжкова мініатюра Київської РусіПерші твори оригінальної давньоруської писемності, що дійшли до нас, були створені в епоху правління князя Ярослава Мудрого та його синів Ізяслава та Святослава. Проте, на жаль, більшість із них відомі за списками, створеними пізніше, або за фрагментами. Серед найвизначніших пам’яток давньоруської літератури — «Остромирове Євангеліє», Ізборник Святослава, «Слово про закон і благодать», «Руська Правда» і, звичайно, «Повість минулих літ».

Поява мистецтва книжкової мініатюри співпадає з появою найдавніших писемних пам'яток. Рукопис з кольоровими ілюстраціями називався «лицьовий». Зображенням трьох євангелістів — Іоанна, Луки і Марка — було прикрашене Остромирове Євангеліє. Четвертого євангеліста, Матвія, немає, але для малюнка був залишений чистий аркуш. Остромирове Євангеліє, 1056-1057рр.

«Лицьовим» є знаменитий «Ізборник» Святослава. Крім сюжетних ілюстрацій, книги багато орнаментувалися. Про мініатюри давньої Русі ми можемо скласти уявлення по так званому радзивіллівському літопису XV століття, який є списком з рукопису XIII століття. Його 617 мініатюр — своєрідна художня енциклопедія історії і культури того часу.Ізборник Святослава, 1073р. Радзивіллівський літопис, XVст.

Книжковим мініатюрам давньоруських книг властиві надзвичайна вишуканість, яскраве орнаментальне оточення фігур та велика кількість позолоти, що наближає це мистецтво до ювелірного.

Рефлексія. На основі якої культури розвинулось мистецтво Русі? Які види монументального живопису були провідними в Русі? У чому їхня художня особливість? Назвіть імена найвидатніших іконописців цих часів. Чим давньоруська книжкова мініатюра подібна до іконопису?

Дякую за увагу!