Під час визначення способів задоволення потреб людини треба розрізняти «необхідність» і «бажання». Необхідність – це блага, які потрібні для виживання людини: їжа, житло, одяг, медичне забезпечення. На противагу їм бажання – це блага, які людина хотіла б мати, але які не є критичними для її виживання.
Принципова різниця між ними полягає в тому, що:• необхідність є природно обмеженою та постійною за величиною (наприклад, люди однієї комплекції, у середньому, потребують однакової кількості продуктів харчування), а її незадоволення може призвести до хвороби чи смерті;• бажання є необмеженими певними природними межами та можуть змінюватися з плином часу, а якщо людина не зможе їх задовольнити, це не матиме для неї критичних наслідків.
Корисність — це суб’єктивне відчуття задоволеності від споживання блага. Корисність кожного блага має свої критерії. Наприклад, корисність одягу проявляється в розмірі, кольорі, дизайні; корисність продуктів харчування — у калорійності, кількості вітамінів тощо. Корисність — поняття суто індивідуальне, ця категорія суб’єктивна. Те, що корисне для однієї людини, може бути абсолютно зайвим для іншої.
Додаткова корисність, що додається кожною наступною порцією товару, має назву гранична корисність (MU). Уявіть, що ви втамовуєте спрагу в спекотний літній день. Спробуйте оцінити за 10-бальною шкалою корисність кожної з п’яти випитих склянок газованої води. Ви відчуваєте, що в міру втамування спраги кожна наступна склянка води матиме для вас дедалі меншу корисність. Напис
Приклад. Людина усамітнено живе в лісі. Вона зібрала п’ять мішків зерна до наступних жнив. У чому полягає їх значущість для цієї людини? Один мішок хліба потрібний, щоб не померти з голоду, другий — щоб зберегти здоров’я й сили. Третій мішок він використовує для відгодівлі свійської птиці, четвертий — на виготовлення горілки, п’ятий — на корм папузі, якого тримає для розваги. Усі мішки мають однакову цінність. Проте якщо їх розташувати за зменшуваною для людини цінністю, то найвищу цінність матиме перший мішок зерна: він необхідний для збереження її життя. Закон спадної граничної корисності стосується абсолютної більшості благ