Презентація " Відбудова України. Голод 1946-1947 років"

ВІДБУДОВА УКРАЇНИ. ГОЛОД 1946-1947 РОКІВ

Війна принесла багато втрат Україні. Її господарство було зруйноване двічі: спочатку під час відступу Червоної армії, а потім фашисти, відступаючи з українських земель, нищили все, що можна було. Гітлерівці зруйнували 714 міст і 28 тисяч сіл. У руїнах лежали найбільші підприємства республіки: «Запоріжсталь», «Азовсталь», Маріупольський металургійний завод, Дніпро. ГЕС, шахти Донбасу та десятки тисяч інших підприємств. Після війни понад 10 мільйонів українців залишилися без домівок. Відбудова господарства почалася одразу після звільнення української території від окупантів. Великий тягар ліг на плечі жінок та підлітків. Долаючи великі фізичні навантаження, жінки працювали шахтарями, будівельниками, трактористами. За три повоєнні роки в господарство України повернулося більше 2 мільйонів демобілізованих чоловіків. Влада СРСР також спрямовувала з інших регіонів країни велику кількість людей на відбудову важливих промислових об’єктів. Наприклад, тільки на шахти Донбасу щорічно відправлялося до 50 тисяч осіб.

Сільське господарство після визволення України залишалося у важкому стані. Багато земель за роки війни були занедбані. Основною робочою силою на селі були жінки та підлітки. У відновлених колгоспах не вистачало тракторів, комбайнів та іншої техніки. Для оранки землі запрягали корів. Часто колгоспниці й самі впрягалися в плуги, копали лопатами землю тощо. Оплата праці українських селян була мізерною, тому більшість виживала завдяки підсобним господарствам, але умови для їхнього розвитку були несприятливими. Ті селяни, які вирощували городину, тримали птицю, корів, свиней, мали фруктові дерева, платили великі податки та здавали державі молоко, м’ясо та яйця.

Незважаючи на складне становище у селі, радянський уряд підвищив норми здачі зерна для українських колгоспів. У 1946 році несприятливі погодні умови (малосніжна й холодна зима та посушливе літо) призвели до низького урожаю. Щоб забезпечити виконання державного плану зі здачі хліба, в українські села прибули представники комуністичної партії та радянської влади. Вони організували насильницьке вилучення зерна в колгоспах. Почався падіж худоби. Щоб вижити, селяни відкопували з-під снігу мерзлу картоплю, буряки, їли кору дерев, дрібних гризунів тощо. У 1946 році від голоду в Україні померло близько 1 мільйона осіб.

Причини голоду в Україні

Заходи влади: Червень 1947 р. – прийняття Президією ВР УРСР указів «Про кримінальну відповідальність за розкрадання державного і громадського майна» та «Про посилення охорони особистої власності громадян»Відновлення дії закону «Про п’ять колосків» від 7 серпня 1932 р.

Масштаби і наслідки голоду для України

Великі людські втрати (1 млн осіб)Внаслідок голодомору серед сільського населення поширилася дистрофія. За офіційними повідомленнями на початку 1947 р. в Україні нараховувалося 448 тис. хворих на дистрофією, серед яких 150 тис. перебували у важкому стані й потребували термінової госпіталізації.

Хоч керівник СРСР Йосип Сталін і не визнавав голоду в Україні, але на початку 1947 року був змушений поступитися. Напередодні весняної сівби колгоспам було надано посівне зерно, а для працівників було організовано сільські їдальні. Після врожаю 1947 року голод почав згасати, але назавжди залишився в пам’яті українського народу.