Презентація "Використання музикотерапії у роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку (ЗПР)"

Навчально-виховний комплекс«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Костянтинівської міської ради. Використання музикотерапії у роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку (ЗПР)

Укладач. Практичний психолог Навчально-виховного комплексу«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Костянтинівської міської ради. Запорожець Олена Василівна

Актуальність Однією з найбільш актуальних проблем сучасного суспільства є постійно зростаюча кількість дітей, що мають ті або інші порушення психічного і фізичного розвитку. Ця проблема хвилює представників різних наукових галузей: медицини, психології, соціології, педагогіки. Тим більше, що на сьогоднішній день створена ціла мережа корекційних освітніх установ для дітей з порушеннями в розвитку, у багатьох дитячих садах відкриті корекційні групи, а у школах класи вирівнювання. Загальновідомими є можливості музикотерапії цілісно впливати на організм. Адже звук (його електромагнітні коливання) діють не на окремі органи — печінку, селезінку чи серце, а на мозок, де міститься інформація про розбалансованість тих чи інших органів і систем, а часто й криється першопричина патологій. Мозок посилає імпульс-команду до проблемних ділянок. Таким чином запускається механізм саморегуляції організму. У психолого-педагогічній роботі з дітьми з різними функціональними обмеженнями також використовується музикотерапія. Грамотно підібрана музика сприяє загальній гармонізації психічних станів дітей. Засоби музикотерапії здатні сприяти загальному розвитку особистості дитини, включенню в соціальні цінності. Емоційність і розвинений музикальний слух надають змогу дітям із різними порушеннями в доступній формі відгукнутися на позитивні почуття і вчинки, допомагають активізувати розумову діяльність, постійно вдосконалюючи рух до загального оздоровлення всього організму в цілому. Найпоширенішим визначенням музикотерапії є розуміння її як виду арттерапії, де музика використовується з лікувальною або з корекційною метою. Сьогодні музикотерапія є цілим психокорекційним напрямом, який має в своїй основі два аспекти: психосоматичний і психотерапевтичний.

Затримка психічного розвитку (ЗПР) - це уповільнення темпу розвитку психіки, яке частіше виявляється під час вступу до школи і виражається в нестачі загального запасу знань, обмеженості уявлень, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів і нездатності займатися інтелектуальною діяльністю. Сухарева Г. Е. виділила шість типів станів дітей з ЗПР:інтелектуальні порушення, що спостерігаються у дітей з уповільненим (або затриманим) темпом розвитку у зв'язку з несприятливими умовами середовища і виховання;інтелектуальні розлади при тривалих астенічних станах, зумовлених соматичними захворюваннями;порушення інтелектуальної діяльності при різних формах інфантилізму;вторинна інтелектуальна недостатність у зв'язку з поразкою слуху, зору, дефектами мови, читання та письма;інтелектуальні порушення, які спостерігаються у дітей в резидуальной стадії і віддаленому періоді інфекцій та травм центральної нервової системи (ЦНС);інтелектуальні порушення при прогредієнтних нервово-психічних захворюваннях (характеризується наростанням позитивних чи негативних симптомів).

Мета Основною метою занять з музикотерапії є гармонізація особистості дитини за умови врахування наявних недоліків психоемоційної та особистісної сфер.

Цілі та завдання музичної терапії:активізація емоційних процесів (інтроспекція) у вигляді стимуляції процесів, які викликають інтрапсихічний аналіз патопсихологічних конфліктів і їх усунення;активізація і викликання соціально-комунікативних взаємодій на невербальному та вербальному рівнях, які викликають подолання соціально-комунікативних порушень поведінки з патологічними ознаками;регуляція психо-вегетативно зумовлених порушень регуляції та інших станів психофізіологічного напруження;розвиток і диференціація здатності до естетичних переживань і насолоди, які сприяють руйнуванню обмежень, пов’язаних із патологіями переживань.

Музикотерапія є досить ефективним методом у роботі з дітьми із ЗПРПо-перше, музика впливає на багато сфер життєдіяльності через три основні чинники: вібраційний, фізіологічний і психологічний. Вібраційний фактор музики є стимулятором обмінних процесів на рівні клітини. Звуковий вібраційний фактор через звуки імені дитини в буквальному сенсі слова формує його організм. Кожне ім'я має свій набір звуків, що створюють унікальне вібраційне поле. Фізіологічний фактор музики здатний змінювати різні функції організму, такі як дихальна, рухова, серцево-судинна. Психологічний фактор через асоціативний зв'язок, медитацію здатний значно змінювати психічний стан дитини з ЗПР. По-друге, музика має фундаментальні засади всього живого: ритм, мелодію і гармонію. Вона вчить дитину з ЗПР відчувати ритми життя, гармонізує його власні біоритми, дозволяє вийти за межі своїх особистих проблем. По-третє, музика дозволяє дозувати психофізичне навантаження, починаючи з прослуховування ніжних звуків і доходячи до потужних ритмів аеробіки та танців. Різні види музики впливають на різні функції організму дитини з ЗПР. Наприклад, при порушенні дихальної функції можна використовувати духові інструменти, при порушенні дрібної моторики пальців - клавішні інструменти, при психоневрологічних порушеннях - прослуховування музики. По-четверте, музика дозволяє удосконалювати дихальну функцію опосередковано. Наприклад, граючи на духовому інструменті, дитина повинна підпорядкувати своє дихання того розміру, який закладений в п'єсі. Це справедливо і для інших нюансів музики. По-п'яте, музика, оживляючи емоційну сферу, відновлює імунобіологічні процеси. Мається на увазі, що при зниженні емоційного тонусу або при наявності негативних емоцій знижується імунітет дитини, і він частіше хворіє. Музику можна розглядати і як спосіб поліпшення емоційного фону в сім'ї, що може привести до гармонізації взаємовідносин в ній. Іншими словами, музика може стати однією з умов формування здорового способу життя, а розвиваючі заняття з використанням музики дадуть приголомшливий ефект в розвитку дитини з ЗПР.

Планування занять У плануванні є логічні рівні:далека перспектива,середня перспектива;найближча. Кожен з цих рівнів відрізняється своїми завданнями, змістом. Далека перспектива - це моделювання передбачуваних результатів у цілому. На цьому рівні планування важливо визначити: на які сторони особистості дитини буде зосереджено увагу, на усунення яких проблем у розвитку будуть спрямовані заняття, які з наявних порушень є домінуючими. У відповідності з цим конкретизується технологія психокорекційного процесу: вибирається адекватний для того чи іншого випадку комплекс форм і методів музичної психотерапії, музичний і художньо - дидактичний матеріал. Планування далекої перспективи в заняттях з МПТ ґрунтується на результатах діагностики дитини, отриманих різними фахівцями (психологом, дефектологом, логопедом, лікарями-спеціалістами, музичним керівником). Основний етап безпосередньо пов'язаний з корекційно - терапевтичної роботою з подолання виявлених порушень у дитини. І на завершальному етапі проводиться підсумкове діагностування. Корекційно-розвиваючі заняття з використанням методів арттерапії можуть бути спрямовані на регуляцію психоемоційного стану і на подолання наявних психологічних «бар'єрів» (страхів, фобій, тривожності, агресивності, замкнутості). Основною метою таких занять є гармонізація особистості дитини за умови врахування наявних недоліків психоемоційної та особистісної сфер. При цьому мова йде саме про «поліфонічність» поставлених перед педагогом завдань.

Особливості побудови індивідуальної програми занять з музикотерапії. Індивідуальність програми полягає в знаходженні адекватних конкретній дитині музичних засобів, образів, за допомогою яких вона могла би розширити наявні уявлення про навколишній світ. Знаючи характерні особливості психоемоційної сфери дитини (наприклад, слабо виражена емоційна чуйність, інертність, безініціативність і несміливість творчих проявів) може бути складена певна програма «музичного моделювання»: Перший крок - вибір музичного твору, найбільш відповідного даного стану дитини.вибирати твір слід разом з дитиною. Наступний крок - розширити палітру чуттєво-емоційних відчуттів. Для того, щоб дитина не перебувала в одному емоційному «ключі», можна застосувати гру контрастних образів (використовувати різні музичні образи). На завершення, яскраві враження доречно буде відображати через спільну образотворчу діяльність рухи під музику, малювання тощо), що стане своєрідною діаграмою отриманих відчуттів, почуттів, емоцій. Таким чином, враховуючи індивідуальні особливості, недоліки і, використовуючи диференційований підхід, можна одночасно вирішити проблеми психологічного характеру, забезпечити умови для індивідуальної лінії розвитку.

Основні форми музикотерапіїРозрізняють основні форми музикотерапії: рецептивну, активну, інтегративну: Рецептивна музикотерапія (пасивна) відрізняється тим, що пацієнт у процесі музикотерапевтичного сеансу не бере в ньому активної участі, займаючи позицію простого слухача. Йому пропонують прослухати різні музичні композиції або вслухатися в різні звучання, що відповідають стану його психічного здоров'я та етапу лікування. Активні методи музичної терапії засновані на активній роботі з музичним матеріалом: інструментальна гра, спів.Інтегративна музикотерапія поряд з музикою задіює можливості інших видів мистецтва: малювання під музику, музично-рухливі ігри, пантоміма, пластична драматизація під музику, створення віршів, малюнків, оповідань після прослуховування музики і інші творчі форми. Музично-терапевтичні методи, як правило, підбираються індивідуально.

Рекомендації по використанню музичного репертуару. Для зменшення агресії – слухати драматичну музику з переходом до заспокійливої (повільного характеру): Бах «Хроматична фантазія і фуга». Стравінський «Весна священна». Римський - Корсаков «Увертюра до опери «Пськовітянка». Мусоргський «Ніч на Лисій горі». Прокоф’єв «Танець лицарів з балету «Ромео і Джульєта». Прокоф’єв – оркестрова картина «Льодове побоїще» з кантати «Олександр Невський» . Прокоф’єв «Скіфська сюїта». Чайковський – увертюри «Буривши», «Манфред», «Ромео і Джульєта», «1812 рік», Шоста симфонія, перша частина, розробка. Бетховен – фінали сонат «Місячна», «Апассионата». Бела Барток - фрагменти балетів «Дерев’яний принц», «Чорний мандарин». Ріхард Штраус «Приватна битва».

Рекомендації по використанню музичного репертуару. Для зменшення почуття страху: Шенберг – опера «Чекання». Шостакович - фрагменти 6, 7, 8 симфоній. Для підйому енергетики: Оннегер «Пасифік 231». Шуман «Токата». Прокоф’єв – фінал Сонати для ф-але №7. Б. Барток «Алегро барбаро». Мендельсон – фінал концерту для скрипки. Чайковський «Марш» з «Шостої симфонії».

Рекомендації по використанню музичного репертуару. Для ранкового пробудження: Равель – сюїта «Дафніс і Хлоя», перша частина – «Світанок». Мусоргський «Світанок на Москва-річці». Глазунов – Сюїта з балету «Раймонда», антракт другої дії. Дебюссі – Симфонічна поема «Море», перша частина. Гріг «Ранок». Уїльямс «Лондонська симфонія».

Рекомендації по використанню музичного репертуару. Для подолання депресії, відчуття самоти і втоми: Чайковський – перша симфонія «Зимові марення», перша частина. Брамс «Трагічна увертюра», «Реквієм». Гершвін «Колисанка Клари» з опери «Порги і Бесс».

Рекомендації по використанню музичного репертуару. Для уявних подорожей: Дебюссі «Ноктюрн для оркестру, друга частина «Свята». Лало «Іспанська симфонія». Равель «Іспанська рапсодія». Римський - Корсаков «Симфонічна сюїта «Шахерезада». Чайковський «Італійське капричіо».

Рекомендації по використанню музичного репертуару. Музичні твори для створення бадьорого настрою, відчуття радості: Бетховен «Восьма симфонія». Россіні – увертюри до опер «Шовкові сходи» та «Сорока-злодійка». Гендель – музика на воді «Алегро».

Рекомендації по використанню музичного репертуару. Музичні твори для полегшення розчарування і фрустрації: Гендель - ораторія «Іуда Макковей». Шуберт «Четверта трагічна симфонія». Чайковський «Ромео і Джульєта». Шуман – увертюра «Манфред».

Рекомендації по використанню музичного репертуару. Для подолання порушень сну і безсоння: Бах «Гольберг – варіації». Франк – симфонічна поема «Психея». Равель «Місячне світло», концерт соль-мажор, друга частина. Гершвін «Колисанка Клари» з опери «Порги і Бесс». Дебюссі «Місячне світло. Шимановський – «Мрія короля» з опери «Король Рогер».

Рекомендації по використанню музичного репертуару. Для формування упевненості в собі і подолання комплексу неповноцінності: Гендель «Кончерто гроссо». Бах «Брандебургські концерти». Чайковський «П’ята симфонія», «Марш" з шостої симфонії, увертюра «1812 рік». Аркуш – симфонічна поема «Прометей».

Список використаних джерел. Затримка психічного розвитку. Медпортал. - Електронний ресурс: https://medport.in.ua. Кэдьюсон Х. Практикум по игровой психотерапии / Х. Кэдьюсон, Ч. Шефер. — СПб.: Питер, 2000. — 363 с. Колєснік О. В. Музикотерапія, як засіб корекції та розвитку дошкільників - Електронний ресурс: http://oleksandria-osvita.edukit.kr.ua. Крестина И. А. Проектирование дополнительной программы для детей с минимальными нарушениями психического развития / И. А. Крестина. – Киров, 2004. – 180 с. Медведева Е. А. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании. — М.: Академия, 2001. — 245 с. Нефедова Ю. В. Система работы по развитию психомоторики дошкольников с интеллектуальной недостаточностью / Ю. В. Нефедова. – СПб., 2005. – 198 с. Резник И. Создай установку на успех! / И. Резник // Дошкольное воспитание. – 2004. – № 10. – С. 54-60. Семаго М. М., Семаго Н. Я. Проблемные дети: основы диагностической и коррекционной работы психолога / М. М. Семаго, Н. Я. Семаго. – М. : Аркти, 2003. – 208 с. Чумакова А. А. Корекційні можливості музикотерапії під час роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку.- Електронний ресурс: http://vuzlib.com

Музичні твори. Бах «Хроматична фантазія і фуга»Чайковський. Шоста симфонія. Моцарт. Музика і пісочна анімація